Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/9105/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 12.02.2025. Зареєстровано: 12.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/643/373/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024226200000511

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/643/373/25 
		Справа № 643/9105/24
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.02.2025   Московський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 
		потерпілого  ОСОБА_4 
		представника потерпілого  ОСОБА_5 
		обвинуваченого  ОСОБА_6 
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024226200000511 від 11.06.2024 за обвинуваченням: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, маючого доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		10.06.2024 приблизно о 21год.12 хв., ОСОБА_6 перебував разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_9 на сходовій клітині 5-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 , де у нього та ОСОБА_9 , на ґрунті тривалих неприязних стосунків, виник словесний конфлікт з малознайомими йому сусідами ОСОБА_10 та ОСОБА_4 . В ході вказаного конфлікту ОСОБА_6 , знаходячись біля ОСОБА_4 , маючи раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на спричинення йому тілесних ушкоджень, правою рукою стиснутою у кулак, умисно наніс ОСОБА_4 приблизно 4-5 ударів в обличчя, тулуба та верхніх кінцівок. Далі ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, знаходячись на сходах між 5-м поверхом та майданчиком, що розташований між 4-м та 5-м поверхом, перебуваючи поруч з ОСОБА_4 , умисно наніс йому правою рукою стиснутою у кулак, ще приблизно 2-3 удари в обличчя, після чого припинив свої протиправні дії і пішов з місця вчинення кримінального правопорушення. Внаслідок умисно нанесених ОСОБА_6 ударів, потерпілому ОСОБА_4 були спричинені, згідно висновку судово-медичного експерта: синці на голові, лівій руці, які виникли від дії тупих твердих предметів. Вищевказані тілесні ушкодження викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів і за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_6  свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України не визнав та показав, що в день, 10.06.2024 він разом із цивільною дружиною ОСОБА_9 , її сином від першого шлюбу та їх спільною дитиною Аріною, якій виповнився один рік, вийшли на прогулянку. Вчили доньку ходити. Назустріч їм йшли ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , остання не уступила їм дорогу, після чого між ними стався конфлікт. Зазначив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 це їх сусіди по під`їзду, які живуть у квартирі, розташованій на 5-му поверсі, а він з сім`єю живе на 4-му поверсі. Коли вони повернулись з прогулянки додому, почули шум з квартири потерпілого, який заважав укласти дитину спати. ОСОБА_9 пішла до потерпілого, дзвонила у двері, але їй не відчинили. Того ж дня, приблизно о 21-00год. дружина зібралась у магазин, коли вийшла з квартири на площадку, він почув нецензурну лайку та образи з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_10 в бік дружини. Він не стримався, та щоб припинити це, підійшов до ОСОБА_10 та вилив на неї з відра воду, яке стояло на площадці. Після цього потерпілий почав наносити йому удари, він сприйняв його дії як напад та почав захищатися, замахувався на потерпілого. Чи наніс йому удари не знає. Потім потерпілий з дому виніс палицю якою намагався нанести йому удар, але підсковзнувся та впав. Потім вони розійшлися по домівках. Зазначив, що у нього також були тілесні ушкодження, однак з цього приводу в поліцію та за медичною допомогою він не звертався. До цієї події у них з потерпілим і його дружиною ніяких конфліктів не було. Цивільний позов потерпілого не визнає. В судових дебатах зазначив, що він піддався на провокацію потерпілого, умислу наносити тілесні ушкодження не було, він оборонявся. Просив виправдати його на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами. 
		Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що влітку 2024 року, точної дати та часу не пам`ятає, він з цивільною дружиною ОСОБА_10 зустріли на вулиці сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з дитиною. Між ними стався конфлікт з приводу того, що вони не уступили їм дорогу. Увечері, того ж дня, точного часу не пам`ятає, він мив двері своєї квартири які були замазані фарбою та на яких містився нецензурний напис. В цей момент на сходову клітину 5-го поверху за адресою: АДРЕСА_3 , піднявся обвинувачений зі своєю жінкою, сказали що будуть розбиратися. ОСОБА_6 вилив воду з відра на його дружину ОСОБА_10 , а він в свою чергу відштовхнув ОСОБА_6 від останньої. Після чого ОСОБА_6 наніс йому 5-6 ударів кулаками рук по обличчю та в голову, від удару у нього випав зуб. Він в свою чергу схопив палку яка була у нього у коридорі, хотів нанести удар ОСОБА_6 , однак підсковзнувся та впав. ОСОБА_6 продовжив наносити йому удари по тулубу. Потім обвинувачений сам припинив свої дії та вони розійшлися. Зазначив, що раніше у них були претензії до ОСОБА_6 , коли він робив ремонт у квартирі перфоратором та було дуже гучно, у зв`язку з чим вони викликали поліцію. Просив стягнути з ОСОБА_6 на свою користь 50000,00грн. в якості відшкодування моральної шкоди, оскільки в результаті скоєного на нього нападу він переніс фізичний біль і страждання, було принижено його честь і гідність, він проходив відповідне лікування, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного життя. Також просив стягнути - 19682грн.00коп. витрат на професійну правничу допомогу.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що потерпілий ОСОБА_4 її цивільний чоловік, а обвинувачений ОСОБА_6 та ОСОБА_9 їх сусіди знизу. 10.06.2024, приблизно о 20-00год. вона з потерпілим зустріли на вулиці сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з дитиною. Між ними стався конфлікт з приводу того, що вона начебто баклажкою з під води зачепила дитину. Коли прийшли додому, приблизно о 20-15год. до них у квартиру почали дзвонити. В камеру домофона вона побачила, що це ОСОБА_6 з дружиною, двері не відчиняла, потім зникло зображення у камері. Вони викликали поліцію. Коли приїхали з поліції, вона вийшла та побачила, що двері у квартиру залиті фарбою та на них міститься нецензурний напис. Вони надали пояснення робітникам поліції і ті поїхали. Потім вона набрала відро води, і вони з чоловіком почали змивати фарбу з дверей. В цей момент до них підійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , сказали їм, що будуть розбиратися і почали їх ображати. Вона ОСОБА_6 сказала закрити рота, на що останній вилив на неї воду з відра. ОСОБА_4 відштовхнув від неї обвинуваченого, на що ОСОБА_6 почав наносити удари потерпілому, наніс три удари по обличчю. В свою чергу між нею та ОСОБА_9 теж сталася бійка, та що відбувалось далі між потерпілим і обвинуваченим не бачила. Після цієї події вони викликали поліцію та швидку. Крім того зазначила, що з цими сусідами у них і раніше був конфлікт з приводу здійснення ОСОБА_6 ремонту у квартирі перфоратором у пізній час, вони робили зауваження та викликали поліцію.
		За клопотанням сторони захисту судом було допитано свідка ОСОБА_9 яка показала, що ОСОБА_6 її цивільний чоловік, а потерпілий ОСОБА_4 та ОСОБА_10 їх сусіди з 5-го поверху. 10.06.2024, приблизно о 16-00  17-00 год. вона разом з ОСОБА_6 та дітьми гуляли на вулиці. Їм назустріч йшли потерпілий та ОСОБА_10 , вони зіштовхнулися та вона зробила їм зауваження. Потім, коли вдома вона вкладала дитину спати у сусідів зверху було гучно. Вона пішла до сусідів попрохати не шуміти, але їй ніхто не відчинив. В той же день, приблизно о 21-00год. вона зібралась у магазин, вийшла з квартири та знов почула гуркіт у сусідів. Вона піднялась, щоб спитати, чи все у них добре, але ОСОБА_10 почала її ображати і у них виник конфлікт. Все це почув ОСОБА_6 та щоб припинити образи в її бік, вилив на ОСОБА_10 воду з відра. В цей момент ОСОБА_4 та ОСОБА_10 накинулись на ОСОБА_6 . Між нею та ОСОБА_10 , та між чоловіками почалася бійка. Вона бачила у ОСОБА_4 палицю, якою він наносив удари по ОСОБА_6 . Щоб ОСОБА_6 наносив удари потерпілому не бачила. Після бійки вони розійшлись. На запитання прокурора зазначила, що раніше у них з цими сусідами ніяких конфліктів не було, а протокол допиту, в якому вказано про те, що у них з сусідами раніше були конфлікти, вона підписала не читаючи.
		Судом також досліджено письмові докази та відео докази по кримінальному провадженню, якими підтверджується винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення:
		- заява ОСОБА_4 від 10.06.2024 до ХРУП №2 ГУНП в Харківській області про прийняття заходів до сусіда з квартири АДРЕСА_4 , який 10.06.2024, близько о 21год.15хв. наніс йому тілесні ушкодження, а саме вибив зуб та декілька разів ударив в область обличчя та лівого ока;
		-протокол проведенняслідчого експериментувід 12.06.2024за участюпотерпілого ОСОБА_4 з фототаблицеюдо нього,відповідно дояких потерпілий ОСОБА_4  вказав день, місце та спосіб отримання ним тілесних ушкоджень, які йому завдав сусід з квартири АДРЕСА_5 ;
		 
		 
		 
		- протокол огляду речей від 14.06.2024, відповідно до якого було оглянуто домофон, розташований на 5-му поверсі, 2-го під`їзду за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- протокол огляду речей від 14.06.2024 з фототаблицею до нього, відповідно до яких було оглянуто CD-R диск на якому містяться відеозаписи від 10.06.2024 зі сходової клітини 5-го поверху, 2-го під`їзду за адресою: АДРЕСА_3 . При відкритті файлу під назвою «20240610_192337_DOOR1.avi» вбачається наступне: на 5 поверсі, навпроти входу до тамбуру квартир АДРЕСА_6 перебувають особи зовні схожі на ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . При відкритті файлу під назвою «20240610_192640_DOOR1.avi» вбачається наступне: на 5 поверсі, навпроти входу до тамбуру квартир АДРЕСА_6 перебуває особа зовні схожа на ОСОБА_9 . При відкритті файлу під назвою «20240610_201102_DOOR1.avi» вбачається наступне: на 5 поверсі, навпроти входу до тамбуру квартир АДРЕСА_6 перебувають особи зовні схожі на ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , які відмивають вхідні двері тамбуру до квартир АДРЕСА_7 . Далі, чоловік, зовні схожий на ОСОБА_6 підійшов на коротку дистанцію до ОСОБА_11 , нахилився, взяв відро з водою та вилив на ОСОБА_11 . Далі ОСОБА_4 підійшов на коротку дистанцію до чоловіка зовні схожого на ОСОБА_6 та спробував відштовхнути його в сторону від ОСОБА_10 . Далі, чоловік схожий на ОСОБА_6 перебуваючи обличчям до обличчя, на короткій дистанції від ОСОБА_4 правою рукою наніс ОСОБА_4 приблизно 5-7 ударів. Бійка між ОСОБА_4 та громадянином зовні схожим на ОСОБА_6 на деякий час припинилась, однак ОСОБА_10 , побачивши, що жінка зовні схожа на ОСОБА_9 направилась в сторону ОСОБА_4 , схопила ОСОБА_9 за волосся, а остання ОСОБА_10 за туніку, і тримаючи одна одну таким чином разом підслизнулися на сходах та впали на ділянку між 5 та 4 поверхами. На сходах, між 5 поверхом та між поверховою ділянкою відновилася бійка між ОСОБА_4 та чоловіком зовні схожим на ОСОБА_6 , в ході якої останній наніс 2-3 удари кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_4 ;
		- СD-R диск, на якому міститься відеозапис подій, що мали місце 10.06.2024, який був переглянутий в судовому засіданні та співпадає з встановленими обставинами, викладеними у протоколі огляду речей від 14.06.2024;
		-постанова від14.06.2024про визнанняречовим доказомта приєднаннядо матеріалівкримінального провадження СD-R диску на якому містяться відеозаписи від 10.06.2024 зі сходової клітини 5-го поверху, 2-го під`їзду за адресою: АДРЕСА_3 ;
		- висновки експерта №09/432-С/2024 від 18.06.2024, №09/549-С/2024 від 06.08.2024, відповідно до яких у громадянина ОСОБА_4 мали місце синці на голові, лівій руці. Ці ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів і могли бути отримані в строк вказаний в постанові. Цей висновок підтверджується виглядом, характером пошкоджень, а також кольором синців. За ступенем тяжкості: синці викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2 «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Показання ОСОБА_4 , данні ним при проведенні слідчого експерименту від 12.06.2024, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень.
		Відповідно до ст.89 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
		Відповідно до ч.1 ст.377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_10 , які були допитані під час судового розгляду, суд розцінює їх показання як правдиві, оскільки вони є чіткими та послідовними, узгоджуються між собою, перед допитом потерпілий та свідок попереджались про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Крім того, свідчення потерпілого та свідка ОСОБА_10 узгоджуються з іншими доказами, які безпосередньо досліджені судом, а саме протоколами слідчих дій, даними висновками експерта, відео, які підтверджують винуватість ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України при обставинах, визнаних судом встановленими. 
		Покази обвинуваченого щодо обставин даного кримінального провадження в частині не нанесення ним потерпілому ударів, суд вважає неправдивими і такими, що направлені на ухилення від відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, оскільки вони спростовуються сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів, зокрема, показами потерпілого, свідка ОСОБА_10 , покази яких щодо дій обвинуваченого суд приймає до уваги, оскільки вони є логічними і послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема з відеозаписом подій.
		Суд критичновідноситься допоказів свідка ОСОБА_9 ,в частинітого щовона небачила, щоб ОСОБА_6  наносивудари потерпілому,оскільки такіспростовуються дослідженимив судовомузасіданні доказами. Крім того, ОСОБА_9 є цивільною дружиною обвинуваченого, мають спільну дитину та може свідчити на користь ОСОБА_6 . 
		Щодо тверджень сторони захисту, що обвинувачений перебував у стані необхідної оборони, не мав умислу на спричинення будь-яких ушкоджень, а лише захищався, тому має бути виправданий за висунутим обвинуваченням, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на таке.
		Особливістю необхідної оборони є специфіка мотиву діяння, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання.
		Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж.
		Захист при необхідній обороні виявляється тільки в активних діях, які за зовнішніми ознаками можуть співпадати з ознаками тих діянь, які передбачені КК України (наприклад, заподіяння тілесних ушкоджень).
		Відповідно до ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в цій обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Стан необхідної оборони існує лише протягом наявності суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент.
		Право на необхідну оборону виникає з моменту створення особою, яка здійснює посягання, реальної небезпеки заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам (життю і здоров`ю), а його кінцевим моментом є припинення таких дій і усвідомлення (реальна можливість усвідомлення) особою, яка здійснює захист, факту остаточного припинення особою, яка здійснює посягання, суспільно небезпечних дій.
		Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_6 в частині не доведення умислу в його діях на нанесення тілесних ушкоджень, то суд зазначає наступне.
		Так, суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України, характеризується тільки умисною виною.
		Відповідальність за ст. 125 КК України настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження.
		Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи обстановку вчиненого, спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного до, під час і після вчиненого, його взаємини з потерпілим, що передували події.
		Зі змістувищенаведених доказівубачається,що мотивомкримінального правопорушеннястали неприязністосунки ізпотерпілим яксусідами, мав місце конфлікт. Підтвердженням цього слугують, зокрема, як покази потерпілого, обвинуваченого, так і свідків які підтверджували факт сварки між ними.
		З огляду на зазначене, суд приходить до висновку , що сукупність наведених у вироку доказів переконливо свідчить про те, що поведінка обвинуваченого, механізм, характер, спосіб нанесення, кількість та локалізація тілесних ушкоджень, безумовно свідчать про спрямованість дій обвинуваченого саме на спричинення тілесних ушкоджень, а отже про наявність умислу. При цьому, локалізація, механізм та характер отриманих тілесних ушкоджень не суперечить механізму та характеру на які вказував потерпілий в ході проведення за його участі слідчого експерименту. Між діями обвинуваченого та отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями встановлено причинний зв`язок. З урахуванням наведеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_6 був наявний умисел на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.
		Дослідивши вказані докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
		При призначенні покарання суд у відповідності зі ст.65 КК України враховує обставини скоєння кримінального правопорушення, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.
		Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_6 не працює, не одружений, проживає з ОСОБА_12 , з якою має спільну дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем навчання в ХДАДК з 01.09.2018 по 30.06.2021 характеризувався добре.
		У відповідності до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		При призначенні покарання ОСОБА_6 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер і ступінь його суспільної небезпеки, дані про його особу, який раніше не судимий, не працює, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, ставлення його до скоєного, та приходить до висновку про те, що ОСОБА_6 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт.
		На думку суду саме таке покарання, яке необхідно відбувати реально, відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
		Крім того призначене покарання відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також не є надто суворим чи м`яким.
		Щодо цивільного позову ОСОБА_4 то судом встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого, потерпілому спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із протиправною поведінкою ОСОБА_6 , втраті душевного спокою, зміні звичного способу життя. За таких обставин, з врахуванням характеру правопорушення, матеріального стану обвинуваченого, ступеню його вини, глибини страждань потерпілого, інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода на користь потерпілого в розмірі 7000,00 грн. що відповідає положенням ст.ст. 23, 1167 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
		Вирішуючи питання щодо процесуальних витрат, суд має чітко дотримуватись вимог глави 8 КПК України, яка регламентує поняття процесуальних витрат у кримінальному процесі, їх види та порядок відшкодування.
		Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК України установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Так, потерпілим ОСОБА_4 на підтвердження витрат на правову допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги від 17.06.2024, додаткову угоду №1 від 28.10.2024 до договору про надання правничої допомоги від 17.06.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1106, попередній розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, відповідно до якого загальна вартість витрат складає  19 682грн.00коп., копію квитанції №4911 від 28.10.2024 про сплату ОСОБА_4 згідно договору від 17.06.2024 адвокату ОСОБА_13 гонорару у розмірі  19 682грн.00коп.
		Враховуючи, що потерпілим ОСОБА_4 документально підтверджені витрати на правову допомогу, тому на його користь з обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає стягненню - 19 682грн.00коп.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 не обирався.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125КК  України та призначити покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.
		Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення  7000грн. 00коп., витрати на правову допомогу у розмірі 19 682грн.00коп., а всього: 26682 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 00коп. 
		В решті позовних вимог відмовити.
		Речові докази:
		- CD-R диск з відеозаписом від 10.06.2024 зберігати в матеріалах кримінального провадження №643/9105/24 протягом усього часу його зберігання;
		- CD-R диск з аудіо записом виклику 103 від 10.06.2024, CD-R диск з аудіо записом викликів 102 від 10.06.2024 зберігати в матеріалах кримінального провадження №12024226200000511 протягом усього часу його зберігання.
		Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя - ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...