Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/31046/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано судом: 13.02.2025. Зареєстровано: 13.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2025.
Дата набрання законної сили: 18.02.2025
Номер судового провадження: 2-а/686/9/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/31046/24
		Провадження № 2-а/686/9/25 
		 
		       
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 лютого 2025 року                 м. Хмельницький
		                       Хмельницький міськрайонний суд 
		Хмельницької області в складі:
		головуючого судді Палінчака О.М.,
		при секретарі Цибульській Г.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
		встановив:
		15 листопада 2024 року представник позивача ОСОБА_1  Молчанов А.Г. подав до суду вказаний позов, в якому зазначив, що 11.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 17225 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої на військовозобов`язаного гр. ОСОБА_1 було накладено штраф у сумі 17 000,00 грн. 
		Позивач не погоджується із вищевказаною постановою, вважає її незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. 
		ОСОБА_1 станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення мав правовий статус військовозобов`язаного, дані про нього були внесені та вчасно оновлені в додатку «Резерв+», що підтверджується копією електронного військово-облікового документу. Отже, позивач вчасно оновив свої облікові дані як військовозобов`язаний. У розшуку позивач за невиконання правил військового обліку не перебував.
		Оскільки ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , він у кінці серпня 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік у даному ТЦК та СП та проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Під час таких заходів йому було вручено направлення для проходження ВЛК та Картку обстеження та медичного огляду в рамках ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		В рамках проходження ВЛК, позивач пройшов огляди у лікарів та його було направлено на додаткове обстеження та лікування до Свято-Михайлівської клінічної лікарні. На 07 жовтня 2024 року у позивача був запланований наступний візит до лікарів ВЛК з метою надання результатів обстеження та прийняття відповідного рішення за результатами проходження ВЛК.
		Станом на дату подання даної позовної заяви ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що внесені відповідні відомості до програми Оберіг, які також відображаються і в додатку «Резерв+». Позивач станом на день звернення до суду вже має статус не військовозобов`язаного.
		Однак, під час проходження ВЛК 04 жовтня 2024 року під час службової поїздки по території України транспортний засіб, яким керував позивач був зупинений на автодорозі поблизу міста Хмельницький Хмельницької області на блок-посту працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 і працівниками поліції для перевірки військово-облікового документу.
		Під час такої перевірки ОСОБА_1 в додатку «Резерв+» пред`явив свій електронний військово-обліковий документ. Проте, працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 не визнали пред`явлений позивачем військово-обліковий документ з QR-кодом в додатку «Резерв+» як такий, що має однакову юридичну силу з військово-обліковим документом в паперовій формі та повідомили, що військово-обліковий документ має бути наявний при собі і це має бути лише військовий квиток.
		Крім того, позивач повідомив працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 та працівників поліції, що він станом на 04 жовтня 2024 року проходить ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_5 та чекає на прийняття відповідного рішення за результатами проходження ВЛК.
		Проте, не заважаючи на пояснення позивача, працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 намагалися вручити позивачу повістку для проходження ВЛК на 04 жовтня 2024 року (тобто в той же день) в АДРЕСА_2 , від отримання якої він відмовився.
		В подальшому, за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно позивача було складено протокол № 461 про адміністративне правопорушення від 04.10.2024 року. ОСОБА_1 надав свої пояснення та зауваження щодо змісту протоколу та вказав, що вину не визнає, так як облікові документи були присутні, повістка була видана за 20 хв. до часу явки, вважає, що його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за статтею 210-1 КУпАП.
		11.10.2024 року на підставі протоколу № 461 про адміністративне правопорушення від 04.10.2024 року було розглянуто справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та винесено постанову № 17225 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час розгляду справи позивач був відсутній.
		Таким чином, представник ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем було порушено права позивача, а також порушено як процедуру розгляду справи, так і встановлені непідтверджені доказами висновки, що позивач порушив правила військового обліку. Тому вважає, що для відновлення прав позивача постанова № 17225 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 11.10.2024 року має бути визнана протиправною та скасована.
		Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року у зазначеній справі відкрито провадження та прийнято рішення проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник Молчанов А.Г. подав до суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності, вимоги позову підтримав.
		   Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов до суду не подав.
		Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.
		Щодо поновлення строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення № 17225 від 11.10.2024 року, то з матеріалів справи встановлено, що вказану постанову відповідачем ОСОБА_1 було направлено поштою 01.11.2024 року, отримав її позивач 09.11.2024 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією конверту. Отже, з урахуванням звернення до суду з позовом 15.11.2024 року, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України 10-ти денний строк на оскарження такої постанови позивачем не пропущено.
		Також, судом об`єктивно встановлено, що 11.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 17225 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на військовозобов`язаного ОСОБА_1 було накладено штраф у сумі 17 000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 
		У вказаній постанові № 17225 зазначено наступне: ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документа; ОСОБА_1 з 2016 року не проходив військово-лікарську комісію, а тому представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 було вжито заходів щодо вручення повістки гр. ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії, однак останній відмовився від її отримання та підписання, про що представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 було складено Акт відмови від отримання повістки; вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив законодавство про обороно та мобілізаційну підготовку, а саме ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону України».
		Щодо військово-облікового документа.
		На вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем ОСОБА_1 було пред`явлено військово-обліковий документ в електронній формі з QR-кодом в додатку «Резерв+». 
		Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.
		Відповідно до п. 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (надалі  «Порядок № 559»), військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.
		Згідно із п. 5 Порядку № 559, військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
		Відповідно до п. 6 Порядку № 559, військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
		Пунктом 9 Постанови № 559 передбачено, що військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
		Згідно із п. 11 Постанови № 559, перевірка військово-облікового документа в електронній формі здійснюється шляхом зчитування QR-коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості військово-облікового документа в електронній формі у формі інформаційного повідомлення.
		Так, виходячи із викладеного вище, додаток «Резерв+» дає можливість пред`явити військово-обліковий документ в електронній формі, що і було зроблено ОСОБА_1 . 
		Отже, у позивача був наявний військово-обліковий документ в електронній формі в додатку «Резерв+» та містив відомості QR-коду. 
		Таким чином, працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 дійшли помилкового висновку про відсутність у ОСОБА_1 військово-облікового документа. 
		Щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії (ВЛК).
		Так, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
		Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
		Відповідно до пп. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (надалі  «Правила № 1487»), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
		Пунктом 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (надалі  «Порядок № 560») визначено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
		Згідно із п. 3.1. глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
		Так, позивач ОСОБА_1 , маючи відповідне направлення для проходження ВЛК, надане начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , та картку обстеження та медичного огляду, проходив ВЛК за місцем свого фактичного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дані обставини були повідомлені позивачем працівникам ІНФОРМАЦІЯ_4 під час здійснення ними перевірки військово-облікових документів позивача та здійснення заходів оповіщення. Тобто, позивач не порушував вимоги законодавства щодо проходження медичного огляду.
		Відповідно до п. 54 Постанови № 560, у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.
		Проте, позивач не порушував правила військового обліку, мав дійсний військово-обліковий документ, який пред`явив на вимогу працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також проходив ВЛК за місцем свого фактичного проживання. 
		Тобто, підстав для видачі позивачу ОСОБА_1 повістки на проходження ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_6 не було. До того ж повістка видавалася за 20 хв. до відповідної дати та часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що з урахуванням того, що позивач не зареєстрований та не проживає в м. Хмельницький, унеможливило б його прибуття у встановлений час до зазначеного ТЦК. 
		Тому, наведені у постанові № 17225 аргументи з приводу того, що позивач з 2016 року не проходив військово-лікарську комісію не відповідають дійсності.
		Відповідно до ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
		У ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		У свою чергу, стаття 247 КУпАП визначає обставини за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин.
		Так, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		Тобто, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Проте, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
		Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб правового захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		У Рішенні Конституційного суду України від 25.12.1997 № 9-зп зазначено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
		Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, враховуючи викладене у сукупності та відсутність в матеріалах справи неспростовних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена приписами ч. 3 ст. 210-1КУпАП, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
		Отже, постанова № 17225 від 11.10.2024 року підлягає скасуванню з закриттям справи про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
		Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 62 Конституції України, ст. 210-1, 247, 288, КУпАП, ст. 1, 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст.2,7, 139, 243, 286, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
		ухвалив:
		Позовзадоволити.
		Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення № 17225 від 11.10.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
		Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
		Стягнутиз ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст рішення суду складено 06 лютого 2025 року.
		 
		Суддя:                                О.М. Палінчак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...