Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/96/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2025.
Дата набрання законної сили: 05.02.2025
Номер судового провадження: 61-7596ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                      
		 
		05 лютого 2025 року                                  
		м. Київ                                                            
		 
		справа № 369/96/23
		 
		провадження № 61-7596св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),  
		 
		учасники справи:
		заявник -  ОСОБА_1 , 
		заінтересовані особи: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шаповаловим Андрієм Миколайовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Кафідової О. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		1.    Описова частина 
		 
		 
		 
		 
		Короткий зміст заяви
		 
		У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту,              що має юридичне значення.
		 
		Заява мотивована тим, що він є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		У червні 2022 року його родина отримала сповіщення про те, що головний сержант ОСОБА_3 , 1966 року народження, розвідник-кулеметник розвідувального взводу військової частини НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 від поранень несумісних з життям під час бойового зіткнення з противником неподалік населеного пункту Новотошківське Луганської області. На момент смерті його батько перебував на військовій службі у Збройних Силах України та загинув під час бойового зіткнення боронячи Батьківщину.
		 
		Зазначав, що він та його мати мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого                    2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового              і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». 
		 
		Разом з тим, при поданні документів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання одноразової грошової допомоги у нього виникли складнощі у зв`язку із різним написанням та розбіжностями (неправильністю) у документах «імені по батькові» у діда заявника, у ОСОБА_4 , 1933 року народження, оскільки у свідоцтві про народження загиблого ОСОБА_3 від 07 вересня 1966 року,                          в графі «батько» внесено запис « ОСОБА_4 » ( ОСОБА_4 ) замість вірного «імені по-батькові» « ОСОБА_4 ». На підтвердження неправильності таких відомостей надав підтверджуючі документи.
		 
		Посилався на те, що неправильність запису в акті громадянського стану батька перешкоджає йому впорядкувати документи та отримати одноразову грошову допомогу внаслідок загибелі батька - військовослужбовця.
		 
		Ураховуючи наведене,  ОСОБА_1 просив суд: 
		- встановити юридичний факт неправильності в актовому записі про народження від 05 вересня 1966 року № 1380, складеному Кадіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, на ОСОБА_3 у частині неправильного зазначення «імені по-батькові» батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ;
		- внести зміни до актового запису про народження від 05 вересня 1966 року № 1380, складений Кадіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, а саме виправити в «імені по-батькові» у графі «батько» з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня  2024 року у складі судді Пінкевич Н. С. заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задоволено.
		Встановлено факт неправильності в актовому записі про народження від 05 вересня 1966 року № 1380, складеному Кадіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, на ОСОБА_3 в частині неправильного зазначення «імені                          по-батькові» батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .
		Внесено зміни до актового запису про народження від 05 вересня 1966 року № 1380, складений Кадіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, а саме виправити в «імені по-батькові» у графі «батько» з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
		 
		Задовольняючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, районний суд, ураховуючи відомості, які містяться в досліджених судом письмових доказах, у тому числі, свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; свідоцтві про смерть ОСОБА_4 ; його трудовій книжці, посвідченні водія, дійшов висновку, що в них зазначена необхідна інформація, яка підтверджує неправильність вказаного в актовому записі про народження від 05 вересня                    1966 року № 1380 зазначення «імені по-батькові», тому заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		 
		Суд зазначив, що встановлення такого юридичного факту потрібне заявнику для призначення необхідних виплат на всіх осіб після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька, який перебував у Збройних Силах України.
		 
		 
		 
		 
		Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено. 
		Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня                      2024 року скасовано.
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви  ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд апеляційної інстанції керувався тим, що встановлення факту неправильності в актовому записі про народження від 05 вересня 1966 року № 1380, складеному Кадіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, на ОСОБА_3 в частині неправильного зазначення «імені по-батькові» батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 суперечить вимогам частини першої статті 315 ЦПК України, тому не може бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
		 
		Також апеляційний суд вказав, що заявник не звертався із заявою про встановлення факту родинних відносин між своїм батьком і дідом, а встановлення факту неправильності відомостей в актовому записі про народження не передбачено положеннями статті 315 ЦПК України.
		 
		При цьому, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник посилався на те, що неправильність запису в акті громадянського стану його батька перешкоджає йому отримати одноразову грошову допомогу внаслідок загибелі батька - військовослужбовця, проте доказів на підтвердження того, що він звертався з відповідною заявою про отримання одноразової грошової допомоги та йому було відмовлено у видачі такої допомоги               у зв`язку із наявністю описки в свідоцтві про народження батька  ОСОБА_1 не надано. Тобто, заявником не було надано доказів того, що його права були порушені.
		 
		Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року заяву Міністерства оборони України про повернення судового збору задоволено.
		Повернуто Міністерству оборони України судовий збір у розмірі 866,10 грн, сплачений 28 лютого 2024 року відповідно до платіжної інструкції № 220/13/24.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України судовий збір                        у розмірі 744,30 грн.
		 
		Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час ухвалення постанови від 24 квітня 2024 року у даній справі судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Шаповалов А. М., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року скасувати та залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2024 року.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		У травні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду                     у складі Верховного Суду.
		 
		Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду                                          від 06 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його                                   представником - адвокатом Шаповаловим А. М., залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2025 року справу призначено до розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шаповаловим А. М., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про те, що встановлення факту неправильності відомостей в актовому записі про народження не передбачено положеннями                                              статті 315 ЦПК України, оскільки частина друга статті 315 ЦПК України передбачає, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, вказана заява підлягає розгляду за правилами окремого провадження в порядку цивільного судочинства. 
		 
		Посилається на те, що факт, який просить встановити ОСОБА_1 , має для нього юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги після смерті батька, який загинув, захищаючи Батьківщину. 
		Апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1 позбавлений можливості встановити факт неправильності запису в акті цивільного стану про народження                                             в позасудовому порядку. При цьому заявник за місцем свого проживання звертався до Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області з метою внесення змін до актового запису, проте отримав відмову у зв`язку із недостатністю документів поданих у зверненні для розгляду справи про внесення змін до актового запису.
		 
		Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення представник  ОСОБА_1 - адвокат Шаповалов А. М. вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного                                 у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі             № 425/2737/17, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 та постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 201/10689/23, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		Також підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду представник  ОСОБА_1 - адвокат Шаповалов А. М. зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Батьками  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Новоолексіївською селищною радою Генічеського району Херсонської області 25 лютого 1999 року (том 1, а. с. 14).
		 
		Відповідно до сповіщення сім`ї № 4 від 22 червня 2022 року № 2101 Відділом ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено  ОСОБА_2 про те, що головний сержант ОСОБА_3 ,                  1966 року народження, розвідник-кулеметник розвідувального взводу військової частини НОМЕР_1 , загинув від поранень несумісних з життям ІНФОРМАЦІЯ_3 під час бойового зіткнення з противником неподалік населеного пункту Новотошківське Луганської області (том 1, а. с. 13).
		 
		ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 55 років у смт Новотошківське Сєвєродонецького району Луганської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 28 вересня 2022 року Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1344 (том 1, а. с. 27).
		 
		Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави                    у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 01 листопада 2022 року № 604 ОСОБА_3 у період з 02 березня 2022 року до 21 квітня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України смт Борівське Луганської області, населений пункт Новотошківське Луганської області (том 1, а. с. 26).
		 
		У свідоцтві про народження серії  НОМЕР_4 , виданому на підставі актового запису, занесеного в Книгу реєстрації актів про народження Кадіївського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 05 вересня 1966 року за № 1380, батько заявника значиться як «ОСОБА_3 », що народився ІНФОРМАЦІЯ_7 від батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_8                    (том 1, а. с. 36).
		 
		Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 16 лютого                    1983 року дід заявника значиться як «ОСОБА_4 »                              (том 1, а. с. 30).
		 
		У свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Щорсівською сільською радою Генічеського району Херсонської області 06 березня 2006 року, посвідченні водія серії НОМЕР_7 , виданого МРЕО м. Генічеськ Херсонської області та трудовій книжці від 15 жовтня 1956 року дід заявника значиться як «ОСОБА_4 » (том 1, а. с. 31-33).
		 
		Відповідно до листа Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області від 03 грудня 2022 року                                              № 6044/22.16-20 у відповідь на звернення ОСОБА_1 про внесення змін до актового запису про народження батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнього повідомлено про те, що наданих ним документів про смерть діда, ОСОБА_4 , актовий запис від 06 березня 2006 року № 6, складений Щорсівською сільською радою Генічеського району Херсонської області не достатньо для розгляду справи про внесення змін до актового запису цивільного стану (том 1, а. с. 34).
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій            статті 389 ЦПК України.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шаповаловим А. М., підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи                           з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним                        і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
		 
		Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право                            у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		 
		За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша                   статті 293 ЦПК України)
		 
		Cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
		 
		Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами;                                  2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;                         6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		 
		Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
		 
		Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду                     від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23)).
		 
		У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження                                      № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок:                         «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
		 
		Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
		- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
		- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
		- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
		- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
		 
		До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах                            від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18),                          від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
		 
		У справі, що переглядається, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту неправильності в актовому записі про народження від 05 вересня 1966 року № 1380, складеному Кадіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, на його батька - ОСОБА_3 у частині неправильного значення «імені по-батькові» батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , посилаючись на те, що неправильність запису в акті громадянського стану батька перешкоджає йому впорядкувати документи                            та отримати одноразову грошову допомогу внаслідок загибелі батька - військовослужбовця.
		 
		Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, апеляційний суд виходив із того, що встановлення факту неправильності в актовому записі про народження від 05 вересня 1966 року № 1380, складеному Кадіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, на ОСОБА_3 в частині неправильного значення «імені по-батькові» батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 суперечить вимогам частини першої статті 315 ЦПК України та не може бути розглянуте                      в порядку окремого провадження, оскільки юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
		 
		Апеляційний суд зазначив, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що він звертався з відповідною заявою про отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого                        2022 року № 168 «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та йому було відмовлено у видачі такої допомоги у зв`язку із наявністю описки в свідоцтві про народження батька  ОСОБА_1 не надано.                                      Тобто, заявником не було надано доказів порушення його прав.
		 
		З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується.
		 
		Відповідно до положень статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
		 
		Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (частина перша статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
		 
		Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті
		 
		Відповідно до частин першої, шостої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
		 
		Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5.
		 
		Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
		 
		Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду.
		 
		Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.
		 
		У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 12                              «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису                 в актах громадянського стану» судам роз`яснено, що «суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести                                в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо)               і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків)». 
		 
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції, ураховуючи вказані норми ЦПК України, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належно оцінивши надані заявником докази, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в них зазначена необхідна інформація, яка підтверджує неправильність вказаного                            в актовому записі про народження від 05 вересня 1966 року № 1380 зазначення «імені по-батькові» ОСОБА_3 , тому заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви  ОСОБА_1 , апеляційний суд не врахував, що листом від 03 грудня 2022 року № 6044/22.16-20 Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області повідомив заявника про те, що питання внесення змін до актових записів цивільного стану громадян регламентується Правилами, а наданого ним документу про смерть діда, ОСОБА_4 , актовий запис від 06 березня 2006 року № 6, складений Щорсівською сільською радою Генічеського району Херсонської області не достатньо для розгляду справи про внесення змін до актового запису цивільного стану.
		 
		Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, щоу зв`язку із окупацією частини території України заявник позбавлений можливості отримати та подати повний пакет документів для розгляду справи про внесення змін до актового запису цивільного стану.
		 
		При цьому посилковим є висновок апеляційного суду про те, що встановлення факту неправильності в актовому записі про народження його загиблого батька суперечить вимогам частини першої статті 315 ЦПК України, а тому заява не може бути розглянута в порядку окремого провадження, оскільки від встановлення вказаного факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, що узгоджується із правовим висновком викладеним Верховним Судом у постанові від 28 квітня 2021 року у справі                                                  № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20)).
		 
		Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що районний суд надав правильну оцінку обставинам справи та наявним у справі доказам і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви  ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
		 
		Частиною першою статті 413 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає                в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		Оскільки суд апеляційної інстанції скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, то постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд                 у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шаповаловим Андрієм Миколайовичем, задовольнити.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року скасувати, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2024 року залишити в силі.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                            Д. Д. Луспеник
		 
		 
		Судді:І. Ю. Гулейков     Б. І. Гулько     Г. В. Коломієць     Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...