Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/4712/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 14.02.2025. Зареєстровано: 14.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2025.
Дата набрання законної сили: 30.01.2025
Номер судового провадження: 11-сс/807/37/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024080000001053

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 30.01.2025 Справа № 331/4712/24
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний №331/4712/24                 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1 
		Провадження №11-сс/807/37/25                        Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2 
		Категорія ст.183 КПК України
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
		головуючого ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 ,
		розглянула 30 січня 2025 року у м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Санкт-Петербург рф, громадянина України, який одружений, має малолітнього сина, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не є особою щодо якої згідно ст.480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
		 
		за участю прокурора ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції (EASYCON);
		підозрюваного ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»;
		захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_8 - в режимі відеоконференції (EASYCON).
		 
		Підозрюваний ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 03 жовтня 2024 року, якою задоволено клопотання та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів в межах строку досудового розслідування, а саме до 01 грудня 2024 року включно в умовах Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.
		Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
		В апеляційній скарзі підозрюваний  ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з електронними засобами контролю та покладеними обов`язками відповідно до вимог КПК України.
		В обґрунтування своєї скарги зазначає, що слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого, незважаючи на обґрунтовані заперечення сторони захисту про відсутність доказів щодо наявності ризиків.
		Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та обраний щодо нього запобіжний захід жорсткий.
		Вказує, що слідчим суддею не розглядалось можливість застосування щодо нього альтернативного запобіжного заходу.
		 
		Згідно з ухвалою слідчого судді, старший слідчий 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області старший лейтенант юстиції ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 на 60 днів без визначення розміру застави.
		Клопотання вмотивовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному № 22024080000001053 від 05 липня 2024 року за підозрою ОСОБА_10 за ч.2 ст.111, ч.3 ст.15 п.п.5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_6 , за ч.2 ст.111 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
		10 червня 2024 року о 18 год. 20 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст.615 КПК України та цього ж дня о 19 год. 45 хв. обґрунтовано повідомлено про підозру, в порядку ст.ст.276-278 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 11 червня 2024 року підозрюваному ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком 60 діб, без визначення розміру застави.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 06 серпня 2024 року підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів в межах строку досудового розслідування, а саме до 04 жовтня 2024 року включно без визначення розміру застави.
		02 жовтня 2024 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024080000001053 від 05 липня 2024 року продовжено до шести місяців, тобто до 10 грудня 2024 року включно.
		Оскільки слідчим суддею продовжено строк досудового слідства до шести місяців, однак підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу не вбачається, слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.
		 
		Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.
		За змістом ст.199 КПК України, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування цього запобіжного заходу та з`ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
		На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону при розгляді вищевказаного клопотання.
		З наданих суду матеріалів кримінального провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухано доводи самого підозрюваного, його захисника та прокурора, з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження строку тримання особи під вартою.
		Як убачається з наданих матеріалів провадження ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинена в умовах воєнного стану.
		Обґрунтованість підозри підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме: відомостями з протоколу огляду місця події від 10 червня 2024 року під час якого у дворі за адресою: м.Запоріжжя, Дивногірська, 3а, де знаходився транспортний засіб марки "DODGE" модель «Ram», д.н.3. НОМЕР_1 під днищем якого, зі сторони водійського сидіння, виявлено саморобний вибуховий пристрій з можливістю віддаленої детонації, який відповідно до інших матеріалів кримінального провадження ОСОБА_10 заздалегідь встановив о 23:00 09 червня 2024 року; відомостями з протоколу затримання ОСОБА_6 від 10 червня 2024 року, в ході якого останній підтвердив, що дійсно з осені 2023 року постійно спілкувався з представником іноземної держави - держави-агресора російської федерації з позивним «Vavilon»»; відомостями з протоколу обшуку від 10 червня 2024 року, за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Readme 9A» із абонентським номером НОМЕР_2 на якому встановлено мобільний додаток «Telegram», обліковий запис під ім?ям «Artem», і в якому є листування з представником іноземної держави - держави-агресора російської федерації з позивним « ОСОБА_11 » номер телефону російського оператора зв`язку НОМЕР_3 ; відомостями з протоколу огляду від 11 червня 2024 року мобільного телефону марки «Readme 9А» із абонентським номером НОМЕР_2 за участі підозрюваного ОСОБА_6 , на якому встановлено мобільний додаток «Telegram», обліковий запис на ім?я « ОСОБА_12 », у якому є листування з представником іноземної держави - держави-агресора російської федерації з позивним «Vavilon» номер телефону російського оператора зв?язку НОМЕР_3 . Факт спілкування та отримання завдань підтверджено ОСОБА_6 ; показаннями підозрюваного ОСОБА_10 , який окрім іншого підтвердив факт співпраці ОСОБА_6 із представником іноземної держави - держави агресора рф позивним «Vavilon», його обізнаність про факт отримання саморобного вибухового пристрою, участь у налагодженні пультів віддаленої детонації цього пристрою та іншими матеріалами кримінального провадження.
		Окрім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
		У рішенні Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року вказано на те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
		Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
		В свою чергу, всі обставини провадження мають бути повно, всебічно і ретельно досліджені під час досудового розслідування, яке наразі триває.
		Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.
		Об`єктивних даних, які б свідчили про те, що надані слідчим докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.
		Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, про які вказано у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені при обранні підозрюваному запобіжного заходу, існують та не зменшились, а саме ризики того, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Як зазначено вище, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, яке є особливо тяжким злочином, за яке передбачено суворе покарання  у виді позбавлення волі на тривалий строк, а також довічне позбавлення волі відповідно.
		Слідчий суддя врахував ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 правопорушення, обставини, передбачені ст.178 КПК України, та тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
		З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 правопорушення та суворості можливого покарання, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність продовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики не зменшились, та інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання встановленим ризикам.
		Колегія суддіввважає,що слідчийсуддя врахуваввсі обставини,з якимизакон пов`язуєможливість триманняособи під вартою, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
		Доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту, та ті, що заявлені при апеляційному розгляді, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Твердження підозрюваного про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, перевірялися слідчим суддею при розгляді клопотання та спростовані в оскаржуваній ухвалі, яка є належним чином вмотивованою.
		З приводу доводів підозрюваного про те, що слідчим суддею не вирішувалось питання про можливість застосування щодо нього альтернативного запобіжного заходу, то колегія суддів вважає вказані доводи безпідставними.
		Як зазначено вище, обґрунтованість підозри, існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість цим ризикам запобігти шляхом застосування до підозрюваного іншого ніж тримання під вартою запобіжного заходу в цьому випадку прокурором доведено.
		В оскаржуваній ухвалі наведене переконливе обґрунтування щодо доведеності ризиків, про які ідеться у клопотанні, і неможливості цим ризикам запобігти шляхом застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою.
		Враховано слідчим суддею і положення ч.6 ст.176 КПК України, згідно з якими, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
		Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, та враховуючи встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які продовжують існувати та не втратили своєї актуальності, суд, продовжуючи строк застосування до останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою, врахувавши підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, правомірно не визначив розмір застави, що не суперечить вимогам ч.4 ст.183 КПК України.
		Колегія суддів притримується такої ж позиції і вважає, що в цьому випадку відсутні достатні підстави для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу щодо підозрюваного.
		Доводи підозрюваного про протилежне, на думку колегії суддів, не є переконливими з огляду на фактичні обставини провадження, відомості про особу підозрюваного та встановлені ризики.
		З матеріалів провадження та з оскаржуваної ухвали убачається, що всі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання, слідчим суддею дослідженні повно і всебічно.
		Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а доводи апелянта про протилежне суперечать матеріалам провадження і змісту цієї ухвали. 
		Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі підозрюваним, та заявлені стороною захисту під час апеляційного розгляду, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції теж не спростовують.
		Крім того, слідчим суддею перевірено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, та встановлено, що досудове розслідування на час постановлення ухвали не було завершено з об`єктивних причин.
		Строк дії попередньої ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 06 серпня 2024 року про продовження строку дії застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчувався 04 жовтня 2024 року.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 02 жовтня 2024 року, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 10 грудня 2024 року.
		Отже, саме в межах строку досудового розслідування слідчим суддею продовжений строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , що узгоджується з вимогами ст.197 КПК України.
		В ході апеляційного розгляду прокурор зазначив, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні вже завершено, обвинувальний акт направлено до суду.
		Дані про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.
		Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не убачає.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
		 
		Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 03 жовтня 2024 року, якою задоволено клопотання та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів в межах строку досудового розслідування, а саме до 01 грудня 2024 року включно в умовах Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» без визначення розміру застави, залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_2              ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...