Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/9449/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 14.02.2025. Зареєстровано: 14.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/15/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022230000000354

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/9449/23
		н/п 1-кп/766/15/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.02.2025
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого судді Черниш О.Л., 
		секретаря Дембіцької Е.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42022230000000354 від 21.10.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України уродженця республіки Таджикистан, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		 
		   За участю сторін кримінального провадження:
		   прокурора Лобова Д.О.
		   захисника ОСОБА_2 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України 
		 
		встановив:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		громадянин України  ОСОБА_1 , достовірно знаючи про повномасштабне вторгнення ЗС РФ на територію України, що є загальновідомим фактом, фактично перебуваючи на території міста Херсон, будучи радикально налаштованим до діючої легітимної влади в Україні, достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення міста Херсона збройними силами РФ, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2022 року, діючи умисно, підтримуючи агресію Російської Федерації проти України та окупацію частини її території, добровільно погодився на зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме: в так званому Міністерстві природніх ресурсів та екології Херсонської області (мовою оригіналу «Министерство природных ресурсов и экологии Херсонской области»).
		Так, ОСОБА_1 , реалізуючи прямий умисел, спрямований на добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме: в так званому Міністерстві природніх ресурсів та екології Херсонської області (мовою оригіналу «Министерство природных ресурсов и экологии Херсонской области»), створеному представниками окупаційної адміністрації держави-агресора  Російської Федерації, перебуваючи у м. Херсон, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2022 року, прийняв пропозицію невстановлених представників держави-агресора  РФ та зайняв посаду так званого виконувача обов`язків міністра природніх ресурсів та екології Херсонської області (мовою оригіналу «исполняющего обязаности министра природных ресурсов и экологии Херсонской области»), на якого були покладені наступні організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції: загальне керівництво колективом міністерства, проведення оперативних нарад та надання працівникам обов`язкових до виконання вказівок, вирішення кадрових питань, видача заробітної плати працівникам в російських рублях.
		Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.5ст.111-1КК України  добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
		24.02.2022 збройні сили Російської Федерації шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад , нанісши ракетно-бомбові удари на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України.
		В результаті вищезазначених дій 24.02.2022 більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ та на цей час вона знаходиться під окупацією держави-агресора. 24.02.2022Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався безперервно, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку. Тож протягом усього періоду часу, протягом якого ОСОБА_1 вчинялись інкриміновані йому діяння, в Україні діяв воєнний стан.
		ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.
		У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_1 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з`явилася.
		Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
		При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених участині другійстатті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно доч.ч.1,2ст.135КПК Україниособа викликаєтьсядо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду шляхомвручення повісткипро виклик,надіслання їїпоштою,електронною поштоючи факсимільнимзв`язком,здійснення викликупо телефонуабо телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 на цей час перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області або на території держави-агресора  рф.
		Водночас зазмістом ч.8ст.135КПК Українипередбачено,що повісткапро викликособи,стосовно якоїіснують достатніпідстави вважати,що такаособа виїхалата/абоперебуває натимчасово окупованійтериторії України,території держави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,у випадкуобґрунтованої неможливостівручення їйтакоїповістки згідноз частинамипершою,другою,четвертою сьомою цієїстатті,публікується взасобах масовоїінформаціїзагальнодержавної сферирозповсюдження тана офіційномувеб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора. 
		Особа,зазначенавабзаці першомуцієїчастини,вважаєтьсятакою,яканалежнимчином повідомленапровиклик,змоментуопублікування повісткипроїївиклик узасобахмасовоїінформації загальнодержавноїсферирозповсюдженнята наофіційномувеб-сайтіОфісуГенеральногопрокурора. 
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.
		Так,у газеті«Урядовий кур`єр»,яка єзасобом масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдження,опублікованооголошення ізповісткою провиклик осуду ОСОБА_1 у судовізасідання 11.12.2023; 03.01.2023, 23.01.2024, 20.05.2024; 14.08.2024; 28.08.2024; 08.10.2024; 09.10.2024; 11.10.2024; 12.11.2024; 16.12.2024; 17.01.2025; 10.02.2025 до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_1 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
		Зважаючи на правила ст. ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
		Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК Україниу разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду Миколаєва від 22 вересня 2023 року постановлено про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 . Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_1 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБ України у Херсонській області Чистікова А.М. від 18 вересня 2023 року ОСОБА_1 оголошено в розшук.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст.52цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. В інших випадках обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження,  з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України).
		Стосовно ОСОБА_1 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК Україниучасть захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, постановою старшого слідчого від 31серпня 2023 постановлено про залучення захисника до участі у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях.
		Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 31 серпня 2023 №014-00281бч захисником ОСОБА_1 було призначено адвоката Крупку Юрія Миколайовича (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 22.11.2008 № 509).
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.01.2024 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 .
		На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім, того він був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
		Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_1 щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник обвинуваченого, який бувзабезпечений державоюз Регіональногоцентру знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги уКіровоградській таМиколаївській областях не заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження, приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та просив ухвалити законне рішення.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		ІІІ. Позиція учасників кримінального провадження.
		Прокурор під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред`явленого обвинувачення за ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому та призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років. Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання  з дня його фактичного затримання. Цивільний позов під час досудового розслідування не заявлявся. 
		Захисник вважав, що відсутні переконливі докази громадянства України ОСОБА_1 , а відповідно він не є суб`єктом кримінального правопорушення за ч.5 ст.111-1 КК України. Проте, якщо суд дійде висновку про наявність доказів громадянства України обвинуваченого, просив суд призначити ОСОБА_1 покарання у мінімальному розмірі.
		IV. Докази, досліджені судом на підтвердження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується наступними показамисвідків,допитаними в ході судового провадження.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що під час окупації м. Херсона, шукаючи роботу, в середині серпня 2022 року побачила оголошення про набір спеціалістів до управління екології по провулку Козацькому, 10 у м. Херсоні. При прийомі на роботу співбесіду проводив сам ОСОБА_4 , як керівник. Заяву при прийомі на роботу і при реорганізації підприємства писала на ім`я ОСОБА_4 . Спочатку підприємство мало назву «департамент екологии Херсонской области», а потім «министерство спецводопользования и надрапользования». Працювала спеціалістом нормативно-розрахункового відділу з 21 серпня 2022 року до 17 жовтня 2022 року. 17 жовтня 2022 року було оголошено про евакуацію;
		Свідок ОСОБА_5 показала суду, що в кінці літа 2022 року влаштувалася прибиральницею до «Министерства экологии». Працювала приблизно півтора місяця. На роботу її приймав особисто ОСОБА_4 , особисто проводив співбесіду, при якій коротко пояснив правила роботи. Заяву про прийом на роботу писала на його ім`я, але точної назви його посади не пам`ятає, оскільки найменування посади ОСОБА_4 диктувала його секретарка на ім`я ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_4 підписав їй заяву. Після цього більше не спілкувалася з ОСОБА_4 . На робочому кабінеті ОСОБА_4 вивіски з найменуванням посади не було, але до його кабінету, як до керівника, заходило багато працівників на звіти з паперами;
		Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що в серпні 2022 року після співбесіди з головним бухгалтером почав працювати спеціалістом з тендерних закупівель департаменту з екології, а потім його було перейменовано в міністерство екології. Заяву про прийом на роботу писав на ім`я ОСОБА_4 , який займав посаду міністра екології, виконував розпорядчі функції, розпорядження передавав головному бухгалтеру, з яким безпосередньо контактував свідок. Під час упізнання за фотознімками свідок впізнав ОСОБА_1 .
		Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що в кінці вересня 2022 року влаштувалася діловодом до міністерства екології, що розташовувалося у м. Херсоні по провулку Пугачова, 10. При прийомі на роботу співбесіду проводив сам ОСОБА_4 , який був міністром, керував міністерством, скликав наради, особисто видавав заробітну плату в рублях.
		Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_1 також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 4202220000000354 від 21.10.2022, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК України та коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зайняв посаду т.зв. «виконуючого обов`язки міністра природніх ресурсів і екології Херсонської області», активно приймав участь в організації та проведенні незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до рф».
		- повідомленням начальника Управління Служби Безпеки України в Вінницькій області Анатолія Денисенка про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець республіки Таджикистан, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який був активним учасником незаконного збройного формування, яке сприяло анексії АР Крим окупаційними військами російської федерації у 2014 році, пропагував ідеї т.зв. «руського миру», підтримав окупацію частин Донецької та Луганської областей. Після цього рішенням верховної ради Автономної Республіки Крим №1719-8/14 від 06.04.2014 був призначений на посаду керівника Фонду майна Автономної Республіки Крим. Оперативним шляхом встановлено, що ОСОБА_1 наразі добровільно займає посаду т.зв. виконуючого обов`язки міністра природніх ресурсів і екології Херсонської області, активно брав участь в організації та проведенні незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до адміністративно-територіального складу російської федерації.
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 23.08.2023, проведеним зі свідком ОСОБА_3 , яка по фото впізнала ОСОБА_1 як особу, яка займала посаду так званого виконувача обов`язків Міністра природних ресурсів та екології Херсонської області;
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 23.08.2023, проведеним зі свідком ОСОБА_9 , яка по фото впізнала ОСОБА_1 як особу, яка займала посаду так званого виконувача обов`язків Міністра природних ресурсів та екології Херсонської області;
		- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 23.08.2023, проведеним зі свідком ОСОБА_8 , яка по фото впізнала ОСОБА_1 як особу, яка займала посаду так званого виконувача обов`язків Міністра природних ресурсів та екології Херсонської області;
		- протоколом огляду Інтернет ресурсу від 28.08.2023, а саме: публікації на сторінці за посиланням https://kherson-news.ru/society/2023/01/19/88784.html наступного змісту «И.о. министра природных ресурсов и экологии Херсонской области исполнил мечту Жени в рамках Всероссийского проекта Елка желаний»;
		- протоколом огляду від 29.08.2023, а саме публікації в мережі Інтернет, згідно з якою ОСОБА_1 в єдиному державному реєстрі юридичних осіб РФ фігурує як керівник так званого «Мінприроди Херсонскої області»;
		- протоколом огляду публікації в мережі Інтернет від 28.08.2023, на каналі «Most.ks.ua», згідно з якою ОСОБА_1 очолив окупаційне «міністерство» природних ресурсів та екології;
		- висновком судової портретної експертизи від 21.09.2023, яким підтверджено особу ОСОБА_1 на вищевказаних публікаціях, наявних в мережі Інтернет.
		V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011  «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»(«Kobets v. Ukraine»)(з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.02.2020 у справі №761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
		Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків та надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами щодо місця, часу та способу вчинення кримінального правопорушення, які, на переконання суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Перелічені вище джерела інформації, отримані з телеграм-каналів, Інтернет ресурсів, суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_1 , гарантованихКонституцією Українита Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
		Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Таким чином, під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_1 був вимушений зайняти керівну посаду в так званому «Министерстве природних ресурсов и екологии Херсонской области» під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора рф.
		За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час розгляду кримінального провадження не встановлено, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_1 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
		Зміст досліджених судом письмових доказів дає підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_1 будучи громадянином України та займаючи посаду в незаконно створеному окупаційною владою органі, діяв особисто в інтересах окупаційної влади країни-агресора. Його діяльність на посаді т.зв. міністра екології та природніх ресурсів Херсонської області була спрямована на проведення підривної діяльності проти України та запровадження та зміцнення авторитету окупаційної влади країни-агресора, тобто ОСОБА_1 діяв добровільно, мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними. Суду не надано доказів того, що обвинувачений не мав можливості відмовитися від цієї посади, а також від вчинення дій, що забезпечили належне функціонування незаконно створеного органу влади рф.
		За викладенихобставин,розглянувши кримінальнепровадження вмежах висунутогообвинувачення,суд,оцінивши сукупністьзібраних доказів,які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченою протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
		VI Призначення покарання.
		У відповідності дост. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.5ст.111-1 КК Українивідноситься до особливо тяжкого злочину.
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		При призначенні покарання суд враховує положення ст. 50 КК України, яка вказує, що метою покарання є кара, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		При визначенні розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини скоєння злочину, а саме, що це є системна тривала діяльність, спрямована на шкоду народу України та державі Україна, те, що злочин вчинений проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, посягає на життєво важливі інтереси громадян, суспільства та держави, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної держави. Кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинене в умовах окупації м. Херсона і сприяло утвердженню авторитету окупаційної влади в умовах, коли було відомо про вчинення військовими рф масових руйнувань цивільної інфраструктури, промислових будівель на території України, масових злочинів проти цивільного населення України.
		Суд також враховує особу обвинуваченого, який є громадянином України, і під час військової агресії російської федерації добровільно співпрацював з окупантами, а також те, що останній переховується на тимчасово окупованій території України.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має бути призначене покарання, передбачене санкцією ч.5 ст.111-1 КК України,  позбавлення волі у максимальному розмірі і вважає таке покарання справедливим та необхідним з метою убезпечення українського суспільства від подальшої діяльності ОСОБА_1 . 
		Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 5статті 111-1 КК України.
		Відповідно дост. 59 КК Україниконфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цьогоКодексу. Санкцією частини 5статті 111-1 КК Українипередбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_1 має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Підстав для застосування статей69та75 КК Українив даному кримінальному провадженні не встановлено.
		Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу його фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3ст. 55 КК України.
		VII Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2023року ( справа №490/8741/23, н/п 1-кс/490/6858/2023) відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.
		Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2023 року (справа №490/8741/23, н/п 1-кс/490/6886/2023) з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на майно, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, накладено арешт. З урахуванням призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна підстави для скасування арешту майна відсутні.
		   Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		   Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		   Під час досудового розслідування був залучений експерт для проведення судової портретної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/116-23/16103-ФП), витрати на залучення якого склали 2390 гривень Зазначені витрати у відповідності до вимог статті 122 КПК України відносяться до процесуальних витрат і відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.    
		   Керуючись ст.ст.323, 368,370, 373, 381, 382, 394,615 Кримінального процесуального Кодексу України, суд  
		ухвалив:
		 
		    ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десяти) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		   Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання для виконання вироку.
		   Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади у органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_1 основного покарання у виді позбавлення волі.
		   Запобіжний захід ОСОБА_1 , обраний ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 вересня 2023 року, у вигляді тримання під вартою, залишити незмінним.
		    Арешт майна, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2023 року а саме: транспортний засіб MITSUBISHI OUTLANDAR, номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, 2008 року випуску  залишити без змін до приведення даного вироку до виконання в частині конфіскації майна.
		   Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2390 (дві тисячі триста дев`яносто) гривень.
		   Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
		   Вирок суду після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надіслати учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.
		Копію вироку для вручення обвинуваченому видати захиснику.
		 
		 
		 
		СуддяО. Л. Черниш

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...