Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/1480/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 14.02.2025. Зареєстровано: 14.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/11/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000162

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/1480/23
		н/п 1-кп/766/11/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.02.2025
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретаря ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 222022230000000162 від 24.05.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, (паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Суворовським РВ у м. Херсоні 30.10.2013) уродженця м. Ялта, АР Крим, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
		 
		За участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України 
		 
		встановив:
		 
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті(частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		У квітні  травні 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) представниками держави-агресора з метою впровадження на тимчасово окупованій території Чорнобаївської сільськоїтериторіальної громадиХерсонського районуполітики та законодавства рф створено незаконніоргани влади,які поширювали,встановлювали тазакріплювали окупаційну владу на місцях.
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянин України ОСОБА_3 , достовірно знаючи про збройну агресією рф, а також про факт тимчасової окупації державою-агресором частини Херсонської області, зокрема населених пунктів Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району, не пізніше 10.05.2022 (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з ідеологічних та корисливих мотивів, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, добровільно, без фізичного примусу, погроз вбивством чи застосуванням насильства щодо нього чи членів його родини, прийняв пропозицію невстановлених представників держави-агресора у с. Чорнобаївка Херсонського району Херсонської області та від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа окупаційної адміністрації держави-агресора та добровільно зайняв посаду т.зв. «заступника начальника «Военно-гражданской администрации Чернобаевской сельской территориальной громады Херсонского района Херсонской области», пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, із місцем фактичного розташування в адміністративній будівлі Чорнобаївської сільської ради Херсонського району за адресою: Херсонська область, Херсонський район, село Чорнобаївка, вул. Соборна, 44.
		Так, ОСОБА_3 ,добровільно зайнявши у травні 2022 року вищевказану посаду, на виконання завдання держави-агресора (рф), погодився здійснювати контроль за забезпеченням: 
		- співробітництва з представниками влади держави-агресора (рф); 
		- підбору кадрів та призначення осіб на посади в незаконно створеному органі влади т.зв. «Военно-гражданской администрации Чернобаевской сельской территориальной громады Херсонского района Херсонской области» та КП «Чорнобаївський господар»;
		- виплат працівникам КП «Чорнобаївський господар» у грошовій одиниці рф (рублях);
		- матеріально-технічними засобами КП «Чорнобаївський господар», визначав обсяг робіт комунального підприємства та територію, на яку розповсюджувалась діяльність підприємства.
		Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.5ст.111-1КК України  добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
		24.02.2022 збройні сили Російської Федерації шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад , нанісши ракетно-бомбові удари на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України.
		В результаті вищезазначених дій 24.02.2022 більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ та на цей час вона знаходиться під окупацією держави-агресора. 24.02.2022Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався безперервно, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку. Тож протягом усього періоду часу, протягом якого ОСОБА_3 вчинялись інкриміновані йому діяння, в Україні діяв воєнний стан.
		ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.
		У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_3 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з`явилася.
		Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
		При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених участині другійстатті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно доч.ч.1,2ст.135КПК Україниособа викликаєтьсядо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду шляхомврученняповістки провиклик,надіслання їїпоштою,електронною поштоючи факсимільнимзв`язком,здійснення викликупо телефонуабо телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 на цей час перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області.
		Водночас зазмістомч.8ст.135КПК Українипередбачено,що повісткапро викликособи,стосовно якоїіснують достатніпідстави вважати,що такаособа виїхалата/абоперебуває натимчасово окупованійтериторії України,території держави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,у випадкуобґрунтованої неможливостівручення їйтакої повісткизгідно зчастинами першою,другою,четвертою сьомою цієїстатті,публікується взасобахмасовоїінформації загальнодержавноїсферирозповсюдження тана офіційномувеб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора. 
		Особа,зазначена вабзаці першомуцієї частини,вважається такою,яка належнимчином повідомленапро виклик,з моментуопублікування повісткипро їївиклик узасобах масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора. 
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.
		Так, у газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткоюпро виклик до суду ОСОБА_3 у судові засідання 11.12.2023; 03.01.2023, 23.01.2024, 20.05.2024; 14.08.2024; 28.08.2024; 08.10.2024; 09.10.2024; 11.10.2024; 12.11.2024; 16.12.2024; 17.01.2025; 10.02.2025 до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_3 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
		Зважаючи на правила ст. ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
		Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду Миколаєва від 19 червня 2023 постановлено про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 . Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_6 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Постановою слідчого слідчого відділу УСБУ у Херсонській області від 25.05.2023 ОСОБА_7 оголошено в розшук.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст.52цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. В інших випадках обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження,  з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України).
		Стосовно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК Україниучасть захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, постановою слідчого від 17 травня 2023 року постановлено про залучення захисника до участі у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях.
		Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 17 травня 2023 року №014-001611ч захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 14.08.2020 № 229).
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18 вересня 2024 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 . 
		На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім, того він був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
		Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_3 щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник обвинуваченого, який бувзабезпечений державоюз Регіональногоцентру знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги уКіровоградській таМиколаївській областях не заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження, приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та просив ухвалити законне рішення.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		ІІІ. Позиція учасників кримінального провадження.
		Прокурор під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред`явленого обвинувачення за ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому, та призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років. Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання  з дня його фактичного затримання. 
		Цивільний позов під час досудового розслідування не заявлявся. 
		Захисник просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у мінімальному розмірі.
		IV. Докази, досліджені судом на підтвердження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
		Вина ОСОБА_3 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується наступними показамисвідків,допитаними в ході судового провадження.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , показала, що вона є мешканкою с. Чорнобаївка і в період окупації проживала в даному селі. Вперше стикнулася з Орусем 09 травня 2022 року, коли необхідно було вирішувати питання з похованням брата. Тоді Орусь представився як заступник голови сільради, роз`яснив їй які дії необхідно вчинити для поховання брата. Пізніше спілкувалася з Орусем з інших питань. Орусь знаходився в приміщенні, яке до війни було приміщенням сільської ради. На кабінетах вивісок з назвами посад не було, але було відомо, що Турульов голова сільської адміністрації, а Орусь його заступник. Орусь по селу переміщувався в супроводі військових рф. При зустрічі він пропонував їй роботу у створеній рф адміністрації, але вона відмовилась. При всіх зустрічах зі свідком Орусь завжди був спокійний.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він є мешканцем села Чорнобаївка, а тому добре знав Оруся ще до окупації села. Під час тимчасової окупації села Орусь займав посаду заступника голови військової адміністрації села Чорнобаївка, про що свідку говорив особисто, свою діяльність Орусь здійснював в приміщенні сільської ради. Вказану посаду Орусь займав з травня 2022 року до деокупації села. До свідка Орусь звернувся із пропозицією приглядати за роботою комунального підприємства по водопостачанню, свідок слідкував за водопостачанням у селі. Орусь періодично приїжджав і запитував про стан справ з водопостачанням. Крім того, Орусь керував роботами по ремонту доріг в селі.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він є мешканцем с. Чорнобаївка і в період тимчасової окупації села проживав у селі. Орусь до окупації був підприємцем, займався перевезенням зерна, донька Оруся працювала у поліції. З початком тимчасової окупації с. Чорнобаївки ОСОБА_3 почав діяти як правоохоронець. В подальшому Орусь діяв як представник влади в селі, організовував у селі роботу комунальних підприємств, давав вказівки по благоустрою села, пропонував свідку роботу на місцевому ринку  збирати ринковий збір, на що свідок відмовився. Орусь пересувався по селі в супроводі військових, виявляв колишніх учасників АТО, військових, працівників поліції та СБУ. Орусь приймав активну участь в організації референдуму. Роботу виконував добровільно, у нього була чітка антиукраїнська позиція.
		Крім того, був призначений представниками держави-агресора на посаду «заместителя начальника ВГА Чернобаевской СТГ Херсонского района Херсонской области». На вказаній посаді ОСОБА_3 працював з травня по жовтень 2022 року. При цьому, ОСОБА_3 керував «комунхозом», був відповідальний за проведення ремонту доріг в с. Чорнобаївка від окупаційної влади, проводив зібрання місцевих мешканців, на яких агітував до співпраці з окупаційною владою, доводив підпорядкованим працівникам вказівки представників окупаційної влади. ОСОБА_3 особисто представлявся свідку у присутності його дружини «заместителем начальника ВГА Чернобаевки» та пропонував свідку роботу в сільській раді.
		Окрім цього, у ході судового розгляду на підставі положень ч. 11 ст. 615 КПК України, відповідно до яких показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, досліджено показання свідка ОСОБА_11 .
		Показання вказаного свідка є допустимим доказом, оскільки вони отримані в порядку, визначеному вимогами кримінального процесуального закону, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, та із фіксуванням за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Окрім цього, показання вказаного свідка узгоджуються з іншими дослідженими доказами у кримінальному провадженні, не містять протиріч.
		Так, відповідно до показань свідка ОСОБА_11  мешканця с. Чорнобаївка Херсонського району Херсонської області, у період тимчасової окупації с. Чорнобаївки ОСОБА_3 був призначений представниками держави-агресора на посаду «заместителя начальника воєнной администрации с. Чорнобаевка». Перебуваючи на цій посаді Орусь керував комунальною сферою села, проводив зібрання місцевих мешканців, на яких висловлював підтримку державі-агресору, агітував до співпраці на окупантів, відповідав за ремонт доріг у с. Чорнобаївці та наголошував на тому, що представники Української влади не робили таких ремонтів, на відміну від представників окупаційної влади. Орусь надавав росіянам техніку Чорнобаївського комунгоспу. Орусь переміщувався по селу при військовослужбовцю рф.
		Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_3 також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №222022230000000162 від 24.05.2022 який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК України та коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у травні 2022 року добровільно зайняв посаду т.зв. «заступника начальника Чорнобаївської сільської ради, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Чорнобаївської ОТГ Херсонської області
		- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 від 10.01.2023, ОСОБА_12 від 14.02.2023, ОСОБА_13 від 14.02.2023, ОСОБА_14 від 28.02.2023, ОСОБА_15 від 01.03.2023 та ОСОБА_16 від 10.03.2023, які впізнали ОСОБА_3 як особу, яка під час тимчасової окупації с. Чорнобаївки займала посаду «заместителя начальника ВГА Чернобаевской СТГ Херсонского района Херсонской области» від окупаційної влади.
		- протоколом огляду інтернет-ресурсу в додатку «Telegram» на каналі «Военно-гражданская администарция ПГТ Чернобаевка и Чернобаевской териториальной общины» за посиланням https://t.me/VGA_Chernobaevka/399від 22.04.2023 за участі свідка ОСОБА_16 . На зазначеному ресурсі розміщено публікацію у формі тексту та відеосюжету, які датовані 14.10.2022, та містять текстовий підпис  «Корреспонденты телеканала «Таврия» посетили Чернобаевку и поинтересовались у местных властей о ремонте дорог в селе. Комментарии даёт замглавы Чернобаевской администрации по развитию инфраструктуры Олег Орусь». Вказана публікація містить відеосюжет тривалістю 1 хв. 33 сек., в якому кореспондент телеканалу «Таврия» бере інтерв`ю у ОСОБА_3 , на що вказує ОСОБА_16 . На вказаному відео ОСОБА_3 ідентифікований автором відео як « ОСОБА_17  замглавы администрации Чернобаевки по развитию инфраструктуры».
		- протоколом огляду інтернет-ресурсу в додатку «Telegram» на каналі «Военно-гражданская администарция ПГТ Чернобаевка и Чернобаевской териториальной общины» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2023 за участі свідка ОСОБА_8 . На зазначеному ресурсі розміщено публікацію у формі тексту та відеосюжету, які датовані 14.10.2022, та містять текстовий підпис  «Корреспонденты телеканала «Таврия» посетили Чернобаевку и поинтересовались у местных властей о ремонте дорог в селе. Комментарии даёт замглавы Чернобаевской администрации по развитию инфраструктуры ОСОБА_17 ». Вказана публікація містить відеосюжет тривалістю 1 хв. 33 сек., в якому кореспондент телеканалу «Таврия» бере інтерв`ю у ОСОБА_3 , на що вказує ОСОБА_8 . На вказаному відео ОСОБА_3 ідентифікований автором відео як « ОСОБА_17  замглавы администрации Чернобаевки по развитию инфраструктуры».
		- протоколом огляду інтернет-ресурсу в додатку «Telegram» на каналі «Военно-гражданская администарция ПГТ Чернобаевка и Чернобаевской териториальной общины» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.10.2022. На зазначеному ресурсі розміщено публікацію у формі тексту та відеосюжету, які датовані 14.10.2022, та містять текстовий підпис  «Корреспонденты телеканала «Таврия» посетили Чернобаевку и поинтересовались у местных властей о ремонте дорог в селе. Комментарии даёт замглавы Чернобаевской администрации по развитию инфраструктуры ОСОБА_17 ». Вказана публікація містить відеосюжет тривалістю 1 хв. 33 сек., в якому кореспондент телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » бере інтерв`ю у ОСОБА_3 , який ідентифікований автором відео як « ОСОБА_17  замглавы администрации Чернобаевки по развитию инфраструктуры».
		- протоколом огляду від 21.03.2023 інтернет-ресурсу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де розміщена виписка з «Единого государственного реестра юридических лиц» стосовно «Военно - гражданской администрации Чернобаевской сельской территориальной громады». Зокрема у вказаній виписці зазначено дату реєстрації юридичної особи 22.05.2022, керівником зазначено ОСОБА_18 .
		- протоколом огляду від 09.03.2023 інтернет-ресурсу в додатку «Telegram» на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 . На зазначеному ресурсі розміщено публікацію «Зрадники із сусідньої громади», яка містить два фотозображення та датована 07.03.2023. На першому фотознімку зображено особу, яка схожа на ОСОБА_3 на фоні прапору російської федерації з автоматичною зброєю в руках. На другому фотознімку зображений документ із назвою «ПРИКАЗ». Документ виконаний на бланку «ВГА Чернобаевской сельской ТГ Херсонского района Херсонской области», датований 10.05.2022 за номером 1/4. Зі змісту зазначеного документа встановлено, що «Глава ВГА Чернобаевской СТГ» ОСОБА_18 призначив ОСОБА_3 на посаду «заместителя главы Чернобаевской ВГА Херсонской области».
		- протоколом огляду від 17.03.2023 інтернет-ресурсу в додатку «Telegram» на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 . На зазначеному ресурсі розміщено публікацію «Зрадники із сусідньої громади», яка містить два фотозображення та датована 07.03.2023. На першому фотознімку зображено особу, яка схожа на ОСОБА_3 на фоні прапору російської федерації з автоматичною зброєю в руках. На другому фотознімку зображений документ із назвою «ПРИКАЗ». Документ виконаний на бланку «ВГА Чернобаевской сельской ТГ Херсонского района Херсонской области», датований 10.05.2022 за номером 1/4. Зі змісту зазначеного документа встановлено, що «Глава ВГА Чернобаевской СТГ» ОСОБА_18 призначив ОСОБА_3 на посаду «заместителя главы Чернобаевской ВГА Херсонской области».
		Протоколом обшуку від 03.04.2023 за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого ході обшуку житлового будинку за вказаною адресою було виявлено та вилучено: прапор російської федерації розміром 90х150 см., георгіївська стрічка, брелок із гербом російської федерації, прапорець російської федерації із пластиковим кріпленням, носій інформації Micro SD Kingston 16gb, мобільний телефон «Fly» чорного кольору, сім картка «Київстар» НОМЕР_2 та сім картка «Київстар» НОМЕР_3 .
		- протоколом огляду від 06.03.2023 вилучених у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , речей
		V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011  «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»(«Kobets v. Ukraine»)(з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.02.2020 у справі №761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
		Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків та надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами щодо місця, часу та способу вчинення кримінального правопорушення, які, на переконання суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Перелічені вище джерела інформації, отримані з телеграм-каналів, Інтернет ресурсів, суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_3 гарантованихКонституцією Українита Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
		Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Таким чином, під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_3 був вимушений зайняти т.зв. керівну посаду «заступника начальника «военно-гражданской администрации Чернобаевской сельской териториальной громади Херсонского района Херсонской области» під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора рф.
		За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час розгляду кримінального провадження не встановлено, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_3 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092 км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
		Зміст досліджених судом письмових доказів дає підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_3 будучи громадянином України та займаючи посаду в незаконно створеному окупаційною владою органі, діяв особисто в інтересах окупаційної влади країни-агресора. Його діяльність на посаді т.зв. «заступника начальника «военно-гражданской администрации Чернобаевской сельской териториальной громади Херсонского района Херсонской области» була спрямована на проведення підривної діяльності проти України та запровадження та зміцнення авторитету окупаційної влади країни-агресора, тобто ОСОБА_3 діяв добровільно, мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-каранними. Суду не надано доказів того, що обвинувачений не мав можливості відмовитися від цієї посади, а також від вчинення дій, що забезпечили належне функціонування незаконно створеного органу влади рф.
		За викладенихобставин,розглянувши кримінальнепровадження вмежах висунутогообвинувачення,суд,оцінивши сукупністьзібранихдоказів,якіє належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченою протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
		 
		VI Призначення покарання.
		У відповідності дост. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.111-1 КК Українивідноситься до особливо тяжкого злочину.
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		При призначенні покарання суд враховує положення ст. 50 КК України, яка вказує, що метою покарання є кара, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_19 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		При визначенні розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обставини скоєння злочину, а саме, що це є системна тривала діяльність, спрямована на шкоду народу України та державі Україна, те, що злочин вчинений проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, посягає на життєво важливі інтереси громадян, суспільства та держави, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної держави. Кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинене в умовах окупації Херсонської області, в т.ч. і с. Чорнобаївки, і сприяло утвердженню авторитету окупаційної влади в умовах, коли було відомо про вчинення військовими рф масових руйнувань цивільної інфраструктури, промислових будівель на території України, масових злочинів проти цивільного населення України.
		Суд також враховує особу обвинуваченого, який є громадянином України, і під час військової агресії російської федерації добровільно співпрацював з окупантами, а також те, що останній переховується на тимчасово окупованій території України.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 має бути призначене покарання, передбачене санкцією ч.5 ст.111-1 КК України,  позбавлення волі у максимальному розмірі і вважає таке покарання справедливим та необхідним з метою убезпечення українського суспільства від подальшої діяльності ОСОБА_3 . 
		Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 5статті 111-1 КК України.
		Відповідно дост. 59 КК Україниконфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цьогоКодексу. Санкцією частини 5статті 111-1 КК Українипередбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_3 має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		Підстав для застосування статей69та75 КК Українив даному кримінальному провадженні не встановлено.
		Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу його фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3ст. 55 КК України. 
		VII Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2023 року (справа №490/2191/23, н/п 1-кс/490/5343/2023) відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.
		Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2023 року (справа №490/2191/23, н/п 1-кс/490/5494/2023) з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на майно, яке належить ОСОБА_3 на праві власності, накладено арешт. З урахуванням призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна підстави для скасування арешту майна відсутні
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Долю речових доказів суд вирішив відповідно ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати у провадженні відсутні.    
		Керуючись ст.ст.323, 368,370, 373, 381, 382, 394,615 Кримінального процесуального Кодексу України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десяти) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання для виконання вироку.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади у органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання у виді позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 , обраний ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2023 року у вигляді тримання під вартою, залишити незмінним.
		Арешт майна, належного ОСОБА_3 на праві приватної власності, накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2023 року а саме: житловий будинок та прибудинкові споруди за адресою: АДРЕСА_3  залишити без змін до приведення даного вироку до виконання в частині конфіскації майна.
		Речові докази: прапор російської федерації розміром 90х150 см., георгіївська стрічка, брелок із гербом російської федерації, прапорець російської федерації із пластиковим кріпленням, носій інформації Micro SD Kingston 16gb, мобільний телефон «Fly» чорного кольору, сім картка «Київстар» НОМЕР_2 та сім картка «Київстар» НОМЕР_3  знищити.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надіслати учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.
		Копію вироку для вручення обвинуваченому видати захиснику.
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...