Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 349/2211/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.
Надіслано судом: 14.02.2025. Зареєстровано: 14.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/349/59/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091210000044

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 349/2211/24 
		Провадження № 1-кп/349/59/25
		 
		В И Р О К
		іменем України
		13 лютого 2025 року м. Рогатин
		Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
		в складі головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		   розглянув увідкритому судовомузасіданні матеріали кримінальногопровадження,яке буловнесено доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024091210000044щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка народилася,зареєстрована іпроживає за адресою - АДРЕСА_1 ,українки,громадянки України,з базовоюсередньою освітою,не одружена,має наутриманні чотирьох неповнолітніхдітей,працює пташницеюна Рогатинськійптахофабриці,раніше несудима,  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.166 КК України,
		   учасники судового провадження:
		прокурор ОСОБА_4 
		обвинувачена ОСОБА_3 
		захисник ОСОБА_5 
		потерпіла ОСОБА_6 
		встановив:
		ОСОБА_3 вчинила умисні дії,які виразились узлісному невиконаннінею,як матір`ю, встановленихзаконом обов`язківпо доглядуза дитиною,що спричинилотяжкі наслідки(смертьмалолітньої дочки ОСОБА_7 ). 
		Кримінальне правопорушення вчинено за таких, встановлених судом, обставин.
		Відповідно до Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації об`єднаних націй 20 листопада 1959року, Конвенції про права дитини, яка ратифікована Україною 21 лютого 1990 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, статті 12 Закону України "Про охорону дитинства", ст.150 Сімейного Кодексу України, дитині повинно належати право на здоровий ріст і розвиток, належне харчування; дитина повинна рости під відповідальністю своїх батьків, дитина повинна бути захищеною від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості. Кожна дитина має невід`ємне право на життя, батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Батьки повинні виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, створювати належні умови для її лікування, догляду, навчання.
		ОСОБА_3 , як мати малолітньої ОСОБА_7 , 2022 року народження, злісно не виконувала батьківські обов`язки по догляду за дитиною без поважних причин, що спричинило тяжкі наслідки, а саме смерть ОСОБА_7 . 
		У період часу з 06 березня 2024 року по 12 березня 2024 року ОСОБА_3 , яка проживала разом з малолітньою дитиною ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 , не вжила заходів щодо надання дитині необхідної медичної допомоги за рекомендаціями медичних працівників щодо госпіталізації дитини до медичного закладу.
		06 березня 2024 року ОСОБА_3 , ігноруючи свій обов`язок по догляду за дитиною, не пересвідчившись у безпечності умов перебування малолітньої дочки ОСОБА_7 , відпустила дитину разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 в гості до родичів, які проживають в м.Івано-Франківську і в с.Васючин. Малолітня ОСОБА_7 , яка схильна до респіраторних захворювань, в дорозі простудилася.
		07 березня 2024 року стан здоров`я малолітньої погіршився (підвищилася температура, з`явився кашель, блювота, діарея). ОСОБА_3 не звернулася до медичних працівників, а самостійно лікувала малолітню в домашніх умовах, хоча знала до її дочка від народження мала захворювання (білково-енергетична недостатність, анемія складного генезу), а тому потребувала стаціонарного лікування.
		11 березня 2024 року за ініціативи сімейного лікаря ОСОБА_9 , медичні працівники Верхньолипицької амбулаторії сімейної практики-сімейної медицини оглянули малолітню ОСОБА_7 за місцем проживання, після огляду рекомендували матері ОСОБА_3 улаштувати дитину в медичний заклад на стаціонарне лікування з метою надання допомоги вузькими спеціалістами.
		Незважаючи на стан дитини і рекомендації медичних працівників щодо госпіталізації малолітньої ОСОБА_7 для стаціонарного лікування, 11 березня 2024 року ОСОБА_3 , за місцем проживання, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій для життя і здоров`я малолітньої ОСОБА_7 , хоча повинна була і могла їх передбачити, злісно не виконала встановлені законом обов`язки по догляду за дитиною, а саме у письмовій формі відмовилася від госпітаізації ОСОБА_7 , своєчасно не звернулася до медичного закладу для надання допомоги, хоча могла і мала реальну можливість це зробити. Таким чином, не вжила заходів, які спрямовані на збереження життя і здоров`я дитини через що 12 березня 2024 року за місцем проживання малолітня ОСОБА_7 померла від коронавірусної хвороби (COVID-19), яка ускладнилася загальною інтоксикацією організму.
		Обвинувачена ОСОБА_3 в інкримінованомуїй кримінальномуправопорушені, передбаченомуст.166 КК України, визнала себе винною повністю за обставин, які викладені в обвинувальному акті, а інші учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, а тому суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченої.
		У судовомузасіданні обвинувачена ОСОБА_3 надала показання,що вона єбагатодітною матір`ю. Напрохання старшоїдоньки відпустиламалолітню ОСОБА_7 разом знею дородичів.По дорозі ОСОБА_7 захворіла.Коли дитинупривезли додомувона самостійноїї лікувала.Після оглядудитини медичнимипрацівниками вонавідмовлася відгоспіталізації дитинив медичнийзаклад,оскільки немогла передбачититаких наслідків.Зранку 12березня 2024року виявила,що дитинапомерла.У вчиненомущиро розкаюється,засуджує своюповедінку,постійно зазнаєпочуття сумуза дитиною,розуміє,що  вчинила неправильно. Просила суворо її не карати, оскільки після смерті дитини вона змінила поведінку, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.
		   На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст.166 КК України, оскільки вона вчинила дії, які виразились у злісному невиконанні нею, як матір`ю, встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки (смерть малолітньої дочки ОСОБА_7 ). 
		Згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. 
		За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в частинах 1,2 статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального, визнання вини.
		Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
		У судовому засіданні було досліджено документи, які характеризують особу ОСОБА_3 , її сімейний стан:
		- вимогу слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 ( м.Рогатин) ОСОБА_10 від 13 березня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_3 не має судимості та раніше не притягалася до кримінальної відповідальності;    
		- довідку-характеристику на ОСОБА_3 , видану виконавчим комітетом Рогатинської міської ради Івано-Франківської області 15 березня 2024 року № 02-28/669, відповідно до якої вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом з співжителем ОСОБА_11 , двома повнолітніми доньками та чотирма неповнолітніми дітьми;
		   - довідку Комунального некомерційного медичного підприємства "Рогатинська центральна районна лікарня" від 19 березня 2024 року №14 відповідно до якої ОСОБА_3 на обліку в психіатра, нарколога не перебуває, наркологічна, психіатрична допомога їй не надавалася;
		- акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 08 квітня 2024 року, у якому зазначено, що мати часто буває емоційно збуджена, після смерті малолітньої дочки спиртні напої не вживає. Комісією рекомендовано ОСОБА_3 приділяти більше уваги вихованню та потребам дітей.
		Згідно досудової доповіді, складеної 12 лютого 2025 року Івано-Франківським районним сектором №3 в Івано-Франківській області філії державної установи «Центр пробації», ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Можливе її виправлення без ізоляції від суспільства з покладенням обов`язків передбачених ч.1 ст.76 та п.2,4 ч.3 ст.76 КК України.
		   Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи висновок досудовоїдоповіді щодоможливості виправленняобвинуваченої без ізоляціївід суспільства, характер та тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, особу обвинуваченої, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, скарг на її поведінку по місцю проживання не поступало, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, яка визнала вину, щиро розкаялася у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію прокурора, який просив призначити ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст.75 КК України,позицію потерпілої,яка усудових дебатахпросила обвинуваченусуворо некарати,оскільки ОСОБА_3 повністю усвідомилавчинене,сумує задитиною,яку втратила,суд вважає,що виправленняобвинуваченої ОСОБА_3 можливе безізоляції відсуспільства,атому їйнеобхідно призначитипокарання заст.166КК Україниу виді позбавленняволіна строк 2 роки, звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
		Згідноч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбаченечастиною третьоюстатті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		   Відповідно до ч.4 ст.75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
		    При визначені тривалості іспитового строку та обов`язків, які необхідно покласти на обвинувачену, суд враховує характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного покарання, наведені дані, що характеризують особу обвинуваченої та обставини, які пом`якшують покарання.
		   На підставі наведеного, суд визначає для обвинуваченої іспитовий строк тривалістю один рік з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України та додатковим покладенням обов`язків, передбачених п.2,4 ч.3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою "Формування життєвих навичок".
		   Таке призначене покарання з подальшим звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк з покладенням обов`язків передбачених ч.1 ст.76, п.2,4 ч.3 ст.76 КК України на думку суду є справедливим та законним з врахуванням усіх фактичних обставин в кримінальному провадженні у їх сукупності, буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимогст.100 КПК України.
		Під час судового провадження учасники процесу не заявляли клопотань стосовно грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
		На час ухвалення вироку до обвинуваченої не застосований жодний вид запобіжного заходу.
		Керуючись ст. 368 -370, 373- 374 КПК України, 
		ухвалив:
		ОСОБА_3 визнативинуватою увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.166 ККУкраїни та призначитиїй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки .
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
		На підставіч.1ст.76КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;    - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		   На підставі п.2,4 ч.3 ст.76 КК України додатково покласти на ОСОБА_3 обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою "Формування життєвих навичок".
		Речовий доказ: розписку ОСОБА_3 про відмову від госпіталізації малолітньої ОСОБА_7 , 2022 року народження, залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору, іншим учасникам справи - за їх заявами.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...