Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/1068/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Надіслано судом: 14.02.2025. Зареєстровано: 14.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/991/10/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52016000000000001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/1068/25
		                                                       Провадження №1-кп/991/10/25
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		14 лютого 2025 року                                м. Київ 
		 
		Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
		головуючого: ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду угоду про визнання винуватості в межах кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта вища, раніше судимого вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364 КК України,
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , українки, громадянки України, яка народилася у с. Фурси Білоцерківського району Київської області, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_3 , освіта середня спеціальна, працює в ТОВ «Агрофірма «Інтерагросервіс» на посаді бухгалтера-ревізора, раніше судиму вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року, у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 209 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_8 ,
		з боку захисту - обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		ВСТАНОВИВ:
		Історія провадження
		16 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2019 року надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України; ОСОБА_7 , якій відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч.1 ст. 366 КК України; ОСОБА_12 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_13 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_14 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. Також, відповідно до обвинувального акта, під час досудового розслідування до ЄРДР були внесені відомості щодо ТОВ «Інкомм», як про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру у зв`язку із вчиненням її уповноваженою особою від імені та в інтересах ТОВ «Інкомм» кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 209 КК України (п.1 ч.1 ст. 96-3 КК України).
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
		Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2020 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено судовий розгляд, який здійснювався у загальному порядку. 
		Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2021 року задоволено клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_15 та звільнено обвинувачену ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності за ч.1 ст. 366 КК України (подія від 28 квітня 2015 року), а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
		Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2022 року задоволено клопотання прокурора та зупинено судове провадження з розгляду кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року в частині обвинувачення ОСОБА_14 за ч.5 ст. 191 КК України до його звільнення з військової служби, а судове провадження відносно обвинувачених ОСОБА_6 за ч.5 ст. 191, ч.4 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України; ОСОБА_7 за ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч.1 ст. 366 КК України; ОСОБА_12 за ч.5 ст. 191; ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України; ОСОБА_13 за ч.5 ст. 191 КК України - продовжено.
		Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2024 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_10 та звільнено обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності за ч.4 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України і закрито кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
		Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2024 року задоволено клопотання адвоката ОСОБА_11 та звільнено обвинувачену ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності за ч.1 ст. 366 КК України і закрито кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
		09 січня 2025 року в ході судового розгляду прокурор ОСОБА_8 змінив обвинувачення та подав до суду обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, складений 08 січня 2025 року та погоджений цього ж дня заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 .
		За змістом обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст.28 ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364 КК України
		06 лютого 2025 року прокурор ОСОБА_8 подав до Вищого антикорупційного суду Угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
		Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2025 року задоволено клопотання прокурора та виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року щодо обвинувачених ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 209 КК України.
		 
		Формулювання обвинувачення, в якому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнають себе винуватими.
		Формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_6 
		ОСОБА_6 у період з січня 2015 року по 09 грудня 2015 року у місті Києві, діючи умисно, за попередньою змовою із кінцевим бенефіціарним власником (контролером) групи суб`єктів господарської діяльності іншою Особою-1, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , а також за попередньою змовою з директором ТОВ «Інкомм» ОСОБА_7 , наданням засобів та усуненням перешкод сприяв вчиненню іншими співучасниками - службовими особами ДП «Укрзалізничпостач» іншою Особою-2, іншою Особою-3 та іншою Особою-4 - зловживання ними своїм службовим становищем під час проведення процедури закупівлі метизної продукції для потреб ДП «Укрзалізничпостач», що полягало в умисному протиправному, всупереч інтересам ДП «Укрзалізничпостач» та з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Інкомм» використанню ними свого службового становища, спрямованого на сприяння, акцепт пропозиції та укладення із ТОВ «Інкомм» договору поставки №ЦХП-5-01415-01 від 25 червня 2015 року із завідомо завищеною ціною продукції, та спричинило для ДП «Укрзалізничпостач» тяжкі наслідки у розмірі 20 270 524,12 грн (без урахування ПДВ), що перераховані на банківський рахунок ТОВ «Інкомм» у вигляді оплати за поставлену метизну продукцію. Тобто, ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у зловживанні службовим становищем - умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
		Крім того, ОСОБА_6 у період з 01 вересня 2015 року по 20 листопада 2015 року за попередньою змовою з іншою Особою-1 та директором ТОВ «Інкомм» ОСОБА_7 , умисно, з метою виведення коштів, отриманих від ДП «Укрзалізничпостач», з рахунку ТОВ «Інкомм» та подальшого їх використання у господарській діяльності підконтрольних іншій Особі-1 юридичних осіб на загальну суму 20 270 524,12 грн, тобто в особливо великому розмірі, щодо яких фактичні обставини свідчили про їх одержання злочинним шляхом, про що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 знали, надав вказівки директору ТОВ «Інкомм» ОСОБА_7 розпорядитись ними шляхом вчинення з ними фінансових операцій, а саме: видачі платіжних доручень та грошових чеків. Тобто, ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а саме: здійсненні фінансових операцій з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
		Також ОСОБА_6 у період з січня 2016 року по 30 травня 2016 року у місті Києві, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із іншою Особою-1, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , наданням засобів та усуненням перешкод сприяв вчиненню службовою особою Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» іншою Особою-4 закінченого замаху на зловживання ним своїм службовим становищем під час проведення процедури закупівлі метизної продукції для потреб Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця», що полягало в умисному протиправному, всупереч інтересам ПАТ «Укрзалізниця» та з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Хануман» використанню ним свого службового становища, спрямованого на сприяння, акцепт пропозиції та укладення із ТОВ «Хануман» договору поставки із завідомо завищеною ціною продукції, та могло спричинити для ПАТ «Укрзалізниця» тяжкі наслідки у розмірі 36 432 167,68 грн (без ПДВ), при цьому ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин закінчено не було, оскільки рішенням Антимонопольного комітету України 01 липня 2016 року результати конкурсних торгів з закупівлі метизної продукції було скасовано. Тобто, ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві у закінченому замаху, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, на зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що могло спричинити тяжкі наслідки, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
		Формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_7 
		ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Інкомм», у період з січня 2015 року по 09 грудня 2025 року, у м. Києві, діючи умисно, за попередньою змовою із кінцевим бенефіціарним власником (контролером) групи суб`єктів господарської діяльності (ТОВ «Інкомм», ТОВ «Алеварус», ТОВ «Люксвен») Особою 1, а також за попередньою змовою з ОСОБА_6 , наданням засобів та усуненням перешкод сприяла вчиненню іншими співучасниками - виконувачем обов`язків директора ДП «Укрзалізничпостач» Особа 2, заступником директора (головою комітету з конкурсних торгів) ДП «Укрзалізничпостач» Особа 3 та начальником відділу верхньої будови колії ДП «Укрзалізничпостач» (членом комітету з конкурсних торгів) зазначеного державного підприємства Особа 4 - зловживання ними своїм службовим становищем під час проведення процедури закупівлі метизної продукції для потреб ДП «Укрзалізничпостач», що полягало в умисному протиправному, всупереч інтересам ДП «Укрзалізничпостач» та з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Інкомм» використанню ними свого службового становища, спрямованого на сприяння, акцепт пропозиції та укладення із ТОВ «Інкомм» договору поставки №ЦХП-5-01415-01 від 25 червня 2015 року із завідомо завищеною ціною продукції, та спричинило для ДП «Укрзалізничпостач» тяжкі наслідки у розмірі 20 270 524,12 грн (без урахування ПДВ), що перераховані на банківський рахунок ТОВ «Інкомм» у вигляді оплати за поставлену метизну продукцію. Тобто, ОСОБА_7 обвинувачується у пособництві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364 КК України.
		Крім того, ОСОБА_7 у період з 01 вересня 2015 року по 20 листопада 2015 року, у с. Путрівка Васильківського району Київської області за попередньою змовою з іншою Особою-1 та ОСОБА_6 , умисно, з метою виведення коштів, отриманих від ДП «Укрзалізничпостач», з рахунку ТОВ «Інкомм» та подальшого їх використання у господарській діяльності підконтрольних іншій Особі-1 юридичних осіб на загальну суму 20 270 524,12 грн, тобто в особливо великому розмірі, щодо яких фактичні обставини свідчили про їх одержання злочинним шляхом, про що ОСОБА_7 знала, розпорядилась ними шляхом вчинення з ними фінансових операцій, а саме видачі платіжних доручень та грошових чеків. Тобто, ОСОБА_7 обвинувачується у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а саме здійснення фінансових операцій з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
		 
		Відомості щодо укладеної угоди (її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання)
		Судом встановлено, що 09 січня 2025 року обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та їх захисники отримали від прокурора копії обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням.
		06 лютого 2025 року між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та їх захисниками - адвокатами ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та ОСОБА_11 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні обвинуваченими кримінальних правопорушень.
		Указана угода про визнання винуватості подана до суду 06 лютого 2025 року.
		В угоді про визнання винуватості зазначено такі істотні обставини, передбачені ст. 470 КПК України, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:
		1)беззаперечне визнання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своєї винуватості в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, належна процесуальна поведінка, надання зізнавальних показань стосовно себе та підтверджених доказами детальних, значних за обсягом та релевантних для кримінального провадження викривальних показань стосовно співучасті інших осіб у вчиненні цих кримінальних правопорушень; 
		2)характер і тяжкість злочинів, інкримінованих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , цінність їх співпраці зі стороною обвинувачення для посилення доказової бази щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, важливість забезпечення розумних строків судового провадження стосовно них; 
		3)наявність суспільного інтересу у швидшому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, а також у викритті ними інших осіб;
		4)наявність суспільного інтересу в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , так і іншими особами; 
		5)наявність кількох обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_6 , а саме: наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, участь у бойових діях під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України;
		6)наявність кількох обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_7 , а саме: наявність статусу особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи, наявність хронічних захворювань, досягнення пенсійного віку. 
		Обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за угодою про визнання винуватості повністю та беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
		Сторонами враховано, що станом на день укладення угоди завдану кримінальним правопорушенням шкоду у розмірі 20 270 524,12 гривень повністю відшкодовано у кримінальному провадженні №52017000000000027 за обвинуваченням ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у вчиненні цього ж кримінального правопорушення (вирок Вищого антикорупційного суду від 07.08.2020 у справі № 991/4978/20). 
		Сторони дійшли згоди про те, що обвинувачені добровільно зобов`язуються протягом 15 робочих днів після набрання чинності вироком на підставі цієї угоди внести на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України (для зарахування коштів у національній валюті) за реквізитами (Банк: Національний банк України; МФО: 300001; Рахунок: № UA843000010000000047330992708; Код ЄДРПОУ: 00032106; Отримувач: Національний банк України; Призначення платежу: Збір коштів на потреби армії України) грошову суму у загальному розмірі 2 000 000 грн у частках: ОСОБА_7 - 1 000 000 грн, ОСОБА_6 - 1 000 000 грн.
		Визначаючи покарання для обвинувачених при укладенні угоди, сторони дійшли певних домовленостей.
		Так, щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_6 сторони узгодили таке покарання:
		-за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки та зі штрафом сімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (12 750 грн);
		-за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк один рік шість місяців та зі штрафом п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн);
		-за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк один рік, без конфіскації майна;
		На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням покарання, призначеного ОСОБА_6 за вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі №991/4674/24, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п`ять років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, та зі штрафом одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), без конфіскації майна.
		Сторони узгодили звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з випробуванням.
		Сторони узгодили, відповідно до ст. 77 КК України, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, призначити йому додаткові покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, та штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн).
		Сторони узгодили, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, зарахування покарання у виді штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), відбутого ОСОБА_6 повністю за попереднім вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі № 991/4674/24.
		Сторони узгодили, відповідно до ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України, зарахування попереднього ув`язнення ОСОБА_6 з 11 липня 2016 року по 14 липня 2016 року у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення - день за день (3 дні).
		Щодо покарання обвинуваченій ОСОБА_7 - сторони узгодили таке покарання:
		-за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки та зі штрафом сімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (12 750 грн);
		-за ч. 3 ст. 209 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк один рік, без конфіскації майна;
		На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням покарання, призначеного ОСОБА_7 за вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі №991/4674/24, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п`ять років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, та зі штрафом одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), без конфіскації майна.
		Сторони узгодили звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з випробуванням.
		Сторони узгодили, відповідно до ст. 77 КК України, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, призначити їй додаткові покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, та штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн).
		Сторони узгодили, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, зарахування покарання у виді штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), відбутого ОСОБА_7 повністю за попереднім вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі №991/4674/24.
		Сторони узгодили, відповідно до ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України, зарахування попереднього ув`язнення ОСОБА_7 16 січня 2017 року у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення - день за день (1 день).
		Сторони узгодили, відповідно до ч. 4 ст. 70, ч. 7 ст. 72 КК України, зарахування перебування ОСОБА_7 під цілодобовим домашнім арештом з 16 січня 2017 року по 11 квітня 2017 року у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі (85 днів цілодобового домашнього арешту відповідають 29 днів позбавлення волі).
		Сторони погодились, що в межах вказаного кримінального провадження відсутні гроші, цінності та інше майно, щодо яких може бути застосовано спеціальну конфіскацію на підставі та за умов, визначених ст. ст. 96-1, 96-2 КК України.
		Обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 засвідчили в тексті угоди, що їм зрозумілі наслідки укладення цієї угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання умов угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також наслідки відмови від реалізації свого права (права обвинуваченої особи) на справедливий судовий розгляд, яке передбачено абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.
		 
		Позиції учасників судового провадження щодо угоди про визнання винуватості
		Сторони в судовому засіданні підтвердили, що угода про визнання винуватості укладена добровільно та її умови відповідають вимогам КПК України, обставини, які свідчили б про неможливість укладення угоди відсутні. 
		Прокурор долучив додаткові матеріали та зазначив, що в угоді є посилання на вирок Вищого антикорупційного суду стосовно інших співучасників, на виконання якого повністю відшкодовано шкоду, заподіяну кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких наразі обвинувачуються ОСОБА_6  і ОСОБА_7 . Стосовно зарахування покарання і запобіжних заходів повідомив, що ОСОБА_6  був затриманий і тримався під вартою лише 72 години, після чого до нього був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, а в подальшому - у виді особистого зобов`язання із покладенням ряду обов`язків. На думку прокурора, оскільки сам по собі запобіжний захід у виді особистого зобов`язання є безстроковим, то він вважає, що такий запобіжний захід продовжує діяти, навіть попри те, що обов`язки були продовжені лише один раз.  ОСОБА_7  також була затримана і того ж дня до неї був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, який продовжувався, однак після закінчення строку його дії інший запобіжний захід до неї не застосовувався, тому наразі жодного запобіжного заходу стосовно неї немає. Крім того, прокурор вказав на те, що у зв`язку з постановленням вироку можливо скасувати арешт із поверненням майна власникам, накладений, зокрема: ухвалою слідчого судді від 02 лютого 2016 року на документи, вилучені внаслідок обшуку за місцем проживання  ОСОБА_7  (повернути  ОСОБА_7 ); ухвалою слідчого судді від 02 лютого 2016 року на документи, вилучені під час обшуку за місцезнаходженням ТОВ «Інкомм» (згідно з переліком повернути ОСОБА_7 ); ухвалою слідчого судді від 09 березня 2016 року на реєстраційні документи, які були вилучені стосовно ряду товариств (повернути  ОСОБА_19  та ОСОБА_20 , за участі яких проводився обшук); ухвалою слідчого судді від 16 серпня 2016 року на автомобіль   ОСОБА_6  (повернути  ОСОБА_6 ); ухвалою слідчого судді від 26 липня 2016 року на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках  ОСОБА_6 ; ухвалою слідчого судді від 13 липня 2016 року на речі, вилучені у ОСОБА_6 при затриманні, серед яких устройства Digipass, печатка з підприємства, Incom BGLTD, оборотно-сальдова відомість, люксвен, банківські карти; грошові кошти та монета, решта ж речей - техніка, мобільні телефони, ноутбук, флешка будуть необхідні для доказування у загальному кримінальному провадженні. Стосовно інших арештів, які зазначені в реєстрі досудового розслідування, прокурор просив не вирішувати питання, оскільки вони також будуть необхідні стороні обвинувачення для доказування в межах основного кримінального провадження. Долю речових доказів прокурор просив не вирішувати, оскільки вони так само необхідні для подальшого доказування (телефони обвинувачених). Додатково зазначив, що скарг від обвинувачених не було, потреб у витребуванні матеріалів в межах з`ясування добровільності укладеної угоди немає. Також прокурор пояснив, що посилання в резолютивних частинах ухвалах слідчих суддів від 02 лютого 2016 року на грошові кошти є друкарською помилкою і цими ухвалами арешт на жодні грошві кошти не накладався. Крім того, зазначив, що при визначенні обвинуваченим кримінального покарання у виді позбавлення волі слід застосовувати положення Закону України «Про попереднє ув`язнення», які діяли на час вчинення інкримінованих їх злочинів. Питання щодо визначення терміну іспитового строку залишив на розсуд суду. 
		Стороною захисту були долучені матеріали на підтвердження обставин, що пом`якшують покарання стосовно обвинувачених, характеризуючі їх відомості та документи на підтвердження виконання умов угоди, затвердженої в межах іншої справи, а також медичні документи    ОСОБА_7 на підтвердження наявності у неї хронічних захворювань. Крім того, просили суд встановити обвинуваченим іспитовий строк терміном 1 рік.
		Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтвердили, що їм цілком зрозумілі обставини, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також, що укладення угоди є добровільним, вони розуміють зміст та обсяг своїх прав, зміст висунутого їм обвинувачення та тяжкість інкримінованих їм злочинів, вид застосованого до них покарання та наслідки укладення ними угод, передбачені ст. 473 КПК України, тож просили затвердити угоду про визнання винуватості.
		 
		Мотиви, із яких виходить суд при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону та ухваленні вироку, із посиланням на положення закону
		Відповідно до вимог розділу VI глави 35 КПК України, для вирішення питання про можливість затвердження угоди суд має встановити, що подана угода відповідає вимогам законодавства і що відсутні підстави для відмови в її затвердженні.
		Вирішуючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні, суд виходить із таких обставин.
		Можливість укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим передбачена п.2 ч.1 ст. 468 КПК України. Така угода може бути укладена як за ініціативи прокурора, так і за ініціативи обвинуваченого (ч.2 ст. 469 КПК України), у кримінальному провадженні, зокрема щодо тяжких злочинів (п.1 ч.4 ст. 469 КПК України), а також щодо особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ, за умови викриття обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, підслідного НАБУ (п.2 ч.4 ст. 469 КПК України), та у кримінальних провадженнях, де шкода від учиненого злочину завдана лише державним чи суспільним інтересам. Ініціювання укладення такої угоди можливе в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч.5 ст. 469 КПК України).
		Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
		Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України та ч. 3 ст. 209 КК України, згідно вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
		Умовами укладеної угоди передбачено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надали зізнавальні показання стосовно себе та підтверджені доказами детальні, значні за обсягом та релевантні для кримінального провадження викривальні показання стосовно співучасті інших осіб у вчиненні цих кримінальних правопорушень.
		Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі №761/13021/19, за змістом ст. 474 КПК України, перевірка доказів щодо викриття підозрюваним дій інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів не належить до повноважень суду при прийнятті рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Натомість, відповідно до приписів ст. 470 КПК України, обов`язок враховувати ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб при укладенні угоди про визнання винуватості покладено саме на прокурора.
		Укладена угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, оскільки у ній зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для даного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, узгоджене покарання та згода обвинувачених на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
		Крім того, судом встановлено, що вказаними кримінальними правопорушеннями завдано шкоди виключно державним та суспільним інтересам. Відповідно до змісту обвинувального акта, потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		Враховуючи відсутність потерпілих та завдання шкоди вчиненими кримінальними правопорушеннями державним та суспільним інтересам, вимоги абз. 2 ч.4 ст. 469 КПК України в угоді дотримано.
		Вивчивши фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, дослідивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором для підтвердження висунутого обвинувачення, а також заслухавши надані в цьому судовому засіданні пояснення обвинувачених, колегія суддів приходить до висновку, що існують достатні фактичні підстави для визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а саме: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України. При цьому, на думку суду, визнання ними своєї вини не є результатом самообмови.
		Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність перешкод для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_8 та обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , у присутності їх захисників, а тому угода підлягає затвердженню.
		 
		Умови угоди відповідають інтересам суспільства
		При вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурор зобов`язаний враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, у запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).
		У пункті 87 рішення ЄСПЛ від 29 квітня 2014 року у справі «Natsvlishvili and Togonidze v. Georgia» зазначено, що угоди про визнання винуватості, окрім важливих переваг швидкого розгляду кримінальних справ та полегшення навантаження на суди, прокурорів та адвокатів, також можуть бути успішним інструментом у боротьбі з корупцією, якщо їх правильно застосовувати, та організованої злочинності і може сприяти зменшенню кількості призначених покарань і, як наслідок, кількості ув`язнених.
		На думку колегії суддів, затвердження угоди у цьому провадженні відповідатиме інтересам суспільства, оскільки забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи щодо злочинів, яким не спричинено будь-яких тяжких наслідків для окремих фізичних або юридичних осіб, досягнення цілей та завдань кримінального провадження, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченими своєї вини та їх ставлення до вчиненого, надання ними зізнавальних показів стосовно себе та викривальних показів щодо інших осіб.
		Крім того, колегія суддів також враховує, що станом на день укладення угоди завдану кримінальними правопорушеннями шкоду у розмірі 20 270 524,12 гривень повністю відшкодовано у іншому кримінальному провадженні №52017000000000027 за обвинуваченням ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у вчиненні цього ж кримінального правопорушення (вирок Вищого антикорупційного суду від 07 серпня 2020 року у справі № 991/4978/20), а також взяте на себе обвинуваченими зобов`язання внести на спеціальний рахунок для підтримки Збройних сил України грошову суму у загальному розмірі 2 000 000 грн у частках: ОСОБА_7 - 1 000 000 грн, ОСОБА_6 - 1 000 000 грн, що, в свою чергу, сприятиме реалізації державних інтересів.
		Отже, укладена угода відповідає загальним засадам призначення покарання, є співмірною та достатньою реакцією держави на вчинені обвинуваченими кримінальні правопорушення.
		 
		Призначення покарання
		Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , суд виходить із наступного.
		Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (станом на час вчинення кримінального правопорушення) передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а також передбачає обов`язкові додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		За змістом ч.5 ст. 65 КК України суд, при затвердженні вироком угоди про примирення або про визнання вини, призначає покарання узгоджене сторонами угоди. При цьому, вимоги ст. 50 КК України регламентують призначення покарання із урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів у майбутньому як засудженими, так і іншими особами.
		Судом встановлено, що досягнута угода між обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та стороною обвинувачення укладена без жодного примусу, лише за бажанням сторін та спрямована на вирішення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
		Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у розумінні Примітки до ст. 45 КК України, є корупційними.
		Відповідно до вимог абз. 2 ч.2 ст. 75 КК України,у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		З огляду на викладене, на підставі ч.2 ст. 75 КК України суд вважає за можливе при затвердженні угоди про визнання винуватості звільнити особу від відбування покарання із випробуванням, шляхом установлення їй іспитового строку, у тому числі у разі її засудження за корупційне кримінальне правопорушення.
		Відповідно до вимог ст. 77 КПК України та абз. 5 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, судам необхідно мати на увазі, що при звільненні з випробуванням від відбування основного покарання суд, відповідно до ст. 77 КК України, може призначити додаткові покарання: штраф (за умови, що він передбачений санкцією закону, за який засуджується особа); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.
		Відповідно до змісту угоди, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_6 покарання: 
		-за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки та зі штрафом сімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (12 750 грн);
		-за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк один рік шість місяців та зі штрафом п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн);
		-за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк один рік, без конфіскації майна;
		На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням покарання, призначеного ОСОБА_6 за вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі №991/4674/24, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п`ять років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, та зі штрафом одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), без конфіскації майна.
		Сторони узгодили звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з випробуванням.
		Сторони узгодили, відповідно до ст. 77 КК України, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням призначити йому додаткові покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, та штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн).
		Також сторони узгодили, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати покарання у виді штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), відбутого ОСОБА_6 повністю за попереднім вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі № 991/4674/24.
		Сторони узгодили, відповідно до ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати попереднє ув`язнення ОСОБА_6 з 11 липня 2016 року по 14 липня 2016 року у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення - день за день (3 дні).
		Також цією угодою сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_7 покарання: 
		-за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки та зі штрафом сімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (12 750 грн);
		-за ч. 3 ст. 209 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк один рік, без конфіскації майна;
		На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання визначити за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням покарання, призначеного ОСОБА_7 за вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі №991/4674/24, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п`ять років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, та зі штрафом одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), без конфіскації майна.
		Сторони узгодили звільнити обвинувачену ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з випробуванням.
		Сторони узгодили, відповідно до ст. 77 КК України, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням призначити їй додаткові покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, та штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн).
		Сторони узгодили, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, зарахувати покарання у виді штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), відбутого ОСОБА_7 повністю за попереднім вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі № 991/4674/24.
		Сторони узгодили, відповідно до ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати попереднє ув`язнення ОСОБА_7 16 січня 2017 року у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення - день за день (1 день).
		Сторони узгодили, відповідно до ч. 4 ст. 70, ч. 7 ст. 72 КК України, зарахувати перебування ОСОБА_7 під цілодобовим домашнім арештом з 16 січня 2017 року по 11 квітня 2017 року у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі (85 днів цілодобового домашнього арешту відповідають 29 днів позбавлення волі).
		За загальним правилом, домовленість сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На переконання суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотрималися.
		Зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарань ОСОБА_6 і ОСОБА_7 були враховано і дотримано наступне.
		Щодо основного покарання у виді позбавлення волі обвинуваченим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 суд враховує, що сторони узгодили покарання на рівні, вищому від середньої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 364 КК України, що відповідає тяжкості вчиненого злочину.
		У частині додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд ураховує, що вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_6 було пов`язано з його професійною діяльністю, а вчинення злочину обвинуваченою ОСОБА_7 було пов`язано із зайняттям нею керівної посади на підприємстві, а тому узгоджене покарання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в цій частині відповідає вимогам ст. 55 КК України та усталеній судовій практиці. Суд також врахував, що прокурор ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , а також їх захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 у судовому засіданні підтвердили, що ними узгоджено строк цього додаткового покарання - три роки.
		Щодо додаткового покарання у виді штрафу суд враховує, що сторони узгодили максимальний розмір штрафу (17 000 грн), передбачений санкцією ч.2 ст. 364 КК України, що відповідає тяжкості вчиненого злочину.
		При цьому, вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року (справа №991/4674/24) ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України, було призначено, крім іншого, додаткове покарання у вигляді штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		За змістом ч.4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то в цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.
		Оскільки в межах даного обвинувачення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 інкримінуються злочини, вчинені ними до постановлення вироку у справі №991/4674/24, то суд приходить до переконання, що узгоджене сторонами в угоді зарахування покарання у виді штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), як відбутого ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повністю за попереднім вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі №991/4674/24, відповідає вимогам ч.4 ст. 70 КК України.
		Стосовно узгодженого сторонами звільнення від відбування покарання із випробуванням, суд враховує, що обвинуваченні ОСОБА_6 і ОСОБА_7 беззастережно визнали свою вину в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, надали зізнавальні показання стосовно себе та підтверджених доказами детальних, значних за обсягом та релевантних для кримінального провадження викривальних показань стосовно співучасті інших осіб у вчиненні цих кримінальних правопорушень. З урахуванням наведеного, суд вважає, що узгоджене сторонами звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідає вимогам ст. 75 КК України.
		Щодо узгодженого сторонами покарання за ч.3 ст. 209 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, прокурор вважає, що зазначені в угоді обставини, що пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому суд, з урахуванням осіб винних, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 ст. 209 КК України, про що також в судовому засіданні не заперечувала сторона захисту.
		Колегія суддів, за вказаних обставин, вважає за необхідне зазначити, що інкриміновані ОСОБА_6 і ОСОБА_7 кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 209 КК України та ч.3 ст. 209 КК України (відповідно), які були вчинені ними у 2015 році, як на той час, так і наразі, не вважаються корупційними, оскільки відсутні в переліку корупційних кримінальних правопорушень, наведеному у Примітці до ст. 45 КК України, а тому щодо них можливо застосувати положення ст. 69 КК України при призначенні покарання.
		Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_6 (наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, участь у бойових діях під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України) та ОСОБА_7 (наявність статусу особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи, наявність хронічних захворювань, досягнення пенсійного віку), суд приходить до переконання, що в своїй сукупності це свідчить про істотне зниження ступеня тяжкості злочину, передбаченого ч.3 ст. 209 КК України. З огляду на викладене, суд вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 можливо застосувати положення ст. 69 КК України, а саме - призначити більш м`яке покарання, ніж передбачено санкцією ч.3 ст. 209 КК України.
		Щодо погодження між сторонами зарахування попереднього ув`язнення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у строк покарання у виді позбавлення волі суд зазначає наступне.
		Зі змісту угоди вбачається, що сторони погодили відповідно до ч.4 ст. 70, ч.5 ст. 72 КК України зарахувати попереднє ув`язнення ОСОБА_6 з 11 липня 2016 року по 14 липня 2016 року та ОСОБА_7 - 16 січня 2017 року у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення - день за день (3 дні і 1 день відповідно).
		Дійсно, як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11 липня 2016 року, ОСОБА_6 в цей же день був затриманий за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК України. В судовому засіданні прокурор зазначив, що до застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, останній 14 липня 2016 року був звільнений з під варти з відповідних причин. Вказані обставини не заперечувала сторона захисту.
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16 січня 2017 року, ОСОБА_7 в цей же день була затримана за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч.1 ст. 366 КК України та стосовно неї слідчим суддею був застосований запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції, яка діяла станом на липень 2016 - січени 2017 років, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 перебував під вартою в період 11-14 липня 2016 року, а ОСОБА_7 - 16 січня 2017 року, то колегія суддів приходить до переконання, що строки їх попереднього ув`язнення мають бути зараховані у строк відбування покарання у виді позбавлення волі виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що відповідатиме вимогам ч.5 ст. 72 КК України в редакції, станом на час попереднього ув`язнення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
		Також, як вбачається зі змісту угоди, сторони погодили зарахування перебування ОСОБА_7 під цілодобовим домашнім арештом з 16 січня 2017 року по 11 квітня 2017 року у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі (85 днів цілодобового домашнього арешту відповідають 29 днів позбавлення волі).
		Згідно ч.7 ст. 72 КК України, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16 січня 2017 року, ОСОБА_7 в цей же день була затримана за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209, ч.1 ст. 366 КК України. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року стосовно ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 11 березня 2017 року, який в подальшому ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року був продовжений до 11 квітня 2017 року. З пояснень учасників судового засідання, в подальшому зазначений запобіжний захід ОСОБА_7 не продовжувався.
		З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що узгоджене сторонами в угоді зарахування перебування ОСОБА_7 під цілодобовим домашнім арештом у строк покарання у виді позбавлення волі відповідатиме вимогам ч.7 ст. 72 КК України.
		Також при вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів, суд врахував ступінь та характер сприяння кожного з обвинувачених у проведенні кримінального провадження щодо них, зокрема надання зізнавальних свідчень стосовно себе, беззаперечне визнання ними своєї винуватості та надання детальних, значних за обсягом та релевантних для кримінального провадження викривальних показань стосовно співучасті інших осіб у вчиненні цих кримінальних правопорушень.
		Крім цього, суд врахував особу обвинувачених, зокрема те, що ОСОБА_6 - раніше судимий, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання та працевлаштований, є учасником бойових дій; ОСОБА_7 - раніше судима, одружена, пенсіонерка, має постійне місце проживання, працевлаштована, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно.
		Отже, із урахуванням викладеного, у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання та іншим вимогам КК України і інтересам суспільства, є пропорційним та достатнім і забезпечить досягнення мети його застосування.
		Відповідно до ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
		З огляду на викладене, враховуючи наявність в обвинувачених стійких соціальних зв`язків та беручи до уваги їх особисті обставини, колегія суддів вважає, що їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння та особам обвинувачених, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, та здатне забезпечити досягнення мети його призначення.
		При цьому, оскільки питання визначення тривалості іспитового строку, який необхідно застосувати до обвинуваченого, зокрема у випадку затвердження угоди про визнання вини, належить до дискреційних повноважень суду у визначених ст. 75 КК України межах та беручи до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь участі кожного з обвинувачених у реалізації злочинного плану, суд вважає необхідним встановити ОСОБА_6 і ОСОБА_7 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки з покладенням на них обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК, а саме:
		- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		 
		Умови відшкодування збитків внаслідок вчинення кримінального правопорушення та здійснення інших платежів.
		Судом враховано, що станом на день укладення угоди завдану кримінальним правопорушенням шкоду у розмірі 20 270 524,12 грн повністю відшкодовано у кримінальному провадженні №52017000000000027 за обвинуваченням ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у вчиненні цього ж кримінального правопорушення (вирок Вищого антикорупційного суду від 07 серпня 2020 року у справі № 991/4978/20). 
		Крім того, сторони в угоді дійшли домовленості, що обвинувачені добровільно зобов`язуються протягом 15 робочих днів після набрання чинності вироком на підставі цієї угоди внести на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних сил України (для зарахування коштів у національній валюті) за відповідними реквізитами (Банк: Національний банк України; МФО: 300001; Рахунок: № UA843000010000000047330992708; Код ЄДРПОУ: 00032106; Отримувач: Національний банк України; Призначення платежу: Збір коштів на потреби армії України) грошову суму у загальному розмірі 2 000 000 грн у частках: ОСОБА_7 - 1 000 000 грн, ОСОБА_6 - 1 000 000 грн.
		 
		Рішення щодо розподілу процесуальних витрат
		Згідно зі ст. ст. 124, 368 КПК України, при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. 
		Відповідно до матеріалів справи, розмір витрат на залучення експерта у кримінальному провадженні складає: 
		-витрати на залучення експерта для проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України судово-авторознавчої експертизи від 13 квітня 2016 року №4498/16-32 склали 7 944 грн;
		-витрати на залучення експерта для проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України судово-економічної експертизи від 21 квітня 2016 року №5224/16-45 склали 9 268 грн;
		-витрати на залучення експерта для проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України судово-товарознавчої експертизи від 15 червня 2016 року №8741/16-53 склали 3 523,20 грн;
		-витрати на залучення експерта для проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України додаткової судово-економічної експертизи від 04 липня 2016 року №10069/16-45 склали 6 620 грн;
		-витрати на залучення експерта для проведення Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України комп`ютерно-технічної експертизи від 29 вересня 2016 року №359/2 склали 1 759,36 грн;
		-витрати на залучення експертів для проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України судово-економічної експертизи від 23 вересня 2016 року №13000-14363?14365/16-45 склали 11 916 грн;
		-витрати на залучення експерта для проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України судової товарознавчої експертизи від 11 жовтня 2016 року №13789/16-54 склали 1 761,60 грн;
		-витрати на залучення експертів для проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України судово-економічної експертизи від 16 листопада 2016 року №13790/17931?17933/16-45 склали 11 121,60 грн;
		-витрати на залучення експерта для проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України експертизи відеозвукозапису від 07 лютого 2017 року №15031/16-35/22406?22429/16-35 склали 46 340 грн.
		Указані процесуальні витрати підлягають стягненню на користь держави солідарно із ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Існування інших процесуальних витрат судом не встановлено.
		 
		Арешти майна
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Враховуючи, що обвинуваченим не призначено покарання у виді конфіскації майна, не застосована спеціальна конфіскація та цивільний позов не заявлявся, суд приймає рішення:
		1)скасувати арешт, накладений у межах кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року у справі №760/1035/15 (провадження №1-кс/760/1001/16) на речі і документи, які вилучені під час проведення обшуку у директора ТОВ «Інкомм» ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_4 справа №670; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , від 18 квітня 2014 року, зареєстровано в реєстрі за №2-1006. Укладений між ОСОБА_21 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець). Ціна договору 148 500,0 грн з додатками; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки 0,0667 га за адресою: АДРЕСА_4 від 18 квітня 2014 року, зареєстровано в реєстрі за №2-1009. Укладений між ОСОБА_21 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець). Ціна договору 149 000,0 грн з додатками; складена від руки чорнилами синього кольору за підписом ОСОБА_21 розписка від 18 квітня 2014 року про отримання останнім від ОСОБА_7 грошових коштів у сумі еквівалентній 44 (сорока чотирьом) тисячам доларів США за договором купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 ; витяг з рішення виконкому білоцерківської МРНД від 28 жовтня 1997 року №258; копія квитанції про оплату збору за придбання нерухомості №737/800 (16:33:11), платник ОСОБА_7 . Вилучені під час проведення вказаного обшуку документи підлягають поверненню ОСОБА_7 .
		2)скасувати арешт, накладений у межах кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року у справі №760/1035/15 (провадження №1-кс/760/750/1003/16) на речі і документи, які вилучені під час проведення обшуку офісного приміщення ТОВ «Інкомм» за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 9, оф.2, а саме: договір №30/12 від 30 грудня 2014 року укладений між ТОВ «Інкомм» (Позикодавець) та ТОВ «Люксвен» (Позичальник) про поворотну фінансову допомогу в розмірі 20 млн. грн; договір №05-01 від 05 січня 2015 року про надання консультаційних послуг між ТОВ «Люксвен» (виконавець) та ТОВ «Інкомм» (замовник). Предмет договору надання консультативних послуг під час підготовки тендерної документації. Вартість договору 500 тис. грн, та додаткова угода №1 до вказаного договору; договір №26/03 від 26 березня 2014 року укладений між ТОВ «Люксвен» (Позикодавець) та ТОВ «Інкомм» (Позичальник) про поворотну фінансову допомогу в розмірі 10 млн. грн; договір постачання нафтопрордуктів №НП-0101 від 01 січня 2014 року між ТОВ «Інкомм» (Постачальник) та ТОВ «Люксвен» (Покупець) та специфікація №1 до договору; договір №29-11 від 29 травня 2014 року про надання консультаційних послуг між ТОВ «Люксвен» (Виконавець) та ТОВ «Інкомм» (Замовник). Предмет договору консультація щодо змін податкового законодавства та ведення бухгалтерського обліку. Вартість договору 30,6 млн. грн та додаткова угода №1 до договору; договір №05-01 від 05 січня 2015 року про надання консультаційних послуг між ТОВ «Люксвен» (Виконавець) та ТОВ «Інкомм» (Замовник). Предмет договору надання консультативних послуг під час підготовки тендерної документації. Вартість договору 500 тис. грн, та додаткова угода №1 до вказаного договору; договір зберігання нафтопродуктів №31/1 від 31 серпня 2014 року між ТОВ «Люксвен» (Зберігач) та ТОВ «Інкомм» (Клієнт); договір постачання нафтопродуктів №НП-0101 від 01 січня 2014 року між ТОВ «Інкомм» (Постачальник) та ТОВ «Люксвен» (Покупець); додаткова угода №1 від 30 грудня 2014 року до договору постачання нафтопродуктів №б/н від 20 березня 2014 року укладеного між ТОВ «Люксвен» (Постачальник) та ТОВ «Інкомм» (Покупець); друга сторінка договору про надання консультативних послуг укладеного між ТОВ «Люксвен» та ТОВ «Інкомм». Вартість договору 1 млн. грн; перша сторінка договору №26/03 від 26 березня 2014 року між ТОВ «Люксвен» (Позикодавець) та ТОВ «Інкомм» (Позичальник) про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 50 млн. грн (без відтисків печаток та підписів); договір постачання нафтопродуктів б/н від 20 березня 2014 року між ТОВ «Люксвен» (Постачальник) та ТОВ «Інкомм» (Покупець) - на 4 арк.; видаткова накладна №19-09/1 від 19 вересня 2014 року ТОВ «Інкомм» на адресу ТОВ «Люксвен»; видаткова накладна №716 від 31 грудня 2014 року ТОВ «Люксвен» на адресу ТОВ «Інкомм»; накладна на внутрішнє переміщення №Т/-0000002 від 20 січня 2015 року ТОВ «Люксвен»; накладна на внутрішнє переміщення №Т/-0000041 від 31 грудня 2014 року ТОВ «Люксвен»; акт надання послуг №49 від 31 січня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; акт надання послуг №653 від 29 листопада 2014 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань комерційної діяльності; акт надання послуг №654 від 30 листопада 2014 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань комерційної діяльності; видаткова накладна №00055 від 20 січня 2015 року ТОВ «Інкомм» на адресу ТОВ «Люксвен»; видаткова накладна №34 від 06 жовтня 2014 року ТОВ «Інкомм» на адресу ТОВ «Люксвен»; видаткова накладна №536 від 29 жовтня 2014 року ТОВ «Люксвен» на адресу ТОВ «Інкомм»; видаткова накладна №537 від 30 жовтня 2014 року ТОВ «Люксвен» на адресу ТОВ «Інкомм»; видаткова накладна №424 від 31 серпня 2014 року ТОВ «Люксвен» на адресу ТОВ «Інкомм»; накладна на внутрішнє переміщення №Т/-0000026 від 31 серпня 2014 року ТОВ «Люксвен»; накладна на внутрішнє переміщення №Т/-0000031 від 06 жовтня 2014 року ТОВ «Люксвен»; накладна на внутрішнє переміщення №Т/-0000030 від 30 вересня 2014 року ТОВ «Люксвен»; накладна на внутрішнє переміщення №Т/-0000028 від 19 вересня 2014 року ТОВ «Люксвен»; видаткова накладна №487 від 30 вересня 2014 року ТОВ «Люксвен» на адресу ТОВ «Інкомм»; видаткова накладна №20 від 19 вересня 2014 року ТОВ «Інкомм» на адресу ТОВ «Люксвен»; видаткова накладна №424 від 31 серпня 2014 року ТОВ «Люксвен» на адресу ТОВ «Інкомм»; акт надання послуг №696 від 24 грудня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; акт надання послуг №450 від 31 серпня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; акт надання послуг №453 від 31 серпня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; накладна на внутрішнє переміщення №Т/-0000028 від 19 вересня 2014 року ТОВ «Люксвен»; видаткова накладна №05/11-1 від 05 листопада 2014 року ТОВ «Інкомм» на адресу ТОВ «Люксвен»; накладна на внутрішнє переміщення №Т/-0000032 від 29 вересня 2014 року ТОВ «Люксвен»; накладна на внутрішнє переміщення №Т/-0000035 від 05 листопада 2014 року ТОВ «Люксвен»; накладна на внутрішнє переміщення №Т/-0000034 від 04 листопада 2014 року ТОВ «Люксвен»; видаткова накладна №04/11-01 від 04 листопада 2014 року ТОВ «Інкомм» на адресу ТОВ «Люксвен»; акт надання послуг №400 від 31 липня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; акт надання послуг №525 від 30 вересня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; акт надання послуг №277 від 30 червня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; акт надання послуг №581 від 30 вересня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; акт надання послуг №82 від 28 лютого 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; акт надання послуг №276 від 31 травня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; акт надання послуг №217 від 30 квітня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації; акт надання послуг №156 від 31 березня 2015 року ТОВ «Люксвен» (Виконавець) ТОВ «Інкомм» (Замовник). Послуга консультування з питань підготовки тендерної документації. Вилучені під час проведення вказаного обшуку документи підлягають поверненню ОСОБА_7 .
		3)скасувати арешт, накладений у межах кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 березня 2016 року у справі №760/1035/15 (провадження №1-кс/760/2722/16) на документи, вилучені під час проведення обшуку за юридичними адресами ТОВ «Вієн ЛТД», ТОВ «Меркурі Інновейшн», ТОВ «Екомаркетгруп», ТОВ «Гранд Стар», ТОВ «Арматех Буд»: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13-А, кв. 22 та м. Київ, узвіз Кловський, буд. 14/24, а саме: реєстраційні документи суб`єктів господарської діяльності, які зареєстровані за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13-А, кв. 22, з папками з написом O'LINEAR - НА 88 арк.; документи щодо діяльності ТОВ «Мережа Інвест Буд» з теки чорного кольору з написом ТОВ «Мережа Інвест Буд» - на 35 арк.; документи щодо діяльності ТОВ «Архітектура стилю» з теки чорного кольору з написом ТОВ «Архітектура стилю» - на 61 арк.; документи щодо діяльності ТОВ «Укрторг Солюшн» з теки чорного кольору з написом ТОВ «Укрторг Солюшн» - на 60 арк.; документи щодо діяльності ТОВ «Арт Білд Компані» з теки чорного кольору з написом ТОВ «Арт Білд Компані» - на 56 арк.; документи щодо діяльності ТОВ «Амері Трейд» - на 12 арк.; документи щодо діяльності ТОВ «Спекторг» з теки чорного кольору з написом ТОВ «Спекторг» на 8 арк.; документи щодо діяльності ТОВ «Джета Трейд» з теки жовтого кольору з написом ТОВ «Джета Трейд» - на 8 арк.; документи щодо діяльності ТОВ «Укрінжинірінг Він» з теки жовтого кольору з написом ТОВ ТОВ «Укрінжинірінг Він» - на 52 арк.; документи щодо діяльності ТОВ «Арт Білд Компані» з теки червоного кольору без назви - на 8 арк.; поштовий конверт А-4 білого кольору з кореспонденцією на адресу ТОВ «Архітектура стилю» - 1 конвертом з вмістом документів; поштовий конверт формату А-4 бежевого кольору з кореспонденцією на адресу ТОВ «Укрторг Солюшн» - 1 конверт із вмістом документів; поштовий конверт формат А-4 бежевого кольору з кореспонденцією на адресу ТОВ «Арт Білд Компані» - 1 конверт із вмістом документів; документами ТОВ «Укрторг Солюшн» з прозорого файлу - на 2 арк.; копії реєстраційних документів, паспортних даних, фотознімки офісного приміщення ТОВ «Нойс Компані» - а 17 арк.; копії реєстраційних документів, паспортних даних, кореспонденції, фотознімки офісного приміщення ТОВ «Сотес Груп» -на 21 арк.; поштовий конверт з кореспонденцією на адресу ТОВ «Мережа Інвест Буд» - 1 конверт; поштовий конверт з кореспонденцією на адресу ТОВ «Джета Трейд» - 1 конверт; поштовий конверт з кореспонденцією на адресу ТОВ «Альта Білд Компані» - 1 конверт; потовий конверт з кореспонденцією на адресу ТОВ «Нойс Компані» - 1 конверт; поштовий конверт з кореспонденцією на адресу ТОВ «Сотес Груп» - 1 конверт; довіреності щодо отримання поштової кореспонденції, яка приходить на адресу суб`єктів господарської діяльності, які зареєстровані за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13-А, кв. 22 з папки прозорої червоної кольору - на 15 арк.; чисті аркуші А4 (тридцять вісім аркушів) з підписами та відтисками печаток ТОВ «Профіт Смарт Трейд», ТОВ «Лана Груп», ТОВ «Будконсалт Плюс», ТОВ «Профі Хаус», ТОВ «Рітел Експерт», ТОВ «Морлекс», ТОВ «Бюро технічного захисту», ТОВ «Рівер Плюс», ТОВ «Філіс Комфорт», ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Савіта», ТОВ «Саніт Компані», ТОВ «Футіком»; листок непрацездатності серія АГЩ №236834 на ім`я ОСОБА_20 ; листок непрацездатності серія АГЩ №394188 на ім`я ОСОБА_20 ; копії докуиентів щодо ТОВ «Рітел Експерт» (з відтиском печатки): виписки з ЄДРПОУ, наказу, протоколів, договору суборенди; копія паспорта та коду ОСОБА_22 , аркуш з відомостями про контрагентів, відкритий рахунок, статутний капітал, контактний номер телефону - на шістдесяти шести аркушах; копії документів щодо ТОВ «Морлекс» (з відтиском печатки), виписки з ЄДРПОУ, наказу, протоколів; копія паспорта та коду ОСОБА_23 - на сімнадцяти аркушах; копії документів щодо ТОВ «Профіт Смарт Трейд» (з відтиском печатки): виписки з ЄДРПОУ, наказу, протоколів; копія паспорта та коду ОСОБА_24 - на одинадцяти аркушах; копії документів щодо ТОВ «Бюро технічного захисту» (з відтиском печатки): виписки з ЄДРПОУ, наказу, протоколів, договору суборенди; копія паспорта та коду ОСОБА_25 , аркуш з відомостями про контрагентів, відкритий рахунок, статутний капітал, контактний номер телефону - на двадцяти двох аркушах; копії документів щодо ТОВ «Будконсалт Плюс» (з відтиском печатки): виписки з ЄДРПОУ, наказу, протоколів, договору суборенди; копія паспорта та коду ОСОБА_26 , копії фото робочого місця, аркуш з відомостями про контрагентів, відкритий рахунок, статутний капітал, нотаріуса, контактний номер телефону - на сімдесят дев`яти аркушах; копії документів щодо ТОВ «Бюро технічного захисту» (з відтиском печатки): виписки з ЄДРПОУ, наказу, протоколів, договору суборенди; копія паспорта та коду ОСОБА_27 , копія фото робочого місця - на двадцяти восьми аркушах; копії документів щодо ТОВ «Профі Хаус» (відтиском печатки): виписки з ЄДРПОУ, наказу протоколів, договору суборенди; копія паспорта та коду ОСОБА_28 , аркуш з відомостями про контрагентів, відкритий рахунок, статутний капітал, контактний номер телефону - на двадцяти одному аркуші; копії документів щодо ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Савітар» (з відтиском печатки): виписки з ЄДРПОУ, наказу, протоколів, договору суборенди; копія паспорта та коду ОСОБА_29 , аркуш з відомостями про контрагентів, відкритий рахунок, статутний капітал, контактний номер телефону - на сімдесяти дев`яти аркушах; договори про доставку/вручення поштових відправлень та довіреності - на тридцяти п`яти аркушах; листи ДФС від 31.112015, 03.12.2015, 12.11.2015, 04.11.2015, 06.11.2015, 20.10.2015, 20.10.2015, 20.10.2015, 20.10.2015, 21.10.2015, 23.10.2015, 21.10.2015, 04.02.2016, 11.02.2016, 04.02.2016; вимога ДФС у кримінальному провадженні №32015100010000173; довіреності на представництво ОСОБА_20 інтересів ТОВ «Будконсалт Плюс», ТОВ «Профіт Смарт Трейд», ТОВ «Морлекс», ТОВ «АБК «Савітар», ТОВ «Бюро технічного захисту» - на семи аркушах; документи від ТОВ «Інтертелеком» (рахунки, чеки, акти, договір, гарантований талон) на ім`я ОСОБА_30 - на десяти аркушах; рахунки-фактури ТОВ «Воля-Кабель» на ім`я ТОВ «Меркурі Інновейшн» та ТОВ «Альта-Білд» - на двох аркушах; рахунок Укртелекому на ім`я ОСОБА_31 ; квитанція та накладна ТОВ «Розетка.Уа» - на двох аркушах; договір суборенди нерухомого майна від 03.11.2015 між ТОВ «Арабіка Тревел» та ТОВ «Футіком»; договір суборенди нерухомого майна від 03.11.2015 між ТОВ «Арабіка Тревел» та ТОВ «Саніт Компані»; конверт на адресу ТОВ «Рітел Експерт» з матеріалами справи №761/33802/15-к; конверт на адресу ТОВ «Морлекс» з матеріалами справи №761/33405/154; конверт на адресу ТОВ «Бюро технічного захисту» з матеріалами справи №761/33802/15-к; конверт на адресу ТОВ «Фідонет» з матеріалами судової справи №826/25996/15; конверт на адресу ТОВ «Рітел Екперт» з листом від ПАТ «Діамантбанк»; конверт на адресу ТОВ «Рівер Плюс» з матеріалами адміністративної справи №826/25991/15; конверт на адресу ТОВ «Лана Груп» з двома проектами договорів №2.74 від 15.07.2015; конверт на адресу ТОВ «Бюро технічного захисту» з матеріалами судової справи №761/33802/15-к; конверт на адресу ТОВ «Бюро технічного захисту» з матеріалами справи №761/36967/15. Вилучені під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_5 документи підлягають поверненню ОСОБА_19 , а за адресою АДРЕСА_6 - ОСОБА_20 
		4)скасувати арешт, накладений у межах кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року у справі №11-сс/796/2513/2016 на майно ОСОБА_6 , а саме: автомобіль Mercedes-Benz GLE 250D 4 MATIK номерний знак « НОМЕР_1 », 2015 року випуску, білого кольору, vin - номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_6. 
		5)скасувати арешт, накладений у межах кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 липня 2016 року у справі №760/1035/16-к (провадження №1-кс/760/10216/16) на майно ОСОБА_6 , а саме: грошові кошти, які обліковуються (знаходяться) на всіх банківських рахунках відкритих на його ім`я в ПАТ «Укрсиббанк», щодо яких можуть здійснюватися будь-які банківські операції, в тому числі, але не виключно, з використанням банківських платіжних карток ПАТ «Укрсиббанк» за № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 . 
		6)скасувати частково арешт, накладений у межах кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13 липня 2016 року у справі №1-кс/760/9458/16-к на тимчасово вилучене 11 липня 2016 року майно в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_6 , а саме: устройство Digipass 320, 59-0154638-1; устройство Digipass 320, 59-0091402-0; устройство Digipass 320, 59-0092484-5; устройство Digipass 320, 59-0136560-9; устройство Digipass 320, 59-0154659-6; устройство Digipass 320, 59-0092914-7; устройство Digipass 550, 15-5603905-6; печатка з корпусом синього кольору підприємства: ИНКОМ БГ ЕООД; Incom BGLTD; оборотно-сальдова відомість по рахунку 3771 за 2 квартал 2014 року; люксвен, що містить рукописні записи чорнилом синього кольору; банківська карта Укрсиббанк № НОМЕР_3 ; банківська карта Укрсиббанк № НОМЕР_4 ; банківська карта Укрсиббанк № НОМЕР_5 ; грошові кошти в сумі 1052 (одна тисяча п`ятдесят два) доларів США; грошові кошти в сумі 2666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн; грошові кошти в сумі 100 (сто) російських рублів; монета 1 (один) Євро. Зазначене майно підлягає поверненню ОСОБА_6 . Питання про скасування арешту з іншого майна, визначеного цією ухвалою, колегією суддів не вирішується, оскільки, за твердженням прокурора, воно необхідне для доказування в межах основного кримінального провадження (справа №760/6099/17).
		 
		Вирішення питання про долю речових доказів.
		При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи.
		Керуючись положеннями ст. 100 КПК України, колегія суддів ухвалює після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_6 належне йому майно, яке було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №52016000000000001 від 11 січня 2016 року постановою детектива від 18 липня 2016 року, а саме: пристрої Digipass 320, 59-0154638-1; Digipass 320, 59-0091402-0; Digipass 320, 59-0092484-5; Digipass 320, 59-0136560-9; Digipass 320, 59-0154659-6; Digipass 320, 59-0092914-7; Digipass 550, 15-5603905-6; печатка з корпусом синього кольору підприємства: ИНКОМ БГ ЕООД; Incom BGLTD; банківські карти Укрсиббанк № НОМЕР_3 ; Укрсиббанк № НОМЕР_4 ; Укрсиббанк № НОМЕР_5 .
		Решту майна, визнаного речовими доказами вказаною постановою від 18 липня 2016 року, а також постановою від 20 липня 2016 року колегія суддів вирішила залишити при матеріалах основної справи №760/6099/17, враховуючи твердження прокурора стосовно того, що такі речові доказибудуть необхідні стороні обвинувачення для доказування в межах кримінального провадження №52016000000000001 від 11 січня 2016 року.
		 
		Рішення щодо запобіжного заходу
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку, серед іншого, приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року (справа №760/1035/16-к, провадження №1-кс/760/840/17) до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Під час судового засідання прокурор просив скасувати застосований стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Беручи до уваги участь обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні, надання ним показань та визнання беззастережно своєї вини, а також відсутності будь-яких процесуальних обмежень до обвинуваченого, колегія суддів вважає за необхідне скасувати застосований до нього запобіжний захід. 
		Разом з тим, суд враховує, що на час ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості щодо обвинуваченої ОСОБА_7 не застосовано жодного із видів запобіжних заходів та не покладено процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Враховуючи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та відповідних клопотань, а також особи обвинувачених, їх щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 запобіжних заходів або покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 124, 374, 474 - 476 КПК України, суд, - 
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06 лютого 2025 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , за участі їх захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 11 січня 2016 року за №52016000000000001.
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364; ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364; ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 209 КК України, та призначити на підставі угоди про визнання винуватості йому покарання:
		-за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки та зі штрафом сімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (12 750 грн);
		-за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк один рік шість місяців та зі штрафом п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн);
		-за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк один рік, без конфіскації майна;
		На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням покарання, призначеного йому за вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі №991/4674/24, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п`ять років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, та зі штрафом одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), без конфіскації майна.
		На підставі ч.2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
		На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: 
		- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Покарання у виді штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн) зарахувати ОСОБА_6 як відбуте повністю за попереднім вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року (справа №991/4674/24).
		Зарахувати в строк покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 час його попереднього ув`язнення з 11 липня 2016 року по 14 липня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Скасувати застосований ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17 січня 2017 року (справа №760/1035/16-к, провадження №1-кс/760/840/17) стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		ОСОБА_7  визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364; ч.3 ст. 209 КК України, та призначити на підставі угоди про визнання винуватості їй покарання:
		-за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки та зі штрафом сімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (12 750 грн);
		-за ч. 3 ст. 209 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, - у виді позбавлення волі на строк чотири роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк один рік, без конфіскації майна.
		На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням покарання, призначеного їй за вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року у справі №991/4674/24, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п`ять років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, та зі штрафом одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн), без конфіскації майна.
		На підставі ч.2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
		На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки: 
		- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Покарання у виді штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн) зарахувати ОСОБА_7 як відбуте повністю за попереднім вироком Вищого антикорупційного суду від 05 червня 2024 року (справа №991/4674/24).
		Зарахувати в строк покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 час її попереднього ув`язнення 16 січня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Зарахувати в строк покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 час її перебування під цілодобовим домашнім арештом з 16 січня 2017 року по 11 квітня 2017 року, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
		Строк відбування  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 основного покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, рахувати з дня ухвалення вироку.
		Відповідно до вимог ст. 77 КК України, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в юридичних особах приватного права, на строк три роки, після набрання вироку законної сили, виконувати реально.
		Стягнути на користь держави солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 процесуальні витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 100 253 (сто тисяч двісті п`ятдесят три) грн 76 коп.
		Скасувати в повному обсязі арешти, накладені:
		1)ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року у справі №760/1035/15 (провадження №1-кс/760/1001/16) на речі і документи, які вилучені під час проведення обшуку у директора ТОВ «Інкомм» ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , із поверненням їх ОСОБА_7 ;
		2)ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року у справі №760/1035/15 (провадження №1-кс/760/750/1003/16) на речі і документи, які вилучені під час проведення обшуку офісного приміщення ТОВ «Інкомм» за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 9, оф.2, із поверненням їх ОСОБА_7 ;
		3)ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 березня 2016 року у справі №760/1035/15 (провадження №1-кс/760/2722/16) на документи, вилучені під час проведення обшуку за адресами: АДРЕСА_5 , із поверненням їх ОСОБА_19 та АДРЕСА_6 , із поверненням їх ОСОБА_20 ;
		4)ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2016 року у справі №11-сс/796/2513/2016 на майно ОСОБА_6 ;
		5)ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26 липня 2016 року у справі №760/1035/16-к (провадження №1-кс/760/10216/16) на майно ОСОБА_6 .
		Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13 липня 2016 року у справі №1-кс/760/9458/16-к в такій частині: устройство Digipass 320, 59-0154638-1; устройство Digipass 320, 59-0091402-0; устройство Digipass 320, 59-0092484-5; устройство Digipass 320, 59-0136560-9; устройство Digipass 320, 59-0154659-6; устройство Digipass 320, 59-0092914-7; устройство Digipass 550, 15-5603905-6; печатка з корпусом синього кольору підприємства: ИНКОМ БГ ЕООД; Incom BGLTD; оборотно-сальдова відомість по рахунку 3771 за 2 квартал 2014 року; люксвен, що містить рукописні записи чорнилом синього кольору; банківська карта Укрсиббанк № НОМЕР_3 ; банківська карта Укрсиббанк № НОМЕР_4 ; банківська карта Укрсиббанк № НОМЕР_5 ; грошові кошти в сумі 1052 (одна тисяча п`ятдесят два) доларів США; грошові кошти в сумі 2666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн; грошові кошти в сумі 100 (сто) російських рублів; монета 1 (один) Євро, із поверненням його ОСОБА_6 .
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
		Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право ознайомитись із журналом судового засідання та подати до нього письмові зауваження.
		Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з положеннями ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
		Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		 
		Головуючий                                                                 ОСОБА_32 
		 
		Судді                                                                         ОСОБА_33 
		 
		                                                                                ОСОБА_34

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...