Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/410/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 14.02.2025. Зареєстровано: 15.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2025.
Дата набрання законної сили: 19.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/583/187/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025205480000017

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 583/410/25
		1-кп/583/187/25 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"14" лютого 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання             ОСОБА_2 
		прокурора-стажиста                          ОСОБА_3 
		обвинуваченої                         ОСОБА_4 
		потерпілої                             ОСОБА_5 
		з фіксацією розгляду справи підсистемою «ВКЗ», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальні провадження № 120252054800000107 від 23.01.2025 щодо
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , заміжньої, непрацюючої, раніше несудимої, 
		за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
		установив:
		23.01.2024 близько 14.25 год. ОСОБА_4 прийшла до домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 , де між ними виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. В ході суперечки ОСОБА_4 , знаходячись в положенні стоячи обличчям до обличчя, нанесла каменем, який тримала у правій руці, один удар в ділянку лівого ока ОСОБА_5 . Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_5 було спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми нижньої повіки лівого ока.
		Такі діїОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України  умисне легке тілесне ушкодження.
		Обвинувачена ОСОБА_4  у судовому засіданні свою вину визнала, підтвердила викладені в обвинувальному акті фактичні обставини, пояснивши, що конфлікт, який стався 23.01.2025 між нею і потерпілою є наслідком тривалих неприязних відносин, що склалися між ними на ґрунті незаконного користування останньою, як вважає обвинувачена, її земельною ділянкою. 
		Потерпіла у судовому засіданні повідомила, що проживає по АДРЕСА_4 та 23.01.2025 обвинувачена дійсно прийшла до неї додому, спровокувала словесний конфлікт, під час якого вдарила потерпілу каменем один раз в область ока, завдавши тим самий останній легкі тілесні ушкодження. 
		Враховуючи,що ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3ст. 349 КПК України, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорені.
		Таким чиномсуд приходитьдо висновкупро доведеністьвинуватості ОСОБА_4 в умисному заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень та такі її дії кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України. 
		Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насампередст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
		За приписамист. 8 Конституціїв Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
		Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив урішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора», правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Відповідно до п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст. 65 ККстосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання, призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.
		Відповідно до ст.50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Застаттею 65 ККУкраїни особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		До визначених ч.1 ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій, суд відносить активне сприяння розкриттю злочину шляхом надання правдивих показань про обставини його вчинення.
		Разом зтим,суд невідносить до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 щире каяття, яке характеризує ставлення винної особи до вчиненого нею злочину та означає, що особа визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
		Саме на цьому наголошує колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від у справі № 643/13256/17.
		При цьому обвинувачена ОСОБА_4 під чассудового розглядусправи невисловлювала щирогожалю таосуду своєїповедінки,зокрема, співчуття потерпілій, не вчиняла дій, що б свідчили про її бажання виправити ситуацію, відшкодувати заподіяну шкоду, про що зазначає сама потерпіла.
		Крім того у судовому засіданні не знайшла своє підтвердження і обставина, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення потерпіла ОСОБА_5 не досягла пенсійного віку  60 років, що передбачено ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», отже не відносить до осіб похилого віку. 
		При призначенні покарання суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно дост. 12 КК України, є кримінальним проступком, характер, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, що кримінальне правопорушення сталося на ґрунті тривалих конфліктів між обвинуваченою і потерпілою з приводу користування земельної ділянки, відомості про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра не перебуває, не працює, заміжня, хоча у фактичних шлюбних відносинах не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, як емоційна людина, яка не завжди є стриманою, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні. Тому суд, керуючись принципом індивідуалізації покарання та справедливості, вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 1ст.125КК України у виді максимального розміру штрафу. 
		Обраний обвинуваченій видпокарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченої, є обґрунтованим, відповідає цілям покарання та вимогам справедливості.
		Клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надходило.
		Цивільний позов по справі не заявлено.
		Судові витрати у справі відсутні. 
		Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК.
		На підставі ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт майна у кримінальному провадженні, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28.01.2025. 
		Керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд 
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнативинуватою увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.125КК Українита призначитиїй зацим закономпокарання увиді 50неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить850(вісімсотп`ятдесят)гривень. 
		Речовий доказ - камінь, який було вилучено та запаковано до спец пакету НПУ PSP2183906, що знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області згідно з квитанцією №002170 від 28.01.2025  знищити, скасувавши арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28.01.2025.
		Речові докази: CD-R диск із відеозаписом, на якому зафіксовано спричинення тілесних ушкоджень та CD-R диск, на якому маються відеозаписи у кількості 5 шт. з нагрудної камери працівників поліції від 23.01.2025 за фактом реагування на повідомлення ОСОБА_6 , залишити зберігатися у матеріалах справи до набрання вироком законної сили. 
		Вирок, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
		 
		Суддя Охтирського міськрайонного суду
		Сумської області                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...