Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/37410/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 13.02.2025. Зареєстровано: 15.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2025.
Дата набрання законної сили: 13.02.2025
Номер судового провадження: К/990/17527/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/37410/21
		адміністративне провадження № К/990/17527/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стеценка С.Г., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу 
		за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСЕ» 
		про припинення права на виконання будівельних робіт,
		за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі судді Щавінського В.Р. від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів  Аліменка В.О., Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. від 01 квітня 2024 року
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У грудні 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, Департамент з питань ДАБК) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСЕ» (далі - відповідач, ТОВ «АСЕ»), у якому просив припинити право ТОВ «АСЕ» на виконання будівельних робіт, набуте після подання повідомлення від 17 червня 2021 року № КВ 051210611281 про початок виконання будівельних робіт - «Капітальний ремонт приміщень горища та покрівлі нежитлової будівлі по просп. Перемоги, 62-Б (к. Д) у Шевченківському районі м. Києва».
		2.          На обґрунтування позовних вимог Департамент з питань ДАБК зазначав, що під час виїзду посадових осіб Департаменту для перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні ТОВ «АСЕ» про початок виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), доступ до об`єкта будівництва був обмежений, а відповідальні за проведення авторського і технічного наглядів були відсутні. Замовник будівництва та/або уповноважені особи не з`явилися на запрошення і не надали до Департаменту з питань ДАБК необхідні документи для проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Також вказував, що відповідач не зареєстрував у встановленому законом порядку право власності на нежитлову будівлю № 62-Б (к. Д) на проспекті Перемоги (після зміни топоніма - Берестейський проспект) у місті Києві, площею 150 кв. м, тому не може бути замовником будівництва та затверджувати проєктну документацію. 
		3.          ТОВ «АСЕ» не визнало позов та подало відзив, у якому зазначало, що є власником нежитлової будівлі № 62-Б (к. Д) на проспекті Перемоги (після зміни топоніма - Берестейський проспект) у місті Києві відповідно до рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 червня 2006 року (номер справи невідомий), на підставі якого 27 лютого 2007 року Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно (далі - БТІ) здійснило державну реєстрацію права власності на будівлю. Право власності на нежитлову будівлю також підтверджується інформаційною довідкою БТІ  від 02 березня 2017 року серії  НЖ-2017 № 499 і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 лютого 2022 року № 297802938.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		4.          Київський окружний адміністративний суд рішенням від 31 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, відмовив у задоволенні позову. 
		5.          Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач, як власник нежитлової будівлі, має право бути замовником будівництва, подавати повідомлення про початок робіт та затверджувати проєктну документацію. Водночас Департамент з питань ДАБК не надав доказів направлення ТОВ «АСЕ» наказу про позапланову перевірку, повідомлення про необхідність подання документів чи акта про недопуск посадових осіб, що позбавило позивача можливості надавати заперечення та документи й виключає застосування до відповідача будь-яких заходів реагування.
		6.          Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що, врахувавши введення спірного об`єкта будівництва в експлуатацію та реєстрацію права власності на нього, немає правових підстав для визнання його самочинним будівництвом.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7.          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Департамент з питань ДАБК подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову. 
		8.          ТОВ «АСЕ» подало відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		9.          Департамент з питань ДАБК у касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували частину восьму статті 36, частину десяту статті 39, частину другу статті 39-1, пункт 7 частини третьої статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року               № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), частину третю статті 23 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність», пункти 9, 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), пункт 3.2.6 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року №163 (далі - ДБН А.2.2-3:2014), а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16, від 27 січня 2021 року у справі № 826/10962/17, від 20 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, від 20 липня 2022 року у справі № 640/18400/18, від 14 лютого 2023 року у справі № 826/16509/18, від 23 серпня 2023 року у справі № 640/7308/19.
		Позиція скаржника зводиться до того, що для проведення позапланової перевірки законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено обов`язку контролюючого органу попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки; за відсутності на місці проведення перевірки замовника будівництва або його уповноважених осіб контролюючий орган не мав підстав складати акт про недопуск. 
		Суди попередніх інстанцій не врахували, що станом на 20 грудня 2006 року будівля літ. Д на проспекті Перемоги (після зміни топоніма - Берестейський проспект), 62-Б у місті Києві мала загальну площу 81,6 кв. м, а в наданих матеріалах інвентаризаційної справи наявна примітка «Дозвіл на будівництво, та відведення земельної ділянки під забудову в БТІ не поданий». На момент подання ТОВ «АСЕ» повідомлення від 17 червня 2021 року № КВ 051210611281, об`єкт загальною площею 150,0 кв. м не був прийнятий до експлуатації у встановленому законодавством порядку.
		10.          ТОВ «АСЕ» у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що касаційна скарга дублює аргументи апеляційної скарги; Департамент з питань ДАБК безпідставно стверджує, що будівля літ. Д  не введена в експлуатацію; державна реєстрація власності підтверджує факт введення в експлуатацію.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ 
		11.          Департамент з питань ДАБК 01 травня 2024 року подав касаційну скаргу.
		12.          Верховний Суд ухвалою від 08 липня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі.
		13.          ТОВ «АСЕ» 22 липня 2024 року подало відзив на касаційну скаргу.
		14.          Верховний Суд ухвалою від 12 лютого 2025 року призначив справу до розгляду у письмовому провадженні за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи з 13 лютого 2025 року.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		15.          Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що  Деснянський районний суд м. Києва рішенням від 23 червня 2006 року визнав за ТОВ «АСЕ» право власності на нежитлову будівлю, площею 150 кв. м, розташовану на проспекті Перемоги (після зміни топоніма - Берестейський проспект), 62-Б у місті Києві.
		16.           20 лютого 2007 року БТІ виготовило технічний паспорт, а 27 лютого 2007 року зареєструвало на підставі зазначеного судового рішення право власності ТОВ «АСЕ» на нежитлову будівлю, розташовану на проспекті Перемоги (після зміни топоніма - Берестейський проспект), 62-Б у місті Києві, запис № 187-П у реєстровій книзі д.24п-240.
		17.           02 березня 2017 року БТІ видало інформаційну довідку НЖ-2017 № 499 про те, що згідно з даними реєстрових книг розташована на проспекті Перемоги (після зміни топоніма - Берестейський проспект), 62-Б у місті Києві нежитлова будівля літ. Д має загальну площу 150,0 кв. м.
		18.           17 червня 2021 року Департамент з питань ДАБК зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 051210611281, подане ТОВ «АСЕ» через електронний кабінет Порталу Дія щодо об`єкта: «Капітальний ремонт приміщень горища та покрівлі нежитлової будівлі по просп. Перемоги, 62-Б (к. Д) у Шевченківському районі м. Києва», з інформацією, зокрема, про те, що: 
		- проєктна документація розроблена під керівництвом головного інженера проєкту ОСОБА_1 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АР № 001893) та затверджена наказом  ТОВ «АСЕ» від 26 квітня 2021 року № 5/1 ОСОБА_2 ;
		- капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані: загальна площа приміщень - 150,0 кв. м, приміщення № 1 - 89 кв. м, приміщення № 2-61, висота приміщень - 3 м.
		19.          Департамент з питань ДАБК призначив проведення позапланової перевірки об`єкта: «Капітальний ремонт приміщень горища та покрівлі нежитлової будівлі по просп. Перемоги, 62-Б (к. Д) у Шевченківському районі м. Києва» та направляв ТОВ «АСЕ» виклик про прибуття до Департаменту для надання документів. 
		20.           17 серпня 2021 року Департамент з питань ДАБК зробив запит до БТІ креслень з експлікацією площ нежитлової будівлі на проспекті Перемоги (після зміни топоніма - Берестейський проспект), 62-Б у місті Києві.
		21.           25 серпня 2021 року БТІ листом № 062/14-10747 (И-2021) надало Департаменту з питань ДАБК документи, з яких слідує,  що станом на 20 грудня 2006 року будівля літ. Д на проспекті Перемоги (після зміни топоніма - Берестейський проспект), 62-Б у місті Києві, мала загальну площу - 81,6 кв. м, кількість поверхів - 1; у матеріалах інвентаризаційної справи наявна примітка «Дозвіл на будівництво, та відведення земельної ділянки під забудову в БТІ не поданий» та немає інформації щодо будівлі (к. Д).
		22.          Станом на 30 серпня 2021 року Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не містили відомостей щодо будівлі (к. Д) на проспекті Перемоги (після зміни топоніма - Берестейський проспект), 62-Б у місті Києві.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		23.          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд виходить з такого.
		24.          Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		25.          Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		26.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		27.          Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		28.          Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.
		29.          Забезпечення законності у сфері будівництва є одним із ключових завдань державного архітектурно-будівельного контролю. Законодавство України встановлює чіткі вимоги щодо набуття та реалізації права на виконання будівельних робіт, а також передбачає механізми реагування у випадках виявлення порушень.
		30.          З огляду на пункти 6, 7 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації; та  надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи припинення дії документів (адміністративних актів), що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім припинення дії документів (адміністративних актів), що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).
		31.          Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформована, зокрема, у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 823/4099/13-а, від 21 червня 2018 року у справі № 705/6077/15-а, від 21 червня 2018 року у справі № 465/7118/15-а, від 20 вересня    2018 року у справі № 128/3314/16-а, від 06 травня 2024 року у справі № 300/2415/23, від 27 травня 2024 року у справі № 380/18475/21, від 19 вересня 2024 року у справі № 120/10413/22 та від 03 жовтня 2024 року у справі № 400/10840/21.
		32.          Щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI.
		33.          Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю (частина п`ята статті 34 Закону № 3038-VI).
		34.          Право на виконання підготовчих робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (частина перша статті 36 Закону № 3038-VI).
		35.          Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
		1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
		2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
		3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили (частина сьома статті 36 Закону         № 3038-VI).
		36.          З 01 червня 2020 року набрав чинності підпункт 21 Закону України від 17 жовтня              2019 року № 199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», яким викладено у новій редакції статтю 39-1 Закону № 3038-VI та передбачено, що відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.
		37.          Таким чином, органи державного архітектурно-будівельного контролю мають повноваження ініціювати судові процедури у випадках виявлення фактів подання недостовірних даних або порушень містобудівних вимог, якщо у повідомленні про початок виконання будівельних робіт були наведені неправдиві відомості, що дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
		38.          За приписами абзаців 1, 2 та 6 частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є:
		-          необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
		-          виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.
		39.          Відповідно до абзаців 5- 7 пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, у редакції, чинній до 20 травня 2022 року, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:
		-          видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;
		-          звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.
		40.          Верховний Суд у постанові від 22 січня 2021 року у справі № 640/11869/20, надаючи тлумачення цих норм законодавства, дійшов висновку, що факт подання наведених у надісланому повідомленні або декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом державного архітектурно-будівельного контролю не лише за результатом проведеної перевірки; закон не зобов`язує органи державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність даних є очевидною.
		41.          Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду  від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16, від 27 січня 2021 року у справі № 826/10962/17, від 20 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, від 20 липня 2022 року у справі № 640/18400/18, від 14 лютого 2023 року у справі № 826/16509/18, від 23 серпня 2023 року у справі № 640/7308/19.
		42.          Таким чином, органи державного архітектурно-будівельного контролю встановлюють достовірність даних, зазначених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та перевіряють наявність чи відсутність факту самочинного будівництва, не лише під час перевірки, але й в ході здійснення інших заходів контролю. 
		43.          В абзаці 8 пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
		44.          Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 26 вересня 2019 року у справі № 826/3354/14, від 30 вересня 2019 року у справі № 135/195/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 822/5968/15, від 10 вересня            2020 року у справі № 826/5751/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 826/7226/16, від 09 грудня 2020 року у справі № 522/18359/17, від 17 лютого 2021 року у справі № 640/4194/19 та від 03 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19.
		45.          Позивач стверджував, що призначена наказом Департаменту з питань ДАБК від 16 серпня 2021 року № 917 перевірка не проводилася через відсутність ТОВ «АСЕ» або уповноваженої ним особи на об`єкті, що відповідачу направлявся запит на отримання документів. 
		46.          Проте суди попередніх інстанцій не оцінювали таку відсутність як можливий факт ухилення відповідача від державного архітектурно-будівельного контролю, не спростували доводи Департаменту з питань ДАБК щодо виклику ТОВ «АСЕ» до Департаменту на конкретну дату та вимогу надати документи.
		47.          Суди не дослідили обставин, на підставі яких позивач обґрунтовував очевидну недостовірність даних, зазначених у повідомленні ТОВ «АСЕ» про початок виконання будівельних робіт. Зокрема, суди не оцінили відповіді БТІ на запити Департаменту з питань ДАБК щодо наявності або відсутності у відповідача правовстановлюючих документів на будівлю та уточнення технічних характеристик об`єкта.
		48.          Також Верховний Суд підкреслює, що подання недостовірних даних у повідомленні про початок будівельних робіт є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а виключною підставою для звернення до суду з позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. 
		49.          Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження (пункт 103 постанови Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 420/998/21).
		50.          У разі встановлення факту здійснення самочинного будівництва орган державного архітектурно-будівельного контролю має право звернутися до суду з позовом до замовника (генерального підрядника, підрядника) про припинення права на виконання будівельних робіт.
		51.          Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		52.          Водночас суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України) та може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України). 
		53.          У справі, що розглядалася, суди попередніх інстанцій не перевірили доводи Департаменту з питань ДАБК щодо невідповідності виконаних робіт на об`єкті  «Капітальний ремонт приміщень горища та покрівлі нежитлової будівлі по просп. Перемоги, 62-Б (к. Д) у Шевченківському районі м. Києва» нормам законодавства та можливості їх кваліфікації як самочинного будівництва. Зокрема, суди не з`ясували, чим викликана розбіжність у площі будівлі літ. Д, яка станом на 20 грудня 2006 року за наданими БТІ документами становила 81,6 кв. м, тоді як у довідці БТІ від 02 березня 2017 року вказано, що нежитлова будівля літ. Д має площу 150,0 кв. м; чи відповідало це вимогам містобудівного законодавства та що могло б підтвердити правомірність змін у технічних характеристиках об`єкта.
		54.          Суди не надали належної оцінки факту відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-яких відомостей щодо будівлі (к. Д) станом на 30 серпня 2021 року, що може свідчити про відсутність правовстановлюючих документів або їх неналежне оформлення. Водночас суди фактично визнали, що будівля літ. Д та будівля к. Д є одним і тим самим об`єктом містобудування, незважаючи на виявлені розбіжності в технічній документації та даних БТІ.
		55.          Також суди попередніх інстанцій надали оцінки відповідності будівельних робіт, що проводилися відповідно до зареєстрованого повідомлення, первинним технічним характеристикам об`єкта, зокрема щодо меж капітального ремонту, висоти приміщень та відсутності змін у зовнішніх геометричних розмірах фундаменту.
		56.          Суд апеляційної інстанції, не встановивши у справі обставин завершення будівельних робіт та подання ТОВ «АСЕ» декларації про готовність об`єкта до експлуатації, дійшов необґрунтованого висновку щодо введення в експлуатацію об`єкта: «Капітальний ремонт приміщень горища та покрівлі нежитлової будівлі по просп. Перемоги, 62-Б (к. Д) у Шевченківському районі м. Києва».
		57.          Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували всіх необхідних обставин, не врахували наявні невідповідності у технічній документації та не встановили належним чином, що будівництво виконано не самочинно.
		58.          Підсумовуючи викладене, Верховний Суд формулює такі висновки:
		1)          Орган ДАБК може звернутися до суду для припинення права замовника будівництва (генпідрядника, підрядника) на виконання будівельних робіт у разі очевидної недостовірності даних у повідомленні про початок будівельних робіт, за умови наявності хоча б однієї з таких обставин:
		-          відсутня реєстрація права власності на нерухомість на момент подання повідомлення, та/або
		-          технічні характеристики об`єкта у повідомленні не відповідають правовстановлюючим документам (площа, поверховість, конструктивні елементи тощо), та/або
		-          об`єкт будівництва не відповідає заявленим у документах характеристикам.
		2)          У цій категорії спорів орган ДАБК повинен обґрунтувати, яким чином очевидна виявлена недостовірність даних в повідомленні про початок будівельних робіт свідчить про наявність ознак самочинного будівництва, визначених частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI.
		3)          Непроведення органом ДАБК позапланової перевірки об`єкта будівництва не є підставою для відмови у позові, якщо наявні документальні підтвердження подання суб`єктом містобудування очевидних недостовірних даних та ознак самочинного будівництва.
		4)          Якщо недостовірність даних у повідомленні про початок будівельних робіт не є очевидною, то орган ДАБК повинен здійснити позапланову перевірку. У разі недопуску до перевірки або відсутності замовника будівництва (генпідрядника, підрядника), або його уповноваженої особи на об`єкті під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, орган ДАБК має зафіксувати цей факт шляхом складання відповідного акта та направлення копії суб`єкту містобудування. 
		5)          Розглядаючи спори про припинення права на виконання будівельних робіт, суди повинні:
		-          ідентифікувати об`єкт будівництва на підставі технічної документації та правовстановлюючих документів;
		-          перевірити наявність у замовника оформленого права власності на момент подання повідомлення про початок будівельних робіт і технічні характеристики будівлі;
		-          дослідити відомості державних реєстрів, реєстраційні справи та дані бюро технічних інвентаризацій, які до 01 січня 2013 року здійснювали інвентаризацію об`єктів нерухомості та державну реєстрацію права власності.
		59.          Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
		60.          У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.
		61.          Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 07 лютого 1995 року (Recommendation R(95)5 concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases). Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R(95)5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.
		62.          Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове рішення у справі.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		63.          З огляду на частину другу статті 353 КАС України порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд.  
		64.          Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
		65.          Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
		66.          Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої Департаментом з питань ДАБК  у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
		67.          З урахуванням зазначеного, Суд вважає, що касаційну скаргу Департаменту з питань ДАБК слід задовольнити частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня          2024 року  скасувати, а справу - направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		68.          Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		69.          Оскільки Верховний Суд не змінює судових рішень та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року скасувати.
		Справу № 640/37410/21 направити до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                                           Я.О. Берназюк
		Судді:                                                                                                              Н.В. Коваленко
		                                                                                                              С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...