Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 126/2327/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 17.02.2025. Зареєстровано: 17.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2025.
Дата набрання законної сили: 11.02.2025
Номер судового провадження: 1-кп/148/53/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024020000000357

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 126/2327/24 
		Провадження №1-кп/148/53/25
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 лютого 2025 року Тульчинський районнийсуд Вінницькоїобласті
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		секретаря ОСОБА_4 ,
		за участю сторін кримінального провадження-
		з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_5 ,
		з боку захисту: обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		за участю потерпілого ОСОБА_11 ,
		потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_12 , 
		представників потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тульчина матеріали кримінального провадження №12024020000000357, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 9, ч. 2 ст. 115, п. 9, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч. 4 ст. 408, ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 408 КК України, -
		 
		встановив: 
		 
		Органом досудовогорозслідування  ОСОБА_6 обвинувачуєтьсявтому,що проходячи військову службу на посаді оперативного чергового штабу військової частини НОМЕР_1 в порушення ст. ст. 11, 16, 49, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. З, 27, 41, 68 Конституції України, п. 4 розділу І Інструкції про організацію обліку, зберігання і    видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359, ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300, ЗУ «Про національну поліцію», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та будучи обізнаним про введення в Україні воєнного стану, вчинив тяжкі та особливо тяжкі злочини за наступних обставин.
		Так, 26.02.2022,на той час, старший лейтенант ОСОБА_6 ,будучивійськовослужбовцем військової служби за контрактом,військової частини НОМЕР_2 ,обіймаючи посадукомандиразведеноїроти,отримавзгіднодо накладної№414увійськовійчастині НОМЕР_2 ізметоювиконанняобов`язківвійськової служби, окрім іншого, вогнепальну зброю, а саме нарізну автоматичну вогнепальну зброю - автомати конструкції Калашникова «АКС-74» у кількості 2 одиниці (№ НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ), а також бойові припаси, а саме бойові припаси до стрілецької нарізної вогнепальної зброї - автоматні патрони калібром 5,45x39 мм. у кількості 33978 одиниць, які останній, будучи матеріально- відповідальною особою, почав зберігати у кімнаті зберігання зброї роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 .
		Він же, 02.03.2022 отримав згідно до накладної № 26/2022 у військовій частині НОМЕР_2 із метою виконання обов`язків військової служби, окрім іншого, бойові припаси, а саме бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї - гвинтівочні патрони калібром 7,62x53 мм. у кількості 1320 одиниць, які останній, будучи матеріально-відповідальною особою, почав зберігати у кімнаті зберігання зброї роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 .
		Він же, 12.03.2022 отримав згідно до накладної № 94/2022 у військовій частині НОМЕР_2 із метою виконання обов`язків військової служби, окрім іншого, бойові припаси, а саме оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 промислового виготовлення військового призначення у кількості 170 одиниць, наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення у кількості 1 одиниця, а також 30 підривачів «уніфікованих запалів дистанційної дії типу УЗРГМ-2» промислового виготовлення військового призначення, які останній, будучи матеріально-відповідальною особою, почав зберігати у кімнаті зберігання зброї роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини НОМЕР_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 .
		Однак,влітку2022(більшточнідата тачас уходіпроведення досудовогорозслідуванняукримінальному провадженніневстановлені),натойчас,старшийлейтенант ОСОБА_6 ,будучивійськовослужбовцемвійськовоїслужбизаконтрактом,військової частини НОМЕР_2 ,обіймаючи,посадукомандиразведеноїроти,атакожявляючисьвійськовою службовоюособою,діючизпрямимумислом,ізособистихмотивівтазметоюособистого кримінально-протиправногозбагачення,усвідомлюючисуспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючиїхсуспільно небезпечнінаслідкитабажаючи їхнастання,вумовах воєнногостану,перебуваючи натериторії зазначеноївійськової частини,зловживаючи службовимстановищем,яке полягалоу можливості,будучи командиромпідрозділу таматеріально-відповідальноюособою,мати безперешкоднийдоступ доввіреногойомувійськовогомайна,якезберігалосьукімнатізберіганнязброїроти радіаційного,хімічноготабіологічногозахистувійськовоїчастини НОМЕР_2 ,щодислокуєтьсязаадресою: АДРЕСА_1 ,привласниввійськовемайно,шляхомйогопопереднього отриманнядлявиконаннязавдань службитанеповернення озброєннята невикористаноїчастинибойовихприпасів упередбаченомузаконодавствомта нормативними актами порядку, зокрема: вогнепальну зброю, а саме нарізну автоматичну вогнепальну зброю - автомати конструкції Калашникова «АКС-74» у кількості 2 одиниці (№ НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ), бойові припаси, а саме бойові припаси до стрілецької нарізної вогнепальної зброї - автоматні патрони калібром 5,45x39 мм. у кількості 33978 одиниць, бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї - гвинтівочні патрони калібром 7,62x53 мм. у кількості 1320 одиниць, оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 промислового виготовлення військового призначення у кількості 170 одиниць, наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення у кількості 1 одиниці, а також 30 підривачів «уніфікованих запалів дистанційної дії типу УЗРГМ-2» промислового виготовлення військового призначення, яке заховав у тимчасовому місці зберігання у смт. Гвардійське Одеського р-ну Одеської обл. (більш точне місце зберігання у ході проведення досудового розслідування не встановлено).
		Крім того, на початку осені 2022 (більш точної дати та час у ході проведення досудового розслідування не встановлено) на той час старший лейтенант ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, військової частини НОМЕР_2 , обіймаючи, посаду командира зведеної роти, діючи з прямим умислом, особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, попередньо незаконно заволодівши зброєю та бойовими припасами військової частини НОМЕР_2 , переніс шляхом перевезення на транспортному засобі «Jeep Grand Cherokee» державний номерний знак « НОМЕР_5 », який належить на праві власності ОСОБА_7 , вогнепальну зброю, а саме нарізну автоматичну вогнепальну зброю - автомати конструкції Калашникова «АКС-74» у кількості 2 одиниці (№ НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ), а також бойові припаси, а саме бойові припаси до стрілецької нарізної вогнепальної зброї - автоматні патрони калібром 5,45x39 мм. у кількості 6978 одиниць та оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 промислового виготовлення військового призначення у кількості 64 одиниці, з тимчасового місця зберігання у смт. Гвардійське Одеського району Одеської область (більш точне місце зберігання у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено) до житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_7 та почав їх. зберігати під землею на подвір`ї зазначеного житлового приміщення до 24.04.2024.
		Крім того,уберезні-квітні2023уденнийчас(більшточноїдативході проведеннядосудового розслідуванняне встановлено)капітан ОСОБА_6 ,будучи військовослужбовцемвійськовоїслужбиза контрактомвійськовоїчастини НОМЕР_1 ,обіймаючи посадуоперативногочерговогоштабу,діючизпрямимумислом,ізособистихмотивівтаметою,усвідомлюючисуспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, перебуваючи на території загальновійськового полігону військової частини НОМЕР_6 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , придбав шляхом знахідки бойовий припас, а саме ручний протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто» промислового виготовлення військового призначення та почав його зберігати у невстановленому у ході досудового розслідування місці у смт Гвардійське Одеського р-ну Одеської області до моменту його подальшого перенесення (перевезення) до житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_7 .
		Крім того, ОСОБА_6 ,попередньо незаконно придбавши бойовий припас, маючи на меті приховати предмет скоєного кримінального правопорушення - ручний протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто», у невстановлену дату та місці, але не пізніше квітня 2023, домовився із ОСОБА_7 здійснити його перенесення (перевезення) до житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_7 з метою подальшого зберігання.
		Зокрема, у квітні 2023 (більш точні дата та час у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлені) ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду оперативного чергового штабу, а також ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, цієї ж військової частини, обіймаючи посаду телефоніста апаратної взводу зв`язку роти бойового управління, діючи за попередньою змовою групою осіб, із прямим умислом, особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у них передбаченого законом дозволу, перенесли шляхом перевезення на транспортному засобі «Jeep Grand Cherokee» державний номерний знак « НОМЕР_5 », який належить на праві власності ОСОБА_7 , бойовий припас, а саме ручний протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто» промислового виготовлення військового призначення, з невстановленого у ході досудового розслідування місця у смт. Гвардійське Одеського району Одеської області до житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_7 та почали його зберігати під землею на подвір`ї зазначеного житлового приміщення до 24.04.2024.
		Крім того, ОСОБА_6 попередньовчинившинезаконнезаволодіннязброєюта бойовимиприпасамивійськовоїчастини НОМЕР_2 ,тамаючинаметіприховати предметискоєного кримінальногоправопорушення,уневстановлену дату та місці, але не пізніше 19.04.2024, домовився із ОСОБА_15 , здійснити їх перевезення до житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_7 з метою подальшого зберігання.
		Зокрема, у період із 12:00 19.04.2024 по 03:00 20.04.2023 ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду оперативного чергового штабу, а також ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, цієї ж військової частини, обіймаючи посаду телефоніста апаратної взводу зв`язку роти бойового управління, діючи за попередньою змовою групою осіб, із прямим умислом, особистих мотивів та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про відсутність у них передбаченого законом дозволу, здійснювали перенесення, шляхом перевезення на транспортному засобі «Suzuki Grand Vitara» номерний знак « НОМЕР_7 », який належить на праві власності третій особі, бойових припасів, а саме бойових припасів до стрілецької нарізної вогнепальної зброї - автоматні патрони калібром 5,45x39 мм. у кількості 27000 одиниць, бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї - гвинтівочні патрони калібром 7,62x53 мм. у кількості 1320 одиниць та оборонних осколкових ручних гранат Ф-1 промислового виготовлення військового призначення у кількості 107 одиниць та наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення у кількості 1 одиниці, з тимчасового місця зберігання у смт. Гвардійське Одеського району Одеської області (більш точне місце зберігання у ході досудового розслідування не встановлено) до житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_7 під час чого, близько 01 години 21 хвилин 20.04.2024 між селами Флорино та Яланець Гайсинського р-ну Вінницької обл. були зупинені екіпажом поліції «Бетон - 51» на службовому автомобілі «Mitsubisi Outlander» з номерним знаком на синьому фоні НОМЕР_8 у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_11 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області рядового поліції ОСОБА_16 .
		У цейчас ОСОБА_6 ,усвідомлюючи,що вінспільно з ОСОБА_7 можуть бути викриті у своїй протиправнійдіяльності,вичинив нападна поліцейськихіз застосуванням фізичної силита вогнепальноїзброї,у результатіякого ОСОБА_16 ,отримав тяжкі тілесні ушкодження,від якихзагинув намісці події,а ОСОБА_11 -тілесні ушкодженнясередньої тяжкості,після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зникли змісця події,а зазначенівище боєприпасиперевезли дос.Чорномин Тульчинськогорайону Вінницькоїобласті,де приховалиїх шляхомскидання уводойми.Крім того, 19.04.2024 близько 12:00 капітан ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду оперативного чергового штабу, а також солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, цієї ж військової частини, обіймаючи посаду телефоніста апаратної взводу зв`язку роти бойового управління, залишили територію військової частини без отримання дозволу її командування, з метою здійснення незаконного перенесення (перевезення) бойових припасів з тимчасового місця їх зберігання у смт. Гвардійське Одеського району Одеської області (більш точне місце зберігання у ході досудового розслідування не встановлено) до житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_7 ,
		З    цією метою, близько 14.00 год. 19.04.2024 ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_7 , прибули до тимчасового місця їх зберігання у смт. Гвардійське Одеського району Одеської області (більш точне місце зберігання у ході досудового розслідування не встановлено), де погрузили до багажного відділене транспортного засобу «Suzuki Grand Vitara» номерний знак « НОМЕР_7 » ряд бойових припасів та близько 21.00 год. виїхали з м. Одеси до житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
		У подальшому, близько 01.20 год. 20.04.2024 між селами Флорино та Яланець Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_7 та ОСОБА_7 були зупинені екіпажом поліції «Бетон - 51» на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» з номерним знаком на синьому фоні НОМЕР_8 у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_11 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області рядового поліції ОСОБА_16 .
		Тоді ж, з метою приховання вчиненого кримінального правопорушення, а саме незаконного поводження з бойовими припасами, ОСОБА_6 у проміжок часу з 01:24:05 по 01:24:40 год. 20.04.2024 вчинив посягання на життя працівників правоохоронного органу із застосуванням фізичної сили та вогнепальної зброї, у результаті якого ОСОБА_16 загинув на місці події, а ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
		У цей час, з метою не бути викритим у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів та ухилення від кримінальної відповідальності у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник спільний злочинний умисел на самовільне залишення військової частини з метою ухилитись від проходження військової служби.
		За длячого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,діючизапопередньоюзмовоюгрупою осіб,ізпрямимумислом,ізособистихмотивів таз метоюухилитись відпроходженнявійськовоїслужби,усвідомлюючисуспільнонебезпечнийхарактер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, вирішили самовільно залишили територію військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом неповернення до неї, та проводили час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до їх затримання 21.04.2024 об 15:20 правоохоронними органами поблизу с. Чапаївка Подільського району Одеської області при спробі кримінально- протиправного перетину державного кордону України до Республіки Молдова.
		При цьому, капітан ОСОБА_6 здійснив зазначене вище самовільне залишення військової частини зі зброєю, а саме короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом конструкції Токарева (серії НОМЕР_9 ), що був ним отриманий згідно до накладної № 336 від 13.03.2023 у військовій частині НОМЕР_1 із метою виконання обов`язків військової служби.
		За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 - у період із 12:00 19.04.2024 по 15:20 21.04.2024, капітан ОСОБА_6 та солдат ОСОБА_7 обов`язки військової служби не виконували, перебуваючи поза межами вказаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також вчинене ними самовільне залишення військової частини та інші кримінальні правопорушення, не повідомляли, проводили час на власний розсуд, у тому числі вчиняли дії з метою перетину державного кордону України до Республіки Молдова.
		   Крім того, з 19 на 20.04.2023 ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду оперативного чергового штабу, попередньо вчинивши незаконне привласнення зброї та бойових припасів військової частини НОМЕР_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , який являється військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, цієї ж військової частини, та обіймає посаду телефоніста апаратної взводу зв`язку роти бойового управління, здійснювали перенесення шляхом перевезення на транспортному засобі «Suzuki Grand Vitara» номерний знак « НОМЕР_7 », бойових припасів, а саме бойові припаси до стрілецької нарізної вогнепальної зброї - автоматні патрони калібром 5,45x39 мм. у кількості 27 000 одиниць та оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 промислового виготовлення військового призначення у кількості 107 одиниць, з тимчасового місця зберігання у смт. Гвардійське Одеського р-ну Одеської обл. (більш точне місце зберігання у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено) до житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , через м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області.
		Водночас,19.04.2024інспекторсекторуреагуванняпатрульноїполіціївідділуполіції №1ГайсинськогоРУПГУНПу Вінницькійобластікапітан поліції ОСОБА_11 таполіцейськийсекторуреагування патрульноїполіціївідділуполіції№1ГайсинськогоРУПГУНПу Вінницькій області рядовий поліції ОСОБА_16 , відповідно до графіку, заступили на добове чергування у складі автомобільного патруля «Бетон - 51» на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» з номерним знаком на синьому фоні НОМЕР_8 з символікою Національної поліції України та проблисковими маячками синього та червоного кольорів, при цьому поліцейські ОСОБА_11 та ОСОБА_16 знаходились у форменому одязі, з вогнепальною зброєю - пістолетами конструкції Макарова (ПМ) та спеціальними засобами.
		Під час чергування, у проміжок часу з 00.35 по 01.14 год. 20.04.2024 здійснюючи опрацювання виклику про сімейне насильство у с. Яланець Гайсинського району Вінницької області, поліцейські ОСОБА_11 та ОСОБА_16 прийняли рішення про затримання сімейного кривдника - ОСОБА_17 за вчинення адміністративного правопорушення та розпочали доставку затриманого до відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: Вінницька область Гайсинський район м. Бершадь, вул. Будкевича, 13, з метою складання відповідних адміністративних матеріалів.
		Близько 01.20 год. 20.04.2024 поліцейські ОСОБА_11 та ОСОБА_16 разом із затриманою особою, рухаючись на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» автомобільною дорогою Р-54 на відрізку поміж с. Яланець та с. Флорине Гайсинського району Вінницької області, помітили автомобіль «Suzuki Grand Vitara», темного зеленого кольору з номерним знаком іноземної реєстрації: « НОМЕР_7 », який рухався по зустрічній смузі руху, у напрямок с. Яланець Гайсинського району Вінницької області, порушуючи встановлену комендантську годину, з ознаками технічної несправності регулювання напрямку світла фар.
		За допомогою увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів з дотриманням вимог ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію України» поліцейський ОСОБА_11 висунув вимогу про зупинку вказаного транспортного засобу, на що водій автомобіля «Suzuki Grand Vitara» зупинив транспортний засіб поруч з службовим автомобілем «Mitsubishi Outlander» на дорожніх смугах майже один біля одного, у зустрічних напрямках один відносно одного.
		Далі, поліцейський ОСОБА_11 вийшов з водійського місця та підійшов до зупиненого транспортного засобу, в якому перебували ОСОБА_7 за кермом та ОСОБА_6 на пасажирському сидінні, яким повідомив про несправність щодо напрямку світла фар.
		У ході бесіди, поліцейський ОСОБА_11 , враховуючи порушення комендантської години, на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» висловив вимогу пред`явити документи, що посвідчують їх особу, та документи на транспортний засіб. У цей же час поліцейський ОСОБА_16 продовжував перебувати в службовому автомобілі поруч із затриманою особою.
		Під часперевіркидокументів,поліцейський ОСОБА_11 помітивши,щозупиненийавтомобіль маєзначненавантаженняназаднювісь, що викликало підозру, у зв`язку з чим вказав відкрити багажне відділення для проведення поверхневої перевірки автомобіля відповідно до вимог ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію». На законну вимогу поліцейського, ОСОБА_6 вийшов з автомобіля та відкрив багажне відділення. ОСОБА_11 під час поверхневої перевірки виявивши підозрілі ящики, висунув вимогу їх відкрити.
		У цей час, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень поліцейському ОСОБА_11 з метою приховування вчиненого кримінального правопорушення, зокрема незаконне носіння (перевезення) бойових припасів, а також невиконання законних вимог поліцейського, оскільки усвідомлював, що вказані кримінально-протиправні дії можуть бути викриті.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, о 01:24:02 год. 20.04.2024 ОСОБА_6 , діючи без заздалегідь заготовленого плану з ОСОБА_7 , тобто таким, дії якого не охоплювались їх спільним умислом, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та свідомо бажаючи їх настання усвідомлюючи, що перед ним стоїть працівник правоохоронного органу, який перебуває при виконанні службових обов`язків, з метою приховування раніше вчинених злочинів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає на місці відсутні особи, які можуть завадити його намірам або почати безпосередній опір, помилково вважаючи, що поліцейський ОСОБА_11 несе службу без напарника, із значною силою наніс кулаком правої руки не менше 7 ударів в область обличчя поліцейського, спричинивши останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритої черепно-мозкової травми, травматичного крайового надлому коронки 21 зуба, від яких останній втратив рівновагу, впав на землю та знепритомнів.
		У цей же час, поліцейський ОСОБА_16 , перебуваючи у службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander», побачивши, як на ОСОБА_11 здійснено напад із застосуванням фізичної сили, вибіг з автомобіля та з метою припинення нападу на поліцейського, враховуючи обстановку яка склалась, оцінюючи реальну загрозу життю та здоров`ю працівника поліції, діючи відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 46 ЗУ «Про національну поліцію», застосував вогнепальну зброю для відбиття нападу на поліцейського та здійснив 6 пострілів з табельної вогнепальної зброї в бік ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		У свою чергу, ОСОБА_6 реагуючи на застосування поліцейським вогнепальної зброї, перемістився з поля ураження до передньої частини службового автомобіля «Mitsubishi Outlander» та у ОСОБА_6 виник раптовий злочинний умисел спрямований на позбавлення життя поліцейських ОСОБА_16 та ОСОБА_11 , з метою приховання раніше вчинених злочинів.
		Реалізуючи свій злочини намір, спрямований на позбавлення життя працівників правоохоронного органу, які перебувають при виконанні службових обов`язків, з метою умисного вбивства, о 01:24:15 год 20.04.2024 ОСОБА_6 правою рукою дістав із сумки власну табельну короткоствольну нарізну вогнепальну зброю - самозарядний пістолет конструкції Токарева (серії ЗЖ №1632), лівою рукою, дослав патрон в патронник, чим привів пістолет до бойової готовності, після чого тримаючи в руках заряджений табельний пістолет вийшов з правого боку службового автомобіля «Mitsubishi Outlander», та здійснив 2 прицільних постріли в бік ОСОБА_16 , спричинивши останньому легкі та тяжкі тілесні ушкодження у вигляді наскрізного, вогнепального, не проникаючого в черевну порожнину кульового поранення правої половини живота без ушкодження внутрішніх органів та сліпого, вогнепального, кульового, проникаючого в порожнину малого тазу, поранення правої пахової ділянки, без ушкодження внутрішніх органів, у наслідок яких ОСОБА_16 почав зміщатись з зони ураження в бік передньої частини автомобіля «Suzuki Grand Vitara».
		ОСОБА_6 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя працівників правоохоронного органу почав наздоганяти ОСОБА_16 , перемістившись до задньої частини службового автомобіля «Mitsubishi Outlander», тримаючи в руках заряджений табельний пістолет помітив, що поліцейський ОСОБА_11 , який перебуває біля автомобіля «Suzuki Grand Vitara» отямився від отриманих тілесних ушкоджень, намагається підвестись, навів табельну зброю та здійснив 1 постріл в бік поліцейського ОСОБА_11 , однак не влучив в тіло останнього, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення свого умислу до кінця, однак його не закінчив з причин, які не залежали від його волі.
		У подальшому, продовжуючи доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_6 тримаючи у руках табельну вогнепальну зброю перемістився до передньої частини автомобіля «Suzuki Grand Vitara», на близьку до поліцейського ОСОБА_16 відстань та здійснив один прицільний постріл в область його голови, спричинивши останньому тяжке тілесне ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального, кульового, проникаючого в порожнинну черепа поранення голови, що супроводжувалось ушкодженням шкіри, кісток склепіння та основи черепа та ушкодженням речовини головного мозку, від якого ОСОБА_16 загинув на місці події.
		З метою переконатись, що вжив усіх дій, які вважав би достатніми для закінчення свої злочинних дій, ОСОБА_6 по черзі підбіг до поліцейських ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , та почергово наніс їм по одному удару рукояткою табельного пістолету в область потиличних ділянок голови, в наслідок яких впевнився, що виконав усіх дій, достатніх для завершення свого злочинного умислу, спрямованого на позбавлення життя поліцейських, однак не завершивши свій злочинний умисел відносно поліцейського ОСОБА_11 з причин, що не залежали від його волі.
		Надалі 01:24:38 год. 20.04.2024 ОСОБА_6 повернувся до автомобіля «Suzuki Grand Vitara» та разом із ОСОБА_7 зникли з місця вчинення злочину.
		Отже, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні таких кримінальних правопорушень: в умисному вбивстві з метою приховати інше кримінальне правопорушення (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України); закінченому замаху на умисне вбивство двох осіб та з метою приховати інше кримінальне правопорушення (ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 9, ч. 2 ст. 115 КК України); у носінні, зберіганні, а також придбанні, вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК України); зберіганні, а також носінні, бойових припасів без передбаченого законом дозволу за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України); у вбивстві, а також замаху на вбивство, працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків (ст. 348 КК України); дезертирстві - самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби, зі зброєю та за попередньою змовою групою осіб, а також в умовах воєнного стану (- ч. 4 ст. 408 КК України); у привласненні військовослужбовцем зброї та бойових припасів, військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем в умовах воєнного стану (- ч. 4 ст. 410 КК України). 
		Прокурор звернувся в суд з клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ризики встановлені під час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати та не зникли. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, та на даний момент маючи стійкі соціальні зв`язки, перебуваючи на волі зможе переховуватись та ухилитись від явки до суду, оскільки попередньо переховувався від органів досудового розслідування, діяв лише з метою уникнути відповідальності; може незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки йому відомі їх достовірні анкетні дані, частина яких є його близькими особами, особами з якими він раніше навчався, здійснюючи на них реальний вплив щодо дачі неправдимих відомостей або відмови від дачі показів; може продовжити перешкоджати своїми діями встановити істину у кримінальному провадженні, оскільки під час досудового розслідування не розголошував відомостей про інших осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема щодо фактів заволодіння вогнепальною зброєю та боєприпасами, місць їх тимчасового зберігання, а також відомостей про осіб за допомогою /пособництвом яких вчиняв вказані діяння.
		       Вказане клопотання прокурор підтримав у судовому засіданні та просив задовольнити.
		Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисники, адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_10 заперечили проти задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважають, що обвинуваченому ОСОБА_6 можливо обрати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, двоє малолітніх дітей, є військовослужбовцем, виключно позитивно характеризується. Вважають, що цілодобовий домашній арешт зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків. Крім того, ОСОБА_6 не збирається переховуватись та ухилятись від явки до суду, впливати на свідків чи потерпілих. А нових ризиків, які б виправдовували тримання обвинуваченого під вартою, прокурором не доведено.
		Обвинувачений ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_19 також запеерчили щодо клопотання прокурора.
		Потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_12 , представники потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора. Вважають, що ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу, не зникли, та що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може пеерховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.
		Представник потерпілого ОСОБА_12 , адвокат ОСОБА_14 , зазначив, що під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачені покладались на думку суду, тобто фактично не заперечували щодо такого. Крім того, обвинувачені були затримані за 20 км. від державного кордону при спробі його перетнути. Про це вказано в обвинувальному акті і про це свідчить те, що вони мали при собі закордонні паспорти, а інші документи (паспорти громадянина України, посвідчення), знаряддя вбивста були ними закопані біля м. Подільськ. Також обвинувачені мали звязок по телефону з чоловіком на імя " ОСОБА_20 ", який знаходиться в м. Тирасполі. А тому вважає, що ризики, в тому числі і ухилення від суду, нікуди не зникли. 
		Вивчивши доводи клопотання, вислухавши думку учасників щодо нього, дослідивши надані докази, колегія суддів доходить наступного висновку.
		Так, встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 обрано згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2024, який неодноразово продовжувався, востаннє 17.12.2024 та строк його спливає 14.02.2025. Підставою для застосування стали ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтована підозра у вчиненні тяжких злочинів, та особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне позбавленням волі. 
		За змістом ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
		Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
		Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Також суд враховує, що відповідно до частини першої статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладених у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п. 18 Листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).
		У зв`язку з чим, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому в разі доведеності його винуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення у їх взаємозв`язку з можливими ризиками.
		Згідно позиції Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів". 
		Так, на переконання суду, не перестали існувати та не зменшились ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 , а саме, що він, перебуваючи на волі, може переховуватися та ухилитись від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані в судовому, засіданні, та яастина з яких є його колегами та родичами, або ж перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Відомостей, які б вказували на неможливість перебування ОСОБА_6 в місцях затримання, під час розгляду клопотання не встановлено. При цьому, кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, має високий ступінь суспільної небезпеки в період воєнного стану, зумовлені ним наслідки є тяжкими не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому. 
		Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
		А тому на переконання колегії суддів, на даному етапі судового провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою виправдовує тримання особи під вартою, як такий, що достатній для запобігання вказаним вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
		Доводи сторони захисту про те, що більш м`які запобіжні заходи зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, на думку колегія суддів, є непереконливими, адже, ні обвинуваченим, ні його захисником жодних доказів цьому не надано.
		З врахуванням вимог п.п. 1, 2 ч. 4 ст.183 КПК України, якою визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини, а також щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України, підстав для визначення застави як альтернативи триманню під вартою, колегія суддів не вбачає.
		З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 197, 331, 350 КПК України, суд,-
		 
		постановила:
		 
		Клопотання прокурора задовольнити.
		Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Чорномин Піщанського району Вінницької області, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 9, ч. 2 ст. 115, п. 9, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч. 4 ст. 408, ч. 4 ст. 410 КК України,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60 (шістдесят)діб,до 05.04.2025, без визначення розміру застави.
		Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		Повна ухвала складена 07.02.2025.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...