Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 677/1181/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2025.
Дата набрання законної сили: 05.02.2025
Номер судового провадження: 61-4728ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 лютого 2025 року                    
		м. Київ
		 
		справа № 677/1181/22
		провадження № 61-4728св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 , 
		відповідач - Державне агентство України з управління зоною відчуження, 
		треті особи: Державне спеціалізоване підприємство «Північна Пуща», ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану адвокатом Щиголем Володимиром Валерійовичем, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2024 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного агентства України з управління зоною відчуження (далі - ДАЗВ), треті особи: Державне спеціалізоване підприємство «Північна Пуща» (далі - ДСП «Північна Пуща»), ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
		Позов мотивований тим, що з 16 липня 2019 року він обіймав посаду директора ДСП «Північна Пуща» згідно з контрактом від 15 липня 2019 року № 1, укладеним між ним та ДАЗВ на строк з 16 липня 2019 року до 16 липня 2024 року.
		Наказом голови ДАЗВ від 15 вересня 2022 року № 95-ОС вказаний контракт розірвано та звільнено його з посади згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом. 
		Підставою для його звільнення зазначено невиконання ним пунктів 7.10 та 7.12 розділу 2 контракту від 15 липня 2019 року № 1, що призвело до невиконання зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом України щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, невиконання зобов`язань щодо виплати працівникам заробітної плати, допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості.
		Звільнення є незаконним, оскільки відсутні докази невиконання ним умов контракту та застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення. При цьому, перед його звільненням відповідач не зажадав від нього письмових пояснень з приводу поставлених йому у вину порушень. Крім того, ДАЗВ погодило з місцевою державною адміністрацією його звільнення з порушенням установленого порядку.
		Просив суд:
		визнати протиправним і скасувати наказ ДАЗВ від 15 вересня 2022 року № 95-ОС «Про розірвання контракту та звільнення з посади директора ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_1 »;
		поновити його на посаді директора ДСП «Північна Пуща».
		Короткий зміст судових рішень
		Справу суди переглядали неодноразово.
		Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ДАЗВ від 15 вересня 2022 року № 95-ОС «Про розірвання контракту та звільнення з посади директора ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДСП «Північна Пуща». Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним, оскільки належні та допустимі докази невиконання ним обов`язків, покладених на нього контрактом, відсутні, а погодження Вишгородської районною військовою адміністрацією Київської області звільнення (розірвання контракту) ОСОБА_1 є невмотивованим.
		Будь-яких стягнень до ОСОБА_1 за період його роботи керівником ДСП «Північна Пуща» не застосовувалась. В чому проявилася систематичність в діях позивача суду також доказів не надано. 
		Комісія, яка проводила перевірку, жодним чином обставини наявності саме простроченої кредиторської заборгованості не встановлювала. Зростання заборгованості у судовому засідання також не було встановлено, оскільки відповідач по справі не зміг надати суду доказів: за який період проводилася перевірка; яка була заборгованість у Підприємства на момент призначення позивача в липні 2019 року, а вона була, оскільки це випливає з вказаних виконавчих листів, які перебувають на виконанні в ДВС. 
		У справах, в яких оспорюється законність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства.
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу Державного агентства України з управління зоною відчуження задоволено. Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2022 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 
		Постановою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 березня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду мотивована тим, щоапеляційний суд передчасно вказав про те, що вина позивача, тобто його порушення, якщо воно допущене, взагалі немає значення для звільнення за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України при наявності заборгованості. Дійшовши висновку, що позивач не виконував умови контракту, апеляційний суд обмежився лише змістом листа ДСП «Північна Пуща» від 13 вересня 2022 року № 1-15/706/1 і службової записки головного спеціаліста відділу економіки та фінансів ДАЗВ від 15 вересня 2022 року про наявність значної кредиторської заборгованості підприємства, проте на підставі належних та допустимих доказів не дослідив: а) які саме порушення допустив позивач; б) які результати службового розслідування, так як звільнення відбулося до його завершення.
		Крім того, згідно з наказом ДАЗВ від 31 серпня 2022 року № 85-22 на період з 31 серпня 2022 року по 30 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_1  було розпочато службове розслідування з питань з`ясування наявності фактів невиконання або неналежного виконання службових обов`язків, перевищення службових повноважень та перевірки фактів, викладених у скарзі громадської організації «НОН-СТОП». Визначено, що про результати службового розслідування комісія мала проінформувати голову ДАЗВ до 04 вересня 2022 року. ОСОБА_1 звільнено 15 вересня 2022 року, проте результати службового розслідування відсутні. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилався на вказані обставини (т. 2, а. с. 34-38), проте у порушення підпункту в) пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України у постанові апеляційного суду відсутні мотиви прийняття чи відхилення зазначеного аргументу позивача.
		Таки чином, висновки суду апеляційної інстанції про законність звільнення позивача є передчасними.
		Короткий зміст оскарженої постанови апеляційного суду
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2024 року апеляційну скаргу ДАЗВ задоволено. Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц).
		Наказ про звільнення позивача ОСОБА_1 виданий на підставі листа ДСП «Північна Пуща» від 13 вересня 2022 року № 1-15/706/1 та службової записки головного спеціаліста відділу економіки та фінансів ДАЗВ від 15 вересня 2022 року про наявність значної кредиторської заборгованості підприємства, зокрема, заборгованості зі сплати збору на спеціальне використання лісових ресурсів, боргу перед Іванківським міжрегіональним відділенням державної виконавчої служби та Північним офісом Державної аудиторської служби України, заборгованості по заробітній платі, які утворилися за час перебування ОСОБА_1 на посаді.
		Відповідно до змісту укладеного з позивачем контракту, а саме підпунктів «в», «ж» пункту 27 розділу 5 контракту, недотримання яких стало підставою для видачі оспорюваного наказу про звільнення, керівник підприємства може бути звільнений достроково у разі невиконанням підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати, а також у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості.
		Як вбачається зі змісту даних бухгалтерського субрахунку 6415 ДСП «Північна Пуща» щодо розрахунків із бюджетом з податків за спецвикористання лісових ресурсів, станом на день призначення позивача на посаду директора ДСП «Північна Пуща», в липні 2019 року заборгованість перед бюджетом становила 440 014,67 грн, в той час як станом на 13 вересня 2022 року борг збільшився до 639 791,80 грн.
		Відповідно до даних бухгалтерського субрахунку 6851 ДСП «Північна Пуща» щодо стану розрахунків зі сплати виконавчого збору на користь Іванківського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 14 липня 2020 року виникла заборгованість зі сплати виконавчого збору в сумі 207 909,24 грн, яка до звільнення ОСОБА_1 сплачена не була. Щодо стану розрахунків з відшкодування шкоди на користь державного бюджету, стягувачем у справі якого є Північний офіс Держаудитслужби України, 14 липня 2020 року виникла заборгованість в сумі 2 004 092,43 грн, яка до звільнення ОСОБА_1 повністю погашена не була і зменшилася до 1 154 092,43 грн.
		Колегія суддів апеляційного суду також звертає увагу на ту обставину, що у зазначений період позивачем здійснювалося преміювання себе та працівників підприємства з порушенням установленого порядку та за відсутності встановленої економічної обґрунтованості цих виплат, за наявності заборгованості щодо проведення розрахунків з бюджетом та її зростання.
		Тому відповідачем надано суду належні та достатні докази, які беззаперечно свідчать про порушення ОСОБА_1 умов укладеного із ним контракту, зокрема, допущених саме з його вини конкретних порушень в період перебування на посаді, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		Аргументи учасників справи
		29 березня 2024 року адвокат Щиголь В. В. в інтересах ОСОБА_1  звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що подані поза межами строків на подання доказів та проігнорував факт відсутності доказів вини позивача у порушеннях в період його перебування на посаді.
		Апеляційний суд належним чином правові висновки викладені у постановах Верховного Суду не врахував, зокрема, визнав фактично доведеною вину позивача у порушеннях за час його перебування на посаді, без будь-яких доказів на підтвердження такої вини. Доказів допущення конкретних правопорушень з вини позивача немає. Позивач не був притягнутий до відповідальності за порушення, в яких його безпідставно звинуватили відповідач та суд апеляційної інстанції.
		В оскаржуваній постанові суд не надав оцінку тій обставині, що звільнення позивача відбулось до завершення службового розслідування, завданням якого було встановлення фактів невиконання або неналежного виконання службових обов`язків. Тобто таке звільнення відбулось ще до встановлення як конкретних фактів порушення, так і до встановлення вини. За результатами службового розслідування вина позивача не знайшла свого підтвердження, службове розслідування закрито.
		Вже на стадії апеляційного оскарження відповідачем подано копію службової записки про закриття службового розслідування № СЗ-83-22 від 16 вересня 2022 року, що є порушенням принципів змагальності сторін. Позивач заперечував проти подання нових доказів на стадії апеляційного оскарження, адже даний доказ існував на час судового розгляду у справі та мав бути поданий на стадії розгляду в суді першої інстанції. ДАЗВ мало можливість подати зазначений доказ в суді першої інстанції, однак не скористався своїм правом на власний розсуд. 
		Крім цього 18 грудня 2023 року, на стадії апеляційного перегляду справи після направлення справи на новий розгляд, представник відповідача подав письмові пояснення щодо службового розслідування, а саме наказ щодо проведення службового розслідування, зміни до наказу та наказ про закриття службового розслідування. Долучення таких доказів відповідач пояснює «за дорученням Верховного Суду», однак Верховний Суд надав свої висновки, які є обов`язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, а не уповноважував відповідача на подання нових доказів на стадії нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Апеляційний суд фактично здійснив новий судовий розгляд в порушення частини третьої статті 367 ЦПК України, долучивши до матеріалів справи наступні документи: 1) лист ДСП «Північна Пуща» від 18 грудня 2023 року № 48/7624-23 на 1 арк.; 2) лист ДСП «Північна Пуща» від 18 грудня 2023 року № 48/7625-23 з додатками на 13 арк.; 3) наказ ДАЗВ від 31 серпня 2022 року № 85-22 на 2 арк.; 4) наказ ДАЗВ від 05 вересня 2022 року № 89-22 на 2 арк.; 5) наказ ДАЗВ від 06 вересня 2022 року № 91-22 на 2 арк. Апелянт не довів неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції.
		Навіть враховуючи подання відповідачем документів щодо службового розслідування суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив, з яких підстав було закінчено службове розслідування та чи було встановлено порушення ОСОБА_3 його службових обов`язків. Більш того, у судовому засіданні було встановлено, що за наслідками службового розслідування викладені обставини у скарзі ГО «НОН-СТОП» не знайшли свого підтвердження, справу закрили.
		Суд апеляційної інстанції проігнорував, що додані до відзиву на позов документи були отримані в результаті службового розслідування, указаний факт не заперечував і представник відповідача Горбач О. С. Крім того, відповідачем зазначено, що без призначення відповідної перевірки отримати письмові докази (фінансові документи) було неможливо, отже відповідно не було підстав для винесення наказу про дострокове припинення контракту з позивачем.
		Суд першої інстанції, дослідивши подані докази, дійшов правильних висновків, що зазначена заборгованість у листі від 13 вересня 2022 року № 1-15/706/1 відноситься до поточної заборгованості, адже доказів на підтвердження зростання заборгованості подано не було, жодних клопотань про витребування таких доказів судом відповідач не заявляв. Відповідач на стадії розгляду справи в суді першої інстанції не надав суду доказів, за який період проводилась перевірка, яка була заборгованість у Підприємства на момент призначення позивача в липні 2019 року, а вона була, що підтверджується виконавчими листами, які перебувають на виконані в ДВС. Судом першої інстанції було встановлено, що за час перебування на посаді позивача, жодних позовів до суду про стягнення з підприємства не надходило, що підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, податкова застава до підприємства не застосовувалась, питань про банкрутство підприємства жодною бюджетною організацією та державою не ініціювалося, підприємство є працюючим та отримує прибуток, що не заперечується відповідачем. Будь-яких стягнень за період його роботи керівником на Підприємстві не застосовувались. Суд апеляційної інстанції не надав оцінку зазначеним фактичним обставинам.
		          У травні 2024 року ДАЗВ подало до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.
		Зазначає, що суд першої інстанції здійснив розгляд справи в одному засіданні, 28 листопада 2023 року, питання, які порушувалися сторонами під час судового засідання, не дослідив. Матеріали, що були надані відповідачем до апеляційного суду мали на меті більш детального опису фактів, про які було зазначено в листі ДСП «Північна Пуща» від 13 вересня 2022 року № 1-15/706/1, яким повідомлено ДАЗВ про виявлення значної заборгованості у підприємства. Всі дані, які були надані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, не змінюють ні цифр заборгованості та її компонентів, ні підстав чи періодів виникнення заборгованості. Позивач та його представник під час розгляду справи не заперечували щодо розміру та наявності заборгованостей встановлених у листі ДСП «Північна Пуща» від 13 вересня 2022 року № 1-15/706/1.
		Позивач не надав із позовною заявою чи відповіддю на відзив жодного документа, який би засвідчував вжиття заходів щодо зменшення заборгованостей, недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати, добросовісне виконання угод тощо. Саме відсутність належним чином наданих позивачем та досліджених судами доказів відсутності порушень, які лягли в основу наказу ДАЗВ щодо його звільнення, стали підставою для повернення справи судом касаційної інстанції.
		Чинним законодавством не встановлено виключного порядку, згідно з яким орган управління підприємством має встановлювати виконання усіх показників Контракту з керівником державного підприємства. Наказ ДАЗВ від 15 вересня 2022 року № 95-ос здійснено на підставі невиконання показників контракту та допущення збільшення розміру кредиторської заборгованості як перед бюджетами різних рівнів, так і перед працівниками, контрагентами. Для такого роду звільнення, яке було застосовано ДАЗВ та з чим погодився позивач, укладаючи Контракт від 15 липня 2019 року № 1, достатньо наявності погіршення фінансово-економічних показників діяльності юридичної особи. Проведення службового розслідування, кримінального чи адміністративного, не є обов`язковою умовою для застосування цих приписів.
		          У квітні 2024 року ДСП «Північна Пуща» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.
		Зазначає, що апеляційний суд виконав вимоги Верховного СудуЮ в справі наявні докази непроведення розрахунків ДСП «Північна Пуща» з бюджетом, зокрема, щодо сплати податку за спеціальне лісокористування. ОСОБА_1 порушив п. 7.10 та п. 7.12 Контракту № 1 від 15 липня 2019 року, що підтверджується і наявністю існуючої заборгованості по виплаті заробітної плати та інших виплатах за період з 2019 по 2022 рік. В листі ДСП «Північна Пуща» від 13 вересня 2022 року № 1-15/706/1 і службової записки головного спеціаліста відділу економіки та фінансів ДАЗВ від 15 вересня 2022 року зазначається про наявність заборгованості по виплаті заробітної плати, зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості за період з 2019 року по 2022 рік, що призвело до відшкодування даної заборгованості за рахунок додаткових коштів з державного бюджету.
		Таким чином, в результаті такої діяльності підприємство зазначало негативних наслідків, оскільки директором ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_1 за період з 2019 року по 2022 рік систематично не виконувались зобов`язання підприємства перед бюджетом та пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам.
		Крім того, також виявлено факт підписання ОСОБА_1 наказу № 66 від 29 квітня 2022 року, згідно якого проведено інвентаризацію майна підприємства, та відповідно до інвентаризаційного опису майна зафіксовано відсутність матеріальних цінностей на загальну суму 35 478 545,87 грн, за результатом чого зазначену суму списано з балансу ДСП «Північна Пуща», що підтверджується рапортом про виявлення ознак вчинення кримінального правопорушення; витягом із ЄРДР за к. п. № 62022100110000182; заявою про вчинення злочину; висновком експертизи № 20996/20997/23-71 від 08 грудня 2023 року. Наявні рішення судів про стягнення грошових коштів з ДСП «Північна Пуща» за невиконання або неналежне виконання господарських договорів, що були укладені саме за час перебування на посаді директора ОСОБА_1 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року у справі № 320/8854/22 стягнено з ДСП «Північна Пуща» на користь ГУ ПФУ у Київській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01 липня 2022 року по 26 серпня 2022 року в загальному розмірі 635 463,65 грн. 
		Вказані обставини та документи свідчать про порушення ОСОБА_1 п. 7.10 та п. 7.12 Контракту № 1 від 15 липня 2019 року, що призвело до прийняття ДАЗВ наказу № 95-ОС від 15 вересня 2022 року про розірвання контракту.
		Крім того, 15 вересня 2022 року наказом № 117-ОС ДСП «Північна пуща» «Про припинення трудового договору (контракту)» звільнила з посади директора ОСОБА_1 на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України та наказу ДАЗВ від 15 вересня 2022 року № 95-ОС. Позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права та поновлення на роботі, оскільки наявна вимога лише про скасування наказу ДАЗВ, а вимога про скасування наказу ДСП «Північна Пуща» про припинення трудового договору (контракту) ним не ставиться, а тому ДСП «Північна Пуща» не зможе поновити позивача на посаді директора без скасування її наказу.
		Аргумент скаржника з підстав відсутності вини є безпідставним, оскільки доказів, що ОСОБА_1 вживались будь які заходи з метою погашення наявності заборгованості перед бюджетом, позивачем не надано.
		          У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - Щиголь В. В. подав до Верховного Суду відповіді на відзиви ДАЗВ та ДСП «Північна Пуща».
		Зазначає, що відповідач несе ризики настання наслідків, пов`язаних із неподанням всіх доказів в строки на стадії розгляду справи судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції прийняв оскаржувану постанову на підставі недопустимих доказів. 
		Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує, що члени комісії при проведенні службового розслідування не могли затверджувати об`єктивний та всебічний висновок стосовно службового розслідування без отримання від ОСОБА_1 пояснень, а 15 вересня 2022 року позивача було звільнено, відповідно через неможливість застосування стягнення до позивача службове розслідування було закрито. В той же час, відповідно до п. 12 Порядку № 950 за результатами службового розслідування комісія з проведення службового розслідування складає акт. Оскільки предметом службового розслідування були обставини, які одночасно стали підставою для звільнення ОСОБА_1 , то складення такого акту було важливим, адже фактично висновки службового розслідування як і факт здійснення порушень ОСОБА_1 не було ані доведено, ані зафіксовано в акті.
		Саме на відповідача покладено обов`язок із доведення правомірності звільнення позивача, тому аргумент, що відповідач не вважав, що документи щодо службового розслідування вплинуть на оцінку судом законності звільнення позивача не може бути прийнятий судом як поважна причина неподання у строки доказів. 
		Позовна вимога про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі є ефективним способом захисту в силу вимог статті 235 КЗпП. 
		Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
		Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі. 
		В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 357/11936/18, від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; суди порушили норми процесуального права - пункти 1 і 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
		Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання ДАЗВ про розгляд справи за його участі відмовлено; справу призначено до судового розгляду. 
		Фактичні обставини
		Суди встановили, що наказом ДАВЗ від 11 жовтня 2021 року затверджено Статут ДСП «Північна Пуща», згідно з яким підприємство засноване на державній власності, діє як державне унітарне комерційне підприємство та належить до сфери управління Державного агентства (Уповноважений орган управління).
		Пунктами 8.2-8.4 Статуту визначено, що управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний Уповноваженому органу управління. Директор підприємства призначається на посаду та звільняється з посади Уповноваженим органом управління. З директором підприємства укладається контракт, у якому визначаються строк найму, його права, обов`язки і відповідальність, умови матеріального забезпечення, звільнення з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
		Директор підприємства, зокрема, несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, виконує умови укладеного з Уповноваженим органом управління контракту, несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів, додержання трудової, фінансової дисципліни і вимог законодавства України. Обов`язки та права директора визначаються контрактом (пункт 8.8 Статуту).
		15 липня 2019 року між ДАВЗ і ОСОБА_1 укладено контракт, за умовами якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДСП «Північна Пуща» на строк з 16 липня 2019 року по 16 липня 2024 року.
		Згідно з пунктом 7.1 контракту керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом.
		Пунктом 7.12 контракту передбачено, що керівник вживає заходів щодо погашення простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості та недопущення заборгованості з виплати заробітної плати.
		Підпунктом «в» пункту 26 контракту визначено, що цей контракт припиняється, зокрема, до закінчення терміну його дії у випадках, передбачених пунктами 27 і 28 цього контракту.
		Зі змісту пункту 27 контракту слідує, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Уповноваженого органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом України щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати (підпункт «в») та у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості (підпункт «ж»).
		Згідно з наказом ДАЗВ від 31 серпня 2022 року № 85-22 на період з 31 серпня 2022 року по 30 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_1  було розпочато службове розслідування з питань з`ясування наявності фактів невиконання або неналежного виконання службових обов`язків, перевищення службових повноважень та перевірки фактів, викладених у скарзі ГО «НОН-СТОП». Визначено, що про результати службового розслідування комісія мала проінформувати голову ДАЗВ до 04 вересня 2022 року.
		За наслідками службового розслідування викладені обставини у скарзі ГО «НОН-СТОП» не знайшли свого підтвердження, справу закрили.
		Відповідно до листа в. о. директора ДСП «Північна Пуща» від 13 вересня 2022 року № 1-15/706/1, під час підготовки фінансових документів на доручення комісії, утвореної відповідно до наказу ДАЗВ № 85-22 від 31 серпня 2022 року та змін до нього № 89-22 від 05 вересня 2022 року, йому стало відомо, що на підприємстві ДСП «Північна Пуща» наявна значна дебіторська та кредиторська заборгованість, а також заборгованість перед бюджетом, а саме: перед Іванківським міжрегіональним відділенням ДВС 201 909,24 грн; перед Північним офісом Держаудитслужби України 1 154 092,43 грн; перед УПФУ в Іванківському районі 1 361 534,47 грн; по заробітній платі (серед яких заробітна плата, лікарняні, декретні, премії) в розмірі 16 446 299,15 грн; по компенсації продуктів харчування в розмірі 176 312,44 грн; з винагороди по ЦПД в розмірі 5 908 956,07 грн; по військовому збору в розмірі 37 218,87 грн; по ПДФО в розмірі 446 616,32 грн; по ЕСВ в розмірі 547 205,57 грн; зі сплати профсоюзного збору в розмірі 124 269,85 грн; із утримань за виконавчими листами в розмірі 178 622,67 грн; на користь ПФУ (пільгові пенсії по списку № 1) в розмірі 1 316 534,47 грн; із спецкористування лісових ресурсів в розмірі 639 791,80 грн; зі сплати податку на прибуток в розмірі 532 281,50 грн; по розрахункам з національними постачальниками дебіторська заборгованість становить 471 497,98 грн, кредиторська заборгованість становить 13 411 666,63 грн; по розрахункам з національними покупцями дебіторська заборгованість становить 704 076,67 грн, кредиторська заборгованість становить 3 330 593,18 грн, частина чистого прибутку становить в розмірі 2 110 452,00 грн.
		Відповідно до службової записки головного спеціаліста відділу економіки та фінансів ДАЗВ Прядко І. С. від 15 вересня 2022 року, при аналізі та перевірці ДАЗВ фінансової звітності за 2019-2022 років ДСП «Північна Пуща» було виявлено зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості.
		Вишгородська районна військова адміністрація Київської області листом від 13 вересня 2022 року № 7-25/2671 (до якого додана картка погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду або звільнення з посади керівника підприємства, установи та організації, що належить до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади), погодила звільнення (розірвання контракту) ОСОБА_1 з посади директора ДСП «Північна Пуща».
		Наказом ДАВЗ від 15 вересня 2022 року № 95-ОС, до якого внесено зміни наказом від 20 березня 2023 року № 33-ОС, достроково, 15 вересня 2022 року, розірвано контракт з директором ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_1 та звільнено його із займаної посади згідно пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом. Контракт вважається розірваним відповідно до підпункту «в» пункту 26 та підпункту «в» пункту 27 розділу 5 контракту.
		Наказ про звільнення позивача виданий на підставі листа ДСП «Північна Пуща» від 13 вересня 2022 року № 1-15/706/1, листа Вишгородської районної військової адміністрації від 13 вересня 2022 року № 7-25/2671 та службової записки головного спеціаліста відділу економіки та фінансів ДАЗВ від 15 вересня 2022 року про наявність значної кредиторської заборгованості підприємства, зокрема, заборгованості зі сплати збору на спеціальне використання лісових ресурсів, боргу перед Іванківським міжрегіональним відділенням державної виконавчої служби та Північним офісом Державної аудиторської служби України, заборгованості по заробітній платі, які утворилися за час перебування ОСОБА_1 на посаді.
		Апеляційний суд також встановив, що зі змісту даних бухгалтерського субрахунку 6415 ДСП «Північна Пуща» щодо розрахунків із бюджетом з податків за спецвикористання лісових ресурсів, станом на день призначення позивача на посаду директора ДСП «Північна Пуща», в липні 2019 року заборгованість перед бюджетом становила 440 014,67 грн., в той час як станом на 13 вересня 2022 року борг збільшився до 639 791,80 грн; щодо стану розрахунків зі сплати виконавчого збору на користь Іванківського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 14 липня 2020 року виникла заборгованість зі сплати виконавчого збору в сумі 207 909,24 грн, яка до звільнення ОСОБА_1 сплачена не була; щодо стану розрахунків з відшкодування шкоди на користь державного бюджету, стягувачем у справі якого є Північний офіс Держаудитслужби України, 14 липня 2020 року виникла заборгованість в сумі 2 004 092,43 грн, яка до звільнення ОСОБА_1 повністю погашена не була і зменшилася до 1 154 092,43 грн.
		Позиція Верховного Суду
		Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказ ДАЗВ про розірвання контракту та звільнення з посади директора 
		Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Припинення трудового договору може мати місце лише з підстав, передбачених законодавством (стаття 3 КЗпП України, тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Статтею 5-1 КЗпП України передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частини перша, третя статті 21 КЗпП України).
		Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності та професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника. У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом (пункти 4, 17 і 21 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170).
		Припинення трудового договору можливе на підставах, передбачених контрактом (пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України).
		Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (див. висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19), на яку є посилання в касаційній скарзі, вказано, що «звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень. Суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку, що позивач не виконував умови контракту, обмежилися лише змістом довідки перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства (т. 1, а. с. 79-106), службової записки голови комісії з перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства за період з 1 січня 2016 року до 14 лютого 2017 року включно ОСОБА_4 (т. 2, а. с 181-182), довідки про проведення перевірки організації та стану правової роботи дочірнього підприємства від 9 березня 2017 року (т. 2, а. с. 121-147), протоколу № 4 від 15 березня 2017 року засідання балансової комісії з розгляду фінансово-господарського стану дочірніх підприємств ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за 2016 рік (т. 1, а. с. 191-197). Суди не навели мотивів прийняття або відхилення аргументів позивача про те, що визначеними в оскарженому наказі причинами звільнення є не порушення конкретних умов контракту, а порушення вимог статуту дочірнього підприємства, незабезпечення високого рівня виконавської дисципліни, неналежне виконання наказів і доручень ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», вчинення дій, які суперечать інтересам дочірнього підприємства. Висновки щодо наявності у ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» підстав для звільнення позивача суди мотивували, зокрема, датованою 22 березня 2017 року довідкою перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства, тоді як наказ про звільнення позивача виданий 16 березня 2017 року. Оскаржений наказ про звільнення обґрунтований, зокрема, попереднім притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності (накази від 9 вересня 2016 року № 132 і від 13 січня 2017 року № 3), тоді як позивач звільнений через порушення ним умов контракту згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП України, а не на підставах порушення працівником трудової дисципліни (пункти 3, 4, 7, 8 статті 40, пункт 1 статті 41 КЗпП України)».
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). 
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частини перша, друга та третя статті 367 ЦПК України).
		У справі, що переглядається:
		суди встановили, що 15 липня 2019 року між ДАВЗ і ОСОБА_1 укладено контракт, за умовами якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДСП «Північна Пуща» на строк з 16 липня 2019 року по 16 липня 2024 року; наказом ДАВЗ від 15 вересня 2022 року № 95-ОС достроково розірвано контракт з директором ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_1 та звільнено його із займаної посади згідно пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом, відповідно до підпункту «в» пункту 26 та підпункту «в» пункту 27 розділу 5 контракту. Наказ про звільнення позивача ОСОБА_1 виданий на підставі листа ДСП «Північна Пуща» від 13 вересня 2022 року № 1-15/706/1 та службової записки головного спеціаліста відділу економіки та фінансів ДАЗВ від 15 вересня 2022 року про наявність значної кредиторської заборгованості підприємства та її зростання, зокрема, заборгованості зі сплати збору на спеціальне використання лісових ресурсів, боргу перед Іванківським міжрегіональним відділенням державної виконавчої служби та Північним офісом Державної аудиторської служби України, заборгованості по заробітній платі, які утворилися за час перебування ОСОБА_1 на посаді. Згідно з пунктом 27 Контракту керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Уповноваженого органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі: невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати (підпункт «в»); у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості (підпункт «ж»); 
		суд першої інстанції зазначив, що додані відповідачем письмові документи були отримані в результаті службового розслідування, призначеного наказом № 85-22 від 31 серпня 2022 року за скаргою ГО «НОН-СТОП», проте наказ про його звільнення № 95-ОС від 15 вересня 2022 року жодного посилання на результати перевірки не містить; за наслідками службового розслідування викладені обставини у скарзі ГО «НОН-СТОП» не знайшли свого підтвердження, а справу закрили; заборгованість перед Іванківським міжрегіональним відділенням ДВС у розмірі та Північним офісом Держаудитслужби України виникла до призначення ОСОБА_1 на посаду директора ДСП «Північна Пуща» (виконавчі листи № 320/2423/19 від 14 липня 2020 року); щодо 16 446 299,15 грн заборгованості по заробітній платі, то в цю заборгованість входять виплати з інших фондів соціального страхування (лікарняні та декретні виплати); відповідач не надав доказів, що інша заборгованість, зокрема, перед Пенсійним фондом України, щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, страхових внесків, виникла з вини позивача під час перебування на посаді;позивач вказує, що зазначена у листі від 13 вересня 2022 року № 1-15/706/1 заборгованість відноситься до поточної, зростання якої судом також не встановлено; під час перевірки письмові пояснення у головного бухгалтера та позивача як керівника підприємства стосовно зазначеної заборгованості підприємства не відбирались; будь-яких стягнень до ОСОБА_1 за період його роботи керівником ДСП «Північна Пуща» не застосовувались;зазначений у наказі про звільнення лист Вишгородської районної військової адміністрації від 13 вересня 2022 року № 7-25/2671 і надана відповідачем картка погодження звільнення з посади керівника підприємства жодних підстав (мотивів) звільнення (розірвання контракту) позивача не містять. Тому суд першої інстанції вважав, що звільнення позивача відбулося з порушенням трудового законодавства, оскільки відповідачем не доведено які саме порушення допустив позивач та його вину;
		суд першої інстанції не врахував, що: виходячи з особливостей контрактної форми трудового договору, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору; підставою звільнення позивача було не службове розслідування, призначене наказом № 85-22 від 31 серпня 2022 року за скаргою ГО «НОН-СТОП», а установлені органом управління підприємства факти невиконання зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, щодо виплати заробітної плати працівникам, допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості, що є додатковою підставою звільнення керівника підприємства згідно з пунктом 27 контракту на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України; зазначені порушення не спростовуються тим, що відповідна кредиторська заборгованість виникла до призначення ОСОБА_1 на посаду директора ДСП «Північна Пуща», враховуючи, що останній обіймав цю посаду з15 липня 2019 року по 15 вересня 2022 року; позивач звільнений через порушення ним умов контракту згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП України, а не у зв?язку з порушенням працівником трудової дисципліни, тому отримання письмових пояснень не вимагається;
		апеляційний суд встановив, що заборгованість перед бюджетом з податків за спецвикористання лісових ресурсів станом на день призначення позивача на посаду директора ДСП «Північна Пуща» в липні 2019 року становила 440 014,67 грн, в той час як станом на 13 вересня 2022 року борг збільшився до 639 791,80 грн, заборгованість зі сплати виконавчого збору в сумі 207 909,24 грн до звільнення ОСОБА_1 сплачена не була, заборгованість на виконавчим листом 14 липня 2020 року, стягувачем за яким є Північний офіс Держаудитслужби України, в сумі 2 004 092,43 грн, яка до звільнення ОСОБА_1 повністю погашена не була і зменшилася до 1 154 092,43 грн. Тому відповідачем надано суду належні та достатні докази, які свідчать про порушення ОСОБА_1 умов укладеного із ним контракту в період перебування на посаді. Крім того, апеляційний суд також послався на здійснення позивачем преміювання себе та працівників підприємства за відсутності встановленої економічної обґрунтованості цих виплат, за наявності заборгованості щодо проведення розрахунків з бюджетом;
		За таких обставин апеляційний суд встановив конкретні умови контракту, які неналежним чином виконував позивач та факти допущених ним порушень, зокрема наявність значної простроченої кредиторської заборгованості ДСП «Північна Пуща» та її зростання, а тому зробив обґрунтований висновок, що звільнення позивача на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України відповідає закону, у зв?язку з цим відсутні правові підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказ ДАЗВ від 15 вересня 2022 року № 95-ОС «Про розірвання контракту та звільнення з посади директора ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_1 ».
		Апеляційний суд помилково послався на проведення позивачем необґрунтованих преміювань, оскільки такі порушення не були підставами звільнення позивача через порушення ним умов контракту згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП України. Проте це не вплинуло на прийняття правильного по суті судового рішення в цій частині, а згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно прийняття при новому розгляді на стадії апеляційного оскарження матеріалів службового розслідування за скаргою ГО «НОН-СТОП», оскільки зазначене службове розслідуваннята його результати не були підставою звільнення позивача.
		Щодо вимоги про поновлення позивача на посаді директора
		Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
		Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
		Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 686/20282/21 (провадження № 14-102цс22)).
		У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження 
		№ 12-280гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року у справі № 201/2760/20 вказано, що «процесуальне становище третьої особи є відмінним від процесуального становища відповідача. При цьому суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розглядаючи спір між сторонами, оскільки відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України така особа вступає у справу або залучається до участі у справі на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Наведений правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 766/8113/17 та від 29 червня 2022 року у справі № 753/7478/18».
		Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц (пункт 50)).
		Отже, встановлення належності відповідачів є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Тому пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
		Касаційній суд акцентує увагу, що згідно зі статтею 21 КЗпП України стороною трудового договору між працівником іюридичною особою є відповідна юридична особа (підприємство, установа, організація), незалежно від того, хто уклав такий договір (власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, виконавчий орган юридичної особи чи представник роботодавця). Тому належним відповідачем за вимогою про поновлення на роботі (посаді) є саме ця юридична особа.
		Суди не звернули увагу, що за умовами укладеного між ДАВЗ (уповноваженим органом) і ОСОБА_1 (керівником) контракту від 15 липня 2019 року, ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДСП «Північна Пуща», саме з яким у позивача виникли трудові відносини.  ОСОБА_1 пред?явив вимогу про поновлення його на посаді директора ДСП «Північна Пуща» до ДАЗВ, а не до юридичної особи з якою перебував у трудових відносинах, ДСП «Північна Пуща» зазначив лише третьою особою. Тому ДАЗВ у спірних правовідносинахза вимогою про поновлення позивача на посаді директора ДСП «Північна Пуща» не є належним відповідачем, що є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від залучення такої особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. 
		Тому постанову апеляційного суду в цій частині належить змінити в мотивувальній частині.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду частково прийнята без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постановуапеляційного суду в частині відмови у задоволенні вимоги про поновлення позивача на посаді директора змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишити без змін.
		Оскільки судове рішення змінено тільки в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 400, 402, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді директора Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		В іншій частині постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                           В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                     Д. А. Гудима
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                              Є. В. Краснощоков
		 
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...