Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/6728/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2025.
Дата набрання законної сили: 12.02.2025
Номер судового провадження: 61-10269ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		12 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 359/6728/22
		провадження № 61-10269св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Головне управління Національної поліції в Київській області, Київська обласна прокуратура, Державна казначейська служба України,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Київській області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року, ухвалене у складі судді Яковлєвої Л. В., та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Мережко М. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В., касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року, ухвалене у складі судді Яковлєвої Л. В., та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Мережко М. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ НП в Київській області), Київської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) провідшкодування моральної шкоди.
		 
		Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 23 квітня 2019 року будівельна бригада ТОВ «БМУ-53» почала проводити будівельні роботи на належній йому земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим були знищені зелені насадження, розкопана земельна ділянка, при цьому працівники товариства поводилися агресивно, погрожували йому та його батькам. Під час таких неправомірних дій його три рази було жорстоко побито будівельниками на його ж земельній ділянці при відстоюванні власних прав та майна.
		Неодноразові виклики поліції жодного результату не дали. Більш того, судовими рішеннями від 10 вересня 2020 року у справі № 320/5443/19 та від 23 липня 2021 року у справі № 359/3686/20 було встановлено факт бездіяльності патрульної поліції та неетичні висловлювання з боку патрульної поліції на адресу його батьків.
		Крім того, він звертався із заявами до органів досудового розслідування, у зв`язку з чим 24 червня 2019 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) зареєстровано кримінальне провадження № 42019111100000126 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України); 26 червня 2019 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 12019110100001101 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України; 07 серпня 2019 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 42019111100000145 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.
		Також через недотримання розумних строків, відверте порушення його прав як потерпілого слідчими і прокурорами, він був вимушений звертатися зі скаргами до слідчих суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області з метою спонукання орган досудового розслідування розглянути його численні клопотання, подані в рамках кримінальних проваджень, та з метою скасування неодноразово необґрунтовано винесених постанов про закриття вищевказаних кримінальних проваджень. 
		Разом з тим слідчі і надалі не проявляли належної ініціативи у встановленні істини у справі та оцінці доказів, бездіяли, користуючись відсутністю якісного процесуального керівництва з боку прокуратури, які не виявили належного сумління при здійсненні процесуального керівництва досудового розслідування.
		Наведене, у свою чергу, призвело до його зневіри до органів досудового розслідування та прокуратури, спричинило йому моральну шкоду через неможливість захистити власні права та майно, непритягнення винних осіб до відповідальності, насміхання з нього будівельників, які наразі продовжують працювати охоронцями на зведеному об`єкті, яку він оцінив у 400 000,00 грн.
		 
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути солідарно з ГУ НП в Київській області, Київської обласної прокуратури та ДКС України моральну шкоду в розмірі 400 000,00 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 40 000,00 грн шляхом списання уповноваженим на це казначейством грошових коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що ураховуючи тривалість вимушених змін у житті ОСОБА_1 та моральних страждань, яких він зазнав внаслідок тривалого нерозслідування органом досудового розслідування трьох кримінальних проваджень, де він є потерпілим; відсутністю контролю зі сторони прокуратури за здійсненням досудових розслідувань; триваючими, протягом 4-х років, розслідувань, під час яких не вчинено жодних процесуальних чи слідчих дій, у тому числі не допитано навіть ОСОБА_1 як потерпілого; невиконання органами досудового розслідування вказівок слідчих суддів, наведених в ухвалах, чи вказівок прокурорів, з урахуванням вимог розумності і справедливості, наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із того, що цей розмір має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року апеляційні скарги Київської обласної прокуратури, ГУ НП в Київській області задоволено частково.
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року змінено в резолютивній частині, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:
		«Позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Київській області, Київської обласної прокуратури, ДКС України про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 40 000,00 грн».
		В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року залишено без змін.
		 
		Змінюючи резолютивну частину рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.
		 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
		 
		У липні 2024 року ГУ НП в Київській області через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просило скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
		 
		Касаційна скарга ГУ НП в Київській області мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів того, що ГУ НП в Київській області було вчинено проти ОСОБА_1 незаконні дії. Реалізація механізму оскарження постанови слідчого у розумінні статті 23 ЦК України не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав особи.
		Крім того, судові рішення про задоволення скарг ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) та процесуальні рішення слідчих не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. Заявник (потерпілий) в кримінальному провадженні у разі незгоди з діями (бездіяльністю) органу досудового розслідування або прокуратури вправі їх оскаржити. Іншого способу захисту прав заявника (потерпілого) закон не передбачає.
		Також суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 не обґрунтував існування причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправними, на його думку, діянням, не надавши документального підтвердження погіршенню стану здоров`я та інших негативних наслідків, викликаних неправомірними діями або бездіяльністю органу досудового розслідування.
		 
		Підставою касаційного оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, зокрема суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 641/2328/17 (провадження                  № 61-7053зпв18), від 04 липня 2018 року у справі № 638/14260/16-ц (провадження № 61-11766св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 646/5224/17 (провадження № 61-7478св18), від 28 листопада 2018 року у справі № 638/9055/15-ц (провадження № 61-20721св18), від 28 жовтня 2020 року у справі № 608/1046/18 (провадження № 61-13052св19).
		 
		У липні 2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
		 
		Касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що  ОСОБА_1 не довів належними і допустимими доказами самого факту заподіяння йому шкоди неправомірними діями саме Київської обласної прокуратури. Водночас наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб прокуратури сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної шкоди.
		 
		Підставою касаційного оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, зокрема суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) та у постановах Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 686/7576/18 (провадження № 61-43847св18), від 12 квітня 2019 року у справі № 686/10651/18 (провадження № 61-305св19), від 16 травня 2019 року у справі № 686/20079/18 (провадження № 61-5360св19), від 22 травня 2019 року у справі № 686/24243/18 (провадження № 61-7017св19), від 25 листопада 2019 року у справі № 686/22462/18 (провадження № 61-10591св19), від 03 грудня 2019 року у справі № 686/12334/18 (провадження № 61-12965св19), від 03 грудня 2019 року у справі № 686/26653/18 (провадження № 61-12277св19), від 19 березня 2020 року у справі № 686/17001/17 (провадження № 61-22067св19), від 19 березня 2020 року у справі № 686/13212/19 (провадження № 61-21982св19), від 27 квітня 2020 року у справі № 686/17297/18 (провадження № 61-2738ск19), від 30 червня 2020 року у справі № 686/3050/19 (провадження № 61-19878св19), від 06 липня 2020 року у справі № 686/20389/19 (провадження № 61-735св20), від 02 вересня 2020 року у справі № 607/8203/18 (провадження № 61-5344св19), від 22 грудня 2020 року у справі № 686/24223/17 (провадження № 61-327св19), від 07 листопада 2022 року у справі № 757/59343/19 (провадження № 61-9952сво20), від 11 січня 2023 року у справі № 591/8842/21 (провадження № 61-9658св22).
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
		 
		У серпні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ГУ НП в Київській області, в якому просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 року - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2024 року касаційну скаргу ГУ НП в Київській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
		 
		У липні 2024 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ГУ НП в Київській області та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
		 
		У серпні 2024 року заявник у встановлений судом строк усунув недоліки касаційної скарги.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури.
		 
		У серпні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
		 
		У серпні 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву про відвід суддів Верховного Суду Гулька Б. І., Коломієць Г. В. та Луспеника Д. Д.
		 
		Відповідно до наказу Верховного Суду від 05 липня 2024 року № 204/0/201-24 суддя-доповідач Коломієць Г. В. перебувала у відпустці з 05 серпня 2024 року до 23 серпня 2024 року.
		 
		Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Гулька Б. І., Коломієць Г. В. та Луспеника Д. Д. передано у провадження судді Коломієць Г. В. 26 серпня 2024 року. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. від 26 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Київській області, Київської обласної прокуратури, ДКС України про відшкодування моральної шкоди визнано необґрунтованою.
		Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. передано на розгляд судді-доповідачу Коротенку Є. В.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. від 27 серпня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Київській області, Київської обласної прокуратури, ДКС України про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
		 
		У вересні 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду другу заяву про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. від 05 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Київській області, Київської обласної прокуратури, ДКС України про відшкодування моральної шкоди визнано необґрунтованою.
		Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. передано на розгляд судді-доповідачу Дундар І. О.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. від 06 вересня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. відмовлено.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 04 лютого 2025 року для розгляду касаційних скарг ГУ НП у Київській області, заступника керівника Київської обласної прокуратури, справу призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д. - головуючий, Гулько Б. І., Гулейков І. Ю., Лідовець Р. А. 
		 
		У лютому 2025 року Борисенко Л. Г. через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду третю заяву про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2025 року заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д. залишена без розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		26 червня 2019 року в ЄРДР, на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року, зареєстровано кримінальне провадження № 12019110100001101 за частиною першою статті 125 КК України. 
		 
		У зв`язку з цим 27 червня 2019 року заступник начальника Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області начальник слідчого відділу Луговий В. О дав слідчому слідчого відділу капітану Савенковій Н. М. доручення на проведення досудового розслідування. Слідчий слідчого відділу Уманець А. О., відповідно до вимог частини шостої статті 214 КПК України, направив керівнику Бориспільської місцевої прокуратури Київської області повідомлення про початок досудового розслідування
		 
		Із матеріалів кримінального провадження № 12019110100001101 випливає, що 18 травня 2019 року від ОСОБА_1 прийнято заяву про вчинене правопорушення та Батальйоном патрульної поліції в м. Бориспіль відібрано пояснення потерпілого.
		 
		21 травня 2019 року ГУ НП в Київській області надано направлення в Бориспільське районне відділення комунального закладу Київської обласної ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» про проведення дослідження з метою встановлення ступеня тяжкості та характеру завданих ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
		 
		За висновком експертного обстеження від 24 травня 2019 року в ОСОБА_1 виявлено синці на грудях, животі та лівому коліні та садина на руках. Виявлені ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		 
		Згідно з висновком Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області від 28 травня 2019 року встановлено, що 18 травня 2019 року в денну пору доби за адресою: АДРЕСА_1 , поблизу земельної ділянки ОСОБА_1 проходить будівництво багатоповерхового будинку, під час якого між будівельниками та ОСОБА_1 стався конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_1 завдано фізичного болю. Перевірку за цим зверненням закінчено, а матеріали направлено до архіву Бориспільського відділу поліції.
		 
		02 липня 2019 року слідчим Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Савенковою Н. М. вручено ОСОБА_1 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки та допитано його як потерпілого.
		 
		08 липня 2019 року слідчим Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Савенковою Н. М. допитано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як свідків.
		 
		02 та 10 липня 2019 року ОСОБА_2 подав до слідчого органу два клопотання про долучення доказів, зокрема, фотознімки, CD-диск із записом, витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42019111100000126 за частиною першою статті 125 КК України, ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано посадових осіб Бориспільської місцевої прокуратури внести до ЄРДР відомості про скоєне кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_1 від 15 травня 2019 року.
		Результатів розгляду органом досудового слідства зазначених клопотань матеріали кримінального провадження не містять. Разом з цим 30 липня 2019 року слідчим Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Савенковою Н. М. винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 вересня 2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Савенкової Н. М. від 30 липня 2019 року про закриття кримінального провадження, зобов`язано орган досудового слідства продовжити розслідування.
		 
		08 травня 2020 року матеріали кримінального провадження № 12019110100001101 направлено Бориспільською місцевою прокуратурою до слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області для продовження здійснення досудового розслідування.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано керівника Бориспільської місцевої прокуратури розглянути скаргу ОСОБА_1 від 05 травня 2020 року за № 34-3948вх20 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування.
		 
		Листом від 03 червня 2020 року прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Шиленко Я. А. надав вказівки щодо проведення слідчих дій у кримінальному провадженні та вимагала орган досудового слідства організувати належним чином досудове розслідування та про хід розслідування повідомити прокуратуру в строк до 22 червня 2020 року.
		 
		Постановою заступника начальника другого відділення слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області майора поліції Ломовцева О. С. від 25 червня 2020 року закрито кримінальне провадження № 12019110100001101 у зв`язку з відсутністю об`єктивних та/чи суб`єктивних ознак злочину.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області протягом 3-х днів з дня надходження вказаної ухвали слідчого судді розглянути в порядку статті 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) клопотання потерпілого від 05 травня 2020 року про виконання слідчих дій щодо звернення слідчого до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів та вилучення з камер ТОВ «БМУ-53» записів спостереження за 23 квітня 2019 року, 17 та 18 травня 2019 року; вилучити у осіб, які знімали побиття ОСОБА_1 на телефони, відеозаписи; встановити та допитати осіб з будівельної бригади і охоронців ТОВ «БМУ-53», які побили ОСОБА_1 .
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову заступника начальника другого відділення слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області майора поліції Ломовцева О. С. від 25 червня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12019110100001101.
		 
		Постановою Бориспільської місцевої прокуратури від 23 листопада 2020 року визначено відділ дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області як орган, що буде здійснювати подальше досудове розслідування кримінального провадження за № 12019110100001101, та призначено групу прокурорів у цьому провадженні.
		 
		Постановою інспектора сектору дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 30 грудня 2020 року кримінальне провадження закрито у зв`язку з тим, що встановити прямих свідків чи очевидців події неможливо, що унеможливлює довести вину та притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову інспектора сектору дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Петрусь А. С. від 30 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження.
		 
		Постановами Бориспільської окружної прокуратури від 26 жовтня 2022 року призначено групу прокурорів та визначено орган досудового розслідування, а саме сектор дізнання Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області з метою розслідування кримінального провадження за № 12019110100001101.
		 
		Також постановою Бориспільської окружної прокуратури від 26 жовтня 2022 року скасовано постанову інспектора сектору дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Петрусь А. С. від 30 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження.
		 
		Із матеріалів кримінального провадження № 42019111100000145, відомості про яке внесено до ЄРДС 07 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України, випливає, що це кримінальне провадження зареєстроване та відомості про нього внесено на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2019 року.
		 
		Постановою Бориспільської місцевої прокуратури від 07 серпня 2019 року призначено групу прокурорів у цьому кримінальному проваджені.
		 
		04 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Бориспільської місцевої прокуратури та наголосив на тому, що в ухвалі слідчого судді від 23 травня 2019 року вказано, що до ЄРДР потрібно вести відомості не лише щодо «нанесення тілесних ушкоджень невідомими особами», а також щодо «вчинення самоправних дій на земельній ділянці» та просив внести до ЄРДР також кримінальне правопорушення за кваліфікацією статті 356 КК України.
		 
		Це звернення ОСОБА_1 листом від 08 липня 2019 року Бориспільською місцевою прокуратурою направлено до слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області.
		 
		Крім того, листом від 07 серпня 2019 року, направленим Бориспільською місцевою прокуратурою до слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області (отриманого 12 серпня 2019 року), зобов`язано орган досудового розслідування вжити заходів щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки та прийняти законні процесуальні рішення. Призначити слідчого у цьому кримінальному провадженні.
		 
		Слідчим слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Малаціон А. В. 23 серпня 2019 року закрито кримінальне провадження у зв`язку з тим, що в ході розслідування встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову слідчого від 23 серпня 2019 року про закриття кримінального провадження.
		 
		Слідчим слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Малаціон А. В. 18 квітня 2020 року закрито кримінальне провадження з тих же підстав, що були вказані у постанові слідчого від 23 серпня 2019 року. При цьому матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів вчинення органом досудового розслідування та вчинення будь-яких слідчих дій.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову слідчого від 18 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження. Зобов`язано слідчого невідкладно звернутися до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному проваджені за № 42019111100000145.
		 
		20 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області із заявою, в якій просив: допитати його як потерпілого, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - як свідків; встановити і допитати осіб з будівельної бригади ТОВ «БМУ-53», які проводили незаконні будівельні роботи на земельній ділянці ОСОБА_1 ; призначити експертизу з метою встановлення розміру збитків, заподіяних незаконними будівельними роботами на земельній ділянці ОСОБА_1 .
		 
		Листом від 20 серпня 2020 року слідчим відділом Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області повідомлено ОСОБА_1 про те, що матеріали кримінального провадження направлено до Бориспільської місцевої прокуратури з метою визначення підслідності.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано слідчого слідчого відділу Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20 серпня 2020 року.
		 
		Постановою Бориспільської місцевої прокуратури від 18 листопада 2020 року підслідність у кримінальному проваджені за № 42019111100000145 визначено за сектором дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області.
		 
		Постановою інспектора сектору дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Гопкало В. Ю. від 04 грудня 2020 року кримінальне провадження за № 42019111100000145 закрито у зв`язку з відсутністю в діянні ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову від 04 грудня 2020 року про закриття кримінального провадження.
		 
		Постановою дізнавача сектору дізнання Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області Гопкало В. Ю. від 06 вересня 2021 року кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діянні ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову від 06 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження.
		Відповідно до листа Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області від 05 липня 2023 року за № 7/1718 та листа Бориспільської окружної прокуратури від 06 липня 2023 року за № 51-4051вих-23 місцезнаходження матеріалів кримінального провадження за № 42019111100000126 невідоме. 
		 
		У провадженні Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області перебувало виконавче провадження № 42019111100000126, відомості про яке внесено до ЄРДР 27 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області протягом трьох днів з дня надходження цієї ухвали розглянути у порядку статті 220 КПК України клопотання потерпілого ОСОБА_1 про виконання слідчих і процесуальних дій, а саме: допитати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як свідків; звернутися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів і вилучення у компанії ТОВ «БМУ-53» записів камер спостереження за 23 квітня 2019 року, 17 та 18 травня 2019 року, на яких зафіксоване побиття ОСОБА_1 ; звернутися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів та вилучення їх у осіб, які знімали побиття ОСОБА_1 на мобільні телефони, відповідні відеозаписи і фотографії цих осіб; встановити та допитати осіб із будівельної бригади і охоронців компанії ТОВ «БМУ-53», які побили ОСОБА_1 ; призначити судово-медичну експертизу ОСОБА_1 з метою встановлення завданої шкоди здоров`ю потерпілого; провести слідчий експеримент з метою встановлення механізму отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ НП в Київській області від 30 червня 2020 року про закриття кримінального провадження.
		 
		03 грудня 2020 року ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову від 14 вересня 2020 року про закриття кримінального провадження № 42019111100000126.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено та відведено слідчого Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гутник Л. М. та прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Прокопів В. М. від подальшої участі у кримінальному проваджені № 42019111100000126.
		Листом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що в кримінальному проваджені за № 42019111100000126 вирішується питання щодо передачі матеріалів до органу дізнання Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області.
		 
		Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову від 14 вересня 2020 року про закриття кримінального провадження.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги ГУ НП в Київській області та заступника керівника Київської обласної прокуратури не підлягають задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, перевіривши доводи касаційних скарг у межах, які стали підставами для відкриття касаційних проваджень, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, з урахуванням його зміни, та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
		 
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		 
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).
		 
		Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
		 
		Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		 
		Кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		 
		Особа має право на компенсацію від держави за невиконання державою свого позитивного зобов`язання щодо проведення ефективного та незалежного розслідування злочину.
		Розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть детально вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані. Критеріями оцінки ефективності розслідування є адекватність дій, проведених органом досудового розслідування, своєчасність розслідування та незалежність слідства.
		 
		Загальні підстави покладення обов`язку відшкодувати завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, згідно з положеннями яких шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		 
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
		 
		Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		 
		За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
		 
		Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		 
		Положеннями статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		 
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.
		 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) зазначила, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо.
		 
		Висновки про відшкодування моральної шкоди, завданої особі надмірною тривалістю досудового розслідування у кримінальному провадженні, викладені також у постановах Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 398/3747/22 (провадження № 61-16552св23), від 11 квітня 2024 року у справі № 335/12338/19 (провадження № 61-7930св23), від 22 травня 2024 року у справі № 757/30529/22 (провадження № 61-14820св23), від 31 липня 2024 року у справі № 183/960/23 (провадження № 61-2810св24), від 30 вересня 2024 року у справі № 201/227/23 (провадження № 61-698св24), від 02 жовтня 2024 року у справі № 554/2588/23 (провадження № 61-3629св24), від 31 жовтня 2024 року у справі № 463/1700/21 (провадження № 61-250св24).
		 
		У справі, яка переглядається в касаційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, не спростовано матеріалами справи та сторонами те, що  ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, обґрунтовував свої вимоги не окремими фактами бездіяльності слідчих органів у межах кримінальних проваджень, а їх неефективністю, оскільки внаслідок тривалого нерозслідування органом досудового розслідування трьох кримінальних проваджень, де він є потерпілим, був відсутній контроль зі сторони прокуратури за здійсненням досудових розслідувань; триваючими, протягом 4-х років, розслідуваннями, в рамках яких не вчинено жодних процесуальних чи слідчих дій, в тому числі не допитано навіть позивача, як потерпілого; невиконанням органами досудового розслідування вказівок слідчих суддів, наведених в ухвалах, чи вказівок прокурорів, з урахуванням вимог розумності і справедливості.
		 
		У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (рішення від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» («Rysovskyy v. Ukraine»), заява № 29979/04; рішення від 22 листопада 2005 року у справі «Антоненков та інші проти України» («Antonenkov and others v. Ukraine»), заява № 14183/02).
		 
		Отже, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчити про завдання моральної шкоди.
		 
		Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
		 
		При вирішенні таких спорів слід виходити з того, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
		 
		Отже, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
		 
		При цьому у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, ЄСПЛ виходить із презумпції спричинення моральної шкоди позивачу відповідачем та обов`язку саме відповідача спростувати таку презумпцію. У контексті визнання ЄСПЛ існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди прикладом може слугувати, зокрема, рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» («Yuriy Nikolayevich Svanov v. Ukraine»), заява № 40450/04, де ЄСПЛ послався на своє рішення від 15 січня 2009 року у справі «Бурдов проти Росії» (№ 2) («Burdov v. Russia» (no. 2), заява № 33509/04, у якому зазначив таке: «Існує обґрунтована й водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди».
		 
		Аналогічна позиція викладена у рішенні від 27 липня 2004 року у справі «Ромашов проти України» («Romashov v. Ukraine»), заява № 67534/01, де ЄСПЛ указав, що моральна шкода завдана самим фактом порушення з боку державного органу.
		 
		Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів про надмірну тривалість досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які тривають 4 роки, не закінчені на цей час, і які не є для позивача ефективними з точку зору відновлення його порушених прав.
		 
		Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання в касаційних скаргах.
		 
		Інші доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		 
		Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції в його незміненій частині та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.
		 
		Оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Щодо вирішення клопотання позивача про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду
		 
		У вересні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду або Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Питання про передачу справи на розгляд палати, Об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).
		 
		Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30 жовтня 2018 року у справі № 757/172/16-ц (провадження № 14-475цс18), виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
		 
		Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду або Великої Палати Верховного Суду, оскільки наведені заявником аргументи у розумінні приписів частини п`ятої статті 403 ЦПК України не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему чи необхідні для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а тому в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду або Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду або Великої Палати Верховного Суду відмовити.
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Київській області залишити без задоволення.
		 
		Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.
		 
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2023 року у незміненій апеляційним судом частині та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2024 рокузалишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий  Д. Д. Луспеник      Судді:   І. Ю. Гулейков       Б. І. Гулько       Г. В. Коломієць       Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...