Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-161/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2025.
Дата набрання законної сили: 17.02.2025
Номер судового провадження: 51-4170км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015230100000663

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		06 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 1-161/11
		провадження № 51-4170км24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		головуюча                               ОСОБА_1 ,
		судді                                        ОСОБА_2 , 
		                                                         ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання   ОСОБА_4 ,
		 
		учасники  судового провадження:
		прокурор                                         ОСОБА_5 ,                 
		захисник                                          ОСОБА_6  (у режимі відеоконференції),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2024 року стосовно 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Новограді-Волинському Житомирської області та проживає в АДРЕСА_1 ), звільненоговід кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ст. 93 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК України 1960 року), у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 48 цього Кодексу та ст. 11-1 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК України 1960 року), а кримінальну справу стосовно нього закрито.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень стосовно ОСОБА_7 і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд. 
		На обґрунтування своїх доводів зазначає про невмотивованість судових рішень та неправильне застосування положень ст. 48 КК України 1960 року, оскільки застосування давності до особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин, за який може бути призначено довічне позбавлення волі, є правом, а не обов`язком суду. Указує, що суд першої інстанції не врахував фактичних обставин вчиненого злочину, його тяжкості, особи винного, його поведінки після скоєного та інші обставини, які б надали суду підстави застосувати строки давності в цій справі.
		 
		Зміст судових рішень і встановлені судами обставини у кримінальній справі 
		Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_7 та звільнено його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ст. 93 
		КК України 1960 року, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 цього Кодексу і ст. 11-1 КПК України 1960 року, а кримінальну справу стосовно нього закрито.
		Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2024 року постанову міськрайонного суду залишено без зміни.
		Як установили суди, 13 вересня 1998 року близько 01:00, під час бійки, що відбувалася поблизу бару «Сан Санич» на вул. Леніна в м. Новограді-Волинському Житомирської області, біля будинків № 61 і № 63, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом і розмахуючи перед собою ножем, завдав удару у грудну клітку 
		ОСОБА_8 . Від колото-різаної рани грудної клітки з пошкодженням лівої легені та від наскрізного ушкодження стінки лівого шлуночка серця ОСОБА_8 помер у лікарні того ж дня.
		 
		Позиції учасників судового розгляду щодо поданої касаційної скарги
		Прокурор у судовому засіданні підтримала та просила задовольнитикасаційну скаргу. Захисник заперечив доводам касаційної скарги прокурора, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення. Інших учасників судового провадженнябуло повідомлено про дату, час і місце касаційногорозгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися.
		 
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України1960 року підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції керується статтями 370-372 КПК України1960 року.
		Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності - це проміжок часу, після якого особу вже не можна притягнути до відповідальності. Він відраховується від дня, коли особа вчинила злочин. 
		Згідно з п. 4 ст. 48 КК України 1960 року особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо минуло 10 років з дня вчинення нею злочину, за який згідно з законом може бути призначено більш суворе покарання, ніж позбавлення волі строком на 5 років. 
		Перебіг давності переривається, якщо до скінчення зазначених у законі строків особа вчинить новий злочин, за який згідно з законом може бути призначено позбавлення волі на строк більше 2 років. Обчислення давності в цьому разі починається з моменту вчинення нового злочину. 
		Перебіг давності зупиняється, коли особа, яка вчинила злочин, скриється від слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з моменту затримання особи або явки її з повинною. 
		При цьому особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо від часу вчинення злочину минуло 15 років і давність не була перервана вчиненням нового злочину. 
		Питання про застосування давності до особи, що вчинила злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає можливим застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк.
		Санкція п. «б» ст. 93 КК України 1960 року передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Як убачається з матеріалів справи, вироком Апеляційного суду Житомирської області від 30 травня 2006 року ОСОБА_7 був засуджений за ст. 94 КК України 1960 року до позбавлення волі на строк 7 років. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили було змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду. Проте на проголошення вироку 30 травня 2006 року ОСОБА_7 не з`явився.
		Ухвалою Верховного Суду України від 14 вересня 2006 року вказаний вище вирок було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.
		Після надходження кримінальної справи до апеляційного суду вона була призначена до розгляду на 18 грудня 2006 року. ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився. У зв`язку з його неодноразовою неявкою в судове засідання та відсутністю за місцем проживання, ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 10 січня 2007 року запобіжний захід підписку про невиїзд змінено на взяття під варту, оголошено ОСОБА_7 в розшук, а провадження у справі зупинено до його розшуку.
		Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27 січня 2011 року кримінальну справу стосовно ОСОБА_7 направлено для розгляду за підсудністю до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області в порядку 
		п. 2 ст. 32 КПК України в редакції Закону України від 07 липня 2010 року.
		Відповідно до повідомлення НЦБ Інтерполу в Іспанії, 20 липня 2017 року 
		ОСОБА_7 арештовано з подальшою екстрадицією до України.
		Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 21 липня 2017 року провадження у справі стосовно ОСОБА_7 відновлено.
		03 серпня 2017 року Міністерство юстиції України звернулося до Міністерства юстиції Королівства Іспанія із запитом про видачу ОСОБА_7 
		23 травня 2019 року на адресу суду надійшов лист з копією рішення Відділення 2 Кримінального суду Національної аудієнції Іспанії від 04 травня 2018 року, яким відмовлено в задоволенні клопотання про видачу ОСОБА_7 компетентним органам України, оскільки недостатньо наданих українською стороною гарантій щодо можливої міри покарання.
		09 січня 2020 року задоволено клопотання прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури щодо перейняття кримінального переслідування, а саме передачу вказаної вище кримінальної справи компетентному органу Іспанії для здійснення в ній подальшого провадження.
		20 березня 2020 року Новоград-Волинський міськрайонний суд звернувся із запитом до Міністерства юстиції України, на який 17 квітня 2020 року надійшла відповідь, що Міністерство юстиції України звернулося до Міністерства юстиції Королівства Іспанія з проханням роз`яснити, чи буде іспанською стороною розглянутий запит про передачу кримінального провадження з України до Королівства Іспанія стосовно ОСОБА_7 . Відповіді на цей час немає.
		Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02 серпня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_7 та звільнено його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ст. 93 
		КК України 1960 року, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України 1960 року та ст. 11-1 КПК України 1960 року, а кримінальну справу стосовно нього закрито.
		Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року скасованопостанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02 серпня 2021 року, а кримінальну справу стосовно ОСОБА_7 призначено до нового розгляду в суді першої інстанції.
		Під час нового розгляду в Новоград-Волинському міськрайонному суді всудовому засіданні ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 заявили клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи у зв`язку із закінченням строків давності. 
		Місцевий суд установив, що злочин, в якому обвинувачувався  ОСОБА_7 , мав місце 13 вересня 1998 року та станом на розгляд справи в суді першої інстанції з дня його вчинення минуло понад 24 роки. Відомостей про притягнення 
		 ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинення нового злочину прокурор не надав. 
		У такому випадку, навіть у разі ухилення обвинуваченого від суду, відповідно до положень ст. 48 КК України 1960 року, строк давності вже сплинув.
		За змістом ст. 11-1 КПК України 1960 року суд приймає рішення про закриття кримінальної справи у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
		Тому суд першої інстанції обґрунтовано виніс постанову від 14 грудня 2022 року, якою задовольнив клопотання, звільнив  ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «б» ст. 93 КК України 
		1960 року, а кримінальну справу щодо нього закрив у зв`язку із закінченням строків давності. 
		Таким чином доводи касаційної скарги прокурора щодо неправильного застосування положень ст. 48 КК України 1960 року Суд вважає безпідставними. 
		Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про невмотивованість судових рішень. Постанова місцевого суду є законною, обґрунтованою та належно вмотивованою, із зазначенням фактичних обставин вчиненого злочину, його тяжкості, поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 після скоєного та інших обставин, які в сукупності надали право суду застосувати строки давності та закрити провадження в цій справі.
		Апеляційний суд належно перевірив усі доводи апеляції прокурора, дав на них переконливі відповіді та зазначив підстави, з яких визнав її необґрунтованою. Отже, ухвала апеляційного суду відповідає приписам ст. 377 КПК України 
		1960 року.
		Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону не встановлено. З огляду на це, касаційну скаргу прокурора необхідно залишити без задоволення.
		 
		Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960, пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року в редакції Закону України 
		№ 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення. 
		Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 грудня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 травня 2024 року стосовно  ОСОБА_7 залишити без зміни.
		 
		Ухвала Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...