Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 125/2528/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 18.02.2025. Зареєстровано: 18.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/125/165/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023240040000165

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		125/2528/24 
		1-кп/125/165/2024 
		 
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18.02.2025 року                                    м.Бар
		 
		Барський районний суд Вінницької області
		в складі: головуючого, судді ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		 
		за участі: прокурора ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бар Вінницької області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240040000165 від 21.07.2023 про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Попелюхи Мурованокуриловецького району Вінницької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, 
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 62023240040000165 від 21.07.2023, стосовно  ОСОБА_5 який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, надійшов до Барського районного суду Вінницької області 26.12.2024 року.
		Висунуте обвинувачення суд вважає доведеним та відповідно до якого у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець військової служби по мобілізації, військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 перебуваючи на посаді понтонера понтонного відділення понтонного взводу 1 понтонно  мостової роти 1 понтонно  мостового батальйону військової частини НОМЕР_1 , учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Так, 09.06.2023, у ранковий час в солдата ОСОБА_5 , виник умисел на самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , без поважних причин, з метою тимчасового ухилення від військової служби.
		Реалізуючи вищезазначений злочинний умисел, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_5 , 09.06.2023, 7 годині, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від виконання обов`язків військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, залишив територію військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , чим самовільно, залишив вказану військову частину та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби по 19.06.2023 коли прибув до військової частини НОМЕР_1 .
		За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також учинене ним самовільне залишення військової частини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
		Крім того, 12.09.2023, приблизно о 08:00 в солдата ОСОБА_5 , виник умисел на самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , без поважних причин, з метою тимчасового ухилення від військової служби.
		Реалізуючи вищезазначений злочинний умисел, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_5 , 12.09.2023, приблизно о 08:00, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від виконання обов`язків військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, залишив територію військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , чим самовільно залишив розташування військової частини до 08.12.2024, коли він був виявлений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
		За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також учинене ним самовільне залишення військової частини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд. 
		Таким чином, солдат ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні військової частини, вчиненому в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби). 
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_5 винним себеза ч.5ст.407КК Українивизнав повністю, щиро розкаявся, повністю підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. 
		Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.
		Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
		Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
		Вина обвинуваченого  ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.
		Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого  ОСОБА_5 то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з середньо-спеціальною освітою, за місцем служби характеризується негативно, придатний до військової служби.
		Обставинами, які пом`якшують покарання, є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, з`явлення із зізнанням.
		Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
		Вказані обставини, які пом`якшують покарання, у своїй сукупності, а саме повного визнання вини, що дало суду підстави до проведення судового розгляду у порядку ч. 3 ст. 349 КК України, щирого розкаяння у вчиненому, суд обере покарання в межах санкції статті, що слід відбувати реально, але зважаючи, що обвинувачений вчинив військове кримінальне правопорушення та встановлених даних про його особу, у тому числі за місцем проходження служби, то строк покарання буде наближений до мінімального. 
		Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		Питання щодо вирішення долі речових доказів перед судом не порушувалось.
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі. 
		Зарахувати ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 08.12.2024 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання визначити з дня набрання вироком законної сили.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання законної сили вироком суду, але не пізніше, ніж до 23.03.2025, залишити  тримання під вартою.
		Цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.
		Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з дня отримання нею копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...