Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/8407/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 18.02.2025. Зареєстровано: 18.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2025.
Дата набрання законної сили: 18.02.2025
Номер судового провадження: 1-кс/753/563/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024105020000613

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 753/8407/24
		провадження № 1-кс/753/563/25
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"18" лютого 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 за участі представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105020000613 від 07 квітня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, -
		ВСТАНОВИВ
		Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до Дарницького районного суду із клопотанням від 14.02.2025 року про скасування арешту майна у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024105020000613 від 07 квітня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
		В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 11.06.2024 року задоволено клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:250:0004, площею 0,1 га, що розташована за адресою: м.Київ, провулок Прополісний, 13, та об`єкт незавершеного будівництва, що розміщений на ній із забороною відчуження, розпорядження, користування та забороною проведення будь-яких будівельних робіт.
		Однак, заявник вважає, що слідчим суддею арешт накладений безпідставно, зважаючи на те, що клопотання органу досудового розслідування належним чином не обґрунтовано, оскільки відсутній зв`язок між матеріалами кримінального провадження та обставинами, викладеними в клопотанні, у якому слідчий обґрунтовує необхідність накладення арешту, відсутність підстав для накладення арешту за кримінальним проступком, відсутність наведених обставин про завдання потерпілому збитку, необґрунтована тривалість досудового розслідвання з квітня 2024 року, що порушує права власності на майно ОСОБА_5 (псування недобудови, оскільки будівельні матеріали перебувають без накриття (даху) тощо.
		Окрім того, не доведено наявність достатніх підстав вважати, що нерухоме майно саме по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та відповідають критеріям ст. 170 КПК України.
		Таким чином, ухвала слідчого судді про накладення арешту від 11.06.2024 року є незаконною, не узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно арешт накладено необгрунтовано, який, на думку заявника, підлягає скасуванню.
		На підставі вищевикладеного заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 11.06.2024 року.
		Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
		Прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , яка входить до складу групи прокурорів в даному криміналному провадженні, в судовому засіданні клопотання не визнала, просила відмовити у його задоволенні, зважаючи на те, що арешт ухвалою слідчого судді накладеного обгрунтовано, а потреба у подальшому застосуванні цього заходу, зважаючи на стадію досудового розслудування (проведення експертизи), наразі не відпала.
		Слідий суддя, вислухавши пояснення заявника, прокурора, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали скарги, встановив наступне.
		Відділом дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105020000613 від 07 квітня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.04.2024 до Дарницького УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від ОСОБА_6 , щодо неправомірних дій з боку невідомих осіб за адресою: АДРЕСА_1.
		Наказом директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 20.11.2023 №848 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) за адресою: АДРЕСА_1 , згідно яких: гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд становить 15 м., гранична поверховість об`єкта - не більше 3-х поверхів без урахування мансарди; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки 50%; розміщення об`єкту, в тому числі приямки, вхідні групи, сходи та інші конструктивні елементи будівлі, дренажі, оглядові колодязі і мережі, що обслуговують будівлю, на ділянці поза межами охоронних зон інженерних комунікацій. Відстань від об`єкта до меж земельної ділянки не менше 1 м. від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку, для нової садибної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.
		У відповідності до чинного генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, який затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 дана земельна ділянка відноситься до території житлової садибної забудови.
		Проведеним оглядом місця події від 22.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено, що дана земельна ділянка огороджена високим металевим парканом, має вхід через металеві двері та в`їзд через металеві ворота, які на момент огляду перебували у зачиненому стані, на території земельної ділянки знаходиться об`єкт незакінченого будівництва, а саме недобудований будинок, з бетонним фундаментом, 2 зведеними поверхами та недобудованим 3 поверхом. На території зазначеної земельної ділянки наявні будівельні матеріали та будівельні інструменти.
		В ході допиту свідка ОСОБА_6 останній повідомив, що він будучи мешканцем АДРЕСА_2 виявив, що за адресою: АДРЕСА_1 , було знесено (демонтовано) приватний будинок та в подальшому почали проводитись підготовчі та будівельні роботи для зведення багатоквартирного будинку. В ході допиту ОСОБА_6 додав, що на даний момент структура будівлі становить три поверхи та ведуться роботи для зведення четвертого поверху, а також те, що ним через всесвітню мережу інтернет встановлено, що на різних платформах (ресурсах) таких як «Фейсбук» та інші, наявні оголошення з приводу продажу квартир, розташованих в вищевказаній забудові.
		У відповідності до інформації із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 23.04.2024 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 8000000000:90:250:0004 має цільове призначення «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Площа ділянки 0,1 га. Власником якої є ОСОБА_5 .
		В подальшому, 30.05.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 21.05.2024, за участю спеціаліста - інженера землевпорядника ОСОБА_7 , проведено огляд вищезазначеної земельної ділянки та проведено геодезичне обстеження із використанням приладу «GPS Topcon Gr-5». За результатами огляду виготовлено збірний кадастровий план земельної ділянки 8000000000:90:250:0004, який долучений до матеріалів кримінального провадження та відповідно до якого поточне будівництво на земельній ділянці займає площу 0,0475 га. За інформацією наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою зареєстровано право приватної власності на об`єкт: житловий будинок загальною площею 39,9 кв.м, житлова площа 11,4 кв.м, матеріали стін - шлакоблоки та цегла.
		Повідомлення про проведення підготовчих робіт, а саме про демонтаж житлового будинку, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та зняття його з обліку забудовником об`єкту не здійснювалось.
		У Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстраційний номер в ЄДЕССБ КВ051240208576, що видане Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		У вказаному повідомленні про початок виконання будівельних робіт значиться «Нове будівництво».
		Житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних - не менше 6 м, житлових - не менше 3 м (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»).
		При будівництві зазначено об`єкта порушена відстань забудови до меж суміжної земельної ділянки, що передбачена ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (пункт 15.3.1), адже під час проектування проїздів і пішохідних маршрутів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних автомобілів до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями і доступ особового складу пожежно-рятувальних підрозділів з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення.
		Для пожежних автомобілів слід передбачати проїзди завширшки не менше ніж 3,5 м або смуги завширшки не менше ніж 6 м, які повинні бути розраховані на відповідні навантаження від пожежного автомобіля.
		Відстань від поточного будівництва до металевої огорожі у різних точках складає 1,53 м, 1,51 м, 1,48 м, 2,55 м, що є значно меншою за норми, визначені у ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
		У провулку Прополісному, 13 поточне будівництво здійснюється без дотримання протипожежних відстаней до сусідніх існуючих будинків, що є порушенням пункту 15.2.2. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104. Також до вказаної будівлі дорожнє покриття непридатне для проїзду пожежних машин у будь-яку пору року в порушення пункту 1.6 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.
		Забудовником порушено норми абзацу другого п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» - розміщення багатоквартирних (секціи?них) будинків в кварталах садибної? забудови не допускається, а забудовником, що підтверджується сріншотами оголошень нерухомості, яка продається, будується якраз багатоквартирний будинок, який відповідно до документів, наданих забудовником є будинком садибного типу, що не відповідає дійсності. У численних оголошеннях в мережі Інтернет зазначається про продаж саме квартир за вказаною адресою: одно- та двокімнатних з окремим санвузлом у кожній.
		Відповідно до звернення до Дарницької районної в м.Києві адміністрації від 04.04.2024 ОСОБА_5 зазначив, що планується будівництво 25 кімнат у будинку та 15 паркомісць.
		Все вищезазначене, оголошення в мережі Інтернет про продаж квартир і те, що в кожній квартирі є окремий санвузол, підтверджує, що будується не індивідуальний житловий будинок, а багатоквартирний.
		Порушуючи вимоги містобудівного та земельного законодавства зазначена земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.
		Постановою дізнавача від 22.02.2024 року вказана земельна ділянка та об`єкт незавершеного будівництва визнані речовим доказом у кримінальному провадженні №12024105020000613 від 07.04.2024.
		Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 11.06.2024 року задоволено клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва про арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:250:0004, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та об`єкт незавершеного будівництва, що розміщений на ній із забороною відчуження, розпорядження, користування та забороною проведення будь-яких будівельних робіт.
		Вказана ухвала була предметом оскарження ОСОБА_5 до суду апеляційної інстанції, яка залишена без змін та набула чинності, що визнається заявником.
		Окрім того, в ході розгляду поданого клопотання слідчим суддею також встановлено, що ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2024 рокучастково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року у справі № 753/8407/24 (провадження № 1-кс/753/1785/24) у кримінальному провадженні № 12024105020000613 від 07 квітня 2024 року, на об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:250:0004, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - в частині заборони проведення будівельних робіт, дозволивши виключно проведення робіт з влаштування гідроізоляції перекриття верхнього (останнього) поверху об`єкту незавершеного будівництва (влаштування поліетиленової плівки, рубероїду, армованої поліпропіленової плівки) та робіт із закриття прорізів зовнішніх дверей та отворів для вікон (поліетиленовою плівкою, дошками, руберойдом або листами металу).
		У якості правової підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, зазначено, що таке майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України та повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		При розгляді клопотання про накладення арешту слідчим суддею з`ясовано, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, а також постановою дізнавача від 22.02.2024 року вказна земельна ділянка та об`єкт незавершеного будівництва визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя вважав, що зібрані та додані до клопотання документи свідчать, що на такому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речового доказу, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах власника майна та інших осіб від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
		Отже, власник або володілець майна під час розгляду клопотання про скасування арешту майна повинен довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Зі змісту клопотання вбачається, що на арешт накладено необгрунтовано, безпідставно та в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
		Проте, з такими доводами клопотання не можна погодитись.
		Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.
		Згідно пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		З огляду на предмет доказування у кримінальному провадженні, в рамках якого накладався арешт, та беручи до уваги, що при арешті майна з метою забезпечення збереження речових доказів перевіряється лише доказове значення майна, на яке накладається арешт (ст. 98 КПК України), слідчий суддя дійшов висновку, що доводи клопотання про необгрунтованість та безпідставність застосування арешту не ґрунтуються на відповідних доказах, а накладений арешт на земельну ділянку є обґрунтованим, оскільки існують достатні підстави вважати, що арештоване майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		При накладенні арешту, слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.
		Таким чином, накладення арешту в даному кримінальному провадженні здійснено у відповідності з вимогами КПК України, з дотриманням справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту права власності особи, що відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону.
		Доводи представника заявника про відсутність ознак злочину, слідчий суддя вважає необгрунтованими, оскільки на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		Інше твердження заявника про тривалість досудового розслідування, псування майна, на яке накладено арешт, з урахуванням ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2024 року, якоючастково задоволено клопотання адвоката  ОСОБА_3  в інтересах  ОСОБА_5  про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року у справі № 753/8407/24 (провадження № 1-кс/753/1785/24) у кримінальному провадженні № 12024105020000613 від 07 квітня 2024 року, на об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:250:0004, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - в частині заборони проведення будівельних робіт, дозволивши виключно проведення робіт з влаштування гідроізоляції перекриття верхнього (останнього) поверху об`єкту незавершеного будівництва (влаштування поліетиленової плівки, рубероїду, армованої поліпропіленової плівки) та робіт із закриття прорізів зовнішніх дверей та отворів для вікон (поліетиленовою плівкою, дошками, руберойдом або листами металу),не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу, а саме - відчуження, знищення, приховання на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Крім того, в судовому засіданні прокурором було обґрунтовано необхідність у подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, так як мета накладення арешту у кримінальному провадженні, на даний час не досягнута, наразі проводиться експертиза, досудове слідство триває.
		Відповідно слідчий суддя дійшов висновку про те, що підстав відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України для скасування арешту майна на даній стадії кримінального провадження немає, оскільки арешт накладено ухвалою слідчого судді обгрунтовано, а потреба у застосування цього заходу наразі не відпала.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 174, 309, 310, 372, 385 КПК України, -
		УХВАЛИВ
		У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105020000613 від 07 квітня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, - відмовити.
		Ухвала згідно статті 309 КПК України оскарженню не пілягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
		 
		 
		 
		СЛІДЧИЙ СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...