Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/1270/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв.
Надіслано судом: 18.02.2025. Зареєстровано: 18.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2025.
Дата набрання законної сили: 12.02.2025
Результат оскарження 20.06.2025 Верховний Суд: залишено постанову апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/1270/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Аленіна О.Ю.
		суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
		при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.
		 
		за участю представників учасників справи:
		від АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» - адвокат Приходько С.В.
		від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» - адвокат Ракітін П.С.
		від Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. - адвокат Косяк Н.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
		Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»
		на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 (суддя Смородінова О.Г.)
		у справі №915/1270/20
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
		до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
		про стягнення 
		 
		ВСТАНОВИВ
		Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2024, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та постановою Верховного Суду від 09.10.2024, у цій справі, позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 329 423 800,71 грн, пеню в сумі 12 697 789,51 грн, 3 % річних в сумі 5 787 874,51 грн, інфляційні втрати в сумі 21 421 345,82 грн, а також 868 350,00 грн судового збору, в решті позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 12 697 789,51 грн відмовлено.
		09.09.2024 Господарський суд Миколаївської області на виконання вищевказаного рішення видав відповідний наказ.
		Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в якій просило суд:
		- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича щодо незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20 про стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 329 423 800,71 грн. основного боргу, 12 697 789,51 грн. пені, 5 787 874,51 грн. 3 % річних, 21 421 345,82 грн. інфляційних втрат та 868 350,00 грн.  витрат оплати судового збору, відповідно п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку із участю АТ Миколаївгаз, у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу від 14 липня 2021 року №1639-IX.
		- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича усунути порушення (поновити порушене право АТ Миколаївгаз) шляхом зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20 про стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 329 423 800,71 грн. основного боргу, 12 697 789,51 грн. пені, 5 787 874,51 грн. 3 % річних, 21 421 345,82 грн. інфляційних втрат та 868 350,00 грн.  витрат оплати судового збору
		- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у виконавчому провадженні №76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20, щодо накладення арешту на грошові кошти/електронні гроші, арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, стягнення грошових коштів з рахунків АТ Миколаївгаз, стягнення основної винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження.
		- скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у виконавчому провадженні №76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20 про стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 329 423 800,71 грн. основного боргу, 12 697 789,51 грн. пені, 5 787 874,51 грн. 3 % річних, 21 421 345,82 грн. інфляційних втрат та 868 350,00 грн.  витрат оплати судового збору: 
		- від 24.10.2024р. про накладення арешту на грошові кошти/електроні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 15563495,05 гривня (UAH);
		- від 24.10.2024р. про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат даного виконавчого провадження 15563495,05 гривень (UAH);
		- від 24.10.2024р. про визначення для боржника загальної суми мінімальних витрат: 500,00 грн.;
		- від 24.10.2024р. про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у сумі 1414817,73 грн.
		Зазначена скарга мотивована тим, що вся заборгованість, стягнення якої є предметом даної справи підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, що є підставою для зупинення виконавчих дій.
		Втім, за твердженням скаржника, приватним виконавцем всупереч приписів п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження не винесена постанова про зупинення виконавчих дій, що свідчить про його бездіяльність в частині зупинення провадження та свідоме порушення вимог Закону України Про виконавче провадження.
		Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по цій справі відмовлено в задоволені скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на дії та бездіяльність приватного виконавця та стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на користь Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
		В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що боржник  Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз дійсно є суб`єктом правовідносин, що врегульовані Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу. 
		Однак, за твердженням суду першої інстанції, згідно з приписами названого Закону врегулюванню відповідно до цього Закону підлягає заборгованість операторів газорозподільних систем, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно. У той же час, рішенням суду у цій справі стягнуто, зокрема, і заборгованість, яка виникла після 28 лютого 2022 року, а саме 3% річних, пеню та інфляційні втрати за період виникнення після 01.03.2022.
		З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що 3% річних, інфляційні та пеня, які нараховані після 28 лютого 2022 року врегулюванню відповідно до вищевказаного закону не підлягають та можуть бути стягнуті примусово, а тому у приватного виконавця були відсутні підстави для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження.
		Також, місцевим господарським судом, було частково задоволено заяву приватного виконавця про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на скаржника.
		Не погодившись із вказаним рішенням, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» з апеляційною скаргою в якій просить задовольнити апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 по цій справі та визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича щодо незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20 про стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 329 423 800,71 грн. основного боргу, 12 697 789,51 грн. пені, 5 787 874,51 грн. 3 % річних, 21 421 345,82 грн. інфляційних втрат та 868 350,00 грн.  витрат оплати судового збору, відповідно п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із участю АТ Миколаївгаз, у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» та визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у виконавчому провадженні №76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20, щодо накладення арешту на грошові кошти/електронні гроші, арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, стягнення грошових коштів з рахунків АТ «Миколаївгаз».
		Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального, а тому такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
		- постановою НКРЕКП було прийнято рішення включити АТ «Миколаївгаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу;
		- за приписами Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», підлягає врегулюванню заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно;
		- за умовами визначеного вище Закону дана заборгованість підлягає погашенню, зокрема 1) за рахунок видатків державного бюджету; 2) залишок не погашений з державного бюджету підлягає реструктуризації на умовах, визначених цим; 3) неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підлягають списанню;
		- з огляду на предмет спору у цій справі, вся заборгованість, включаючи суму основного боргу, суму штрафних (фінансових) санкцій, відсотків річних та інфляційних збитків, підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу»;
		- всупереч зазначеного, приватним виконавцем постанова про зупинення виконавчих дій відповідно п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» не виносилася, що свідчить про його бездіяльність в частині зупинення провадження та свідоме порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження»;
		- стягувач на власний розсуд розділив суму призначену до стягнення зі скаржника, а приватний виконавець неправомірно вчиняє виконавчі дії, оскільки жодних розрахунків, роз`яснень в частині зазначення сум стягнутих штрафних санкцій по періодах, в тому числі щодо того, що ці суми не підпадають під врегулювання згідно з Законом позивачем в суді не подавалось, судом не досліджувалось, додаткове рішення чи ухвала про роз`яснення судового рішення в порядку ст.ст. 244,245 ГПК України судом за заявою позивача не виносилось.
		Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження по цій справі та призначено справу до розгляду на 12.02.2025.
		Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. 
		В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що виконавче провадження відкрито для примусового стягнення виключно заборгованості, яка виникла після 28.02.2022, тобто не підлягає врегулюванню у відповідності до Закону, а тому у приватного виконавця не було правових підстав зупиняти таке виконавче провадження.
		Також до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, оскільки вважає, що ним не було допущено порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішення по цій справі, а доводи наведені у скарзі відповідача є необґрунтованими та недоведеними.
		До того ж, приватний виконавець просить суд покласти витрати приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Щербакова Ігоря Миколайовича на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз».
		Під час судового засідання від 12.02.2025 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні. 
		Представники ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. надали пояснення у відповідності до яких не погоджуються із доводами та вимогами за апеляційною скаргою, просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. 
		Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Як вже було зазначено вище, рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2024, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та постановою Верховного Суду від 09.10.2024, у цій справі, позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 329 423 800,71 грн, пеню в сумі 12 697 789,51 грн, 3 % річних в сумі 5 787 874,51 грн, інфляційні втрати в сумі 21 421 345,82 грн, а також 868 350,00 грн судового збору, в решті позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 12 697 789,51 грн відмовлено.
		09.09.2024 Господарський суд Миколаївської області на виконання вищевказаного рішення видав відповідний наказ.
		Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 24.10.2024 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №915/1270/20 від 09.09.2024.
		Також, 24.10.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. було винесено постанови про арешт майна та арешт коштів боржника. 
		Не погодившись з такими діями приватного виконавця, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. 
		Зазначена скарга мотивована тим, що вся заборгованість, стягнення якої є предметом даної справи підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.
		А тому, за твердженням відповідача, приватний виконавець повинен був зупинити вчинення виконавчих дій на підставі приписів п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження. 
		Однак, на переконання відповідача, приватним виконавцем допущена бездіяльність, яка полягає у не винесені постанови про зупинення виконавчих дій, що є порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження.
		Відмовляючи у задоволення скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на дії та бездіяльність приватного виконавця, місцевий господарський суд зазначив, що заборгованість щодо якої приватним виконавцем відкрито виконавче провадження виникла поза межами періоду, який підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, а тому у приватного виконавця були відсутні підстави для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження.
		Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. 
		Приписами ст. 1 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу визначено, що:
		- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість, у разі її погашення; реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону;
		- реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
		- учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		У відповідності до ст. 3 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.
		Наявними матеріалами справи підтверджується, та не заперечується учасниками справи, що 10.11.2022 року постановою НКРЕКП № 1414 було прийнято рішення включити АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
		Колегія суддів зауважує, що доказів виключення АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» з Реєстру в порядку частини 3 статті 3 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу наявні матеріли справи не містять, а учасниками справи надано не було.
		Згідно з ст. 1 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) є постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Отже, у даному випадку АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» є суб`єктом правовідносин, що врегульовані Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.
		Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Відповідно до ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		За приписами статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
		Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно з положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
		Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в ч. 1 цієї статті, а з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").
		За змістом ч. 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених п. п.10, 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
		У випадку, передбаченому п.15 ч.1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з таких підстав не підлягає (ч. 11 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").
		Про наявність обставин, зазначених у п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Щербакову І.М. стало відомо у день отримання заяви ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», оскільки останнім не заперечується та зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження, що заборгованість стягнута з Боржника рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2024 по цій справі лише частково підпадає під врегулювання відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", так як виникла після 28.02.2022.
		З огляду на таке, Приватний виконавець постановою від 24.10.2024 відкрив виконавче провадження про стягнення заборгованості за період після 01.03.2022, а саме 1176761,36 грн три проценти річних, 971391,88 грн пені, 12000024,08 грн інфляційних втрат. Того ж дня 24.10.2024 Приватний виконавець вчинив виконавчі дії з винесення постанов про арешт коштів та майна боржника.
		В абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
		Однак під час відкриття виконавчого провадження приватний виконавець вправі також винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за наявності обставин, передбачених п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", що унеможливить винесення постанов про арешт майна (коштів) боржника на суми, що стягуються, які підлягають врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом №1639-ІХ.
		Як слідує зі змісту п.4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.15 ч.1 ст. 34 цього Закону є підставою для зняття арешту, накладеного виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на боржника. Така ситуація виникає коли дата винесення постанови про накладення арешту на майно/кошти боржника не співпадає з датою винесення постанови про зупинення виконавчих дій, оскільки таку дію виконавець вчиняє не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в ч. 1 ст. 34 Закону. 
		В силу ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
		Як було вказано вище, Боржник оскаржує дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та щодо винесення постанов про арешт його коштів та майна, які накладені постановами від 24.10.2024 в межах виконавчого провадження відкрито з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024, оскільки суми, що стягуються, підлягають врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.
		29.08.2021 набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, який визначає комплекс відповідних заходів організаційного та економічного характеру спрямованих на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості.
		Так, відповідно до положень статті 1 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції від 29.08.2021 та до 19.08.2022) було передбачено, що:
		- заборгованістю суб`єктів ринку природного газу, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є, зокрема заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, не сплачена станом на розрахункову дату (абзаци 7, 8, 9 частини першої статті 1); 
		- процедура врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості (абзац 14 частини першої статті 1);
		- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (абзац 15 частини першої статті 1);
		- розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (абзац 16 частини першої статті 1).
		З наведеного слідує, що Закон України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції від 29.08.2021 та до 19.08.2022) предметом врегулювання у спосіб проведення взаєморозрахунків та реструктуризації визначав саме заборгованість операторів газорозподільних систем за послуги з транспортування природного газу, не сплачену станом на 31.12.2020 і очевидним є те, що складовою такої заборгованості був лише основний борг. 
		В свою чергу, зі змісту рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2024 вбачається, що основний борг у цій справі виник у січні 2020, лютому, березні, квітні, травні та вересні 2021.
		Так, 19.08.2022 набрав чинності Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», у преамбулі якого визначено, що цей Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування. Терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", Про житлово-комунальні послуги", "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та інших законах України. Вказаним законом внесені зміни, зокрема, і до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.
		У статті 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» визначено гарантії, що надаються суб`єктам господарювання. Зокрема, у частині сьомій статті 2 цього Закону передбачено, що взаєморозрахунки в цілях реалізації заходів, передбачених цією статтею, проводяться у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
		Так, відповідно до положень абзацу 4 частини другої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» визначено, що порядок підтвердження обставин, що є підставою для ненарахування неустойки (штрафу, пені), визначається Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» були внесені зміни, зокрема і до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу. 
		Так, відповідно до положень статті 1 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022) передбачено, що:
		- взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості (абзац 2 частини першої статті 1);
		- заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно (абзац 8 частини першої статті 1);
		- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за, зокрема, послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення (абзац 17 частини першої статті 1);
		- учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем (абзац 21 частини першої статті 1);
		- розрахункова дата - 31 грудня 2020 року (крім випадків, якщо дата або підстава виникнення заборгованості (грошових зобов`язань) визначена цим Законом для виду заборгованості (абзац 19 частини першої статті 1).
		Згідно з статтею 2 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022) дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за послуги з розподілу і транспортування природного газу.
		Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022) для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Так, Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» були внесені численні зміни до статті 6 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, зокрема вказану статтю викладено в такій редакції:
		"На заборгованість за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
		Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості".
		У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №904/5697/20 зазначено, що законодавцем на державному рівні ураховано обставини щодо неможливості підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки та саме з прийняттям Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022) визначено порядок певних дій, спрямованих на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
		З наведеного слідує, що Закон України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022) в абз.8 ч.1 статті 1 предметом врегулювання у спосіб проведення взаєморозрахунків та реструктуризації визначив саме заборгованість операторів газорозподільних систем за послуги з транспортування природного газу, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року і очевидним є те, що складовою такої заборгованості є лише основний борг. 
		Колегія суддів вважає помилковим твердження позивача, приватного виконавця та суду першої інстанції про те, що до складу заборгованості операторів газорозподільних систем за послуги з транспортування природного газу за змістом абз.8 ч.1 статті 1 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу входять 3% річних, пеня та інфляційні втрати, нараховані на основний борг за період після 01.03.2022, і тому суми таких нарахувань не підлягають врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, з огляду на таке.
		Так, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховуються на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, і можуть бути підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, однак такі нарахування не можуть бути складовими такої заборгованості.
		З аналізу положень Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022) та наведеного вище визначення процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, викладеного у ст.1 цього Закону, вбачається проведення таких процедур врегулювання заборгованості: процедури взаєморозрахунків (ст.4), процедури реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування (ст.5), процедури списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування у разі її погашення (ст.6).
		Очевидним є те, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не підлягають врегулюванню шляхом процедури взаєморозрахунків чи процедури реструктуризації, оскільки такі процедури застосовуються до врегулювання заборгованості у складі основного боргу.
		Верховний Суд у своїй постанові від 15.06.2023 у справі №904/5697/20 зауважує, що нараховані штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати на суму основного боргу є акцесорними (додатковими) вимогами, які виникають, як на підставі Договору, так і на підставі закону. Водночас положення Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу у відповідній редакції не створюють безумовних підстав для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а лише передбачають можливість врегулювання такої заборгованості відповідно до його положень, за умови існування, визначених цим Законом передумов. 
		Судова колегія зазначає, що пеня, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на основний борг як за період з 01.04.2021 по 28.02.2022, так і за період після 01.03.2022 та стягнуті рішенням суду від 08.05.2024, підлягатимуть врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022), тобто під час запровадження усього механізму врегулювання заборгованості, визначеного цим Законом.
		Адже за змістом абз.2 ст.6 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022) неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, повинні обліковуватися учасниками процедури врегулювання заборгованості та не бути сплаченими станом на дату включення до Реєстру.
		Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 по cправі №904/5697/20 зазначає, що аналіз положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» дає підстави дійти висновку, що фактично державою на законодавчому рівні були внесені зміни/уточнення/деталізація положень статті 6 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу. При цьому, порядок підтвердження обсягів заборгованості, які підлягають урегулюванню згідно з Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, визначено саме його положеннями. Відповідно до положень статей 2, 3 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022) таке підтвердження у будь-якому випадку має здійснюватися НКРЕКП в установленому цим Законом порядку (на підставі висновків аудиторів та остаточного підтвердження НКРЕКП обсягів заборгованості за результатами процедури верифікації).
		При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що наявність чи відсутність підстав для застосування ст.6 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022) щодо списання 3% річних, пені та інфляційних втрат, нарахованих на основний борг як за період з 01.04.2021 по 28.02.2022 , так і за період після 01.03.2022, стягнутих рішенням суду від 08.05.2024, не є підставою для незастосування п.15 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов`язку виконавця зупинити вчинити виконавчі дії з примусового стягнення таких сум, оскільки їх облік та спосіб врегулювання здійснюється учасниками процедури врегулювання заборгованості визначеними Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу. Остаточне ж підтвердження обсягів заборгованості за результатами процедури верифікації здійснюється саме НКРЕКП, а не стягувачем чи боржником.
		Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2024 року у справі №924/395/24 зазначив, що за умови перебування товариства в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, та віднесення суми основного боргу за наказом до передбаченої Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу та ініційованої боржником процедури врегулювання, у приватного виконавця відповідно до положень пункту 15 частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" був наявний обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу також і в частині пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на основну заборгованість, і зняти арешт з майна та грошових коштів боржника у відповідній частині.
		При цьому, у вказаній справі №924/395/24 пеню, інфляційні нарахування, проценти річних було стягнуто за період після 01.03.2022, і в цій частині приватного виконавця також було зобов`язано зупинити вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню та зняти арешт з майна та коштів, розміщених на розрахункових рахунках в банківських установах.
		З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що приватний виконавець на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про включення до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу боржника, повинен був зупинити вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, а також зняти накладені арешти на майно та грошові кошти, оскільки сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 925/555/21).
		Відтак, у даному випадку Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. допущена бездіяльність щодо незупинення вчинення виконавчих дій та щодо незняття арешту з майна і коштів боржника у виконавчому провадженні №76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20 в частині стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 971 391,88 грн. пені, 1 176 761,36 грн. 3 % річних, 12 000 024,08 грн. інфляційних втрат.
		При цьому, судова колегія вважає безпідставними та не приймає до уваги твердження приватного виконавця про, що станом на дату відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти та майно боржника 24.10.2024 була відсутня інформація щодо врегулювання заборгованості шляхом укладення договору (договорів), здійснення учасником процедури врегулювання заборгованості, платежі за договором (договорами) про реструктуризацію заборгованості, укладеним (укладеними) відповідно до Закону, закінчення строку дії договору (договорів) про реструктуризацію заборгованості учасника процедури врегулювання заборгованості та/або повне погашення заборгованості за договором (договорами), погашення боргу до 31 грудня 2022 та, що саме стягувач у своїй заяві про примусове виконання рішення зазначив яка частина заборгованості не підлягає врегулюванню відповідно до процедур передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", що дало змогу приватному виконавцю ідентифікувати в якій частині рішення суду від 08.05.2024 підлягає невідкладному виконанню та виконавче провадження не може бути зупинено.
		Так, Верховний Суд у постанові від 05.09.2024 у справі №904/5697/20, звертає увагу, що згідно з вимогами частини другої статті 3 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022) порядок участі у процедурі передбачає, що для включення до Реєстру суб`єкти ринку природного газу подають до НКРЕКП заяву, до якої додаються, зокрема і наступні документи: довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату; копії актів звіряння взаєморозрахунків між суб`єктами ринку природного газу тощо.
		При цьому частина третя вказаної норми передбачає, що неподання або подання не в повному обсязі документів, необхідних для затвердження обсягів заборгованості та обсягів перевищення, що підлягають врегулюванню відповідно до цього Закону, протягом одного календарного місяця після включення до Реєстру є підставою для виключення учасника процедури врегулювання заборгованості з Реєстру, яке здійснюється за рішенням НКРЕКП.
		Аналіз вказаних норм сукупно дає підстави вважати, що суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру з конкретним обсягом заборгованості, яка підлягає врегулюванню згідно з Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (у редакції змін внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» з 19.08.2022).
		Аналогічно вказаному відповідні норми Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу були застосовані Верховним Судом і у справі №910/16181/18.
		Як вбачається з матеріалів справи боржник не виключений з Реєстру як учасник процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, тоді як відсутність доказів подання ним документів, необхідних для затвердження обсягів заборгованості та обсягів перевищення, що підлягають врегулюванню відповідно до цього Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу не доводить, що такі обсяги заборгованості не підлягають такому врегулюванню.
		Судова колегія зазначає, що зупинення вчинення виконавчих дій на час перебування боржника у Реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" є обмеженням, передбаченим Законом, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
		Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені статтею 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", відповідно до якої НАК "Нафтогаз України", особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв`язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до статей 5-6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
		Отже, наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №921/366/23.
		Приватний виконавець не є учасником процедури врегулювання заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", і відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у приватного виконавця виник обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2024 у справі №915/1270/20.
		З положень ст.6 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу слідує, що списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування є складовою процедури врегулювання заборгованості. Саме лише включення боржника до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості не є безумовною підставою для списання 3% річних, інфляційних втрат та неустойки. В той же час, як саме списання так і відмова у ньому, можуть бути вчинені лише в результаті реалізації усього механізму врегулювання заборгованості учасниками цієї процедури. При цьому, ні приватний виконавець, ні Суд не являючись учасниками процедури врегулювання заборгованості не вправі приймати рішення щодо наявності/відсутності умов для списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, в ході процедури врегулювання заборгованості, яка ще не завершилася.
		Верховний Суд у постанові від 09.04.2024 у справі №910/16181/18 виходить з міркувань, що держава, визнаючи неможливість підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити свої розрахунки, із прийняттям Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" вчиняє дії, спрямовані на врегулювання такої заборгованості, зокрема, шляхом проведення взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету, реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування.
		Таким чином, на момент звернення стягувача до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення були наявні обов`язкові обставини для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76335553, передбачені п.15 ч.1 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження":
		- сума, що стягується за наказом №915/1270/20 від 09.09.2024 підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу";
		- перебування боржника - АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
		Тому, не зупинивши 24.10.2024 виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №915/1270/20 від 09.09.2024, зокрема в частині стягнення нарахованих на основний борг за період після 01.03.2022 1176761,36 грн три проценти річних, 971391,88 грн пені, 12000024,08 грн інфляційних втрат, та вчинивши дії з накладення арешту на грошові кошти та майно боржника 24.10.2024, приватний виконавець порушив майнові права боржника на врегулювання цих сум відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.
		Відповідно до ч.2 ст.343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
		З огляду на викладене, судова колегія вважає, що скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на дії (бездіяльність) Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича під час виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2024 по справі №915/1270/20 підлягає задоволенню частково із визнанням неправомірною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича щодо незупинення вчинення виконавчих дій та щодо незняття арешту з майна і коштів боржника у виконавчому провадженні №76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20 в частині стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 971 391,88 грн. пені, 1 176 761,36 грн. 3 % річних, 12 000 024,08 грн. інфляційних втрат.
		Також, колегія суддів зобов`язує Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у виконавчому провадженні №76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20 зупинити вчинення виконавчих дій в частині стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 971 391,88 грн. пені, 1 176 761,36 грн. 3 % річних, 12 000 024,08 грн. інфляційних втрат та зняти арешт з майна та коштів боржника в частині стягнення з боржника 971 391,88 грн. пені, 1 176 761,36 грн. 3 % річних, 12 000 024,08 грн. інфляційних втрат.
		Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що скарга Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на дії (бездіяльність) Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в частині скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у виконавчому провадженні №76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20 не підлягає задоволенню, з огляду на таке. 
		Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. 
		Відповідно до положень наведеної норми процесуального права за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. 
		Отже, норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби/приватних виконавців.
		Аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/64/15 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2021 у справі № 905/2214/14-908/5734/14, від 15.07.2021 у справі № 924/408/19.
		Судова колегія відхиляє посилання Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича на правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 17.01.2025 по справі №904/4463/23, оскільки вони не є релевантними до цієї справи. 
		Так, у постанові від 17.01.2025 по справі №904/4463/23 Верховний Суд зазначив, що законодавець чітко визначив часові межі виникнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, у разі включення боржника до Реєстру - з 01.01.2020 до 28.02.2022. Віднесення заборгованості, яка виникла поза межами цього періоду, до заборгованості, яка може бути врегульована учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за законодавчо визначеною у Законі України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу процедурою, суперечитиме змісту абз. 8 ч. 1 цього Закону. 
		Однак, як вбачається зі змісту даної постанови, у справі №904/4463/23 заборгованість була стягнута за загальний період з січня 2022 року до квітня 2023 року, а саме: 9 600 433,19 грн основного боргу за січень 2022 року, березень - червень 2022 року, вересень 2022 року - квітень 2023 року; 170 486,81 грн 3 % річних та 2 003 519,44 грн пені за період з 22.02.2022 до 14.07.2023, 618 670,58 грн інфляційних втрат за березень 2022 року - червень 2023 року та 185 896,65 грн судового збору, що разом становить 12 579 006,67 грн.
		Отже, у даній справі основна заборгованість виникла у тому числі й після 28.02.2022, тобто поза межами періоду, який підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.
		В той же час, у справі №915/1270/20, яка є предметом даного апеляційного перегляду, уся основна заборгованість виникла до 28.02.2022, а тому відповідно, як основний борг, так й пеня, три проценти річних та інфляційні втрати підлягають врегулюванню згідно з Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.
		Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про неправомірність висновку місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення скарги відповідача на дії та бездіяльність приватного виконавця.
		Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. 
		По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржувана ухвала скасуванню із прийняттям рішення про часткове задоволення скарги відповідача на дії приватного виконавця. 
		Розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції здійснено з урахуванням приписів ст. 129 ГПК України. 
		Так, з огляду на часткове задоволення скарги відповідача на дії (бездіяльність) Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, не підлягає задоволенню вимога приватного виконавця про покладення витрат на професійну правничу допомогу на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз».
		 
		Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		1. Апеляційну скаргу задовольнити. 
		2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 по справі №915/1270/20 - скасувати.
		3. Скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на дії (бездіяльність) Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича під час виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2024 по справі №915/1270/20  задовольнити частково.
		4. Визнати неправомірною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича щодо незупинення вчинення виконавчих дій та щодо незняття арешту з майна і коштів боржника у виконавчому провадженні №76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20 в частині стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 971 391,88 грн. пені, 1 176 761,36 грн. 3 % річних, 12 000 024,08 грн. інфляційних втрат.
		5. Зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича у виконавчому провадженні №76391466 з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року по справі № 915/1270/20 зупинити вчинення виконавчих дій в частині стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України 971 391,88 грн. пені, 1 176 761,36 грн. 3 % річних, 12 000 024,08 грн. інфляційних втрат та зняти арешт з майна та коштів боржника в частині стягнення з боржника 971 391,88 грн. пені, 1 176 761,36 грн. 3 % річних, 12 000 024,08 грн. інфляційних втрат.
		6. У задоволенні решти скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на дії (бездіяльність) Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича під час виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2024 по справі №915/1270/20 - відмовити.
		7. Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» 2422,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
		8. Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін. 
		Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
		Повний текст постанови складено та підписано 17.02.2025.
		 
		Головуючий суддяАленін О.Ю.
		 
		 
		 
		СуддяПринцевська Н.М.
		 
		 
		 
		СуддяФілінюк І.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...