Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/12571/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 19.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2025.
Дата набрання законної сили: 14.02.2025
Номер судового провадження: 61-8679ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 лютого 2025 року
		м. Київ
		справа № 755/12571/23
		провадження № 61-8679св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
		учасники справи:
		позивачка -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва, у складі судді Катющенко В. П., від 12 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року, у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,від 20 серпня 
		2024 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення.
		2.           Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що вона є співвласницею квартири АДРЕСА_1 , в якій їй на праві приватної власності належить 19/100 частин на підставі договору дарування від 06 вересня 2006 року за реєстровим № 1242. У вказаній квартирі вона зареєстрована 
		із 12 жовтня 2006 року і дотепер. Фактично проживала у квартирі з жовтня
		2006 року до квітня 2021 року. Іншого житла для постійного проживання не має.
		3.           Співвласниками іншої частини квартири (81/100 частин)<s align="justify">,</s> у рівних долях є ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (син ОСОБА_2 ), ОСОБА_5 (син ОСОБА_2 ) та ОСОБА_6 (донька ОСОБА_2 ). Однак із вказаних осіб фактично проживали і проживають у квартирі лише двоє - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є відповідачами у цій справі.
		4.           Вказує, що відповідачі у квітні 2021 року без будь-яких законних підстав та погодження з нею замінили замки у вхідних дверях квартири, після чого вона не може потрапити до житла, оскільки нові ключі відповідачі їй не надали. Всі її усні та письмові прохання щодо відновлення доступу до квартири після квітня 
		2021 року і дотепер ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ігнорують. 
		5.           Упродовж 2021-2023 років вона неодноразово зверталася до поліції, але до цього часу врегулювати ситуацію не вдалося і вселитися у своє житло вона не має можливості. 
		6.           З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила суд усунути їй перешкоди у користуванні власністю та вселити її у квартиру АДРЕСА_1 . 
		Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
		7.           Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 травня
		2024 року, позов задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні власністю та вселено ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 .
		8.           Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачці чиняться перешкоди у користуванні житлом, співвласником якого вона є. Позивачка упродовж тривалого часу постійно проживала у спірній квартирі, не має у власності чи користуванні іншого житла.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		9.           У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		10.        У червні 2024 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/12571/23.
		11.        Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, відмовлено у зупиненні виконання судового рішення, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 755/12571/23, які надійшли у липні 2024 року.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		12.        Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду 
		від 04 вересня 2019 року у справі № 761/5115/17, у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 642/6181/16-ц, від 07 липня 2020 року у справі № 688/3712/19, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, 
		від 19 січня 2022 року у справі № 727/10631/20, від 28 квітня 2022 року у справі № 334/815/21, від 05 квітня 2023 року у справі № 522/4183/21, від 07 лютого
		2024 року у справі № 204/3106/22, від 04 квітня 2024 року у справі № 757/42718/21-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		13.        Вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		14.        Стверджує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та помилково віднесено справу до категорії малозначних.
		15.        Вказує, що позов ОСОБА_1 є безпідставним, надуманим та поданим до неналежних відповідачів. Суди вселили позивачку у всю квартиру, в той час, як їй належить лише одна кімната. Судові рішення прийняті про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Позивачка може подавати позов лише відносно тієї частки майна, яка належить їй, а не іншим особам. 
		16.        Зазначає, що позивачка письмово відмовилась від отримання ключів від квартири і жодних обставин вчинення відповідачами перешкод щодо користування ОСОБА_1 своїм майном не встановлено. Суди попередніх інстанцій, у порушення принципу змагальності, безпідставно переклали тягар доведення обставин про існування перешкод позивачці у користуванні її кімнатою на відповідачів. 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		17.        У липні 2024 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу,
		який мотивований тим, що доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на необхідність нової оцінки наявних доказів та встановлення обставин справи касаційним судом. Просила суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Інформація про інші процесуальні звернення у касаційному провадженні
		18.        18 липня 2024 року ОСОБА_2 повторно подала клопотання про зупинення виконання та дії оскаржених судових рішень.
		19.        Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання та дії оскаржених судових рішень.
		20.        У серпні 2024 року ОСОБА_2 подала письмові пояснення, у яких звертала увагу, що ОСОБА_1 відмовилась отримувати дублікати ключів від вхідних дверей квартири.
		21.        30 грудня 2024 року та 01 січня 2025 року на електронну пошту Касаційного цивільного суду надійшли пояснення від ОСОБА_2 , які не скріплені кваліфікованим електронним цифровим підписом, а тому не можуть бути враховані касаційним судом. 
		22.        22 січня 2025 року ОСОБА_2 подала письмові пояснення, які за своїм змістом є доповненням до касаційної скарги. 
		Відповідно до вимог частини першої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
		У силу положень статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		Оскільки доповнення до касаційної скарги подані  ОСОБА_2 після закінчення строку на касаційне оскарження, їх слід залишити без розгляду.
		23.        29 січня 2025 року ОСОБА_1 подала додаткові пояснення, у яких заперечує проти прийняття поясненьОСОБА_2 поданих після подання касаційної скарги.
		Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		24.        06 вересня 2006 року між ОСОБА_7 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровувана) було укладено договір дарування частини квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Телегою Т. М., зареєстрований в реєстрі за № 1242.
		25.        Згідно з пунктами 1, 2 договору дарування частини квартири, дарувальник за цим договором передала безоплатно майно, яким є 19/100 частини квартири, у власність обдаровуваній. 19/100 частин квартири АДРЕСА_1 .
		26.        Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта за № 324190352 від 27 лютого 2023 року, 19/100 частин квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на праві спільної часткової на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 59022456 від 30 червня
		2021 року 16:02:31, ОСОБА_8 , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ належить ОСОБА_1 .
		27.        За відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА № 97700789 від 16 серпня 2023 року, 
		ОСОБА_1 , 1958 року народження, зареєстрована за адресою: квартира 
		АДРЕСА_1 .
		28.        Відповідно до свідоцтва про право власності на житло Дарницького вагоноремонтного заводу від 21січня 1997 року право власності на 81/100 частин вказаної квартири належить ОСОБА_2 ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 .
		29.        Згідно з довідки Комунального концерну «Центр Комунального сервісу» Дніпровського району, виданої ОСОБА_3 , він та члени його сім`ї зареєстровані та проживають у спірній квартирі. Власником особового рахунку є ОСОБА_2 , квартира приватна, комунальна. Проживають та зареєстровані 
		3 (троє) осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .. Сусіди по квартирі: ОСОБА_1 , сім`я з 1 особи, займає 1 кімнату, 9,9 кв.м.
		30.         ОСОБА_1 , зверталась до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції із заявою, у якій вказувала, що позбавлена можливості потрапити до квартири АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_3 , починаючи з квітня 2021 року замінив замки в квартирі, чим перешкоджає їй доступу до квартири. За цим фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 356 КК України, що підтверджено витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні 
		№ 12023105040000557.
		31.        07 квітня 2023 року та 19 травня 2023 року ОСОБА_1 направила відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 досудові листи-вимоги щодо надання можливості користування квартирою.
		32.        Згідно з наданої судам інформації від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» по особовому рахунку № НОМЕР_1 , квартира АДРЕСА_1 , у період спірних правовідносин ОСОБА_1 оплачено квитанції за електроенергію з 01 січня 2021 року до 01 січня 2024 року на суму 1 403,46 грн.
		33.        За відомостями Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції від 05 грудня 2023 року № 30-ЗУ/125/50/01-2023 у період 2021-2023 років зафіксовані звернення ОСОБА_1 на спецлінію «102» щодо не допуску її до квартири, а саме № 25401 від 20 квітня 2021 року, № 37677 
		від 29 липня 2022 року, № 10448 від 13 березня 2023 року.
		34.        Судами оглянуті DVD-R диски із відеозаписами від 21 липня 2022 року та 
		11 липня 2023 року коли ОСОБА_1 не змогла потрапити до спірної квартири.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		35.        Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		36.        Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		37.        Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		38.        Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
		39.        Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		40.        За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		41.        У статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
		42.        Відповідно до частини четвертої статті 9 Житлового кодексу України
		(далі - ЖК України) ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
		43.        Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		44.        Власник має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд (стаття 150 ЖК України).
		45.        Право власності (співвласника) житлового приміщення передбачає, насамперед, право на використання помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї (статті 383 ЦК України).
		46.        Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		47.        Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		48.        Статтями 358, 361 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньої згоди і кожний співвласник самостійно розпоряджається своєю часткою у праві спільної часткової власності.
		49.        Згідно із статтею 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		50.        За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		51.        Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення.
		52.        У розглядуваній справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником спірної квартири, однак позбавлена можливості в повній мірі реалізувати свої права внаслідок створених відповідачами перешкод у користуванні житлом.
		53.        Встановивши вказані обставини, суди дійшли цілком обґрунтованого висновку про задоволення позову, з яким погоджується і Верховний Суд.
		54.        Заперечення співвласника щодо задоволення позову про усунення перешкод у користуванні майном або заперечення щодо вселення співвласника та відсутність можливості у власника самостійно без звернення до співвласників реалізувати свої права (відсутність ключів від будинку тощо) за відсутності вільного доступу до належного йому майна є підставою вважати, що інший співвласник чинить перешкоди у користуванні належною позивачу власністю (див. постанови Верховного Суду від 20 листопада 2023 року у справі 
		№ 397/355/22, від 18 листопада 2024 року у справі № 727/8103/23).
		55.        Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).
		56.        Суди у розглядуваній справі не вирішували питання про встановлення порядку користування спірною квартирою між її співвласниками. У випадку, якщо такий спір між співвласниками існує або виникне, вони не позбавлені можливості вирішити його в судовому порядку. 
		57.        Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 761/5115/17, у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 642/6181/16-ц, від 07 липня 2020 року у справі № 688/3712/19, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, від 19 січня 2022 року у справі № 727/10631/20, від 28 квітня 2022 року у справі № 334/815/21, від 05 квітня 2023 року у справі № 522/4183/21, від 07 лютого 2024 року у справі № 204/3106/22, від 04 квітня 2024 року у справі № 757/42718/21-ц, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.
		58.        Доводам заявниці щодо незалучення до участі у справі інших осіб та віднесення справи до категорії малозначних апеляційний суд у своїй постанові надав відповідну оцінку, з якою погоджується і Верховний Суд. При цьому ніхто, окрім ОСОБА_2 , судові рішення у розглядуваній справі не оскаржував. 
		59.        Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи, а доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, що суперечить положенням частини першої статті 400 ЦПК України.
		60.        В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанцій та постанови апеляційного суду - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		2.           Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...