Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 526/342/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 18.02.2025. Зареєстровано: 19.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2025.
Дата набрання законної сили: 21.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/530/18/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170560000610

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                   Справа № 526/342/24
		Номер провадження 1-кп/530/18/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"18" лютого 2025 р.   Зіньківський районний суд Полтавської області в складі:
		 
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		обвинуваченої ОСОБА_6 
		    захисника              ОСОБА_7 
		потерпілого     ОСОБА_8 ,
		потерпілої ОСОБА_9 
		представника потерпілої ОСОБА_9 
		адвоката ОСОБА_10 
		представника цивільного відповідача ПАТ Акціонерна страхова компанія Оранта за довіреністю ОСОБА_11 ( в режимі відеоконференц зв`язку ) 
		        розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12023170560000610від 22.09.2023 заобвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь Донецької області , українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима
		 
		у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		22 вересня 2023 року приблизно о 17 годині 40 хвилин в світлий час доби, ясну сонячну погоду, без опадів, водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем OPEL ASTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,рухалася по вулиці Центральній у селі Вельбівка Миргородського району Полтавської області з боку с. Запсільське у напрямку до м. Гадяч ,яка має по одній смузі руху в кожному напрямку ,за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки ,в межах своєї смуги руху.
		В цей же час в зустрічному напрямку ,стосовно напрямку руху автомобіля OPEL ASTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме зі сторони м. Гадяч в напрямку с. Запсільське в межах своєї смуги руху ,рухався автомобіль ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який їхав із пасажирами ,а саме на передньому правому сидінні перебувала ОСОБА_9 ,а на задньому сидінні  ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		На стадії зближення в зустрічному напрямку з автомобілем ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 водій ОСОБА_6 в районі домоволодіння АДРЕСА_3 у порушення вимог п.п. 10.1,11.3 Правил дорожнього руху України ,перед зміною напрямку свого руху , не переконалася в безпеці свого маневру , змінила напрямок свого руху ліворуч, виїхала на смугу зустрічного руху , чим створила небезпеку для руху водію автомобіля ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 та в подальшому допустила із ним зіткнення передніми частинами транспортних засобів.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажирці автомобіля ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_12 спричинено тілесні ушкодження , від яких остання загинула у закладі охорони здоров`я.
		Відповідно до висновку експерта №77 від 27.10.2023 року за результатами судово- медичної експертизи , смерть потерпілої ОСОБА_12 настала від геморагічного шоку ,який ускладнився ДВЗ- синдромом при багатоуламковому переломі дистального відділу правої стегнової кістки з масивними крововиливами в м`які навколишні тканини.
		Крім цього іншій пасажирці автомобіля ВАЗ 210700-20,реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 відповідно до висновку експерта № 229 від 22.11.2023 року за результатами судово-медичної експертизи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: множинних саден лобної ділянки голови , забою м`яких тканин лобної ділянки голови ,травматичного сколу ріжучих країв 2-го та 1  го зубів верхньої щелепи справа,1-го та 10 го зубів нижньої щелепи з обох боків , множинних забоїв та саден верхніх, нижніх кінцівок, гематоми правого передпліччя, забою м`яких тканин правої здухвинної ділянки, багатоуламкового, внутрішньосуглобового перелому правої вертлюжної западини, травматичного звиху правої стегнової кістки , перелому 1-го ребра справа, перелому 1-го ребра зліва, правобічного пневмотораксу, забою правої легені , посттравматичної нейропатії правого малогомілкового нерва з порушенням функції стопи, які лише у своїй сукупності ,кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння.
		Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-23/17247- ІТ від 22.11.2023 за результатами судової автотехнічної експертизи причиною дорожньо- транспортної пригоди та наслідків ,що настали, є порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 10.1,11.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України 3 1306 від 10 жовтня 2001 року ,а саме:
		10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь- якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися ,що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
		11.3 на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку ,за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
		Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв`язку з виникненням дорожньо- транспортної пригоди та водій ОСОБА_6 мала технічну можливість уникнути даній дорожньо- транспортній пригоді , шляхом виконання нею вимог п.п. 10.1,11.3 Правил дорожнього руху України.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України при вище зазначених обставинах визнала повністю, при вирішенні цивільного позову послалася на розсуд суду. Каялася , попрохала пробачення у потерпілих. На запитання представника потерпілої адвоката ОСОБА_10 відповіла що має водійський стаж один рік ,придбала автомобіль у 2023 році і цей рік їздила на ньому. На запитання записника адвоката ОСОБА_7 відповіла, що її чоловік служить в ЗСУ ,вона з 08.04.2024 року працює в КВП Теплоенерго і при влаштуванні на роботу було виявлено онкозахворювання. На запитання суду відповіла, що у березні 2022 року коли почалося вторгнення російських військ її чоловік пішов відразу у ЗСУ , а її та маленьку дитину примусово вивезли до росії, а звідти вона "чудом" вибралася через Грузію, та повернулась до України , де саме її чоловік перебував вона не знала на даний час у неї немає житла , на утриманні дочка ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 , але має офіційну роботу і чоловік продовжує служити у ЗСУ , прохала призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі оскільки її батьків поряд немає , дитина на її утриманні , чоловік служить та боронить Україну , прохала врахувати що вже сплачено 38 000 гривень матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 та сплатила потерпілій ОСОБА_9 150 000 грн моральної шкоди в результаті ушкодження здоров`я та знищення майна та прохала дозволити їй бути на волі, оскільки потрібно і в подальшому відшкодовувати шкоду , прохала врахувати , що потерпілі не наполягають на реальному покаранні відносно неї. 
		Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_14 просив призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі, та прохав не позбавляти водійських прав його підзахисну оскільки по перше на цьому потерпілі не наполягали , а по друге прохав взяти до уваги той факт , що його підзахисна є особою яка переміщена із м. Маріуполя , на утриманні має дитину чотирьох років , чоловік служить , керування автомобілем їй потрібно для того щоб відвозити дитину чи в садок чи до лікаря , що немає поряд батьків , немає житла свого , також врахувати , що це неумисний злочин , від цього ніхто не застрахований , його підзахисна керувала автомобілем 22.09.2023 року у тверезому стані , не тікала , автомобіль був справний , прохав звернути увагу суду на те, що нею вже сплачено 38 000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 та 150 000 гривень маральної шкоди потерпілій ОСОБА_9 що вона просила вибачення у потерпілих,вину визнала в повному обсязі , при вирішення питання стосовно цивільного позову послалася на розсуд суду , адвокатські витрати визнала та прохав врахувати що потерпілі не наполягають на реальному покаранні , тому прохав призначити покарання мінімальне , та звільнити від відбування реального покарання і застосувати іспитовий строк і не позбавляти водійських прав , вважає , що при всіх вище зазначених обставинах таке покарання буде достатнім для того щоб понести покарання та запобігти вчиненню іншого , прохав врахувати що його підзахисній ще потрібно заробляти кошти на відшкодування потерпілій по заявленому цивільному позову , пошкоджений автомобіль прохав повернути його підзахисній . 
		Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила , що 22.09.2023 року рухалися на автомобілі ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 в село до батьків, за кермом був чоловік ОСОБА_8 позаду сиділа мама ОСОБА_12 ,момент самого удару не бачила, а відчула, до ДТП була здоровою жінкою ,після ДТП отримала ІІ групу інвалідності . ОСОБА_6 просила пробачення ,але вона не готова була спілкуватися з нею. На запитання захисника адвоката ОСОБА_7 повідомила про те, що не пам`ятає чи була вона пристебнута паском безпеки. Цивільний позов з урахуванням його збільшення підтримала, під час судового засідання зменшила суму з 995028,53грн на 845028.53грнморальної шкоди в частині відшкодування її завданої в результаті ушкодження здоров`я та знищення майна , стосовно покарання - вказала що не наполягає на суворому покаранні , вказала що вона також мати і у неї є діти , вказала що на даний час вже змогла поспілкувати і вислухати обвинувачену . 
		Представник потерпілої адвокат ОСОБА_10 суду зазначив ,що в результаті ДТП ОСОБА_9 отримала ІІ групу інвалідності ,втратила матір ОСОБА_15 , перенесла оперативні втручання та сильні душевні хвилювання. На суворому покаранні не наполягав, просив задоволити цивільний позов з врахуванням його збільшення та зміни під час судового засідання взявши до увагу спалачену суму 150 000 грн моральної шкоди в результаті ушкодження здоров`я та знищення майна.
		Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив , що 22.09.2023 року був за кермом автомобіля ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 ,з боку на пасажирському сидінні сиділа його дружина ОСОБА_9 , виїхав із за повороту ,швидкість руху була 40 км. і побачив, що спереду із за повороту по своїй стороні рухається автомобіль, який різко вискакує на його полосу і відбулося зіткнення. Дорога була вільна ,автомобіль взяв різко вліво, подумав що водій даного автомобіля хоче з`їхати на грунтову дорогу вліво, швидкість була не велика ,він гальмував, але не екстренно ,їхав по своїй стороні. ОСОБА_6 спочатку на контакт не йшла , приходив її чоловік, спілкувався в основному з чоловіком , в судовому засіданні 18.02.2025 року вказав , що дійсно йому було відшкодовано 38000 гривень матеріальної шкоди , від свого імені цивільний позов він не подавав , не наполягє на призначенні обвинуваченій покарання пов`язаного з позбавленням волі та прохав повернути йому пошкоджений автомобіль . Прокурор в судових дебатах прохав визнати винною ОСОБА_6 за вчинення нею кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років та позбавити ОСОБА_6 права керування транспортними засобами на 2 роки , щодо цивільного позову заявленого потерпілою прохав задовольнити його в межах доведеності. 
		Суд, за згодою всіх учасників судового провадження, обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_6 ,потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , заслухав пояснення адвокатів , представника цивільного відповідача ПАТ Акціонерна страховакомпанія Оранта задовіреністю ОСОБА_11 ,оголошенням документів, які характеризують особу обвинуваченої, постанови щодо речових доказів , ухвали щодо арешту майна , та довідок про витрати на проведення експертиз . 
		Докази по справі не досліджувалися, в зв`язку з тим, що суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження цих доказів, які ніким не оспорюються.
		    ОСОБА_6 своїми діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_12 та заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_9 , вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.286 КК України.
		Відповідно дост.50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Відповідно до вимогст.65 КК Українисуд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частиниКК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		    Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - це покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Разом з цим, при призначенні покарання суд також враховує і наступне. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		При призначеннівиду таміри покараннясуд враховуєтяжкість вчиненогокримінального правопорушення,відповідно до ст.12КК України,кримінальне правопорушенняпередбачене ч.2ст.286КК Українивідноситься до неумисноготяжкого злочину,особу винної,яка ранішене судима,має позитивнухарактеристику,має наутриманні неповнолітнюдитину ОСОБА_16  ІНФОРМАЦІЯ_3 ,є особоюяка є переселеноюз тимчосово окупованоїтериторії м.Маріуполя , наданий часпрацює офіційно,має онкозахворювання ,чоловік обвинуваченої служитьу ЗСУ - обставини,що пом`якшуютьпокарання,щире каяттята активнесприяння розкриттюкримінального правопорушення,часткове відшкодування моральноїта матеріальної шкоди та відсутністьобтяжуючих обставин,думку обохпотерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8  - які ненаполягали на реальному покаранні усудовому засіданні,тому напереконання судуосновне покаранняїй слідпризначити увиді позбавленняволі  та звільнитиїї відвідбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, та враховуючи той факт , що обвинувачена ОСОБА_6 при вчиненні даного злочину , який є неумисним була в тверезому стані , не покинула місця ДТП , технічний стан автомобілья - був справний - та враховуючи той факт , що на її утриманні є дитина 4 років та вона є особою яка є переселенцем та утримує і виховує дитину сама , оскільки чоловік служить у ЗСУ і право керувати їй автомобілем їй конче необхідно на даний час - без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		   До матеріалів кримінального провадження також було додано цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_6 та ПАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта, який в подальшому було уточнено про відшкодування моральної шкоди, який прийнято до розгляду разом з матеріалами кримінального провадження ухвалою суду від 14.03.2024 ( т.2 а.с.6-7). 
		 
		В позові просили стягнути з ОСОБА_6 моральну шкоду завдану смертю ОСОБА_12 у сумі 1 381 600 грн, моральну шкоду завдану в результаті ушкодження її здоров`я та знищення майна у сумі 995 028,53 грн 
		та стягнути з ПАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта мінімальний розмір страхового відшкодування ( регламентної виплати) за шкоду пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок ДТП у разі встановлення ІІ групи інвалідності, 120 600 грн, суму матеріального збитку на лікування 108 713,43 грн, витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника 40 480 грн, вартість фізично знищеного автомобіля 55 000 грн, моральну шкоду завдану смертю ОСОБА_12 80400 грн, моральну шкоду завдану в результаті ушкодження її здоров`я 5435 грн,67 коп, всього на суму 410 629, 10 грн. та витрати на правову допомогу з кожного з відповідача по 7500 грн.
		Що стосується цивільного позову то суд виходить з наступного:
		Згідно ч. 2ст. 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно дост. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1). Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5).
		Згідно з ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		В силу п. 3 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		Згідно зст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2).
		Згідно з ч. 1ст. 1177 ЦК Українишкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		У відповідності до вимогст. 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч. 1). Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2). Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5).
		За приписами п. 1 ч. 1ст. 1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
		В силу абз. 1 ч. 1ст. 1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Відповідно до ч. 1ст. 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Відповідно до п. 2постанови Пленуму Верховного Суду №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 рокушкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
		Як зазначено в абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦК Українишкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
		Згідност. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1). Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (ч. 2). Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абз. 2 ч. 3).
		В силу ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		УПостанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 рокуроз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (абз. 1-2 п. 3). Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9).
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається згідно вимогЦПК України, тому при вирішенні питання про судові витрати дієст. 141 ЦПК України.
		14.03.2024 року ОСОБА_9 подала до суду цивільний позов про відшкодування моральної шкоди за змістом якого вона є потерпілою у кримінальному провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2ст. 286 КК Україниі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала численні тяжкі тілесні ушкодження та діями останньої заподіяно смерть її матері ОСОБА_17 ( т.1 а.с.60-67).
		У період з 22.09.2023 року по 06.11.2023 року ОСОБА_9 ( з 22.09.2023 року реанімаційне відділення, з 02.10.2023 року хірургічне відділення КНП Гадяцька МЦЛ). В цей період перенесла оперативні втручання ПХО рани з ревізією лобної ділянки голови ,закрите вправлення травматичного вивиху правої стегеневої кістки, накладення стрижневого апарату на миску ,дренування плевральної порожнини по Бюдау ,скелетний витяг на горбистість правої великогомілкової кістки ; з 06.11.2023 року по 10.11.2023 року КНП Гадяцька МЦЛ ; з 10.11.2023 року по 18.11.2023 року хірургічне відділення КНП Гадяцька МЦЛ; з 19.11.2023 року по 15.12.2023 року КНП Київська міська лікарня №8, де було проведено оперативне втручання : 21.11.2023 року  відкрита репозиція уламків, МОС перелому правої кульшової западини пластиною та гвинтами ,28.11.2023 року  непряма репозиція уламків МОС інтрамедулярним блокуючим стержнем лівої стегеневої кістки . В результаті отриманих тілесних ушкоджень вона тривалий час знаходилася на стаціонарному лікуванні ,витрати склали 99 429,34 грн
		Крім цього в результаті ДТП померла мати ОСОБА_9 - ОСОБА_12 ,тому моральну шкоду остання оцінює в 1 500 000 грн та вважає що з ОСОБА_18 необхідно стягнути 1 381 600 грн- моральної шкоди завданої смертю ОСОБА_12 та 995028,53 грн моральну шкоду в результаті ушкодження здоров`я та знищення майна який був уточнений в судовому засіданні .
		З страхової компанії враховуючи вимоги п.27.3 ст.27 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до якого загальний розмір відшкодування моральної шкоди стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі ,встановлених законодавством на день настання страхового випадку, оскільки цивільно правова відповідальність транспортного засобу OPEL ASTRA д.н.з. НОМЕР_3 застрахована у ПАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта, тому з останнього прохала стягнути моральну шкоду завдану смертю ОСОБА_12 80400,00 грн. Оскільки 09.05.2024 року ОСОБА_9 встановлено другу групу інвалідності з ураженням опорно рухового апарату, що підтверджується довідкою Серії 12 ААГ № 100939 від 10.05.2024 року. 
		Внаслідок вчинення ОСОБА_6 злочину їй завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному болі і стражданнях, завданих їй ушкодженням здоров`я та в душевних стражданнях, яких зазнала через її протиправну поведінку. В момент отримання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 перенесла сильний фізичний біль, декілька днів була без свідомості в реанімації, пережила сильний емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниження гідності, тривоги, страху за своє життя та здоров`я, за майбутнє в цілому. ОСОБА_9 вимушена була проходити тривале, складне та болісне лікування під час якого постійно потребувала сторонньої допомоги.
		Наслідки перенесених операцій призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну (страждає на безсоння), швидку втомлюваність, пасивність, знижений настрій та пригніченість, дратівливість, чутливість, фіксованість на негативних переживаннях, емоційна напруга, настороженість, тривога з приводу майбутнього. Душевні страждання також викликані знищенням майна, а саме автомобіля ВАЗ 210700-20 д.н.з. НОМЕР_2 , придбати новий не взмозі всі кошти йдуть на лікування. Крім цього в результаті протиправних дій ОСОБА_18 загинула мати ОСОБА_12 .
		    ОСОБА_9 зазначає, що згідно п. 26.2ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності (ІІ група інвалідності) становить 18 мінімальних заробітних плат120 600,00 грн., а згідно ст. 26-1цього ж Законустраховик відшкодовує моральну шкоду потерпілому, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		   Вимоги пю.27.3ст.27Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до якого загальний розмір відшкодування моральної шкоди стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі встановлених законодавством на день настання страхового випадку ,що становить 80400 грн.
		28.01.2025 року представником ПАТ Національна акціонерна страхова компанія Оранта за довіреністю ОСОБА_11 подано до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_9 (т.2 а.с. 217-225) зі змісту якого вбачається :
		   Щодо вимог про відшкодування витрат на лікування та моральну шкоду заподіяну ушкодженням здоров`я то представник посилається на те, що за висновком лікаря експерта Управління медичного асистантсу ТОВ Гарант- Асістанс ОСОБА_19 від 10.04.2024 року з понесених витрат на лікування згідно чеків наданих на суму 99373,74 грн. підлягають відшкодуванню 86056,07 грн , інша суму 13317,67 грн не підлягає відшкодуванню, оскільки не відповідає положенням ч.3 п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Сума моральної шкоди, що підлягає страховому відшкодуванню ( 5% від страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю 86056,07 грн х 5% =4302,07).
		   Після збільшення позовних вимог позивачем додано документи, що підтверджують понесення додаткових витрат на лікування ОСОБА_9 , за висновком лікаря -експерта Департаменту організації медичного сервісу ПАТ НАСК Оранта від 20.01.2025 року ОСОБА_20 з понесених витрат на лікування згідно чеків наданих на загальну суму 108466,44 грн підлягають страховому відшкодуванню 94136,19 грн., а інша суму 14330,25 грн не підлягає відшкодуванню, оскільки суперечить вимогам ч.3 п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .
		Сума моральної шкоди, що підлягає страховому відшкодуванню ( 5% від страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю 94136,19 грн х 5% =4706,81).
		Згідно положень п.12.2 ст.12 Закону України № 1961-IV - Франшиза при відшкодуванні шкоди заподіяної життю та /або здоров`ю потерпілих не застосовується.
		   Щодо вимог у частині стягнення страхового відшкодування за шкоду ,пов`язану зі стійкою втратою працездатності потерпілою ОСОБА_9 :
		   Відповідно до п.23.1 ст.23 Закону України № 1961-IV шкодою заподіяною здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП є зокрема шкода пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим.
		Згідно положень п.26.2 ст. 26 Закону України № 1961-IV мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду ,пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок ДТП становить у разі встановлення ІІ групи інвалідності 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі встановлених законом на дату настання страхового випадку ,отже за встановлення ОСОБА_9 ІІ групи інвалідності, згідно довідки МСЕК серія 12 ААГ № 100939 складає 120600 грн, з розрахунку що розмір мінімальної заробітної плати на день настання ДТП становив 6700 грн ( 6700х18=120600 грн).
		Щодо вимог у частині стягнення страхового відшкодування за шкоду заподіяну смертю ОСОБА_12 про стягнення 40480 грн у рахунок страхового відшкодування витрат на поховання померлої ОСОБА_12 та 80400 грн у рахунок страхового відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю померлої матері ОСОБА_12 10030 грн витрат понесених на поховання потерпілої ( померлої) ОСОБА_12 надано копію накладної від 28.09.2023 року виданої Гадяцьким Свято Успенським Собором, яка не є розрахунковим документом, а лише свідчить про відпуск товару певного призначення. Крім цього ОСОБА_21 , який відноситься до Свято-Успенської Української Православної Церкви ( код ЄДРПОУ 25160222) за своїм класом КВЕД 94.91 - Діяльність релігійних організацій не має права на здійснення торгівельних операцій , за КВЕД 96.03- організація поховань та надання суміжних послуг відсутні, а тому накладна від 28.09.2023 року не є документом, що підтверджує факт оплати товарів та послуг.
		   На підтвердження понесених витрат з придбання надгробного пам`ятника на суму 30450 грн надано копію чека від 24.01.2024 року виданого магазином Ритуал ОСОБА_22 . 
		Відповідно до положень п.27.4 ст.27 Закону України № 1961-IV страховик ( МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.
		   У позовній заяві позивачка зазначила про наявність ще одної людини на яку розповсюджуються положення ч.2 ст.1168 ЦК України та п.27.3 ст.27 Закону України № 1961-IV щодо страхового відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю фізичної особи/потерпілої ОСОБА_12 , а саме чоловіка померлої ( батька ОСОБА_9 ), саме тому із загального розміру такої шкоди яка підлягає страховому відшкодуванню на долю позивачки припадає лище 40200 грн з розрахунку 6700х12=80400 грн :2=40200 грн.
		Щодо вимог в частині стягнення страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну ( транспортному засобу ВАЗ-2107 д.н.з. НОМЕР_4 ),то за результатами проведеного технічного огляду страховиком встановлено, що ремонт транспортного засобу аварійно пошкодженого в результаті даної ДТП є технічно неможливим. За результатами проведеної оцінки доводиться, що ремонт вказаного транспортного засобу є економічно необгрунтованим, виходячи з того що вартість його відновлювального ремонту (75309,04) грн перевищує вартість цього транспортного засобу до ДТП ( 64726,24 грн). 
		Відповідно до положень п.30.1 ст.30 Закону України № 1961-IV доводиться факт фізичного знищення вказаного транспортного засобу.
		За проведеною оцінкою вартість вказаного транспортного засобу після ДТП ( у пошкодженому стані) складає 19866,73 грн) - різниця між вартістю вказаного транспортного засобу до та після ДТП складає 44859,69 грн. Отже сума страхового відшкодування, яка підлягає до виплати за шкоду заподіяну транспортному засобу ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_4 з урахуванням франшизи складає 42359,69 грн - з розрахунку 44859,69 грн - 2500 грн ( розмір франшизи) = 42359,69 грн.
		В судовомузасіданні представник СК вказав, що він як представник страхової компанії визнавати цивільний позов має право тільки в межах 50 000 гривень , тому прохав взяти до уваги його відзив на уточнені вимоги де він зазначив щодо часткової виплати , також підлягає можливій виплаті надгробний пам`ятник , який вже на даний час виготовлений , але на даний час ще не установлений в сумі 30 450 гривень . Щодо стягнення із страхової компанії адвокатських витрат - не погодився , оскільки як він зазначив страхова компанія керується законом і у виплаті потерпілій стороні - у відшкодуванні не було категорично відмовлено , а роз`яснено , що призупинено і строк позовної давності також зупиняється , тому прохав не стягувати із страхової компанії адвокатські витрати , а стягти їй із особи , яка спричинила заподіяння збитків - із обвинуваченої . 
		Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_9 до відповідача ПАТ НАСК Оранта підлягають частковому задоволенню.
		   Відповідно дост. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Суд у даній справі ухвалює обвинувальний вирок, яким встановлює вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, адже внаслідок порушення нею, як водієм, правил безпеки дорожнього руху сталась дорожньо-транспортна пригода і загинула ОСОБА_12 а потерпіла ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
		Враховуючи положенняст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дані полісу АТ/4196797 від 06.07.2023 року, дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 22 вересня 2023 року, є страховим випадком, тому настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).
		Разом з тим, між потерпілою ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_18 виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		У той же час між ОСОБА_9 та ПАТ «НАСК «Оранта» існували договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
		   У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»порядку.
		   Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року в справі №465/4621/16-к зробила висновок, що для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченогост. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеномуст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим.
		У межах кримінального провадження заст. 286 КК Українифакт, обставини дорожньо-транспортної пригоди, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмета доказування.
		   Згідно з п. 22.1ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Відповідно до п. 23.1ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.
		За змістом п. 26.2ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить, зокрема, у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.
		   Законодавець уст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»установив з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 гривень.
		Враховуючи вищевикладене суд бере до уваги той факт , що сума маральної шкоди завданої потерпілому за загальним правилом не є сталою імперативною сумою , суд бере до уваги конкретні позовні вимоги позивача (потерпілої) ОСОБА_9 та погоджується, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, викликаних страхом та переживаннями, болем, дискомфортом та незручностями внаслідок отриманих тяжких травм, їх довготривале лікування, відчуттям безпорадності, що пов`язано у потребі сторонньої допомоги та завдання клопоту іншим, втратою психологічної впевненості та рівноваги через порушення сталого побуту та життєвих зв`язків, пережиті страждання вплинули та продовжують впливати на її психоемоційний стан. Детальні аргументи спричиненої моральної шкоди наведені у позовній заяві, а також озвучені потерпілою під час її допиту. Суд не має будь-яких сумнівів у тому, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла дійсно зазнала моральної шкоди, адже у її житті дійсно відбулись вимушені негативні зміни, порушено звичайний ритм її життя, вона втратила душевний спокій, наслідки вказаної події вона відчуває донині і відчуватиме ще тривалий час, адже постійно приймає ліки, перенесла оперативні втручення, а також перенесенням переживань щодо пошкодженням її майна , яке підтверджене матеріалами справи - тому приходить до висновку про часткове задоволення вимог стосовно стягнення моральної шкоди з ОСОБА_6 ,а саме 400000 ( чотириста тисяч) гривень - та стягнення потерпілій моральної шкоди завданої смертю її матері ОСОБА_12 , оскільки це переживання є переживанням безповоротністю подій втрати назавжди рідної людини - суд вважає що стягненню підлягає 600 000 ( шістсот тисяч ) гривень 
		 
		Що стосується позовних вимог про стягнення шкоди з ПАТ НАСК Оранта то суд виходить з того, що з відповідача слід стягнути 
		42359,69 грн за шкоду заподіяну транспортному засобу ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_4 ; 
		94136,19 грн витрат понесених на лікування ОСОБА_9 ; 
		4706,81 грн моральну шкоду ( 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю) у зв`язку з ушкодженням здоров`я потерпілої ОСОБА_9 ; 
		120600 грн за шкоду пов`язану із стійкою втратою працездатності ( за встановлення ІІ групи інвалідності) ;
		40200 грн відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю фізичної особи ОСОБА_12 , оскільки підтверджується матеріалами справи ,
		витрати понесені на виготовлення надгробного пам`ятника, оскільки у судовому засіданні 18.02.2025 року позивачем ОСОБА_9 надано фото пам`ятника та в матеріалах позову довідка яка підтверджує понесені витрати на придбання надгробного пам`ятника на суму 30450 грн.
		Що стосується витрат на правову допомогу то суд виходить з наступного:
		Відповідно до договору №32 про надання правової допомоги від 18 грудня 2023 року адвокат ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (клієнт) уклали договір, предметом якого, зокрема, є представництво інтересів клієнта в будь-якому статусі у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства, в тому числі, в межах кримінального провадження №12023170560000610 від 22 вересня 2023 року, а також і інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
		Виходячи із наданих доказів, суд вважає обґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, який, на переконання суду, є співмірним із наданими адвокатом послугами, гонорар адвоката за підготовку та подачу цивільного позову у межах кримінального провадження та представництво у суді першої інстанції складає 15000,00 грн. (т.1 а.с. 56,57), та підтверджується матеріалами справи ,тому суд вважає ,що підлягають стягненню судові витрати зокрема з обвинуваченої ОСОБА_6 на суму 15 000 грн.
		Процесуальні витрати по справі становлять 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень за проведення експертиз  необхідностягти з ОСОБА_6 на користь держави.
		Речові докази по справі: автомобіль марки ВАЗ-210700-20, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , 2008 року випуску - повернути ОСОБА_9 .
		-автомобіль марки OPEL моделі «Astra», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , чорного кольору, 2007 року випуску  повернути власнику ОСОБА_23 .
		Арешт накладений ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 28.09.2023 року на автомобіль маркиВАЗ-210700-20,з реєстраційнимномером НОМЕР_2 та автомобіль марки OPEL моделі «Astra», з реєстраційним номером НОМЕР_1  скасувати.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироку чинності не обирати. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100,118,120, 174, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		у х в а л и в :
		ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		Призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст. 286 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі ,без позбавленян прав керування транспортними засобами.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: 
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 з урахуванням його збільшення та уточнення - задовольнити частково . 
		    Стягти з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 
		- моральну шкоду завдану смертю ОСОБА_12 в розмірі 600000 грн ( шістсот тисяч гривень)
		- моральну шкоду в результаті ушкодження здоров`я та знищення майна ОСОБА_9 в розмірі 400000 ( чотириста тисяч гривень).
		Зобов`язати приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ОРАНТА», код ЄДРПОУ: 00034186, юридична адреса м. Київ ,вулиця Здолбунівська,7Д , виплатити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительці АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 :
		- 42359,69 грн ( сорок дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять ) гривень 69 копійок - за шкоду заподіяну транспортного засобу ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_4 ;
		- 94136( дев`яносто чотири тисячі сто тридцять шість ) гривень 19 копійок - відшкодування витрат понесених на лікування потерпілої ОСОБА_9 ( страхова виплата за шкоду заподіяну здоров`ю);
		- 4706 ( чотири тисячі сімсот шість ) гривень 81 копійка - 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю;
		- 120600 ( сто двадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок - відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності;
		- 40200 ( сорок тисяч двісті) гривень 00 копійок  моральна шкода заподіяна смертю фізичної особи ОСОБА_12 ; 
		- 30450 ( тридцять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок - витрати за придбання надгробного пам`ятника.
		Всього підлягають до стягнення 332452 ( триста тридцять дві тисячі чотириста п`ятдесят дві ) гривні 69 копійок.
		Стягти з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_5 на користь держави - 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень за проведення експертиз.
		Стягти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 - 15000 ( п`ятнадцять тисяч ) гривень витрати на професійну правничу допомогу. 
		Речові докази по справі: автомобіль марки ВАЗ-210700-20, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , 2008 року випуску - повернути ОСОБА_9 .
		-автомобіль марки OPEL моделі «Astra», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , чорного кольору, 2007 року випуску  повернути власнику ОСОБА_23 .
		Арешт накладений ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 28.09.2023 року на автомобіль маркиВАЗ-210700-20,з реєстраційним НОМЕР_7 та автомобіль марки OPEL моделі «Astra», з реєстраційним номером НОМЕР_1  скасувати.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироку чинності не обирати. 
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...