Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/10943/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 18.02.2025. Зареєстровано: 19.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2025.
Дата набрання законної сили: 27.01.2025
Номер судового провадження: 1-кс/569/577/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023181010001781

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/10943/23
		1-кс/569/577/25
		 
		УХВАЛА
		 
		27 січня 2025 року м. Рівне
		 
		Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1 
		з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Рівне клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		До Рівненського міського суду з клопотання про скасування арешту майна звернулася адвокат ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 . 
		В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СУ ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження № 12023181010001781 від 15.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 345-1 КК України.
		02.10.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04.09.2023 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого з-поміж усього іншого вилучено мобільний телефон марки «iPhone» 12 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з а.н. НОМЕР_3 . Згідно протоколу обшуку за вказаною адресою вилучено мобільний телефон марки «iPhone» 11 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з а.н. НОМЕР_3 , тобто допущено технічну описку в марці телефону, водночас imei зазначено правильно.
		Вказане майно, що належить на підставі особистої приватної власності належить ОСОБА_5 , на підставі постанови від 02.10.2023 року визнано речовим доказом у порядку, визначеному ст. 98 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06.10.2023 року у справі № 569/10943/23 на вказане майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт із забороною розпоряджатися, відчужувати та користуватись даним майном. При цьому, в ухвалі суду про арешт накладено арешт на телефон марки «iPhone» 11 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з а.н. НОМЕР_3 , тобто знову ж таки допущено технічну описку в марці телефону. 
		Разом з тим, зазначені речі, на які було накладено арешт критеріям, визначеним ст. 98 КПК України не відповідає, а відтак арешт накладений на нього безпідставно, виходячи з наступних правових підстав. 
		Так, в силу вимог зазначеної норми права, речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Разом з тим, будь-яких доказів причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 345-1 КК України ні матеріали поданого клопотання про накладення арешту на майно, ні матеріали кримінального провадження в цілому не містять, а відтак зазначені речі не можуть бути вилучені, а в подальшому на них накладено арешт за відсутності законних правових підстав на це, що має місце в даному випадку. Будь-які докази, що вказують на протилежне у матеріалах кримінального провадження відсутні. 
		У свою чергу, власник зазначеного вище майна, яке було вилучене за місцем його проживання - ОСОБА_5 , є не обізнаним у цих питаннях, правовою допомогою не скористався, оскільки про його права по факту йому ніхто не зазначав, з 27.11.2023 року є засновником та директором Громадського формування з охорони громадського порядку «Характерник», волонтер, регулярно допомагає ЗСУ у досягненні ними стратегічних цілей та завдань, позитивно характеризується за місцес свого проживання та роботи.
		Вилучені в ході проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон використовує під час виконання своїх функціональних обов`язків, незаконне позбавлення останнього права на користування та володінням якими однозначно порушує його права, вилучені не законно, при цьому ОСОБА_5 не є учасником даного кримінального провадження, чим знову ж таки були порушені його права. 
		Більше того, власник вилученого майна  ОСОБА_5 , який і звернувся до суду із вказаним клопотання взагалі жодного відношення до справи немає, як зазначалось вже вище, не є учасником даного кримінального провадження, участі у розгляді клопотання про накладення арешту на майно не приймав, тобто таке клопотання розглядалось без його участі, у свою чергу, у даному кримінальному провадженні був проведений огляд телефону ОСОБА_5 , під час якого було ідентифіковано приналежність вказаного майна останньому а відтак арешт на вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон марки iPhone» 12 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 (згідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06.10.2023 року у справі № 569/10943/23 - марки iPhone» 11 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 ) було накладено безпідставно, орган досудового розслідування не довів у своєму клопотанні законні правові підстави для накладення такого арешту, докази причетності ОСОБА_5 до скоєних кримінальних правопорушень не надав, а відтак на нашу думку, такий арешт на зазначені речі повинен бути скасований. 
		Адвокат ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 в судовому засіданні своє клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задоволити.
		Прокурор в судовому засіданні, щодо задоволення клопотання не заперечує.
		Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слід прийти до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
		Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження № 12023181010001781 від 15.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 345-1 КК України.
		02.10.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04.09.2023 року було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого з-поміж усього іншого вилучено мобільний телефон марки «iPhone» 12 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з а.н. НОМЕР_3 . Згідно протоколу обшуку за вказаною адресою вилучено мобільний телефон марки «iPhone» 11 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з а.н. НОМЕР_3 , тобто допущено технічну описку в марці телефону, водночас imei зазначено правильно.
		Вказане майно, що належить на підставі особистої приватної власності належить ОСОБА_5 , на підставі постанови від 02.10.2023 року визнано речовим доказом у порядку, визначеному ст. 98 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06.10.2023 року у справі № 569/10943/23 на вказане майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт із забороною розпоряджатися, відчужувати та користуватись даним майном. При цьому, в ухвалі суду про арешт накладено арешт на телефон марки «iPhone» 11 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з а.н. НОМЕР_3 , тобто знову ж таки допущено технічну описку в марці телефону. 
		Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. 
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до частини першоїстатті 174 Кримінального процесуального кодексу Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. 
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Як встановлено в судовому засіданні, що вилучені в ході проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон використовує під час виконання своїх функціональних обов`язків, незаконне позбавлення останнього права на користування та володінням якими однозначно порушує його права, вилучені не законно, при цьому ОСОБА_5 не є учасником даного кримінального провадження, чим знову ж таки були порушені його права. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява 31107/96, п. 58). Вимога, щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994рр.; справа «Кушог проти Болгарії» від 10 травня 2007р.).
		Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982р. у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986р. у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
		У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається  «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
		Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановления нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі" Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").
		Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому (41 L1 постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09,82, «новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).
		Відповідно до положень статті 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
		Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
		У свою чергу, право власності в Україні охороняється законом, держава забезпечує стабільність правовідносин власності.
		Згідно вимог статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Таким чином, необхідність скасування накладеного арешту майна обумовлені такими обставинами як невідповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, та (або) накладення арешту на майно особи, яка у кримінальному провадженні не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, не належить до осіб, які в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, тощо.
		Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не має, а тому клопотання підлягає до задоволення.
		На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 171,174 КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ :
		Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна  задоволити.
		Скасувати арешт на вилучені під час проведення обшуку речі за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході, а саме: телефон марки «iPhone» 12 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 (згідно ухвали слідчого судді про арешт майна  телефон марки «iPhone» 11 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 ) з картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з а.н. НОМЕР_3 , накладений ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області 06 жовтня 2023 року у справі № 569/10943/23 та повернути зазначені речі  власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Ухвала , відповідно до ст.309 КПК України, оскарженню не підлягає. 
		 
		Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...