Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/5585/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби.
Надіслано судом: 18.02.2025. Зареєстровано: 19.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2025.
Дата набрання законної сили: 18.02.2025
Номер судового провадження: ЗП/280/109/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ 
		 
		18 лютого 2025 року Справа № 320/5585/21 ЗП/280/109/25 м.Запоріжжя 
		Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (ЄДРПОУ 37441694, 165, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 7) про визнання протиправними дій, - 
		ВСТАНОВИВ:
		До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі  позивач) з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Київської обласної державної адміністрації (далі  відповідач), в якому просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
		- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплаченої суми.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року передано справу за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
		На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.
		На виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.
		Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 13 лютого 2025 року.
		Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринову Д.В.
		Ухвалою судді від 18 лютого 2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій прийнято до розгляду, розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
		В матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду із вказаним позовом, яке Київським окружним адміністративним судом не вирішувалось.
		Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
		Вирішуючи питання, чи позов подано у строк, установлений законом, суд дійшов таких висновків.
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
		Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої, якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
		Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року 340/1019/19).
		01 січня 1999 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" 367-XIV, яким частину 5 статті 12 Закону 3551-XII доповнено частиною в такій редакції : «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».
		Статтею 17-1 Закону 3551-XII встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
		Абзацом 4 статті 17-1 Закону 3551-XII визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
		Із наведеного слідує, що разову грошову допомогу до 5 травня особа може отримати до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
		Таким чином, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом за 2020 рік слід обраховувати з 30 вересня цього ж року.
		З урахуванням положень частини 5 статті 122 КАС України позивач мав можливість звернутись до суду із вказаним позовом за захистом своїх порушених прав у строк. Не пізніше 01 квітня 2021 року.
		Разом з тим, як свідчать матеріали справи, із вказаним позовом позивач звернувся до суду 12 травня 2021 року тобто з пропуском значного строку визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
		Суд наголошує, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік.
		При цьому, Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі 420/718/21 дійшов наступного висновку: "…з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів».
		Отже, у разі, коли позивач вважає, що допомога до 5 травня за 2020 рік, виплачена йому не у повному обсязі, перебіг строку на оскарження таких дій (бездіяльності) розпочинається від дати отримання такої допомоги.
		Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 08 листопада 2023 року у справі 240/9669/23 та від 24 січня 2024 року у справі 240/11101/23.
		При цьому, заява про поновлення строку звернення до суду із позовом позивачем до суду разом із позовом не подавалась. 
		Суд звертає увагу, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік був відомий позивачу при її отриманні у 2020 році. При цьому, одержання позивачем листа від 07 квітня 2021 року № 051-М-366-14-044 у відповідь на його звернення щодо виплати допомоги не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо виплати у належному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
		Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою (вказані висновки щодо застосування норм права в частині застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі 240/12017/19).
		Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах узгоджується із актуальною практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 22 липня 2021 року у справі 420/718/21, від 11 листопада 2021 року у справі 260/611/21, від 16 лютого 2022 року у справі 260/1754/21, від 23 березня 2023 року у справі 953/18179/21, від 05 квітня 2024 року у справі 380/11815/23.
		Також суд зауважує, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
		Суд вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивачем порушено строк звернення до суду із вказаним позовом, у зв`язку із чим, з метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду заяву, із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду із позовом в частині вимог стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня зв 2020 рік або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду нею не пропущений разом із відповідними доказами.
		При цьому, суд зазначає, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі 140/721/19.
		Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
		Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, які можуть бути усунені шляхом подання до суду із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду із позовом в частині вимог стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду нею не пропущений разом із відповідними доказами.
		При цьому, з огляду на викладене, підстави для залишення позовної заяви без розгляду в цій частині на даний час відсутні, оскільки відповідне процесуальне судове рішення приймається судом у випадку якщо позивач не звернеться до суду з заявою про поновлення строку звернення, отже відповідна заява відповідача є передчасною, а тому підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись стаття 21, 161, 171, 172, 241, 243, 248 КАС України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити частково.
		Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій.
		Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення позивачу копії даної ухвали суду шляхом подання до суду заяви, із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду із позовом в частині вимог стосовно виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня зв 2020 рік або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду нею не пропущений разом із відповідними доказами.
		Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду у відповідності до пункту 7 частини 4 статті 240 КАС України.
		Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Д.В. Татаринов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...