Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/2080/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Державною аудиторською службою України. Державного фінансового контролю.
Надіслано судом: 18.02.2025. Зареєстровано: 19.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2025.
Дата набрання законної сили: 17.02.2025
Номер судового провадження: К/990/3442/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		17 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа №320/2080/22
		адміністративне провадження №К/990/3442/25
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мацедонської В.Е., 
		суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
		перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України
		на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року  
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від   20 листопада 2024 року   
		у справі № 320/2080/22 за адміністративним позовом Управління культури, молоді та туризму виконавчого комітету Фастівської міської ради до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, -
		УСТАНОВИВ:
		Управління культури, молоді та туризму виконавчого комітету Фастівської міської ради звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від   20 листопада 2024 року, позов задоволено. 
		Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-20-011689-b.
		Стягнуто на користь Управління культури, молоді та туризму виконавчого комітету Фастівської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України.
		Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державною аудиторською службою України подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року касаційну скаргу Державної аудиторської служби України повернуто особі, яка її подала.
		27 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга у новій редакції.
		За правилами частини першої  статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України  (далі -  КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої  статті 330 КАС України.
		Відповідно до пункту 4 частини другої  статті 330 КАС України  в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)  статтею 328 цього Кодексу  підстави (підстав).
		Відповідно до частини четвертої  статті 328 КАС України  підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою  статті 353 цього Кодексу.
		Перевіривши касаційну скаргу позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої  статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
		Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду  від 17.08.2022 у справі №   520/14902/20, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20, від 02.03.2023 у справі №   160/4436/21, від 28.09.2023 у справі №140/13717/21 та від 19.10.2023 у справі №420/25126/21 в частині встановленого порушення абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922.
		Крім того, суди попередніх інстанцій застосували норму права, а саме: статтю 22 Закону № 922, пункт 2 частини другої статті 16 Закону № 922 та пункт 1 частини першої статті 31 Закону № 922, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 520/14902/2020, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20, від 02.03.2023 у справі № 160/4436/21, від 28.09.2023 у справі № 140/13717/21, від 19.10.2023 у справі № 420/25126/21.
		А також суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані рішення, застосували пункт 4-1 Постанови № 710 без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №  160/15844/22, від 31.10.2023 у справі № 160/8058/22, від 06.03.2024 у справі № 160/8420/20.
		При цьому, суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.
		Слід зазначити, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов.
		Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
		При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
		Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
		При цьому, обов`язковою умовою є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду та у якій подається касаційна скарга).
		Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
		Разом з тим, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
		Так скаржник вказує низку нормативно-правових актів, які суди попередніх інстанцій застосували у своїх  рішеннях без врахування висновків Верховного Суду, однак за результатом аналізу встановлено, що вказані норми права не були застосовано у оскаржуваних рішеннях. Крім того, у деяких постановах, на які посилається скаржник, також не було застосовано вказані норми права.
		З огляду на вищезазначене Суд не приймає посилання скаржника на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як підставу касаційного оскарження.
		Згідно з вимогами частини третьої  статті 334 КАС України  в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої  статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї  статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
		Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)  статтею 328 цього Кодексу  підстави (підстав) (пункт 4 частини другої  статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
		Згідно із частиною другою  статті 332 КАС України  до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених  статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення  статті 169 цього Кодексу.
		Частинами першою і другою  статті 169 КАС України  визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями  160,  161  цього  Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		За таких обставин, відповідно до частин першої та другої  статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України  касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання    до суду касаційної інстанції:
		- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)  статтею 328 КАС України  підстави (підстав) (пункт 4 частини другої  статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
		Керуючись статтями  3,  169,  330,  328,  332 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від   20 листопада 2024 року   у справі № 320/2080/22 за адміністративним позовом Управління культури, молоді та туризму виконавчого комітету Фастівської міської ради до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.
		Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
		Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                В. Е. Мацедонська 
		 
		 
		Судді                                                                                                    Н. М. Мартинюк 
		 
		 
		                                                                                                    Ж. М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...