Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/2984/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано судом: 18.02.2025. Зареєстровано: 19.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2025.

Номер судового провадження: К/990/2671/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №280/2984/23
		адміністративне провадження № К/990/2671/24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
		суддів - Жука А.В., Єресько Л.О., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №280/2984/23
		за позовом Приватної науково-виробничої компанії «ІНТЕРБІЗНЕС» в особі ФІЛІЇ «ЗАПОРІЗЬКА» Приватної виробничої компанії «ІНТЕРБІЗНЕС»
		до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті
		про визнання протиправною та скасування постанови
		 
		за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
		на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року (головуюча суддя: Ясенова Т.І., судді: Суховаров А.В., Головко О.В.).
		 
		УСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		У травні 2023 року Приватна науково-виробнича компанія «ІНТЕРБІЗНЕС» в особі ФІЛІЇ «ЗАПОРІЗЬКА» Приватної виробничої компанії «ІНТЕРБІЗНЕС» пред`явила позов до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просила суд: визнати протиправною та скасувати постанову № 356380 від 24 квітня 2023 року відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі: 17000,00 грн до Філії «Запорізька» ПНВК «Інтербізнес».
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року позов задоволено.
		Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби з безпеки на транспорті № 356380 від 24 квітня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
		Стягнуто на користь Приватної науково-виробничої компанії «ІНТЕРБІЗНЕС» в особі ФІЛІЇ «ЗАПОРІЗЬКА» Приватної виробничої компанії «ІНТЕРБІЗНЕС» суму судового збору у розмірі: 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
		Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
		7 листопада 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки така не була підписана особою, яка її подала.
		9 листопада 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті повторно направила апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року указану апеляційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з моменту отримання заявником копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку, встановленого для апеляційного оскарження та доказів на підтвердження обставин, викладених у такій заяві. 
		4 грудня 2023 року у порядку усунення недоліків апеляційної скарги, Державна служба України з безпеки на транспорті через систему «Електронний суд» подала до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		19 грудня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на указане судове рішення, керуючись пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України  та фактом неповажності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Державна служба України з безпеки на транспорті покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права та стверджує, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність поважних причин, які зумовили пропуск нею строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
		Касатор указав на те, що первісна апеляційна скарга була подана 18 серпня 2023 року, тобто в межах тридцятиденного строку, передбаченого частиною першою статті 295 КАС України. Поряд з цим, як зазначає скаржник, ця апеляційна скарга була підписана кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, який має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис та направлена до суду засобами поштового зв`язку. 
		У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду від 7 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. 
		Позивач свого відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі отримана позивачем 20 лютого 2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0600249204983). 
		ІІ. Мотиви Верховного Суду
		Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
		Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
		Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею   295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
		Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
		Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти  усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
		Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у   публічно-правових відносинах.
		Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
		Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу без руху та надав скаржнику десятиденний строк з моменту отримання заявником копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку, встановленого для апеляційного оскарження, та доказів на підтвердження обставин, викладених у такій заяві. 
		На виконання вимог цієї ухвали суду, Державна служба України з безпеки на транспорті через систему «Електронний суд» подала до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. На її обґрунтування відповідач виключно покликався на обставини введення воєнного стану. На основі цих обставин і доводів Державна служба України з безпеки на транспорті просила суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 19 липня 2023 року та поновити цей строк.
		Відмовляючи оскаржуваною ухвалою від 19 грудня 2024 року у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт не надав належних доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Так, суд виснував, що саме по собі введення в Україні воєнного стану, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення та не зазначення які саме обставини, зумовлені воєнним станом, спричинили перешкоди своєчасному поданню апеляційної скарги. Поряд з цим, суд наголошував, що строк майже у чотири місяці, з моменту винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, є досить тривалим, з урахуванням дати подання апеляційної скарги вдруге (9 листопада 2023 року), та не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі. Суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого, зазначив, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
		У підсумку, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку та відкриття апеляційного провадження.
		Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і після закінчення таких строків,       якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
		Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити з   того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		Отже, у випадку пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення, підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належними і допустимими доказами.
		Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку на подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
		Так, як встановлено судом апеляційної інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області була обізнана про наявність судового провадження у справі  №280/2984/23 й суд першої інстанції виконав процесуальний обов`язок щодо надсилання судового рішення учаснику справи (відповідачу).
		Копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №280/2984/23 доставлена до Електронного кабінету Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області 21 липня 2023 року о 10:35 год, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою секретаря судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду про доставку електронного листа. (а.с.65)
		Вперше відповідачем апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у цій справі було направлено до суду апеляційної інстанції 23 серпня 2023 року.
		7 листопада 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки така не була підписана особою, яка її подала.
		9 листопада 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті повторно направила апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України.
		Доводом касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку скаржник вказав подання первісної апеляційної скарги в межах тридцятиденного строку, передбаченого частиною першою статті 295 КАС України. Так, скаржник зауважив, що ним було складено апеляційну скаргу, яка була підписана КЕП: Гончарова Л.В. (представник) від 18 серпня 2023 року та направлено вказану скаргу засобами поштового зв`язку, в підтвердження чого надав фіксальний чек. За таких обставин, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції неправомірно повернув йому первинну апеляційну скаргу з огляду на висновок, щодо не підписання цієї скарги заявником.
		Водночас, Суд касаційної інстанції звертає увагу, що вказана ухвала, про яку зазначає позивач, ним не оскаржувалась та не є предметом оскарження в рамках поданої касаційної скарги. 
		Принагідно зазначити, що поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається лише за заявою заявника. Як вбачається з тексту заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, остання була мотивована виключно посиланням на введення в Україні воєнного стану та, як наслідок, необхідністю забезпечення ефективного доступу до правосуддя. Отже, оцінки означеним вище доводам скаржника щодо звернення з первісною скаргою в межах встановленого законодавства строку, Суд апеляційної інстанції не надавав, оскільки це не було доводом повторно поданої апеляційної скарги.
		За таких обставин, Суд доходить висновку, що колегією суддів апеляційної інстанції було надано належну оцінку доводам Державної служби України з безпеки на транспорті щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які були обґрунтовані саме введенням в Україні воєнного стану.
		У цьому контексті Суд зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
		Уведений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між іншим, сама собою ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
		При оцінювані поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
		Тож сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках. 
		Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
		Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
		Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
		До того ж, у пункті 49 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказав, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
		З огляду на зазначене, наведені Державною службою України з безпеки на транспорті причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року не можна розцінювати як обставини, які об`єктивно унеможливили звернення відповідача з апеляційною скаргою.
		За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
		Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		 
		……………………………………
		 
		 
		……………………………………
		 
		 
		……………………………………
		Н.М. Мартинюк
		А.В. Жук
		Л.О. Єресько,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...