Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/8960/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 19.02.2025. Зареєстровано: 19.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2025.
Дата набрання законної сили: 30.04.2025
Номер судового провадження: 2/333/106/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Унікальний номер справи 333/8960/23
		Номер провадження 2/333/106/25
		 
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2025 року м. Запоріжжя
		       Комунарський  районний  суд  м.  Запоріжжя  у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Дондик О.Ю.,
		       розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, 
		за участі:
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - ОСОБА_2 ,
		представника відповідача - Мельникової Я.В.,
		В С Т А Н О В И В:
		І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
		механізми здійснення авторизації у Приват24 без відома власника рахунку. Банком 04.07.2023 р. позивачу приблизно о 16:00 годині почали приходити смс- повідомлення з онлайн-додатку «Приват24». Зайшовши у додаток, позивач побачив, що на його пенсійну картку зарахована пенсія в розмірі 3836,00 грн. Кредитною карткою позивач користується протягом двох років, на ній встановлений кредитний ліміт в розмірі 50 000,00 грн. Зазначені картки перебувають лише у позивача, в користування їх він нікому не давав, паролі від карток не повідомляв, за жодними посиланнями не переходив, ніякі грошові допомоги не оформлював. В той же день через годину позивач звернувся до відділення АТ КБ «ПриватБанку» і заблокував зазначені картки. 04.07.2023 р. невстановлені особи, перебуваючи у м. Ніжин (ймовірно Чернігівська область) таємно, невідомим способом чи за допомогою невідомих засобів без отримання від позивача будь-яких кодів/повідомлень/здійснення йому дзвінків, в умовах воєнного стану, заволоділи грошовими коштами з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 у загальній сумі 53040,00 грн., з яких: 47 164, 00 грн. знято в декількох банкоматах за рахунок кредитних коштів з I картки позивача; з урахуванням комісії 2 040,00 грн. загальна сума матеріальних збитків, завданих АТ КБ «ПриватБанк», 49 204,00 грн.; 3 836, 00 грн. перекази між пенсійним та кредитним рахунками позивача, чим завдали позивачу матеріальних збитків на суму 3 836 грн. У подальшому вказані кошти також були зняті в банкоматі.
		04.07.2023 р., невідкладно (через годину після подій), після цих транзакцій позивач прибув до відділеня АТ КБ «ПриватБанку», де здав банківську картку № НОМЕР_2 та кредитну картку № НОМЕР_1 , заблокував їх, після чого отримав нові картки та довідку операцій по картці/рахунку за період 04.07.2023-04.07.2023. Вказаною довідкою зазначено переказ грошових коштів позивача з банківської картки № НОМЕР_2 на кредитну картку № НОМЕР_1 та зняття готівки у м. Ніжин.
		Після транзакцій позивачем було зроблено скріншоти у мобільному додатку «Приват24», які підтверджують, що 04.07.2023 р. о 15 годині 50 хвилин з кредитної картки № НОМЕР_1 було знято грошові кошти у сумі 20 800, 00 грн. з банкомату DN 00 у місті Ніжин. Згодом 04.07.2023 р. о 15 годині 54 хвилини було здійснено переказ грошових коштів з пенсійної картки № НОМЕР_2 на кредитну картку № НОМЕР_1 у сумі 3 836,00 грн. 04.07.2023 р. о 15 годині 54 хвилини з кредитної картки № НОМЕР_1 у банкоматі BRANCH 10024-0281, у місті Ніжин відбулося зняття грошових кошті на суму 20 800, 00 грн.
		04.07.2023 р. о 15 годині 55 хвилин грошовий переказ у сумі 3 836, 00 грн. зараховано на кредитну картку № НОМЕР_1 . 04.07.2023 р. о 16 годині 05 хвилин з банкомату ATM5996 у місті Ніжин відбулося зняття готівки на суму 11 440, 00 грн.
		05.07.2023 р. до ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, невідкладно (менше, ніж через 23 години після подій), надійшла заява від позивача про те, що 04.07.2023 р. приблизно о 16:00 годині, невідома особа, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, при невідомих обставинах здійснила крадіжку грошових коштів з банківської картки позивача АТ КБ «ПриватБанку» № НОМЕР_1 , спричинивши матеріальних збитків на суму 53,040 (ЄО № 12568 від 05.07.2023 р.). З метою всебічного, повного та неупереджуваного розслідування даного кримінального провадження було прийнято рішення провести невідкладні слідчі (розшукові) дії.
		05.07.2023 р. було оглянуто предмет позивача, а саме: мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 10 PRO», про що складено відповідний протокол огляду предмета від 05.07.2023 р. При вході до онлайн-додатку АТ КБ «Приват24» встановлено, що з банківської пенсійної картки № НОМЕР_2 був здійснений переказ коштів в розмірі 3836 грн. на кредитну банківську карту № НОМЕР_1 , а далі з кредитної банківської картки № НОМЕР_1 здійснювались зняття грошових коштів трьома транзакціями в розмірі 11440 грн., 20800 грн., 20800 грн. В описі транзакцій вказано, що гроші знімались з банкоматів. Вказане підтверджується скріншотами з онлайн-додатку АТ КБ «Приват24». Окрім того, скріншотами підтверджується, що 05.07.2023 р. з 10 години 29 хвилин і по 10 годину 31 хвилину було перевірено версію Андроїд телефону позивача, оновлення системи безпеки телефону, данні від оператора (номер телефону НОМЕР_3 ), а також IMEI 1, ICCID 1, IMEI 2 телефону позивача.
		05.07.2023 р. позивача було допитано в якості потерпілого. По суті заданих питань позивачем було повідомлено, що 04.07.2023 р. позивачу приблизно о 16:00 годині почали приходити смс-повідомлення з онлайн-додатку АТ КБ «Приват24». Зайшовши у додаток позивач побачив, що на його пенсійну картку зарахована пенсія в розмірі 3836,00 грн. Кредитною карткою позивач користується на протязі двох років, на ній встановлений кредитний ліміт в розмірі 50 000 грн. Зазначені картки перебувають лише у позивача, в користування їх він нікому не давав, паролі від карток не повідомляв, за жодними посиланнями не переходив, ніякі грошові допомоги не оформлював.
		06.07.2023 р. слідчим СВ ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій обл. було направлено доручення на проведення слідчих (розшукових) дій начальнику ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій обл. з проханням доручити підпорядкованим працівникам СКП відділу поліції № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій обл. встановити та допитати в якості свідків осіб, щодо відомих їм обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Постановою слідчого СВ ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій обл. від 05.07.2023 року позивача було визнано потерпілим в даному КП. Оперуповноваженим СКП відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, ст. лейтенантом поліції було надано рапорт, згідно якого, в ході виконання доручення слідчого СВ відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР за № 120230082040001046 від 05.07.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, встановити та допитати свідків вчинення кримінального правопорушення не вдалось можливим.
		13.07.2023 р. позивач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» із заявою щодо повернення позивачу коштів, які були викрадені з його картки № НОМЕР_1 та просив не нараховувати відсотки за використання кредитних коштів, які були викрадені з картки № НОМЕР_1 .
		07.09.2023 р. слідчим СВ відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, лейтенантом поліції було подано клопотання про тимчасовий доступ до документів слідчому судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя з проханням надати право тимчасового доступу до оригіналів банківських документів, які перебувають у володінні юридичної особи АТ КБ «Приват Банк» МФО банку (305299) за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 30; розглянути клопотання без участі співробітників АТ КБ «ПриватБанк»; надати можливість проведення тимчасового доступу до речей і документів слідчим, уповноваженим на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні або іншій уповноваженій особі за їх дорученням. Станом на дату складання цього позову ухвали слідчого судді у позивача немає.
		14.09.2023 р. позивач звернувся до начальника СВ відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області з заявою про залучення його до кримінального провадження як потерпілого та просив внести відповідні відомості до ЄРДР та надати витяг з цього реєстру із зазначенням позивача в якості потерпілого.
		16.09.2023 р. представник позивача звернувся з адвокатським запитом до АТ КБ «ПриватБанк» щодо надання вичерпної інформації та документів стосовно крадіжки (або шахрайських дій) грошових коштів з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 (IBAN № НОМЕР_4 ), договір № SAMDNWFC00071647812 від 01.11.2021 р. за 04.07.2023 року (у т.ч. зображень з камер банкоматів, в яких були зняті кошти). У випадку, якщо зняття грошових коштів було здійснено не з банкомату АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 (IBAN № НОМЕР_4 ), договір № SAMDNWFC00071647812, надати будь-яку відому банку інформацію з якого саме банкомату із зазначенням банку або фінансової установи було здійснено вищевказане зняття коштів.
		Окрім того, представник позивача звертався до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою - повідомленням від 16.09.2023 р. де просив: скасувати усі транзакції по картці АТ КБ «ПриватБанк» за 04.07.2023 року, що була відкрита на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ; зарахувати суму 49 204,00 грн. та суму списаних відсотків за користування кредитними грошовими коштами на рахунок відкритий на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 в АТ КБ «ПриватБанк»; звернутись до начальника слідчого відділу відділення поліції №4 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області із заявою в порядку ст. 55 КПК України про залучення банку до кримінального провадження (№12023082040001046), як потерпілого, оскільки протиправними діями невстановлених осіб банку завдано матеріальної шкоди.
		20.09.2023 р. представником позивача було направлено клопотання про надання матеріалів кримінального провадження № 120230082040001046 від 05.07.2023 р. для ознайомлення (з можливістю зняття фотокопій).
		28.09.2023 р. представником позивача було подано клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 120230082040001046 (в порядку ст. 220 КПК України) до СВ відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. На заяву-повідомлення представника позивача від 16.09.2023 р. та адвокатський запит від 16.09.2023 р., АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, а саме банківською таємницею. У зв`язку із тим, що разом із заявою-повідомленням та адвокатським запитом не подано повний перелік необхідних документів, банк змушений відмовити у наданні запитуваної інформації.
		Таким чином, позивачем не було порушено умов договору, укладеного з АТ КБ «ПриватБанком», пенсійну картку, кредитну картку та їхні реквізити третім особам позивач не передавав та не повідомляв свій ПІН-код та CVV2 код. Також не надавав розпорядження щодо списання грошових коштів з його рахунків (не отримував смс-повідомлень з кодом підтвердження), не передавав свою SIM-карту третім особам, терміново після виявлення правопорушення ним було здійснено звернення про незаконне списання невідомими особами грошових коштів до AT КБ «ПриватБанк» як в письмовій, так і в усній формах. Позивачем невідкладно було написано заяву до правоохоронних органів про факт вчинення невідомою особою протиправних дій стосовно його карткових рахунків.
		У зв`язку з викладеним, позивач просить зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів на його особистому рахунку, припинити нарахування та скасувати нараховані відсотки, неустойки на кредитні кошти картки універсальна за № НОМЕР_1 (IBAN № НОМЕР_4 , угода від 01.11.2021) та інші санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення фінансових операцій (транзакцій) 04.07.2023 року; стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 1 679 грн. 35 коп., які були безпідставно стягнуті відповідачем з пенсійної картки позивача в рахунок погашення боргу за кредитною карткою останнього та витрати на професійну правничу допомогу.
		ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
		24.11.2024 представником відповідача подано відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував в повному обсязі, вказавши наступне. Службовою перевіркою, спірної транзакції встановлено, що 04.07.2023 р. з картки клієнта ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) № НОМЕР_1 було знято 53040 грн. Кошти були зняті через банкомат CACN9387 (г. Нежин, ул. Николая Гоголя, д. 2А), A2401848 (Ощадбанк - 11,SHEVCHENKA, NIZHYN), A0105996 (Райффайзен Банк - NIZHYN SILMASH, 109.SHEVCHENKO S). При подальшій перевірці встановлено, що 04.07.2023 р. О 16:15:24 ОСОБА_1 звернувся на лінію підтримки 3700 з повідомленням про шахрайство. У своєму повідомленні він заперечував будь які дії що до передачі конфіденційної інформації та переходу за посиланнями в соцмережах. Аналіз фото з банкомата CACN9387 показав, що кошти знімає невідома особа. Аналіз входів в Приват24 клієнта ОСОБА_1 показав, що в період з 01.01.2023 р. по 01.09.2023 р. він активно користувався Приват24 а входи проводились з довіреного пристрою M2101K6G|REDMI (IMEI - НОМЕР_12, притаманні IP - НОМЕР_13 провайдер Kyivstar, НОМЕР_14 провайдер ISP DiaNet, DiaNet LTD). Аналіз входів в Приват24 з 01.01.2023 р. по 01.09.2023 р. По IMEI -НОМЕР_11 показав, що всі входи відбувалися в період з 30.06.2023 р. по 04.07.2023 р. тільки з номера НОМЕР_3 , який є фінансовим номером ОСОБА_1 . Зміни ПІН -коду або номеру фінансового телефону ОСОБА_1 не відбувалось. Перегляд повідомлень показав, що коли відбувались входи в Приват24, ОСОБА_1 , для інформування, надсилалися повідомлення в Приват24. 2023-06-30 15:12:44 на фінансовий номер клієнта НОМЕР_3 було відправлено форму для підтвердження сесії для входу в Приват 24; 2023-06-30 15:14:10 клієнт через фінансовий номер клієнта НОМЕР_3 шляхом натискання цифри "1" підтвердив вхід до Приват24. Таким чином, клієнт був проінформований банком про операції з його картками. Також встановлено, що зняття в банкоматах відбувалось по токену НОМЕР_10, який було підв`язано до його картки НОМЕР_1 у зовнішніх платіжних сервісах Google Pay або Apple Pay. Виходячи з викладеного, можливо припустити, що ОСОБА_1 приховує від банку та суду події які перебували перед відкриттям картки НОМЕР_1 та операції по ній. Таким чином можливо припустити, що ОСОБА_1 не був щирий та відвертий або забув розповісти про події, які відбувалися 30.06.2023 р. у повідомлені банку про шахрайство та приховує факт передачі конфіденційної інформації у телефонній розмові або перехід по фішинговому посиланню та став жертвою шахраїв. При перевірці порушень з боку банку не виявлено. Позивач з власної волі надав шахраям свій пароль (відомий тільки йому) для входу в Приват24 та підтвердив авторизацію входу до власного Приват24, та наразі намагається покласти за свої дії відповідальність на банк. На підставі підписаних анкет-заяв про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, між ПриватБанком та позивачем склалися договірні правовідносини щодо надання банківських послуг. На підставі цих анкет-заяв Банком видавалися клієнтові платіжні та кредитні картки і на час здійснення спірних операцій діяла в тому числі кредитна картка зі встановленим кредитним лімітом, якою позивач користувався. Згідно анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, та взагалі усіх анкет, які складені позивачем зазначений телефон: НОМЕР_3 є фінансовим. Під час здійснення спірних транзакцій та до них , сім карта яка належить позивачу не перевипускалась, телефон позивач не втрачав отже відсутні бути будь які здійснені належним чином банківські перекази через додаток Приват24 на загальну суму 53040,00грн., які не є „ помилковими", бо його вчинено не з вини банку та доказів провини банку позивачем не надано. На час здійснення спірних транзакцій у Банка були відсутні будь-які заяви від клієнта про блокування карток та правові підстави для нездійснення цих платежів клієнта, а тому з боку Банка не було вчинено жодних порушень. Відповідальність за здійснення 04.07.2023 р. банківських операцій з переказу коштів та оплати послуг повністю покладається на позивача. Як слідує з обставин справи, „спірні" операції здійснені 04.07.2023 р., а позивач звернувся до ПриватБанка щодо невизнання транзакцій та блокування карток лише після здійснення цих операцій. Нормами права чітко та однозначно розмежовані часові межі відповідальності сторін за відшкодування збитків від здійснення „спірних" операцій. Банк несе відповідальність за збитки клієнта від можливих шахрайських дії за банківські операції, які вчинені лише після повідомлення клієнта про необхідність блокування карток чи про втрату карток, а не до цього, як бажає Позивач. Отже, через власну недбалість Позивача та власні його дії, що були спрямовані на повідомлення/розголошення стороннім особам власних персональних даних та даних кредитної картки, надало шахраям доступ до її додатку Приват24 та надало їм можливість здійснити вхід до додатку Приват24 клієнта та розпоряджатися його кредитними та власними коштами. Таким чином, у цьому випадку та у цій справі ризик збитків від здійснення операцій 04.07.2023 р. було вчинено хоч й невідомими особами-шахраями, але були здійснені саме санкціоновано самим клієнтом, який надав цим особам доступ до його власного додатку Приват24 та її банківських рахунків/карток. Наявність кримінальної справи та визнання позивача потерпілою особою захищають його порушені права, бо позивач зможе стягнути завдану шкоду в порядку цивільного позову з шахраїв. Крім того, щодо відшкодування понесених позивачем правничої (правової) допомоги у розмірі 51500,00 грн., вказали, що заявлена сума не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості, а тому просили і в цій частині відмовити.
		У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги, з тих тверджень, що зазначені позові, просили задовольнити. 
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві, додатково зазначила, що банком було надано фото невідомої особи, котра знімала кошти з банкомата та саме до неї має біти пред`явлений позов.
		ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
		Ухвалою судді Дмитрієвої М.М. від 18.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою суду від 27.11.2023 року витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» належним чином засвідчені матеріали службової перевірки спірних транзакцій за фактом крадіжки (або шахрайських дій) грошових коштів з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_4 ), договір SAMDNWFC00071647812 від 01 листопада 2021 року та з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» IBAN UAIBAN НОМЕР_7 , від 04 липня 2023 року, інформацію з яких банкоматів відбувалось зняття грошових коштів та фотографії особи яка проводила такі транзакції. Витребувано у СВ ВП №4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області належним чином засвідченні копії матеріалів кримінального провадження №12023082040001046 від 05 липня 2023 року.
		Ухвалою від 25.04.2024 року підготовче провадження по справі закінчено. Розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні.
		Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.06.2024 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів після судді Дмитрієвої М.М., призначено судове засідання.
		ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
		        ОСОБА_1 користувався послугами банку АТ КБ «Приватбанк» по обслуговуванню платіжних карток № № НОМЕР_8 .
		       04.07.2023 внаслідок шахрайських дій невідомих осіб з кредитної картки позивача № НОМЕР_1 було знято грошові кошти у сумі 20 800, 00 грн. з банкомату DN 00 у місті Ніжин. Згодом 04.07.2023 р. о 15 годині 54 хвилини було здійснено переказ грошових коштів з пенсійної картки № НОМЕР_2 на кредитну картку № НОМЕР_1 у сумі 3 836,00 грн. 04.07.2023 р. о 15 годині 54 хвилини з кредитної картки № НОМЕР_1 у банкоматі BRANCH 10024-0281, у місті Ніжин відбулося зняття грошових кошті на суму 20 800, 00 грн. 04.07.2023 р. о 15 годині 55 хвилин грошовий переказ у сумі 3 836, 00 грн. зараховано на кредитну картку № НОМЕР_1 . 04.07.2023 р. о 16 годині 05 хвилин з банкомату ATM5996 у місті Ніжин відбулося зняття готівки на суму 11 440,00 грн.
		       Факт перерахування грошових коштів з рахунків позивача підтверджується платіжними документами, випискою по рахункам позивача, скріншотами з мобільного додатку «Приват24» та не заперечується відповідачем.
		       Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12023082040001046 від 05 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, 05.07.2023 ОСОБА_1 вручена пам?ятка про процесуальні права та обов?язки потерпілого та того ж дня допитано в якості потерпілого. Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2023 року надано тимчасовий доступ до оригіналів банківських документів, які перебувають у володінні юридичної особи: ПАТ КБ «Приват банк», яка не була виконана. Станом на теперішній час досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12023082040001046 від 05.07.2023 триває.        
		На виконання ухвали суду від 27.11.2023 року АТ КБ «Приват банк» надано відповідь, якою повідомлено, що проведеною службовою перевіркою спірної транзакції встановлено, що 04.07.2023 р. з картки клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було знято 53040 грн. Кошти були зняті через банкомат CACN9387 (г. Нежин, ул. Николая Гоголя, д. 2А), A2401848 (Ощадбанк - 11,SHEVCHENKA, NIZHYN), A0105996 (Райффайзен Банк -NIZHYN SILMASH, 109.SHEVCHENKO S). При подальшій перевірці встановлено, що 04.07.2023 р. о 16:15:24 ОСОБА_1 звернувся на лінію підтримки 3700 з повідомленням про шахрайство. У своєму повідомленні він заперечував будь-які дії щодо передачі конфіденційної інформації та переходу за посиланнями в соцмережах. Аналіз фото з банкомата CACN9387 показав, що кошти знімає невідома особа. Аналіз входів в Приват24 клієнта ОСОБА_1 показав, що в період з 01.01.2023 р. по 01.09.2023 р. він активно користувався Приват24, а входи проводились з довіреного пристрою M2101K6G|REDMI (IMEI - НОМЕР_12, притаманні IP - НОМЕР_13 провайдер Kyivstar, НОМЕР_14 провайдер ISP DiaNet, DiaNet LTD). Аналіз входів в Приват24 з 01.01.2023 р. по 01.09.2023 р. По IMEI - НОМЕР_11 показав, що всі входи відбувалися в період з 30.06.2023 р. по 04.07.2023 р. тільки з номера НОМЕР_3 , який є фінансовим номером ОСОБА_1 . Перегляд повідомлень показав, що коли відбувались входи в Приват24, ОСОБА_1 , для інформування, надсилалися повідомлення в Приват24. 2023-06-30 15:12:44 на фінансовий номер клієнта НОМЕР_3 було відправлено форму для підтвердження сесії для входу в Приват 24; 2023-06-30 15:14:10 клієнт через фінансовий номер клієнта НОМЕР_3 шляхом натискання цифри "1" підтвердив вхід до Приват24. Таким чином клієнт був проінформований банком про операції з його картками.
		V. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
		Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		У частині першій статті 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.
		Відповідно до частин 1,2 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги», надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Відповідно до п.п. 42-44 ч.1 ст.1 Закону неналежна платіжна операція-платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач-особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник-особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).
		Згідно з ч.4 ст. 67 Закону надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
		Крім цього частинами 1, 3-5 ст. 68 Закону електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію користувача під час:
		- отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;
		- ініціювання дистанційної платіжної операції;
		- будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої ідентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних ідентифікації.
		Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
		Таким чином, крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
		Згідно з позиціями Верховного Суду України у аналогічних справах, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Саме такі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23).
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61- 17629св18)зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.
		В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, правильно виходив з того, ПАТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 27 липня 2015 року та 30 липня 2015 року щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 9 792,00 грн. Доводи заявника про те, що суди попередніх інстанцій не урахували порушення відповідачем Умов та правила надання банківських послуг, що призвело до несанкціонованого коштів з його карткового рахунку, оскільки він своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях, що не мають доказового підтвердження».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц (провадження № 61- 3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61- 16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
		Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що 04.07.2023 року позивач не вчиняв дії, спрямовані на зняття чи перерахунок коштів з його карткових рахунків, зокрема з кредитної картки № НОМЕР_1 у сумі 20 800, 00 грн. з банкомату DN 00 у місті Ніжин; переказ грошових коштів з пенсійної картки № НОМЕР_2 на кредитну картку № НОМЕР_1 у сумі 3 836,00 грн.; зняття з кредитної картки № НОМЕР_1 у банкоматі BRANCH 10024-0281, у місті Ніжин грошових кошті на суму 20 800, 00 грн.; зняття з банкомату ATM5996 у місті Ніжин готівки на суму 11 440,00 грн., а всього на суму 53040,00 грн. Після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів позивачем здійснено передбачені законом дії, а саме повідомлено банк про виявлені обставини, на підставі чого банком було ініційовано службову перевірку.
		У даній справі судом не встановлено та відповідачем не надано жодних доказів, які б безспірно підтверджували, що списання грошових коштів з рахунків позивача стало можливим виключно в результаті розголошення ним конфіденційної інформації по своїй картці, передачі даних та паролів третім особам, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У відзиві і в заяві на виконання ухвали суду від 27.11.2023 відповідач посилаввся на проведену ним службову перевірку спірної транзакції, якою встановлено, що 04.07.2023 р. з картки клієнта ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) № НОМЕР_1 було знято 53040 грн. Кошти були зняті через банкомат CACN9387 (г. Нежин, ул. Николая Гоголя, д. 2А), A2401848 (Ощадбанк - 11,SHEVCHENKA, NIZHYN), A0105996 (Райффайзен Банк - NIZHYN SILMASH, 109.SHEVCHENKO S). При подальшій перевірці встановлено, що 04.07.2023 р. О 16:15:24 ОСОБА_1 звернувся на лінію підтримки 3700 з повідомленням про шахрайство. У своєму повідомленні він заперечував будь які дії що до передачі конфіденційної інформації та переходу за посиланнями в соцмережах. Аналіз фото з банкомата CACN9387 показав, що кошти знімає невідома особа. Аналіз входів в Приват24 клієнта ОСОБА_1 показав, що в період з 01.01.2023 р. по 01.09.2023 р. він активно користувався Приват24 а входи проводились з довіреного пристрою M2101K6G|REDMI (IMEI - НОМЕР_12, притаманні IP - НОМЕР_13 провайдер Kyivstar, НОМЕР_14 провайдер ISP DiaNet, DiaNet LTD).
		Аналіз входів в Приват24 з 01.01.2023 р. по 01.09.2023 р. По IMEI -НОМЕР_11 показав, що всі входи відбувалися в період з 30.06.2023 р. по 04.07.2023 р. тільки з номера НОМЕР_3 , який є фінансовим номером ОСОБА_1 . Зміни ПІН -коду або номеру фінансового телефону ОСОБА_1 не відбувалось. Перегляд повідомлень показав, що коли відбувались входи в Приват24, ОСОБА_1 , для інформування, надсилалися повідомлення в Приват24. 2023-06-30 15:12:44 на фінансовий номер клієнта НОМЕР_3 було відправлено форму для підтвердження сесії для входу в Приват 24; 2023-06-30 15:14:10 клієнт через фінансовий номер клієнта НОМЕР_3 шляхом натискання цифри "1" підтвердив вхід до Приват24. Таким чином, клієнт був проінформований банком про операції з його картками. Також встановлено, що зняття в банкоматах відбувалось по токену НОМЕР_10, який було підв`язано до його картки НОМЕР_1 у зовнішніх платіжних сервісах Google Pay або Apple Pay. Виходячи з викладеного можливо припустити, що ОСОБА_1 приховує від банку та суду події які перебували перед відкриттям картки НОМЕР_1 та операції по ній. Таким чином можливо припустити, що ОСОБА_1 не був щирий та відвертий або забув розповісти про події, які відбувалися 30.06.2023 р. у повідомлені банку про шахрайство та приховує факт передачі конфіденційної інформації у телефонній розмові або перехід по фішинговому посиланню та став жертвою шахраїв. При перевірці порушень з боку банку не виявлено. Позивач з власної волі надав шахраям свій пароль (відомий тільки йому) для входу в Приват24 та підтвердив авторизацію входу до власного Приват24, та наразі намагається покласти за свої дії відповідальність на банк. 
		Слід зазначити, що сам акт службової перевірки суду не надано.
		Для з`ясування питання, що саме малося на увазі у відзиві відповідача щодо припущення, що ОСОБА_1 приховує від банку та суду події, які перебували перед відкриттям картки НОМЕР_1 , уточнення про які саме події йдеться мова у відзиві, судом зобов`язано відповідача надати відповідні відомості.
		30.10.2024 до суду відповідачем надано додаткові відомості щодо відкриття рахунку № НОМЕР_4 , логи входів в Приват24 з 01.01.2023 по 01.09.2023, додано скриншоти з програмних комплексів банку. 
		Однак, з наданої інформації неможливо встановити, що, як зазначає відповідач, Позивач з власної волі надав шахраям свій пароль (відомий тільки йому) для входу в Приват24 та підтвердив авторизацію входу до власного Приват24.
		Отже, посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що ОСОБА_1 втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Судом встановлено факт звернення позивача до банку про скасування спірної транзакції, а так само його звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту його звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.
		Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
		Аналогічні правові висновки відображені у постанові Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі №456/4026/21
		З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
		При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу в загальній сумі 51500,00 грн. суд виходить з такого. 
		Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Частиною 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Тивоненко Д.Р. було укладено договір про надання правничої допомоги № 11/09 від 11.09.2023 року, відповідно до п.п 1.1. якого предметом договору є надання юридичних послуг клієнту.
		Відповідно до акту № 1 надання послуг від 06.10.2023 адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги:
		1)консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, у тому числі: проведення двох зустрічей з Клієнтом, попереднє вивчення та аналіз наданих Клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової практики Верховного Суду, формування висновку щодо можливості захисту прав Клієнта в судовому порядку - 3 години; гонорар за надану послугу 3 000,00 грн;
		2)складання позовної заяви - 5 годин; гонорар за надану послугу 8 000,00 грн;
		3)складання адвокатського запиту - 2 години; гонорар-3000 грн.;
		4)складання клопотання про витребування доказів - 0,5 години; гонорар за надану послугу 500,00 грн;
		5)підготовка до подачі позовної заяви до канцелярії суду через підсистему Електронний суд, у тому числі роздруківка позову , добірка та сканування письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів - 3 години; гонорар за надану послугу 1 000,00 грн.;
		6)представництво інтересів Клієнта в Суді в одному судовому засіданні, незалежно від тривалості засідання та його виду (підготовче засідання, судове засідання) - гонорар за надану послугу 300,00 грн.
		7) представництво інтересів Клієнта в рамках кримінального провадження № 12023082040001046 - 10 годин; гонорар за надану послугу 10 000,00 грн.
		Вартість послуг за цим договором встановлюється сторонами в розмірі 29500,00 грн.
		За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність від» 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
		Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги № 11/09 від 11.09.2023 року розмір гонорару Адвокатського бюро, а також умови і порядок його сплати визначаються у додатках до цього договору (п. 5.1). 
		Відповідно до Додатку №1 до договору (перелік та вартість послуг за договором) визначені додатково наступні послуги: складання будь-яких заяв, адвокатських запитів, клопотань - від 1500 грн.; складання відповіді на відзив - 6000 грн.; перегляд справи в суді апеляційної інстанції - від 8000 грн.; перегляд справи у Верховному Суді - від 10000 грн. Загальна сума - 51500 грн.
		Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд доходить висновку, що наявні у матеріалах справи докази не у повному обсязі доводять реальність та обґрунтованість витрат на правову допомогу.
		У акті зазначено, що адвокатом Тивоненко Д.Р. надавались клієнту ОСОБА_1 послуги, які полягають у складанні відповіді на відзив, однак доказів на підтвердження виконання адвокатом цих послуг суду не надано.
		Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу за надання послуги, яка полягає у підготовці до подачі позовної заяви до канцелярії суду через підсистему Електронний суд, у тому числі роздруківка позову , добірка та сканування письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів та складає 1 000,00 грн., то суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки на переконання суду ця послуга є складовою послуги, яка полягає у складанні позовної заяви, на яку адвокат згідно акту витратив 3 години.
		В той же час, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
		Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.
		Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
		Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
		Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
		Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
		Подібні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" суд виходив із того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
		Враховуючи вищенаведене, оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, приймаючи до уваги заяву представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу та пропорційність до розміру задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 5 000 грн.
		Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
		У п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати» роз`яснено, що оскільки ст.5Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		В и р і ш и в :
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів - задовольнити.
		Зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» відновити залишок коштів на особистому рахунку ХОДУС ІВАНА ІВАНОВИЧА пенсійної картки (IBAN № НОМЕР_9 , угода від 20.04.2023) до стану 3 836 гривень 93 грн. (власні кошти), у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 04.07.2023 року.
		Зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» відновити залишок кредитних коштів на особистому рахунку ОСОБА_3 , кредитної картки Універсальна за № НОМЕР_1 (IBAN № НОМЕР_4 ), угода від 01.11.2021, до стану 49 337 грн. 20 коп., у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 04.07.2023 року.
		Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 1 679 грн. 35 коп., які були безпідставно стягнуті відповідачем з пенсійної картки позивача в рахунок погашення боргу за кредитною карткою останнього.
		Зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» припинити нарахування та скасувати нараховані відсотки, неустойки на кредитні кошти картки універсальна за № НОМЕР_1 (IBAN № НОМЕР_4 , угода від 01.11.2021) та інші санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення фінансових операцій (транзакцій)04.07.2023 року.
		Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір на користь держави у сумі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ гривень 20 копійок.
		Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 /п`яти тисяч/ гривень 00 копійок.
		Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги в Комунарський районний суд міста Запоріжжя.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», розташоване за адресою: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570.
		Повний текст рішення складено 17.02.2025.
		 
		Суддя Ю.В. Ковальова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...