Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/26570/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2025.
Дата набрання законної сили: 12.02.2025
Номер судового провадження: 61-14889ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 757/26570/23
		провадження № 61-14889св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
		 
		учасники справи:
		заявник - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області,
		заінтересовані особи:  ОСОБА_1 , публічне акціонерне товариство «Акціонерний Комерційний Банк «Індустріалбанк»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Печерського районного суду міста Києва 
		від 04 березня 2024 року у складі судді Григоренко І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Нежури В. А., Невідомої Т. О., Соколової В. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст вимог заявника 
		 
		У червні 2023 року Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулося до суду із заявою пророзкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
		 
		Заяву мотивовано тим, що заявник провів аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів по ознаці «157» (дохід, виплачений самозайнятій особі) за 2018 рік, сума виплаченого доходу платника податків ОСОБА_1 склала 558 019 грн, однак останньою до контролюючого органу надано податкову декларацію платника єдиного податку за 2018 рік із задекларованою сумою доходу у розмірі 546 236 грн, відтак розбіжність складає 11 783,00 грн.
		У зв`язку із виявленою розбіжністю, ГУ ДПС у Запорізькій області за місцем реєстрації платника податків було направлено запит від 19 липня 2019 року про надання пояснень та документального підтвердження, відповіді на який отримано не було. Разом з тим, 21 травня 2020 року заявником від державного реєстратора отримано інформацію про припинення підприємницької діяльності платника податків ОСОБА_1 . 
		На підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 16 березня 2023 року, направлень від 27 березня 2023 року, з 27 березня 2023 року повинна була розпочатися документальна позапланова виїзна перевірка платника податків ОСОБА_1 , однак під час здійснення цього дня працівниками податкової служби виходу за податковою адресою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) встановлено, що остання за цією адресою відсутня, про що складено відповідний акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків.
		Відповідно до інформаційних даних АІС «Податковий блок», платник податків ОСОБА_1 для проведення розрахункових операції використовувала рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ,
		№ НОМЕР_3 , відкриті в ПАТ «АКБ «Індустріалбанк».
		Заявник вважав, що інформація про рух коштів по розрахунковому рахунку платника податків ОСОБА_1 надасть змогу належним чином виконати покладені на ГУ ДПС у Запорізькій області повноваження, зокрема, розпочати проведення документальної позапланової виїзної перевірки з метою здійснення контролю за додержанням податкового, валютного та іншого законодавства.
		Посилаючись на викладене, ГУ ДПС у Запорізькій області просило зобов`язати ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» надати інформацію в паперовому або електронному вигляді про обсяг та рух коштів по рахунках ОСОБА_1 , а саме інформацію про рух грошових коштів на розрахунковому рахунку: 
		№ НОМЕР_1 ; №  НОМЕР_4 ; №  НОМЕР_3 за період з 01 січня 2017 року по дату закриття, в розрізі контрагентів з надання дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ.
		 
		 
		 
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		 
		Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня           2024 року,заяву ГУ ДПС у Запорізькій області задоволено частково. 
		Зобов`язано ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» надати ГУ ДПС у Запорізькій області інформацію, що містить банківську таємницю, про обсяг та рух коштів по рахунках платника податків фізичної особи ОСОБА_1 по рахунках № НОМЕР_1 ,                         № НОМЕР_2 за період з 01 січня 2017 року по 21 травня 2020 року із зазначенням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ. В іншій частині відмовлено.
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що ГУ ДПС у Запорізькій області вчинило визначені законом дії для проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 , однак проведення цієї перевірки було неможливими з незалежних він нього причин, зокрема, через відсутність останньої за податковою адресою, а також ненадання відповіді на запит контролюючого органу, відтак заява ГУ ДПС у Запорізькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, є обґрунтованою, проте підлягає частковому задоволенню, а саме за період часу з 01 січня 2017 року до 21 травня 2020 року, оскільки позапланова документальна виїзна перевірка призначена наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 16 березня 2023 року визначена саме за вказаний період, а не по дату закриття рахунків.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		 
		07 листопада 2024 року ГУ ДПС у Запорізькій області, шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд», подалодо Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви у повному обсязі.
		 
		Підставою касаційного оскарження заявник обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 квітня 
		2023 року у справі № 758/6507/18 (провадження № 61-10185св22).
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що заявник довів, що розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю із зазначенням контрагентів, а також дати та суми проведених операцій та призначення кожного платежу по розрахункових рахунках необхідна з метою використання при проведенні перевірки ОСОБА_1 .
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		Встановлені судами фактичні обставини справи
		 
		ОСОБА_1 зареєстрована Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради як ФОП 11.10.2013 та взята на облік як платник податків в ГУ ДПС у Запорізькій області, податкова адреса: АДРЕСА_2 .
		 
		21 травня 2020 року державним реєстратором здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , проте, з податкового обліку останню не знято.
		 
		Для вручення наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 16 березня 2023 року № та пред`явлення направлень на перевірку від 27 березня 2023 року було здійснено вихід за податковою адресою ОСОБА_1 , однак при виході було встановлено, що ОСОБА_1 відсутня за податковою адресою, про що ГУ ДПС у Запорізькій області складено акт від 27 березня 2023 року про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків - фізичної особи за податковою адресою (а. с. 10).
		 
		Для встановлення місцезнаходження платника податків ГУ ДПС у Запорізькій області направлено запит до ГУ НП у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою.
		 
		ГУ ДПС у Запорізькій області до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради направлено запит про надання відомостей щодо реєстрації місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо ОСОБА_1 . 
		 
		На адресу платника податків ОСОБА_1 ГУ ДПС у Запорізькій області направлялися запити від 19 липня 2019 року та від 05 січня 2023 року про надання інформації та документального підтвердження, які залишилися без реагування.
		 
		Відповідно до інформаційних даних АІС «Податковий блок» платник податків - фізична особа ОСОБА_1 для проведення розрахункових операції використовувала рахунки № НОМЕР_1 , 
		№ НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкриті в ПАТ «АКБ «Індустріалбанк».
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 
		411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Оскільки доводи касаційної скарги зводяться до незаконності судових рішень в частині відмови у задоволенні заяви про розкриття банківської таємниці в розрізі контрагентів ФОП ОСОБА_1 , то відповідно до статті 400 ЦПК України в іншій частині судові рішення не переглядаються.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
		 
		Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.
		 
		Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.
		 
		Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.
		 
		Відповідно до вимог пунктів 20.1.4., 20.1.5. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
		 
		Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
		 
		Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. 
		 
		Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. 
		 
		Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. 
		 
		Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. 
		 
		Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
		 
		За змістом статті 348 ЦПК України у заяві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або зазначенням прав та інтересів, які порушено.
		 
		Вирішуючи заяву ГУ ДПС у Запорізькій області, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ГУ ДПС у Запорізькій області вчинило визначені законом дії для проведення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 , однак проведення цієї перевірки було неможливими з незалежних від контролюючого органу причин, зокрема, через відсутність останньої за податковою адресою, а також ненадання відповіді на запит контролюючого органу, відтак дійшов висновку про те, що заява ГУ ДПС у Запорізькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, є обґрунтованою.
		 
		При цьому суд першої інстанції вважав, що заява ГУ ДПС підлягає частковому задоволенню, а саме за період часу з 01 січня 2017 року до 21 травня 2020 року, оскільки позапланова документальна виїзна перевірка, призначена наказом
		ГУ ДПС у Запорізькій області від 16 березня 2023 року, визначена саме за вказаний період, а не по дату закриття рахунків, як просив заявник.
		 
		Касаційна скарга доводів щодо незаконності судових рішень щодо періоду надання інформації по рахунках не містить.
		 
		Доводи касаційної скарги зводяться до того, що заявник не погоджується із судовими рішеннями про відмову у задоволенні заяви в частині розкриття банківської таємниці в розрізі контрагентів ФОП ОСОБА_1 , однак такі доводи не можуть бути підставою для їх скасування, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, дозвіл на отримання запитуваної у банку інформації стосується безпосередньо і контрагентів ОСОБА_1 у розумінні статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
		 
		Посилання у касаційній скарзі на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2023 року у справі № 758/6507/18 (провадження 
		№ 61-10185св22) колегія суддів відхиляє, оскільки встановлені судами фактичні обставини є різними, у цій справі суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Зокрема, у справі № 758/6507/18 суд виходив із того, що заявник, як контролюючий орган, не довів існування обставин, за яких перевірка є неможливою або є інша об`єктивна потреба у розкритті інформації, яка містить банківську таємницю, відносно платника податків, тоді як справі, яка переглядається, такі обставини заявником доведено. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, 
		у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності 
		від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, 
		від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області залишити без задоволення.
		 
		Рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                     О. В. Білоконь
		О. М. Осіян
		Н. Ю. Сакара

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...