Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/1531/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 20.02.2025. Зареєстровано: 20.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2025.
Дата набрання законної сили: 24.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/357/552/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025111030000074

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/1531/25
		1-кп/357/552/25 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19.02.2025 м. Біла Церква 
		Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025111030000074, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2025 за обвинуваченням
		  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщана Білоцерківського району Київської області, громадянина України, із неповною загальною середньою освітою, неодруженого, утриманців не має, працюючого маляром в санаторії «Діброва» м. Біла Церква Київської області, особи з інвалідністю ІІІ групи, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 
		1) 04.12.2002 Білоцерківським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, 304 КК України до 4 років позбавлення волі, 18.03.2004 від відбування покарання звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік, 3 місяці, 3 дні;
		2) 08.06.2005 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області ч. 2     ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, 11.11.2009 звільненого умовно-достроково з невідбутим строком 2 місяці 5 днів;
		3) 01.04.2011 Білоцерківським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 01.02.2013 звільненого умовно-достроково з невідбутим строком 9 місяців;
		4) 09.12.2016 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування з іспитовим строком 2 роки;
		5) 23.07.2018 Дарницьким районним судом м. Києва за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 до позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 71 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 09.12.2016 та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі, 20.08.2020 звільненого умовно-достроково з невідбутим покаранням 1 рік 12 днів;
		6)  16.10.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 198 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України,
		сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 ,
		УСТАНОВИВ:
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
		Проте, 08.01.2025 близько 11:15 год ОСОБА_3 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебував поблизу ПП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ», що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Михайла Грушевського, 13. В цей час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел на таємне викрадення майна, яке знаходилось на території та приміщеннях вказаного підприємства.
		Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , цього ж дня об 11 годині 18 хвилин, шляхом вільного доступу, через шлагбаум, проник на огороджену, придатну для зберігання майна територію ПП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ», що розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Михайла Грушевського, 13,  де в період часу з 11:18 год по 19:00 год, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, заздалегідь підготовленою металевою трубою, зламав навісний замок підсобного приміщення, яке знаходить біля складу №55 та проник всередину, звідки вчинив крадіжку: зварювального апарату марки IGBT Dnipro-M модель SAB-17DX, вартістю 4876 гривень 72 копійки, акумуляторного дриль-шуруповерту марки Dnipro-M модель CD-201HBC Compact, вартістю 2946 гривень 38 копійок, подовжувача хром1/2'' 20мм TM Raftec, вартістю 75 гривень 00 копійок, монтажної пили марки Dnipro-M модель СМ-35, вартістю 6684 гривень 05 копійок. 
		Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , керуючись єдиним умислом, перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, підійшов до металевого вагончику, що розташований напроти складу № 55 на території вказаного підприємства, де за допомогою заздалегідь підготовленої металевої труби зламав навісний замок до вказаного приміщення та проник всередину, звідки вчинив крадіжку бензопили марки MS180. 35см, вартістю 6917 гривень 11 копійок, бензопили марки MS260. 40см, вартістю 19656 гривень 30 копійок, бензопили марки MS550, вартість якої встановити не надалося можливим, електропили ланцюгової марки Dnipro-M модель DSE-24DS, вартістю 4037 гривень 72 копійки, шліфмашини кутової марки Dnipro-M модель  GL-240, вартістю 3839 гривень 04 копійок, які належать ПП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ».
		Після цього, ОСОБА_3 по черзі переніс вищевказані викрадені речі до бетонного паркану, яким огороджена територія підприємства та перекинувши вказані речі через паркан, на невстановленому в ході досудового розслідування автомобілі з місця вчинення кримінального правопорушення зник з викраденим майном та  розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ПП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» майнової шкоди на суму 49 032 гривні 32 копійки.
		Під час підготовчого судового засідання прокурором надано суду укладену сторонами кримінального провадження 19.02.2025 угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , яку сторони просили затвердити. Згідно з угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення: за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.
		Одночасно сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за скоєння ним кримінальних правопорушень: за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст. 71, 72 КК України покарання за сукупністю вироків ОСОБА_3 визначити шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та невідбутого покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 16.10.2024 та остаточне покарання визначити у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.   
		Обвинувачений ОСОБА_3 позовні вимоги ПП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» визнав та не заперечує проти задоволення цивільного позову та стягнення з нього на користь ПП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ»  з нього  49032 гривні 32 копійки.
		Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину беззастережно визнав повністю, просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Заявлений до нього цивільний позов потерпілого на суму 53 832,32 грн визнав у повному обсязі.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 також підтримав угоду та просив її затвердити.
		Представник потерпілого ОСОБА_6 проти затвердження угоди не заперечувала та просила задовольнити цивільний позов в повному обсязі. 
		Представник потерпілого ТОВ «Білоцерківмаз» - ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. 
		Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, представника потерпілого, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого повне розуміння ним своїх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої   кімнати для ухвалення вироку. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.  
		Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана суспільним інтересам, також правам та інтересам окремих осіб.
		Представниками потерпілого ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , 06.02.2025 надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.
		Укладена угода за своїм змістом відповідає вимогам ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
		Обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 474 КПК України роз`яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз`яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.  
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України, і укладена сторонами угода - є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а тому у суду не виникає необхідності витребувати документи, а також викликати в судове засідання інших осіб та опитувати їх для з`ясування добровільності укладеної угоди. Укладення угоди є правомірним, та таким, що відповідає інтересам потерпілого, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
		Згідно зі ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		Судом встановлено, що покарання сторонами угоди про визнання винуватості визначено у відповідності до положень КК України. Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальній меті призначення кримінального покарання, визначена з урахуванням характеру та тяжкості вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання не встановлено, та є достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		При укладені угоди враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, працевлаштований, не має місце реєстрації, має місце проживання, неодружений, утриманців не має, на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 16.10.2024  ОСОБА_3  засуджений Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 198 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.
		У цьому кримінальному провадженні судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення 08.01.2025, тобто у період невідбутого покарання. 
		Згідно з ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. 
		Крім того, відповідно до ч.4 ст.71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		Відповідно до пункту 25 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 за сукупністю вироків, відповідно до положень статті 71 КК України, покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.
		При визначенні покарання за правилами, передбаченими у статті 71 КК України до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, при цьому, відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму  суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку.
		Відповідно до повідомлення Білоцерківського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області № 1152/32/2/1 від 17.02.2025, ОСОБА_3 з 20.11.2024 перебуває на обліку у центрі як засуджений вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2024 за ст. 198 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки. 
		За вимогами ст. 49-2 КВК України  строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		Таким чином, на час ухвалення вироку у даному провадженні, невідбута частина покарання за вказаним вироком від 16.10.2024 становить 1 рік 9 місяців 1 день пробаційного нагляду.
		На підставі ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.
		Таким чином, сторонами угоди вірно узгоджено остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі підставі ч.1 та ч.4 ст.71, ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком, невідбутого покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2024.
		Отже, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_3 . 
		Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
		Вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні потерпілим цивільний позов, суд виходить із наступного.
		Відповідно до положень ч. 2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальної або моральної шкоди, має право пред`явити до обвинуваченого цивільний позов. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ст. 129 КПК України). Згідно положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		За вимогами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі
		Згідно ч. 1 ст. 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується особою яка таку шкоду заподіяла.
		Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
		У разі ухвалення обвинувального вироку згідно ч. 1 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Частиною 1 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
		Представником потерпілого ТОВ «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 49 032,32 гривні та за послуги з надання правничої допомоги в сумі 4 800 грн., що підтверджуються актом здачі-приймання виконаних робіт, а всього 53 832 грн. 32 коп. 
		Як вбачається із показань обвинуваченого у судовому засіданні, останній заявлений до нього представником потерпілого цивільний позов визнав повністю та не заперечував проти його задоволення.
		З огляду на встановлені обставини провадження суд вважає, що визнання обвинуваченим пред`явленного до нього цивільного позову не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб, а тому судом приймається.
		Позов таким чином підлягає задоволенню шляхом стягнення з обвинуваченого на користь ТОВ «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» в рахунок відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в сумі 49032,32 гривні та за послуги з надання правничої допомоги 4800 грн., а всього 53832 грн. 32 коп. 
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Згідно зі ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні від 20.01.2025 № СЕ-19/111-25/3069-ТР в розмірі 3 979,50 гривень, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 . 
		Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту набрання вироком законної сили. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  368, 370, 373, 374, 394, 474, 475, 314 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.02.2025, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 . 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 5 (п`яти ) років позбавлення волі. 
		На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеним за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.10.2024, та визначити  ОСОБА_3  узгоджене сторонами угоди остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання. 
		Задовольнити цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди. 
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь «ТОВ «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 49 032,32 грн та за послуги з надання правничої допомоги 4 800 грн, а всього 53 832,32 грн. (п`ятдесят три тисячі вісімсот тридцять дві гривні тридцять дві копійки). 
		Речові докази: 
		три навісні замки, що знаходяться у спеціальних пакетах № 0010801, № 0010802, № 00110803, які відповідно до квитанції № 92 від 21.01.2025 передані до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, фрагмент металу, що поміщений до спеціального пакету № RIS 2095927 та відповідно до квитанції № 59 від 15.01.2025 переданий до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили - знищити;
		куртку чорного кольору марки «Kins Wind», яку відповідно до розписки від 23.01.2025 передано ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили, залишити в розпорядженні останнього. 
		Документи, а саме відеофайли 
		1)Camera 05_КАМ_20250108165957_20250108194856_2795254;
		2)Camera 06_КАМ_20250108165957_20250108190347_2795256;
		3)OGLJADOVA        1        POST        -        147_1-
		15 5БМ3 20250108111700 20250108111819 203957; аркуш паперу формату А4 з переліком найменування, після набрання вироком законної сили, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження, що перебувають у прокурора. 
		Стягнути з  ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 3 979,50 гривень (три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень п`ятдесят копійок).
		Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
		- обвинуваченим та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
		Суддя ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...