Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/21002/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 20.02.2025. Зареєстровано: 20.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2025.
Дата набрання законної сили: 18.02.2025
Номер судового провадження: 11-кп/819/225/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024232030000360

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		Єдиний унікальний номер справи: 766/21002/24
		Номер провадження: 11-кп/819/225/25
		Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 
		Доповідач ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 лютого 2025 року Херсонський апеляційний суд у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_2 
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю
		секретаря судового засідання: ОСОБА_5 
		прокурора: ОСОБА_6 
		адвоката: ОСОБА_7 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судукримінальне провадженнявнесене доЄРДР за№ 12024232030000360 за апеляційною скаргою прокурора Херсонської окружної прокуратури ОСОБА_8  на вирок Херсонськогоміського судуХерсонської області від 16 грудня 2024 року щодо:
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нововоскресенське Нововоронцовського району Херсонської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 16.12.2024 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.
		Цим вироком ОСОБА_9 визнано винним у тому, що він 10.11.2024 року близько 22:30 годин, перебуваючи у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , переслідуючи прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, в ході раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_10 наніс останній два удари тильною стороною правої руки в область щоки зліва, внаслідок яких потерпіла втратила рівновагу та вдарилась правою стороною обличчя об кут стіни будинку; один удар ребром лівої долоні в ліве стегно; один удар ребром правої долоні в праве стегно; в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, нижніх кінцівок та садна обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Суд кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
		Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги.
		В апеляційнійскарзі прокурор проситьвирок від 16.12.2024 року щодо ОСОБА_9 змінити у частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин. 
		В решті вирок залишити без змін. 
		Не оспорює доведеність вини обвинуваченого та фактичні обставини кримінального провадження. Вказує, при призначенні покарання суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
		Зазначає, що ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді громадських робіт на строк до двохсот годин.
		Між тим, в порушення вимог ст. 65 КК України суд при призначені покарання ОСОБА_9 у виді громадських робіт, призначив покарання у більшому розмірі ніж передбачено санкцією ч.1 ст.125 КК України, а саме у розмірі 240 годин громадських робіт, що є підставою для зміни вироку.
		Позиція учасників. 
		Прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. 
		Адвокат ОСОБА_7 не заперечив проти задоволення апеляційних вимог. 
		Обвинувачений, потерпіла в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені, заяви про відкладення апеляційного розгляду не подавали. Їх неприбуття відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК не перешкоджає апеляційному розгляду.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Мотиви суду.
		В апеляційній скарзі прокурор не оспорює висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених і викладених у вироку обставин, кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 125 КК України та правильність застосування судом положень ст.381, 382 КПК, а тому вирок в цій частині відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України не перевіряється в апеляційному порядку.
		Колегія суддів переглядає вирок в межах апеляційних вимог в частині призначеного покарання.
		Як видно із вироку, при визначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за законом віднесене до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за матеріалами справи характеризується посередньо, сім`ї та утриманців не має, офіційно непрацевлаштований, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення. 
		Повне визнання вини, суд визнав обставиною, що пом`якшує покарання.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Суд призначив ОСОБА_9 покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.
		Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання заслуговують на увагу. 
		Так,відповідно доположень ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання:
		1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53 цього Кодексу;
		2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу;
		3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно ч. 4 ст. 65 КК України більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтямиОсобливої частиницього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків згідно зістаттями 70та71цього Кодексу. 
		Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачене покарання: штраф до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
		Натомість суд першої інстанції, призначивши покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин, вийшов за максимальні межі цього виду покарання , передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України , тим самим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
		Враховуючи викладене колегія, суддів вважає за можливе відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 4 ч.1 ст. 413 КПК України змінити вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 в частині призначеного покарання в межах апеляційних вимог з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення та сукупності відомостей про особу обвинуваченого та вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт. 
		Апеляційна скарга прокурора за наведених вище підстав підлягає задоволенню.
		Крім того колегія суддів у порядку ч. 2 ст. 404 КПК України вважає можливим змінити вирок шляхом виключення з мотивувальної частини посилання на врахування судом того, що ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення.
		Як видно із матеріалів провадження ОСОБА_9 24.06.2024 року був засуджений вироком Херсонського міського суду за ч.1 ст. 28, ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.
		16.09.2024 року був знятий з обліку у зв`язку з оплатою штрафу. Отже в силу положень п. 2-1 ч.1 ст. 89 КК України ОСОБА_9 визнаний таким, що не має судимості, про що вказано і у вступній частині вироку. 
		Разом із тим, суд послався на врахування тієї обставини, що ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення.
		Судимість є правовим станом особи, який виникає у зв`язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов зумовлює настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину. 
		При цьому судимість має строковий характер. 
		Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загально-правові наслідки засудження і призначення покарання. Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі і під час надання характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим. Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, викладеною в постановах від 27 вересня 2018 року, 20 квітня 2023 року, 20 березня 2024 року (справи № 647/1831/15-к, № 206/1127/21, № 147/494/22).
		Отже, посилання суду першої інстанції на врахування притягнення обвинуваченого раніше за аналогічне кримінальне правопорушення при призначенні покарання є необґрунтованим, оскільки обвинувачений є особою, яка відповідно до ст. 89 КК України не має судимості.
		Тому таке послання підлягає виключенню із мотивувальної частини вироку. Разом із тим, виключення такого посилання не тягне за собою підстав для призначення обвинуваченому більш м`якого покарання ніж громадські роботи у максимальному розмірі санкції, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України для цього виду покарання, а саме 200 годин громадських робіт. 
		Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 408, 413, 419, ч.2 ст. 376 КПК України, апеляційний суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
		Вирок Херсонськогоміського судуХерсонської області від 16 грудня 2024 року щодо ОСОБА_9 змінити в частині призначеного покарання.
		Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
		В порядку ч. 2 ст. 404 КПК України виключити з мотивувальної частини цього вироку посилання суду на те, що ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення.
		В іншій частині вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу протягом 3-х місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...