Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 351/38/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 20.02.2025. Зареєстровано: 20.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/351/125/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024090000000154

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 351/38/25
		Номер провадження №1-кп/351/125/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		20 лютого 2025 року м. Снятин
		 
		Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді                                 ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судових засідань                         ОСОБА_2 ,
		прокурора                                         ОСОБА_3 ,
		захисника                                         ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого                                 ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №22024090000000154 від 08.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, безробітного, є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		14 січня 2025 року до Снятинського районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали кримінального провадження №22024090000000154 від 08.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, з угодою про визнання винуватості.
		Ухвалою Снятинського районного суду від 16.01.2025 вказане кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні. 
		Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості,положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII (далі - Закон «Про національну безпеку») визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону «Про національну безпеку», воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Згідно п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної безпеки.
		Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 року (далі - Стратегія) визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-ХІІ (далі - Закон) Збройні Сили України (далі ЗСУ) - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
		Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
		У відповідності до ст. 3 Закону організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
		Згідно ст. 12 Закону підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
		У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон «Про оборону України») військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
		Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
		Статтею 4 Закону «Про оборону України» визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
		Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3542-XII (далі - Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Згідно з п. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
		Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
		Пунктом 2 ст. 26 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно з ст. 17 Закону «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон «Про військовий обов`язок і військову службу») захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
		Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
		Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення) Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
		Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		Відповідно до п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		Після того, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
		Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі він діє також.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
		Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України і наразі він діє також.
		На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівниками Івано-Франківського обласного, міських та районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ і інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану,ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф змінили місце проживання та, прибувши на територію Івано-Франківської області, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України.
		Житель с. Прутівка Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_5 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, умисно, вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. 
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні
		в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими
		військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення
		або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
		Умислом ОСОБА_5 прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки як військових формувань ЗСУ. При цьому, ОСОБА_5 усвідомлював об`єктивно існуючу небезпеку свого діяння та бажав настання передбачуваних наслідків.
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань здійснювалось ОСОБА_5 без корисливої мети за відсутності ознак державної зради, яка виражається у проведенні підривної діяльності проти України. 
		ОСОБА_5 , шляхом адміністрування Viber-групи організував забезпечення постійного функціонування інформаційного ресурсу, публікацію інформації, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики, що надало змогу залучити до її діяльності якомога більшу кількість учасників.
		16 серпня 2023 року за невстановленим досудовим розслідуванням обставинами в месенджері «Viber» була створена Viber група з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 та в якості суперадміну визначено ОСОБА_5 - користувач з ніком « ОСОБА_5 »
		Із змісту функціонального призначення інформаційного ресурсу встановлено, що ОСОБА_5 чітко усвідомлював, що розміщуючи у Viber -групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » інформацію про місця виконання своїх службових обов`язків співробітниками центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема про місця вручення повісток співробітниками центрів комплектування та соціальної підтримки з метою уникнення громадян України від призову на військову службу, він перешкоджає законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період та бажав настання суспільно небезпечних наслідків. Крім того, ОСОБА_5 , з метою приховування своєї протиправної діяльності зробив Viber -групу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » приватною (закритою). 
		Крім того, ОСОБА_5 здійснив налаштування групи таким чином, щоб користувачі самостійно надсилали інформацію у вигляді текстових повідомлень із зазначенням місця, часу та адреси де військовослужбовцями відповідних підрозділів ЗСУ та інших збройних формувань проводяться мобілізаційні заходи, чим інформували цільову аудиторію з числа громадян України, які ухиляються від призову та/або мобілізації і військового обліку, про місця виконання службових обов`язків співробітниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на території Івано-Франківської області, що об`єктивно перешкоджало законній діяльності відповідних підрозділів ЗСУ.
		Так, у період часу з 20.10.2023 по 29.06.2024 у Viber-групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » учасниками з метою перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших воєнізованих формувань розміщено 40 інформаційних повідомлень із зазначенням конкретних місць, де співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснювалася відповідна службова діяльність за наступними адресами:
		- 20.10.2023 - біля Новоселицької гімназії І-ІІІ ст., с. Новоселиця, Івано-Франківська обл.;
		- 26.10.2023 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 07.11.2023 - біля ТВМП «Явір», вул. Виноградна, буд. 32А, м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 15.11.2023 - «кільце» (перехрестя з круговим рухом) м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 16.11.2023 - біля відділення Нової пошти № 1, вул. Кобринських, 2Б, м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 24.11.2023 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 25.11.2023 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 30.11.2023 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 05.12.2023 - біля магазину «Каприз», с. Хутір-Будилів, Івано-Франківська обл.;
		- 06.12.2023 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 10.12.2023 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 15.12.2023 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 27.12.2023 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 29.12.2023 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 03.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 08.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 10.01.2024 - перехрестя вул. Івана Котляревського та вул. Олекси Довбуша, м. Коломия Івано-Франківська обл.;
		- 10.01.2024 - перехрестя вул. Олекси Довбуша та вул. Михайла Коцюбинського, м. Коломия Івано-Франківська обл.;
		- 10.01.2024 - перехрестя вул. Українська та вул. Михайла Коцюбинського, м. Коломия Івано-Франківська обл.;
		- 11.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 12.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 15.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 17.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 19.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 21.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 24.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 26.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 31.01.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 30.01.2024 - м. Косів «Автостанція»;
		- 02.02.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 04.02.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 06.02.2024 - біля кав`ярні «Поле Чудес» - вул. Богдана Хмельницького, 19Б, м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 07.02.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 12.03.2024 - на відрізку автошляху с. Хутір Будилів Коломийського району - м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 14.03.2024 - «пост» с. Прутівка Снятинська міська громада, Івано-Франківська обл.;
		- 11.04.2024 - «пост» с. Рожнів Косівського району, Івано-Франківська обл., автошлях в напрямку м. Чернівці;
		- 13.04.2024 - «пост», м. Снятин, Івано-Франківська обл.;
		- 16.04.2024 - кільце в напрямку м. Коломия, Івано-Франківська обл.;
		- 19.04.2024 - червоний «Опель», автошлях м. Коломия - смт. Заболотів, Івано-Франківська обл.;
		- 29.06.2024 - автошлях с. Прутівка - с. Хутір Будилів, Івано-Франківська обл.
		При цьому, ОСОБА_5 розроблено механізм перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших воєнізованих формувань і, незважаючи на те, що вказана інформація поширювалась не лише ним, а й іншими учасниками групи, які не перебували у злочинній змові з ОСОБА_5 , вся діяльність групи охоплювалась його злочинним умислом. Тобто, ОСОБА_5 чітко знав та усвідомлював, що в групі систематично розміщується інформація, яка систематично чинить перешкоди зазначеній законній діяльності ЗСУ. 
		Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_5 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Таким чином, організувавши розміщення у Viber-групі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 втрутився в законну діяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 і створив перешкоди, перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Перешкоджання з боку ОСОБА_5 фактично представляє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у вигляді підривної діяльності проти України.
		Отже, ОСОБА_5 обвинувачується у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		 
		Під час досудового розслідування 10 січня 2025 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Івано-Франківської обласної прокуратури  ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості.
		Сторона обвинувачення та сторона захисту в угоді про визнання винуватості від 10 січня 2025 року із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), обставини, яка обтяжує покарання (вчинення злочину з використанням умов воєнного стану) та зобов`язання співпрацювати з Івано-Франківською обласною прокуратурою у викритті кримінальних правопорушень стосовно осіб, які перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період досягли згоди, що обвинувачений ОСОБА_5 має понести покарання за ч.1 ст.114-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України та на підставі ст.76 КК України покласти на нього обов`язки.
		Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 10 січня 2025 року.
		У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно та в повній мірі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, щиро розкаявся, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 10 січня 2025 року, зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього, йому зрозумілі. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що зазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 також просила суд затвердити укладену 10 січня 2025 року між прокурором та її підзахисним угоду про визнання винуватості.
		Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст. 473 КПК України, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, дослідивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, суд вважає, що угоду про визнання винуватості, укладену 10 січня 2025 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Івано-Франківської обласної прокуратурипрокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 слід затвердити, виходячи з такого.
		Так, відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).
		Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому, виходячи з положень ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.
		Надана суду угода відповідає вимогам, які ставляться до угоди про визнання винуватості, що передбачені ст. 472 КПК України, в тому числі щодо міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
		Обставин, які б вказували на необхідність відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковано згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості за ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Окрім того судом встановлено, що сторона обвинувачення та сторона захисту в угоді про визнання винуватості від 10 січня 2025 року за вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суспільної небезпеки вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства, перебуває в психіатричному кабінеті на «Д» обліку, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 449/20224 на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій (з 20.10.2023 по 29.06.2024) так і на даний час перебував та перебуває в стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, обставини, що обтяжує покарання, зокрема вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, наявність обставин, що пом`якшують його покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає в тому, що підозрюваний дав детальні показання з приводу діяльності та технічного функціонування у Viber-групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », повідомив обставини, які не були відомі органу досудового розслідування та не могли бути встановлені в результаті проведення слідчих (розшукових) дій, узгодили покарання обвинуваченому у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням згідно зі  ст.75 КК України та покладенням на нього на підставі ст.76 КК України відповідних обов`язків.
		Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
		Отже, під час підготовчого судового засідання встановлені законні підстави для затвердження угоди і призначення узгодженого сторонами покарання.
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
		Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
		Кримінальним правопорушенням шкоди не завдано. Цивільний позов не заявлявся.
		Підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи немає.
		Викривач у кримінальному провадженні відсутній, у зв`язку з чим винагорода йому не пропонувалась.
		Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. 314, 368, 373, 374, 475, 615 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 січня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 08.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024090000000154, між начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 .
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та  призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:
		- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на засудженого відповідно до ст. 76 КПК України, покласти на орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
		Початок строку виконання обов`язків, покладених на засудженого відповідно до ст. 76 КПК України, обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		Речовий доказ - мобільний телефон марки «HTC ONE m9» imei- НОМЕР_1 після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_5 .
		Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, його захиснику та прокурору. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                              ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...