Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 136/278/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано судом: 20.02.2025. Зареєстровано: 20.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/136/27/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024020060000353

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 136/278/25
		провадження №1-кп/136/27/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		20 лютого 2025 року                     м. Липовець
		Липовецький районний суд Вінницької області
		у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, обвинувальний акт та Угоду про визнання винуватості від 12.02.2025, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020060000353 від 09.12.2024 про обвинувачення
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рисв`янка Рівненського району Рівненської області, житель АДРЕСА_1 , українця, громадянина України. з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		з боку обвинувачення прокурора ОСОБА_4 ,
		з боку захисту обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 біля 18:00 години 08.12.2024, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та повертаючись до місця свого проживання, що знаходиться по АДРЕСА_1 , проходячи повз Староприлуцьке місцеве кладовище, яке розташоване на околиці с. Стара Прилука поруч вул. Франка вирішив зайти до могили свого знайомого загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 , на якій як йому достеменно відомо щотижня близькі родичі залишають алкогольні напої, з метою їх вживання. 
		Зайшовши на територію Староприлуцького місцевого кладовища, яке не обгороджене, ОСОБА_3 підійшов до могили військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_6 ( НОМЕР_1 років життя), який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та загинув безпосередньо беручи участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, на якій не виявив алкогольних напоїв після чого використовуючи малозначний привід, діючи умисно, з винятковим цинізмом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих та вияву поваги і пам`яті померлих, проявляючи зневагу до місць поховання покійних та ображаючи пам`ять про померлих, посягаючи на моральні засади в частині поваги до померлих та місць їх поховання, демонструючи своє негативне ставлення до суспільних принципів, які панують у цій сфері, оскверняючи місце поховання військовослужбовця Збройних сил України ОСОБА_6 умисно взявши руками з могили гіпсову статуетку у вигляді «Янгола» жбурнув її в сторону, внаслідок чого вона розбилась, тим самим нехтуючи елементарними нормами моралі, демонструючи свою зневагу до місця поховання.
		Після чого, не зупинившись на досягнутому, продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_3 , розбив скло на фоторамці покійного, дістав з неї фотографію військовослужбовця ОСОБА_6 , на якій за допомогою фрагменту розбитого скла вирізав частину фотокартки, таким чином пошкодив її та викинув поруч вказаної могили, продовжуючи демонструвати неповагу до загиблої особи та місця її поховання. 
		В подальшому, ОСОБА_3 ,достовірно знаючипро те,що йогопротиправні діїніким непомічені,знаходячись білямісця поховання(могили) ОСОБА_6 ,демонструючи винятковийцинізм тавідсутність повагидо останнього,справив природнюпотребу,а самевипорожнився,залишивши білямогили своїекскременти,після чого з місця події зник попрямувавши до місця свого проживання. 
		Такі умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст.297 КК України, а саме : осквернення могили особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, вчинене з хуліганських мотивів.
		До вказаного обвинувального акту надано суду Угоду про визнання винуватості від 12.02.2025 укладену між прокурором Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 .
		Згідно умов даної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 297 КК України, у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінального правопорушеня. Також сторони узгодили покарання, яке повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 3 ст. 297 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
		У судовому засіданні прокурор заявив про можливість затвердження такої угоди із призначенням обвинуваченому покарання, яке у ній визначено.
		Обвинувачений та її захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та погодилися з визначеним у ній покаранням.
		Крім того, обвинувачений в присутності її захисника в судовому засіданні був повідомлений про наслідки затвердження угоди та її невиконання та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення.
		Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Таким чином, приймаючи до уваги об`єктивно встановлені обставини, суд вважає, що діяння у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 мали місце, а саме : осквернення могили особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, вчинене з хуліганських мотивів і його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 297 КК України 
		Судом також враховано, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в лікаря психіатра та наркологічному кабінеті не перебуває.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України не вствновлено.
		Обставиною, які обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою в стані алкогольного сп`яніння.
		Переконавшись, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для затвердження укладеної між прокурором та підозрюваним угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами цієї угоди виду та міри покарання.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Питання про долю речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.
		У кримінальному провадженні заходи забезпечення не застосовувались.
		Запобіжний захід стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Керуючись ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України, ст.ст. 368, 374, 394, 395, 532 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 12.02.2025 між прокурором Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним  ОСОБА_3 , за участю його захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020060000353 від 09.12.2024.
		Визнати  ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 12.02.2025 покарання увиді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання попереднє ув`язнення з 13.01.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання рахували з дня набрання вироком законної сили.
		Стягнути з  ОСОБА_3 накористь державивитрати назалучення експертів в сумі 7959 ( сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн.
		Речові докази : фрагменти битого скла, вирізану частину із фотографії ОСОБА_6 , фотографію із могильного хреста ОСОБА_6 , фрагменти битої гіпсової статуетки "Янголи" повернути ОСОБА_7 ; три вдавлених на грунті відбитки протектору взуття, які зафіксовані за допомогою фотозйомки, зразок сліду біологічного походження (калові маси) - знищити.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6-7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
		Суддя ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...