Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/4883/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 20.02.2025. Зареєстровано: 20.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2025.
Дата набрання законної сили: 18.02.2025
Номер судового провадження: 1-кс/947/2283/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42025164110000028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/4883/25
		Провадження № 1-кс/947/2283/25
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164110000028 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164110000028 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
		У клопотанні слідчий, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт майно, яке вилучене 31.01.2025 в ході затримання ОСОБА_5 .
		Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явились, натомість від прокурора ОСОБА_4 до канцелярії суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, вимоги якого просить задовольнити. 
		У судове засідання викликався захисник підозрюваного ОСОБА_5  адвокат ОСОБА_6 , також надав заяву про розгляд клопотання без його участі та участі підозрюваного. 
		У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
		Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
		В ході судового розгляду встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025164110000028 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
		Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.01.2025 під час телефонної розмови, за допомогою мобільного додатку WhatsApp, яка розпочалась приблизно о 15 год. 12 хв. між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , останній почувши про бажання ОСОБА_7 виїхати з території України закордон, та що він хоче знайти законний спосіб виїхати з країни, повідомив ОСОБА_7 , що в силу займаної ним посади він в змозі реалізувати його плани, однак наразі відсутній законний спосіб виїхати закордон, так як ОСОБА_7 призовного віку та в нього відсутні законні підстави, які б давали можливість йому виїхати закордон, та повідомив, що за надання йому грошових коштів в сумі 7000 доларів США, він організує ОСОБА_7 безпечне та безперешкодне переправлення його через державний кордон України, в обхід офіційних пунктів пропуску до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (далі ПМР).
		Таким чином, у вищевказаний час, тобто 25.01.2025 під час телефонної розмови з ОСОБА_7 , у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, поза офіційними пунктами пропуску, до невизнаної ПМР, за отримання від останнього грошових коштів у сумі 7000 доларів США.
		В ході вищевказаної розмови ОСОБА_5 вказав ОСОБА_7 , що останній у разі його згоди, повинен підготувати необхідну суму грошових коштів, прибути до м. Кодими, Подільського району, Одеської області, та повинен буде заселитися до одного з готелів приблизно на 1-3 дні, та в цей час коли ОСОБА_7 буде проживати в готелі, він організує все необхідне для переправлення його через державний кордон України, а всі деталі, маршрут руху та інше повідомить пізніше, зазначивши, що місце майбутнього перетину державного кордону України знаходиться в Подільському районі Одеської області.
		Також ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що його з готелю заберуть та доставлять до необхідного місця майбутнього перетину державного кордону України, де йому покажуть необхідний напрямок руху, звідки у нічний час він буде переміщуватись пішки через декілька полів, приблизно 2 кілометри, та йому покажуть місце де він повинен буде перетнути державний кордон України, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів, а також зазначив йому як себе поводити та що робити коли він потрапить до ПМР.
		В той же час, ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_7 , що він працює прикордонником в місцевості де він буде організовувати його незаконне переправлення через державний кордон України, у зв`язку з чим, він знає де розташовуються прикордонні наряди та ділянки кордону, де він зможе безпечно та безперешкодно перетнути державний кордон України, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів.
		Крім того, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що він це робить не в перший раз, та всі особи яких він раніше переправляв через державний кордон України перетнули його успішно, запевнюючи останнього щоб він не хвилювався, та вказуючи на необхідність видаляти їх спілкування в мобільних додатках.
		Надалі, 27.01.2025 року приблизно о 11 год. 38 хв. ОСОБА_5 за допомогою мобільного додатку WhatsApp, зателефонував ОСОБА_7 , та повідомив, що у разі згоди останнього на запропонований ним варіант виїзду закордон, ОСОБА_7 повинен 31.01.2025 прибути в м. Кодиму Подільського району Одеської області для того щоб він організував його переправлення через державний кордон України, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів, та необхідно як можливо швидше вирішувати дане питання так як в подальшому обстановка може змінитися та в нього вже не буде такої можливості.
		В подальшому, під час телефонної розмови, за допомогою мобільного додатку WhatsApp, яка розпочалась приблизно о 18 год. 46 хв. між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , останній надав вказівки та поради, яким чином необхідно прибути ОСОБА_7 до м. Кодими в Одеській області, та що не потрібно брати з собою рюкзаки та речі, а взяти тільки його документи, у зв`язку з тим, що з рюкзаком та речами, ОСОБА_7 може привернути до себе зайву увагу, та його можуть запідозрити, що він прибув до м. Кодими з метою перетину державного кордону. 
		Також ОСОБА_5 зазначив, що зустріне ОСОБА_7 особисто або його довірені особи та запевнив останнього, щоб він не хвилювався та все пройде добре з його переправленням через державний кордон України, однак їм разом доведеться пройти пішки приблизно 10 кілометрів до місця майбутнього перетину державного кордону, та він особисто його доведе за 2 кілометри до державного кордону, а надалі ОСОБА_7 вже сам продовжить рух по визначеному маршруту, та що там не буде прикордонних нарядів.
		Стосовно необхідних речей та рюкзака, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що в разі необхідності вони їх придбають в м. Кодимі та на цьому їх розмова закінчилась, домовившись, що ОСОБА_7 прибуде 31.01.2025 в м. Кодиму з метою подальшого переправлення його через державний кордон України.
		Після чого, 30.01.2025 під час телефонної розмови, за допомогою мобільного додатку WhatsApp, яка розпочалась приблизно о 18 год. 14 хв. між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , останній на виконання вказівок ОСОБА_5 повідомив, що 31.01.2025 приблизно о 11 год. 00 хв. прибуде до м. Кодими, заселиться у готель та буде його чекати щоб особисто проговорити деталі яким чином ОСОБА_5 планує переправляти його через державний кордон України, на що останній погодився та зазначив про необхідність йому повідомити коли ОСОБА_7 буде проїжджати м. Балту в Подільському районі Одеської області, та на цьому їх розмова завершилась.
		У подальшому, 31.01.2025 приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_7 в ході телефонної розмови за допомогою мобільного додатку WhatsApp, повідомив ОСОБА_5 , що на виконання його вказівок він прибув у м. Кодиму, заселився у готель та ОСОБА_5 попрохав ОСОБА_7 скинути його геолокацію де він знаходиться та що він зараз до нього приїде. В свою чергу ОСОБА_7 надіслав ОСОБА_5 у мобільному додатку WhatsApp повідомлення із своєю геолокацією та після чого ОСОБА_5 приблизно о 11 год. 06 хв. надіслав повідомлення ОСОБА_7 про своє прибуття.
		Надалі, приблизно о 11 год. 07 хв. розпочалась зустріч між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 біля готелю «Нова база», за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37.
		В ході зустрічі ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 присісти до автомобілю ВАЗ 2107 з д.н.з. НОМЕР_1 , на якому він прибув, та в ході розмови почав детально розповідати ОСОБА_7 яким чином буде відбуватись переправлення останнього через державний кордон України, а саме, що вони разом під`їдуть на автомобілі до визначено ОСОБА_5 місця, де надалі їм разом доведеться йти пішки трохи менше ніж 10 кілометрів, та діставши свій мобільний телефон та відкривши мобільний додаток «Google maps» почав на мапі детально показувати ОСОБА_7 їх майбутній маршрут руху до необхідно місця з метою переправлення останнього через державний кордон України, вказуючи на трасу неподалік м. Кодими, подальші польові дороги в напрямку державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, та місце де він розпочне подальший рух сам та таким чином дістанеться до місця перетину державного кордону, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів.
		На запитання ОСОБА_7 чи можуть бути по дорозі прикордонні наряди та патрулі, ОСОБА_5 запевнив, що нікого не буде, так як він працює прикордонником та він знає де в цій місцевості стоять всі прикордонні наряди, та що не перший день цим займається, продовжуючи детально показувати маршрут їх майбутнього руху, а саме трасу, поля, та посадки, а також де знаходиться державний кордон, та місце де ОСОБА_7 зможе безперешкодно перетнути державний кордон та потрапити до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, та повідомив, що йому необхідно робити коли він потрапить до ПМР.
		Після чого, ОСОБА_5 зазначив ОСОБА_7 , що останній повинен з ним розрахуватись та передати йому грошові кошти до того як вони розпочнуть рух з метою переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України. 
		На вказане ОСОБА_7 запитав ОСОБА_5 чи зараз йому віддати грошові кошти за переправлення його через державний кордон України, на що ОСОБА_5 зазначив, що так, та ОСОБА_7 запропонував йому піднятись у номер готелю в який він заселився з метою передачі грошових коштів, на що ОСОБА_5 погодився.
		Після чого, ОСОБА_5 виконуючи свій злочинний план, який направлений на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, з корисливих мотивів, та доводячи свій злочинний умисел до кінця, перебуваючи у номері готелю «Нова база», який розташований за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37, приблизно о 11 год. 14. хв. 31.01.2025 одержав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 7000 (сім тисяч) доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 31.01.2025 становить 292769 грн.) за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, в обхід офіційних пунктів пропуску та прикордонних нарядів, шляхом керівництва такими діями, а також сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод.
		Після вищевказаних дій, ОСОБА_5 31.01.2025 викрито та затримано працівниками правоохоронного органу у порядку ст. 208 КПК України.
		Так, 31.01.2025 об 11:41 затримано у порядку ст. 208 КПК України у готельному номері № 4 готелю «Нова База» за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37, ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. 
		Так, в ході затримання вилучено належний ОСОБА_5 мобільний телефон Apple Iphone 13, серійний номер: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 з встановленою сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , який поміщено та упаковано в сейф-пакет № В2009228.
		31.01.2025 вилучені речі визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого.
		У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
		Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
		- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
		- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
		- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
		Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
		Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: 
		- правову підставу для арешту майна;
		- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
		- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
		- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
		Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
		1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна.
		Під час розгляду клопотання слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання матеріалами.
		Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетний ОСОБА_5 . 
		У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
		Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
		2) Правові підстави накладення арешту майна
		Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
		За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
		Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного слідчим в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Миколаєві 31.01.2025, ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході якого виявлено та вилучено належний останньому мобільний телефон. 
		В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучений мобільний телефон може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, номери телефонів осіб пов`язаних з вчиненням дій щодо незаконного перетину державного кордону) в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
		Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилученого мобільного телефону, а обов`язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.
		При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи. 
		Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучений у ході затримання ОСОБА_5 мобільний телефон, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. 
		3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
		Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Слідчий у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон, грошові кошти та документи. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
		4) Завдання, для виконання яких слідчий звертається із клопотанням про арешт майна
		Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення технічних пристроїв, інших речей, вилучених у ході затримання ОСОБА_5 та інформації, яка в них міститься, є обґрунтованою.
		5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
		Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
		Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
		Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
		Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
		При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
		На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_5 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування, розпорядження та відчуження вказаним майном, зокрема, до завершення експертного дослідження або завершення кримінального провадження.
		У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164110000028 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.
		Накласти арешт з забороною розпорядження, відчуження та користування на речі вилучені 31.01.2025 в ході затримання ОСОБА_5 , а саме на:
		- мобільний телефон Apple Iphone 13, серійний номер: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 з встановленою сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , який поміщено та упаковано в сейф-пакет № В2009228.
		Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Миколаєві ОСОБА_3 .
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...