Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 274/4384/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2025.
Дата набрання законної сили: 19.02.2025
Номер судового провадження: 61-14358ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		19 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 274/4384/23
		провадження № 61-14358св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Тіслюком Іваном Івановичем, на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області в складі судді Корбут В. В. від 09 листопада                    2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду в складі колегії суддів: Талько О. Б.,  Шевчук А. М., Коломієць О. С. від 02 липня 2024 року,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2023 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області звернувся до суду з позовом, в якому просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,                    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ,                     ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Позовні вимоги мотивовані тим, що мати дітей - ОСОБА_5 , померла                  ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після її смерті діти залишились проживати разом із батьком, ОСОБА_1 . Зазначив, що відповідач не дбає про виховання, розвиток та матеріальне забезпечення дітей, у зв`язку із чим вони перебували на обліку у міській службі у справах дітей. Внаслідок неналежної поведінки та недбалого ставлення батька до виконання своїх обов`язків стосовно виховання та матеріального забезпечення своїх синів та доньки, діти неодноразово залишали місце свого проживання. 
		19 серпня 2021 року та 26 серпня 2021 року Органом опіки та піклування прийнято рішення про негайне відібрання дітей від батька у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю. 
		Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 лютого 2022 року дітей відібрано від батька без позбавлення батьківських прав. 04 травня 2022 року рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради № 92 дітям надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування та влаштовано в дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на виховання та спільне проживання.
		Також позивач вказує, що з моменту відібрання дітей у батька останній не йшов на співпрацю з працівниками міської служби у справах дітей, жодного разу не з`явився, а писав лише численні скарги в різні установи, матеріальної допомоги на утримання дітей не надавав, у перші дні війни покинув Україну, забравши документи дітей, у подальшому відмовився повернути паспорти дітям та на даний час перебуває за кордоном.
		Протягом тривалого часу відповідач не звертався з позовом про повернення дітей, не змінив свого ставлення до виконання батьківських обов`язків, чинив на доньку та синів психологічне та фізичне насильство, внаслідок чого діти змушені були неодноразово залишати домівку.
		Позивач звертає увагу на те, що судово-психіатричні експертизи довели, що дії батька вплинули на емоційний стан та психологічний розвиток дітей. Діти не хочуть повертатися до батька. Таким чином, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Бердичівської міської ради 20 червня 2023 року, яке було проведено за участю дітей, прийнято рішення про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
		Ураховуючи вищезазначене, орган опіки та піклування просив задовольнити позов.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від                 09 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено. Позбавлено                       ОСОБА_1 батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 3 220,80 грн.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведена необхідність застосування до ОСОБА_1 такого крайнього заходу, як позбавлення його батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей. Також місцевий суд дійшов висновку про те, що з ОСОБА_1 на підставі статті 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
		Короткий зміст постанови апеляційного суду
		Постановою Житомирського апеляційного суду від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від                              09 листопада 2023 року - без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки доказами, які містяться у матеріалах справи підтверджено жорстоке поводження ОСОБА_1 із своїми неповнолітніми дітьми, що є підставою для застосування положення статті 164 СК України.
		Також апеляційний суд зазначив про те, що оскільки відповідачем не надано доказів того, що він є особою з інвалідністю, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з нього на користь держави судовий збір.
		Узагальнені доводи аргументів касаційної скарги
		06 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тіслюк І. І. засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, в якій просить змінити рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 02 липня 2024 року в частині стягнення з відповідача судового збору, не передаючи справи на новий розгляд.
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело, на думку заявника, до неправильного розподілу судових витрат.
		Судові рішення в частині позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його неповнолітніх дітей до суду касаційної інстанції не оскаржені та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
		Зазначає, що ним надавалися до апеляційного суду документи на підтвердження статусу інваліда другої групи, однак апеляційний суд не задовольнив його вимоги, мотивуючи це тим, що відповідачем не доведено того, що він є інвалідом другої групи, а тому місцевий суд обгрунтовано стягнув з відповідача на користь держави судовий збір.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 274/4384/23 з Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
		Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2024 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Суд установив, що відповідно до № 409956 до акта огляду МСЕК від                      11 грудня 2023 року ОСОБА_1 є інвалідом другої групи з 21 серпня 2023 року.
		Рішенням Бердичівського районного суду Житомирської області від                    09 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 02 липня 2024 року, стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі  3 220,80 грн.
		2.Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І т ІІ.
		Порядок та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України, зокрема, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста цієї статті).
		Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
		Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-152цс17.
		Установивши, що згідно із довідкою до акту огляду МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, отже звільнений від сплати судового збору в силу вимог Закону України «Про судовий збір», суди безпідставно стягнули  з нього судового збору, оскільки у цьому випадку судові витрати повинні компенсуватися за рахунок держави. 
		Ураховуючи зазначене, колегія суддів Верховного Суду встановила, що оскаржувані судові рішення, які переглядаються, в частині стягнення судових витрат є незаконними.
		Згідно зі статтею 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Зважаючи, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Тіслюком Іваном Івановичем, задовольнити.
		Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від                     09 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від  02 липня 2024 року в частині розподілу судових витрат скасувати.
		Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь держави судових витрат.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська  Судді:А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун   М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...