Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/33340/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 21.02.2025. Зареєстровано: 24.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2025.
Дата набрання законної сили: 20.02.2025
Номер судового провадження: К/990/49641/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 160/33340/23
		адміністративне провадження № К/990/49641/24  
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Дашутіна І.В.,
		суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: Головко О.В., Ясенової Т.І., Суховарова А.В., у справі № 160/33340/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		20 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» (далі - ТОВ «ВІН-ТАЖ», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці (далі-відповідач, митний орган), в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100330/2023/000060/2 від 07.12.2023, № UА100330/2023/000061/2 від 11.12.2023, № UА100330/2023/000062/2 від 11.12.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100330/2023/000763, № UА100330/2023/000774, № UА100330/2023/000775.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, і ці документи не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року позов задоволено.
		Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UА100330/2023/000060/2 від 07.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А100330/2023/000763.
		Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів№UА100330/2023/000061/2 від 11.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А1003 3 0/2023/000774,
		Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів№UА100330/2023/000062/2 від 11.12.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11А100330/2023/000775.
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу Київської митниці задоволено.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року в адміністративній справі № 160/33340/23 скасовано.
		У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» відмовлено.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів реальність заявленої митної вартості.
		Натомість, митний орган довів, що аналогічний товар ввозився на митну територію України за вищою ціною, вказавши в оскаржуваних рішеннях обґрунтовані підстави для застосовування другорядного методу за ціною подібних товарів.
		Зважаючи на викладене, колегія суддів визнала доведеним наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару, ураховуючи умови Контракту та приписи чинного законодавства та з огляду на це дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень.
		 
		Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
		Між компанією ZHEJIANG KAITOU SANITARY WARE TECHNOLOGY CO., LTD, Китай (Продавець) та ТОВ «ВІН-ТАЖ», Україна (Покупець) укладено контракт від 19.05.2023 № 19-423VIN, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар на умовах, указаних в рахунку-фактурі (інвойсі) згідно з правилами Інкотермс-2020. Страхування вантажу за цим Контрактом не здійснюється. Сторонами встановлено перелік товаросупровідних документів: пакувальний лист, рахунок-проформа (за наявності), рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна CMR (залізнична накладна) та інші документи відповідно до номенклатури товару. Найменування (асортимент), кількість, ціна товару визначається в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару. Якщо інше не передбачено рахунком-фактурою (інвойсом), ціна товару включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати до пункту призначення, оплата яких передбачена продавцем, відповідно до базисних умов правил Інкотермс-2020.
		За вказаними контрактами в адресу позивача було поставлено партії товарів в асортименті на умовах СРТ-Київ.
		З метою митного оформлення поставленої партії товару сонячні панелі 720 шт., загальною вартістю 44 589,60 дол. США, позивачем було подано 07.12.2023 до Київської митниці ЕМД № 23UA100330158070U1. Митна вартість імпортованого товару заявлена декларантом за ціною Контракту.
		Разом з митною декларацією позивачем для митного оформлення товару були надані: контракт № 19-423 VIN від 19.04.2023 з додатковою угодою № 1 від 13.07.2023; пакувальний лист PACKING LIST № 11631017JK від 07.10.2023; рахунок-фактуру INVOICE № 11631017JK від 07.10.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 419195С від 27.11.2023; документ про походження товару INVOICE № 11631017JK від 07.10.2023; специфікацію рахунку-фактури Specification for invoice № 11631017JK/2 від 07.10.2023; висновок експерта № ГО-1365 від 15.12.2023 Дніпропетровської торгово-промислової палати; комерційну пропозицію OFFER № б/н від 07.10.2023.
		З метою митного оформлення поставленої партії товару сонячні панелі 936 шт., загальною вартістю 42 213,60 дол. США, позивачем було подано 11.12.2023 до Київської митниці ЕМД № 23UA100330158283U8. Митна вартість імпортованого товару заявлена декларантом за ціною Контракту.
		Разом з митною декларацією позивачем для митного оформлення товару були надані: контракт № 19-423 VIN від 19.04.2023 з додатковою угодою № 1 від 13.07.2023; пакувальний лист PACKING LIST № 11631016JK від 27.09.2023; рахунок-фактуру INVOICE № 11631016JK від 27.09.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 419218А від 24.11.2023; документ про походження товару INVOICE № 11631016 JK від 27.09.2023; специфікацію рахунку-фактури Specification for invoice № 11631016JK/1 від 27.09.2023; висновок експерта № ГО-1376 від 07.12.2022 Дніпропетровської торгово-промислової палати; комерційну пропозицію OFFER № б/н від 27.09.2023.
		Також позивачем 11.12.2023, з метою митного оформлення поставленої партії товару сонячні панелі 936 шт., загальною вартістю 42 213,60 дол. США, позивачем було подано до Київської митниці ЕМД № 23UA100330158284U7. Митна вартість імпортованого товару заявлена декларантом за ціною Контракту.
		Разом з митною декларацією позивачем для митного оформлення товару були надані: контракт № 19-423 VIN від 19.04.2023 з додатковою угодою № 1 від 13.07.2023; пакувальний лист PACKING LIST № 11631015JK від 18.09.2023; рахунок-фактуру INVOICE № 11631015JK від 18.09.2023; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 419194 від 27.11.2023; документ про походження товару INVOICE № 11631015JK від 18.09.2023; специфікацію рахунку-фактури Specification for invoice № 11631016JK/1 від 27.09.2023; висновок експерта № ГО-1388 від 11.12.2022 Дніпропетровської торгово-промислової палати; комерційну пропозицію OFFER № б/н від 18.09.2023.
		Митний орган повідомив декларанта, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та запропонував надати додаткові документи за визначеним переліком.
		Декларант повідомив митний орган про подання повного пакету документів для визначення митної вартості за ціною контракту.
		За висновком митного органу, декларантом, всупереч п. 1.5 Контракту, не надано серед документів для митного оформлення товару, коносамент. Також, надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Крім того, товар походженням з Китаю поставляється в Україну на умовах CPT-Київ, натомість у CMR місцем відправки товару зазначено Гданськ, Польща. Тобто, вбачається перевантаження товару з морського транспорту на автотранспорт, натомість декларантом не подано жодного документу, який підтверджує транзитне переміщення в рамках Конвенції про процедуру спільного транзиту та оплату за транзит.
		Внаслідок виявлених розбіжностей та з огляду на неподання декларантом визначених митним органом за переліком додаткових документів, Київською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UА100330/2023/000060/2 від 07.12.2023, № UА100330/2023/000061/2 від 11.12.2023, № UА100330/2023/000062/2 від 11.12.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100330/2023/000763, № UА100330/2023/000774, № UА100330/2023/000775.
		Позивач, уважаючи такі рішення митного органу протиправними, звернувся до суду із позовом про його скасування.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		Не погодившись із судовими рішеннями, ТОВ «ВІН-ТАЖ» звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що підставою касаційного оскарження судового рішення є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16, від 23.01.2020 у справі №814/4204/15, від 14.01.2020 у справі №1.380.2019.001344.
		З посиланням на зазначені постанови, скаржник доводить, що у разі здійснення поставки товару на умовах СРТ Правил МТП Інкотермс-2020, обов`язок доставити товар покладається на продавця, відтак ціна товару була визначена продавцем та вже включала в себе транспортні витрати. Будь-яких додаткових витрат на перевезення товару з боку позивача понесено не було.
		Також скаржник, посилаючись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, указує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо питання про надання митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів, документів (в т.ч. транзитних), що підтверджують транспортування товарів за умовами поставки СРТ Правил МТП Інкотермс-2020
		Крім того, ТОВ «ВІН-ТАЖ» наголошує на поверховому з`ясуванні судом апеляційної інстанції обставин справи, що є предметом доказування у цій справі.
		У відзиві на касаційну скаргу позивача, Київська митниця уважає її доводи безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції законним і обґрунтованим, тому просить залишити скаргу без задоволення.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		Відповідно до частині 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
		Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
		Згідно з ч. ч. 4, 5, п. 5 ч. 10 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
		Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
		При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
		Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
		1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
		2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
		3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
		4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
		5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
		6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
		7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
		8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
		Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі.
		Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
		За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
		Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Положеннями частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
		За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 9 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044.
		Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
		Роблячи висновок про законність оскаржуваних рішень митного органу, суд апеляційної інстанції зазначав, що за умовами контракту поставка партій товару здійснена на умовах СРТ-Київ.
		За цими умовами продавець бере на себе зобов`язання забезпечити поставку товару за власні кошти до місця призначення, яким є м. Київ. Однак, під час митного оформлення було встановлено, що товар на шляху призначення був перевантажений у м. Гданськ. Відтак, декларант мав подати документи, які підтверджують вартість перевезення з м. Гданськ (Польща) до м. Київ (Україна).
		Здійснення поставки товару на умовах СРТ, Інкотермс-2020, включає в себе вартість перевезення від місця завантаження до місяця відвантаження товару за адресами, погодженими сторонами.
		Суд апеляційної інстанції встановивши, що товар мав поставлятися з Китаю до м. Києва (Україна), зауважив, що товар, який мав кінцеве місце призначення за умовами поставки СРТ-Київ, був перевантажений на шляху перевезення, в м. Гданськ (Польща). Згідно з даними міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), товар з м. Гданськ (Польща) мав бути поставлений до м. Дніпро (Україна). При цьому, згідно з інформацією, зазначеною в названих документах, навантаження було здійснено на транспортний засіб ФОП ОСОБА_1 , тобто на шляху перевантаження товару також відбулася зміна постачальника, що не було обумовлено в інвойсах, за якими постачальником було визначено компанію SLT Nrans Logistic Sp.z.o.o., яка передала товар для подальшого перевезення ФОП ОСОБА_1 .
		Однак декларантом не надавався рахунок та не включена транспортна складова від порту Гданськ до м. Дніпро, Україна.
		Натомість, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
		Та обставина, що товар поставлявся на умовах СРТ Київ (Інкотермс 2020) встановлена судами попередніх інстанцій та не оспорюється сторонами.
		Відповідно до правил Інкотермс-2020 умови поставки СРТ ((Carriage Paid To) - фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення)), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі 814/4204/15.
		Крім того, колегія суддів указує, що відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України., у гр.21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів, а у гр.22 підлягають відображенню витрати на страхування оцінюваних товарів - тільки якщо ці витрати (транспортування, завантаження, вивантаження, страхування, тощо) відповідно до умов поставки (графа З ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).
		При цьому, як установлено судом першої інстанції, до даних гр.20, гр.21 та гр.22 кожної з поданих Декларацій митної вартості до митних декларацій «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№...», «витрати на навантаження, вивантаження, обробку №№...» та «витрати на страхування №№...» дорівнюють 0,00 грн.
		Отже, суд першої інстанції правильно урахував, що відсутність даних у гр.20, гр.21 та гр.22 свідчить про те, що відповідні витрати (у разі наявності) були враховані постачальником саме у ціні товару.
		Ураховуючи зазначене, Суд погоджується з доводом позивача, що витрати, пов`язані з перевезенням товару до вказаного місця включені до ціни товару.
		Викладені обставини спростовують висновок суду апеляційної інстанції про невключення позивачем при визначення митної вартості транспортної складової до ціни товару.
		Щодо інформації, яка міститься в комерційній пропозиції, слід зазначити, що чинним законодавством не встановлено будь-яких обов`язкових вимог щодо форми та змісту комерційної пропозиції, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд.
		Сама комерційна пропозиція є лише пропозицією щодо вартості товару, а конкретна його ціна визначається сторонами та обумовлюється відповідним інвойсом.
		Отже, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.
		Поряд із цим, надаючи оцінку обставинам щодо оплати позивачем поданого для митного оформлення товару, суд апеляційної інстанції помилково не урахував, що це питання знаходиться поза межами судового розгляду, оскільки на момент здійснення митного оформлення товарів оплата відповідно до умов контракту не проводилася та платіжні документи не надавалися.
		Ураховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів є протиправними.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, роблячи висновок про протиправність оскаржуваних рішень відповідача, правильно керувався практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19, відповідно до якої у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції не було надано належну правову оцінку всім доводам позивача, а також мало місце неправильне застосування норм матеріального права, що в цілому призвело до скасування судового рішення, що відповідало закону. 
		Згідно із статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених законом статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. 
		З огляду на викладене, ураховуючи те, що висновки суду ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, оскаржувана постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року скасувати, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, Суд
		У Х В А Л И В :
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ТАЖ» задовольнити.
		Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року скасувати, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 160/33340/23 залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                         І.В. Дашутін
		 
		Судді                                                                                                                                   О.О. Шишов
		 
		                                                                                                                             М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...