Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/6994/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Залишення в небезпеці.
Надіслано судом: 24.02.2025. Зареєстровано: 24.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/752/652/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100010000742

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 752/6994/22 
		Провадження №: 1-кп/752/652/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 лютого 2025 року                                                                         м. Київ 
		       Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді                          ОСОБА_1 ,
		при секретарі                          ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010000742 від 16 квітня 2022 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Бар Вінницької області, має вищу освіту, неодруженого, працюючого друкарем у ТОВ «МЕДІАДЖЕТ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 135 КК України,
		за участю прокурора                  ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого                          ОСОБА_3 ,
		захисника                                  ОСОБА_5 ,
		потерпілих                                  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		        ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		встановив:
		1.Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі, і визнане судом недоведеним. 
		Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3  обвинувачується у тому, що він під приводом надання волонтерської допомоги, заздалегідь узгодивши з потерпілою   ОСОБА_8 зобов`язання щодо перевезення з тимчасово окупованого міста Маріуполь, де ведуться бойові дії, її батьків у безпечне місце, покладені на себе обов`язки не виконав, тим самим завідомо залишив батьків потерпілої, які перебували в небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану (ведення бойових дій), без допомоги, що спричинило їх смерть.
		12 квітня 2022 року потерпілій ОСОБА_8 стало відомо від знайомих, які проживали недалеко від її батьків, що останні 20 березня 2022 року загинули під час обстрілів міста Маріуполь.
		Внаслідок пустих обіцянок та відсутності наміру виконувати узгоджені між ним та потерпілою ОСОБА_8 обов`язки, ОСОБА_3 і після 20 березня 2022 року запевняв потерпілу, що з її батьками все гаразд, однак, у зв`язку з незаконними, протиправними діями підозрюваного, а також у зв`язку зі зволіканням останнього, який зобов`язаний був піклуватися про її батьків і мав змогу надати їм допомогу, останні загинули.
		Такі дії   ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 3 ст. 135 КК України як саме завідоме залишення без допомоги осіб, які перебувають в небезпечному для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану (ведення бойових дій), якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цих осіб і мав змогу надати їм допомогу, що спричинило їх смерть.
		2.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
		ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, всупереч врегульованих законом суспільним відносинам у сфері власності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх супільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, для вчиненні умисних злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном (грошовими коштами) шляхом зловживання довірою, визначив для себе вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування.
		Предметом злочинного посягання ОСОБА_3 визначив грошові кошти громадян, отримані під виглядом надання послуг з евакуації громадян з тимчасово окупованого міста Маріуполь та під приводом закупівлі палива для потреб Збройних сил України, для подальшого заволодіння грошовими коштами.
		Способом успішного досягнення та реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 визначив як вчинення шахрайських дій, шляхом зловживання довірою громадян, попередньо розробивши при цьому детальний план своїх злочинних дій, спрямований на: підбір потенційних клієнтів, покупців (зацікавленість особи в придбанні талонів на паливо та перевезення родичів з тимчасово окупованого міста Маріуполь).
		Так,  ОСОБА_3  з метою успішного досягнення та реалізації свого злочинного умислу, 15 березня 2022 року, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, з метою успішного досягнення та реалізації свого злочинного умислу, ініціював вчинення шахрайських дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами   ОСОБА_8 під виглядом перевезення її батьків з тимчасово окупованого міста Маріуполь, де проходили воєнні дії, в безпечне для життя місце.
		З метою реалізації свого злочинного плану, усунення перешкод та створення усіх необхідних умов для успішної реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 справив на ОСОБА_8 сприятливе враження надійного партнера, для чого демонстрував свою обізнаність у сфері волонтерської діяльності. Тим самим, своєю поведінкою створив у останньої вигідний для себе образ щирої, чесної та відповідальної людини.
		Так, ОСОБА_3 , зловживаючи довірою  ОСОБА_8  та викликавши у неї хибну впевненість у власній порядності і чесності, під виглядом перевезення її батьків з міста Маріуполь, дійшовши усної згоди з останньою та завідомо не маючи наміру виконувати покладені на нього узгоджені між ними обов`язки, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, повідомив ОСОБА_8 реквізити своєї банківської картки для оплати своїх послуг.
		15 березня 2022 року ОСОБА_8 перерахувала ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 10 000 грн. на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , як оплату за перевезення її батьків. Однак, покладених на себе обов`язків перевезення рідних  ОСОБА_8  ОСОБА_3  не виконав та в подальшому грошові кошти не повернув, чим завдав ОСОБА_8 матеріальної шкоди у розмірі 10 000 грн.
		Таким чином,   ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
		Крім того, ОСОБА_3 , з метою успішного досягнення та реалізації свого злочинного умислу 31 березня 2022 року, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, з метою успішного досягнення та реалізації свого злочинного умислу, ініціював вчинення шахрайських дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами громадянина   ОСОБА_6 під виглядом закупівлі талонів на паливо по заниженим цінам, а саме по 20 грн за один літр.
		З метою реалізації свого злочинного плану, усунення перешкод, та створення усіх необхідних умов, для успішної реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 справив на ОСОБА_6 сприятливе враження надійного партнера, для чого демонстрував свою обізнаність у сфері волонтерської діяльності. Тим самим своєю поведінкою створив у останнього вигідний для себе образ щирої, чесної та відповідальної людини.
		ОСОБА_3 , зловживаючи довірою ОСОБА_6  та викликавши у нього хибну впевненість у власній порядності та чесності, під приводом продажу талонів на пальне, дійшовши усної згоди з останнім про продаж даних талонів та завідомо не маючи наміру виконувати покладені на нього узгоджені між ними обов`язки, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, повідомив ОСОБА_6 реквізити своєї банківської картки для оплати своїх послуг.
		31 березня 2022 року  ОСОБА_6  перерахував ОСОБА_3  грошові кошти у сумі 4 000 грн на банківську картку АТ КБ «Конкорд» № НОМЕР_2 , та 02 квітня 2022 року повторно перерахував ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 1005,03 грн. на банківську картку ЧТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 , як оплату за талони на пальне у кількості 250 літрів. Однак, покладених на себе обов`язків ОСОБА_3 не виконав, оплачені  ОСОБА_6  талони на пальне останньому не надіслав, грошові кошти не повернув, чим завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 5005,03 грн.
		Таким чином,   ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим чанном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
		Крім того,  ОСОБА_3  з метою успішного досягнення та реалізації свого злочинного умислу, 10 квітня 2022 року, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ініціював вчинення шахрайських дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами      ОСОБА_12 під приводом закупівлі талонів на паливо по заниженим цінам, а саме по 20 грн. за літр.
		З метою реалізації свого злочинного плану, усунення перешкод, та створення усіх необхідних умов для успішної реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 справив на ОСОБА_7 сприятливе враження надійного партнера, для чого демонстрував свою обізнаність у сфері волонтерської діяльності. Тим самим своєю поведінкою створив у останнього гідний для себе образ щирої, чесної та відповідальної людини.
		ОСОБА_3 , зловживаючи довірою  ОСОБА_7  та викликавши у нього хибну впевненість у власній порядності та чесності, під приводом продажу талонів на пальне, дійшовши усної згоди з останнім про продаж даних талонів та завідомо не маючи наміру виконувати покладені на нього узгоджені між ними обов`язки, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, повідомив ОСОБА_7 реквізити своєї банківської картки для оплати своїх послуг.
		10 квітня 2022 року ОСОБА_7 перерахував ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 4 800 грн. 00 коп. на банківську картку АТ КБ «Конкорд» № НОМЕР_2 , як оплату за талони на пальне. Однак покладених на себе обов`язків ОСОБА_3 не виконав, оплачені ОСОБА_7  талони на пальне останньому не надіслав, грошові кошти не повернув, чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 4 800 грн.
		Таким чином,   ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
		Крім того,  ОСОБА_3  з метою успішного досягнення та реалізації свого злочинного умислу 13 квітня 2022 року, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час ініціював вчинення шахрайських дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами   ОСОБА_9 під виглядом закупівлі талонів на паливо для автомобіля для використання його у волонтерських цілях.
		З метою реалізації свого злочинного плану, усунення перешкод та створення усіх необхідних умов для успішної реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 справив на ОСОБА_9 сприятливе враження надійного партнера, для чого демонстрував свою обізнаність у сфері волонтерської діяльності. Тим самим своєю поведінкою створив у останнього вигідний для себе образ щирої, чесної та відповідальної людини.
		ОСОБА_3 , зловживаючи довірою  ОСОБА_9  та викликавши у нього хибну впевненість у власній порядності та чесності, під приводом купівлі талонів на пальне для використання автомобіля у волонтерських цілях, дійшовши усної згоди з останнім про використання даних талонів у благодійних цілях та завідомо не маючи наміру виконувати покладені на нього узгоджені між ними обов`язки, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, повідомив ОСОБА_9 реквізити банківської картки для перерахунку коштів.
		13 квітня 2022 року  ОСОБА_9  перерахував ОСОБА_3  грошові кошти у сумі 2800 грн. на банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 . Однак, покладених на себе обов`язків ОСОБА_3 не виконав, оплачені ОСОБА_9 талони на пальне не придбав, грошові кошти не повернув, чим завдав ОСОБА_9 матеріальної шкоди у розмірі 2 800 грн.
		Таким чином,   ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
		3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Відповідно до ч. 1 ст. 190 КК України передбачено кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
		Відповідно до ч. 2 ст. 190 КК України передбачено кримінальну відповідальність за шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
		4.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
		Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, за ч. 2 ст. 190 КК України у виід позбавлення волі строком на 3 роки, за ч. 3 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. В частині обвинувачення у вчиненні шахрайства відносно потерілого ОСОБА_10 на суму 1750 грн просив закрити провадження у зв`язку з декриміналізацією вчиненого діяння.
		Захисник вказав на недоведеність винуватості обвинуваченогого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Зазначив, що обвинувачений не повинен був піклуватися про батьків потерілої ОСОБА_8 , не залишав їх у безпорадному стані, не мав змоги надати їм допомогу, достовірне підтвердження факту смерті батьків ОСОБА_8 відстнє, а тому у діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України. В іншій частині обвинувачення вказав, що відносини між обвинуваченим та потерпілими носили цивільно-правовий характер, не містять ознак шахрайства. Просив повністю виправдати обвинувченого у висунутому йому обвинуваченні.
		Обвинувачений підтримав захисника. Вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав. Просив ухвалити виправдувальний вирок.
		5.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що вставила у мережі пост, в якому просила допомогти з`ясувати інформацію про своїх батьків, які після введення в Україні воєнного стану перебували у м. Маріуполь та їм загрожувала небезпека. На цей пост відгукулася одна з її знайомих, дала номер обвинуваченого як особи, котра має зв`язки з військовими та може допомогти у вирішенні цього питання. Потерпіла по телефону зв`язалась з обвинуваченим і він повідомив що може домовитися з військовими про евакуацію батьків за 10 000 грн. 15 березня 2022 року вона перерахувала на банківську картку обвинуваченого вказану суму коштів, проте обвинувачений своїх обов`язків не виконав. 12 квітня 2022 року від сусідів батьків їй стало відомо, що батьки загинули при обстрілі будинку. При цьому обвинувачений продовжував говорити що вони живі і його знайомий на ім`я ОСОБА_13 займається їх евакуацією.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що в у 2022 року заснував благодійний фонд з допомоги військовим, до роботи якого залучав волонтерів. В якості волонтера у березні 2022 року також було залучено обвинуваченого. Обвинувачений запропонував йому талони на пальне по зниженій ціні, а саме 20 грн за літр. ОСОБА_6 погодився, в переказав обвинуваченому кошти двома платежами - 4000 та 1000 грн, проте талонів не отримав. Після переказу коштів обвинувачений довго вводив його в оману, посилаючись на завантаженість та інші підстави, з яких він не може своєчасно виконати свої зобов`язання. Далі, приблизно через місяць, обвинувачений зник та перестав виходити на зв`язок, кошти не повернув. Після зникнення обвинуваченого, до фонду звернулася ОСОБА_8 , повідомила, що обвинувачений обманув її, обіцяв вивезти її батьків з міста Маріуполя, вона перерахувала йому 10 000 грн, однак він своєї обіцянки не виконав і батьки загинули. Після цього, потерпілий зрозумів, що обвинувачений займається шахрайством. 
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що він разом з ОСОБА_6 після початку війни організували благодійний фонд. Обвинувачений працював у фонді, займався діловодством. У них склалися довірливі стосунки. Обвинувачений пообіцяв, що зможе придбати талони на пальне. 10 квітня 2022 року він попросив товариша перерахувати обвинуваченому на карту 4800 грн для придбання талонів. Товариш перерахував кошти, однак ні талонів, ні коштів від обвинуваченого ОСОБА_7 не отримав, хоча домовлялись, що талони будуть на наступний день після переказу коштів. 
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 повідомив, що познайомився з обвинуваченим під час роботи в благодійному фонді ОСОБА_6 . У них склалися довірливі відносини. 13 квітня 2022 року обвинувачений зателефонував йому та попросив позичити кошти для придбання талонів на пальне. Він скинув обвинуваченому 2800 грн на карту. Після чого обвинувачений таклони не придбав, на неоднарозові вимоги борг не повертав, перестав виходити на зв`язок. 
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 повідомив, що 14-16 травня 2022 року познайомився з обвинуваченим, він представився волонтером. Обвинувачений повідомив, що зможе допомогти з військовою амуніцією та талонами на пальне. При ньому обвинувачений комусь зателефонував та повідомив, що є талони на 100 л. Вони домовились про розстрочку. ОСОБА_10 перерахував на карту обвинуваченого 1750 грн. Прошло декілька днів, він зателефонував обвинуваченому, той просив ще почекати, запевняв що талони в наявності та він зможе їх віддати. Потім ще було безліч спроб зв`язатися з обвинуваченим, однак це було марним, обвинувчений перестав виходити на зв`язок. Після цього через шість днів ОСОБА_10 звернувся до поліції. Родичі обвинуваченого повернули потерпілому гроші.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомила, що починаючи з лютого 2022 року обвинувачений два-три місяці орендував у неї квартиру. Платив несправно, мав заборгованість за комунальні послуги. Потім кудись зник, перестав виходити на зв`язок, у результаті чого вона змінила замки в квартирі.
		Допитаний в судовому засіданні сідок ОСОБА_15 повідомив, що був понятим під час затримання обвинуваченого 23 травня 2022 та вилучення у нього телефону і банківських карток.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 повідомив, що товаришує з обвинуваченим приблизно три роки. Пам`ятає випадок, коли він замовляв у обвинуваченого талони на пальне. Чекав два тижні, після чого обвинувачений передавав йому талони.
		Допитаний в судовому засіданні свідкок ОСОБА_17 повідомив, що на початку війни познайомився з обвинуваченим. Потрібні були талони на пальне. Він скинув обвинуваченому гроші на карту, після чого через два тижні отримав від обвинуваченого талони. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що на початку війни почас працювати у благодійному фонді ОСОБА_6 . Займався веденням документації. ОСОБА_6 дав йому 4000 грн на придбання талонів на пальне, проте виникли проблеми, придбати талони у не вийшло. Повідомив, що потерпілий  ОСОБА_7 коштів йому не передавав, вони з ОСОБА_7 про придбання талонів не домовлялись. Потерпілий ОСОБА_9 кошти йому давав у борг. У ОСОБА_10 кошти для придбання талонів на пальне взяв за три дні до свого затримання, тому виконати зобов`язання не зміг. Талони на пальне мав можливість купувати через свого знайомого. З  ОСОБА_8 домовився про вивезення її батьків з Маріуполя. Взяв у неї 10 000 грн. Цим питанням повиннем був займатися знайомий військовий на ім`я ОСОБА_13 . Спочатку він переписувався з ним, потім втратив зв`язок. Через два місяці зрозумів, що не зможе допомогти. Повідомив, що на час розгляду справи в суді всім потерпілим повернуто кошти, які він у них брав. 
		Відповідно до протоколу прийняття зави про вчинення кримінального правопорушення від 16 квітня 2022 року потерпілий ОСОБА_6 звернувся з заявою про те, що 31 березня 2022 року близько 13:00 за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 114 перерахував 5000 грн на банківські картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 , який під приводом закупівлі талонів на паливо шахрайським шляхом заволодів вказаними коштами.
		Відповідно до квитанції Р24А2131563473С8862 від 02.04.2022 ОСОБА_6 здійснив грошовий переказх на ім`я ОСОБА_3 на суму 1005,03 грн.
		Відповідно до протоколу прийняття зави про вчинення кримінального правопорушення 16 квітня 2022 року потерпілий ОСОБА_7 звернувся з заявою про те, що 10 квітня 2022 року за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 8, ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами. 
		Відповідно до виписки банку про рух коштів по картці 10 квітня 2022 року о 13:51 з картки ОСОБА_18 було перераховано 4 800 грн на банквську картку № НОМЕР_5 .
		Відповідно до скрінщотів переписки з номером телефону НОМЕР_6 обвинувачений вказував картку № НОМЕР_2 , на яку слід перевести 4800 грн як оплату за 100 ДП та 100 95-й, при цьому вказував строк доставки талонів день-два.
		Відповідно до протоколу прийняття зави про вчинення кримінального правопорушення від 28 квітня 2022 року потерпіла ОСОБА_8 звернувся з заявою про те, що 15 березня 2022 року о 14:01 за адресою: Австрія, м. Відень, вона перерахувала грошові кошти в сумі 10 000 на банківську картку особі на ім`я ОСОБА_19 , яка під приводом евакуації батьків з м. Маріуполя шахрайським шляхом заволоділа вказаними грошовими коштами.
		Відповідно до квитанції № Т97С-3581-ВХ55-5ТМ ОСОБА_8 15.03.2022 здійснила грошовий переказ на суму 10 000 грн на рахунок одержувача № НОМЕР_7 .
		Зі скріншотів телефонної переписки між обвинувченим та потерпілою ОСОБА_8 , яка відбувалась у період з 15 березня по 27 квітня 2022 року, вбачається, що обвинувачений обіцяв потерпілій допомогти евакуювати батьків з м. Маріуполя, за що отримав кошти, проте свою обіцянку не виконав. 
		Відповідно до протоколу прийняття зави про вчинення кримінального правопорушення від 28 квітня 2022 року потерпілий ОСОБА_9 звернувся з заявою про те, що 13 квітня 2022 року об 11:57 за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 57 він перерахував грошові кошти в сумі 2800 грн на банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_1 обвинуваченому, котрий під приводом волонтерської діяльності шахрайським шляхом заволодів вищевказаною сумою грошей.
		Відповідно до платіжного доручення №Р24АР24А2160130608С6604 ОСОБА_9 13 квітня 2022 року здійснив грошовий переказ на рахунок ОСОБА_3 в сумі 2800 грн.
		Відповідно до протколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23 травня 2022 року потерпілий ОСОБА_10 звернувся з заявою про те, що 17 травня 2022 року він перерахував ОСОБА_3 на банківську картку рошові кошти в сумі 1750 грн, який пообіцяв продати паливні талони на ДП.
		Відповідно до квитанції від 17 травня 2022 року ОСОБА_10 перерахував на рахунок одержувача НОМЕР_8 грошові кошти в сумі 1750 грн.
		Відповідно до телефонної переписки між ОСОБА_10 і обвинуваченим, яка відбувалась у пріод часу з 17 по 22 травня 2022 року обвинувачений обіцяв ОСОБА_10 повернути раніше отримані кошти.
		Відповідно до протоколу затримання від 23 травня 2022 року обвинуваченого було затримано у м. Бар Вінницької області. Під час затримання у нього вилучено мобільний телефон та гаманець з банківськими картками.
		Відповідно до протоколу огляду речей від 26 травня 2022 року в месенджерах «Viber», «Telegram» та «Messenger» було виявлено діалоги обвинуваченого з іншими особами, яким обвинувачений обіцяв продати талони на пальне, при цьому, як убачається зі зміту діалогів, свої обіцянки також не виконував.
		Відповідно до протоколу огляду від 25 травня 2022 року було встановлено що обвинувачений мав у володінні банкіські картки АТ «Приват Банк» № НОМЕР_3 та АТ «Конкорд Банк» № НОМЕР_2 .
		Відповідно до протоколу тимчасово доступу до речей і документів від 08 червня 2022 року у приміщенні відділення АТ «АКБ Конкорд» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4, слідчим було вилучено документи по банківській картці № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_3 .
		Відповідно до протоколу тимчасового дотупу до речей і документів від 15 червня 2022 року у приміщенні АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29 слідчим було вилучено документи по банківських картках обвинуваченого № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 .
		Дослідивши вказані докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно.
		Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений не мав умислу на вчинення шахрайських дій, а між ним і потерпілими виникли цивільно-правові відносини спростовуються сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема показаннями потерпілих та долученими до матеріалів справи документами, підстав недовіряти яким у суду немає.
		Про той факт, що обвинувачений в момент отримання від потеріплих грошових коштів не мав на меті їх використовувати за призначенням та виконувати взяті на себе зобов`язання свідчить кількість потерпілих у кримінальному провадженні, а також характерна поведінка обвинуваченого під час вчинення інкримінованих йому дій.
		Так, з показань потерпілої ОСОБА_8 та її переписки з обвинуваченим у період з 15 березня по 27 квітня 2022 року вбачається, що отримавши від потерпілої грошові кошти в сумі 10 000 грн, обвинувачений повідомляв їй завідомо неправдиву інформацію про те, що евакуація її батьків розпочалася, що їх вивезли з міста Маріуполя, хоча насправді, зі слів потерпілої, батьки продовжували залишалися за місцем проживання, де загинути під час обстрілу м. Маріуполя.
		Тобто, беручи на себе зобов`язання перед потерпілою сприяти евакуації батьків, обвинувачений знав, що не має можливості його виконати, що свідчить про наявність у його діях ознак шахрайства. 
		Також, отримавши 31 березня 2022 року від потерпілого ОСОБА_6 грошові кошти на придбання талонів на пальне та зобов`язавшись протягом декількох днів передати талони, обвинувачений свого зобов`язання не виконував більше місяця, при цьому усвідомлюючи, що не має можливості придбати талони кошти потерпілому не повертав, натомість, зловживаючи довірою, продовжив брати кошти у інших потрепілих, зокрема 10 квітня 2022 року у ОСОБА_7 , 13 квітня 2022 року у ОСОБА_9 , котрим також кошти не віддав, перестав виходити на зв`язок, та 17 травня 2022 року, маючи борги перед іншими потерпілими, знову взяв кошти на придбання талонів у потерпілого ОСОБА_10 , розпорядившись ними на власний розсуд.
		Пояснення свідків  ОСОБА_16 і ОСОБА_17 проте, що раніше обвинувачений мав можливість купувати талони на пальне, а також повернення грошових коштів потерпілим вже після порушення кримінального провадження відносно обвинуваченого, не спростовує наявність у діях останнього складу шахрайства, що мало місце на момент отримання коштів потерпілих, шляхом зловживання їх довірою. 
		Пояснення обвинуваченого про те, що він не брав кошти у ОСОБА_7 та не домовлявся з останнім про талони на пальне, суд вважає недостовірними. Такі пояснення спростовуються послідовними показаннями потерілого ОСОБА_7 про те, що 10 квітня 2022 року з метою придбання талонів він попросив свого товариша перерахувати обвинуваченому кошти в сумі 4 800 грн, а також випискою з банку про рух коштів, відповіднодо якої 10 квітня 2022 року о 13:51 з картки ОСОБА_18 перераховано 4 800 грн на картку обвинуваченого.
		Також суд не вбачає підстав недовіряти показанням потерілого ОСОБА_6 про те, що з метою придбання талонів на пальне він передав обвинуваченому саме 5000 грн, а не 4000 грн як повідомив обвинувачений.
		Отримання обвинуваченим від потерпілого ОСОБА_9 грошових коштів у борг під приводом придбання талонів на пальне для благодійних цілей, не спростовує факту отримання таких коштів шляхом зловживання довірою потерпілого. 
		6.Підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		Відповідно до приписів ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		При вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним у ст. 17 КПК України, зокрема: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
		Проте у даному кримінальному провадженні зазначених вимог закону щодо обов`язку доказування стороною обвинувачення не дотримано.
		Так, відповідно до ч. 3 ст. 135 КК України передбачено кримінальну відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, якщо відповідні діяння спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки.
		Об`єктивна сторона даного кримінального правопорушення виражається у бездіяльності. Обов`язковому доказуванню підлягає наявність у обвинуваченого обов`язку піклуватися про тих, хто перебуває у небезпечноу для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів щодо самозбереження (такий обов`язок може витікати зокрема із закону; з шлюбно-сімених відносин; з характеру професії; з договору; коли особа своїми діями поставила іншу особу в небезпечний для життя стан), а також наявність можливості надати їм допомогу. Якщо можливість надати допомогу відсутня, кримінальна відповідальність за ст. 135 КК України не настає.
		Зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_3 ставиться в провину завідоме залишення без допомоги батьків потерпілої ОСОБА_8 , котрі через ведення бойових дій на території м. Маріуполь перебували в небезпечному для життя стані і були позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження, що виразилось у невиконанні обвинуваченим взятого на себе зобов`язання перевезти їх з тимчасово окупованого міста Маріуполь у безпечне місце, внаслідок чого настала їх смерть.
		На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема документів сторони обвинувачення та показань потерпілої ОСОБА_8 , судом встановлено, що обвинувачений пообіцяв останній домовитись з військовими про евакуацію її батьків з міста Маріуполя, за що шахрайським шляхом отримав від потерпілої грошові кошти в сумі 10 000 грн, однак взятого на себе зобов`язання не виконав.
		Разом із цим, жодних доказів на підтвердження того, що отримавши від потерпілої кошти за сприяння в евакуваціїї її батьків, обвинувачений взяв на себе обов`язок піклуватися про них та мав змогу надати їм допомогу, матеріали кримінального провдження не містять.
		Обставини того, чи була у обвинуваченого реальна можливість евакуювати батьків потерпілої, стороною обвинувачення під час досудового розслідуваня не встановлювались, доказів з приводу наявності таких обставин в розпорядження суду не надано. 
		Також в матеріалах справи відсутні достовірні докази того, що батьки потерпілої ОСОБА_8 померли під час ведення бойових дій на території міста Маріуполь. Зі слів потерпілої, про смерть батьків вона дізналась від знайомих, документальні підтвердження факту смерті відсутні. 
		Невстановлення обставин, які є обов`язковими ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 135 КК України, в силу приписів ст. 62 Конституції України, має наслідком недоведеність стороною обвинувачення поза розумним сумнівом що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, а тому у цій частині обвинувачення  ОСОБА_3  слід виправдати.    
		7.Мотиви зміни обвинувачення, підстави для визнання частини обвинувачення необгрунтованою. 
		Відповідно до обвинувального акта обвинувченому ставилось в провину вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння 17 травня 2022 року майном потерпілого ОСОБА_10  на суму 1750 грн шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно. 
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року кримінальне провадження у цій частині обвинувачення закрито на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, та запереченням обвинуваченого проти закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		8.Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає добровільне відшкодування обвинуваченим завданих потерпілим збитків.
		Обставини, що обтяжуєть покарання, відповідно до обвинувального акта в провину обвинуваченому не ставляться. 
		9.Мотиви призначення покарання 
		Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При призначенні покарання суд зважає кількість та тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком та нетяжкими злочинами, обставини їх вчинення з використанням тяжких сімейних обставин потерпілої ОСОБА_8 та умов воєнного стану, дані про особу винного, котрий до кримінальної відповідальності притягаються вперше, на обліку у лікарів наркогола та психіатра не перебуває, за місцем роботи, проживання характеризується позитивно, добровільно відшкодував потерілим завдані збитки. 
		Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		10.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
		Цивільні позови у кримінальному провадженні потерпілими не пред`явлено.
		11.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд. 
		У зв`язку з ухваленням вироку застосовані у кримінальному провадженні заходи забезпечення підлягають скасуванню. 
		Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України. 
		Процесуальні витрати відсутні.
		Підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні. 
		Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд
		ухвалив:
		Визнати ОСОБА_3 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 135 КК України та виправдати його за цим обвинуваченням на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. 
		Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити покарання: 
		за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі дві тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн;
		за ч. 2 ст. 190 КК України виді штрафу в розмірі чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити  ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі чотирі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, враховуючи період попереднього ув`язнення обвинуваченого з 23 травня 2022 року по 08 липня 2022 року включно, пом`якшити призначене покарання та визначити  ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі три тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 грн. 
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати. 
		Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 травня 2022 року на вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , та під час затримання ОСОБА_3 майно: два блокноти із чорновими записами; п`ять аркушів із чорновими записами; три аркуші із договором оренди; мобільний телефон марки «Samsung M-12»; гаманець «HASSION» з банківськими картками «ПриватБанк», «Конкорд».
		Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung M-12»; гаманець «HASSION» з банківськими картками «ПриватБанк», «Конкорд», передані до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП України у м. Києві (квитанція № ФП-013504 від 10.06.2022), два блокноти із чорновими записами; п`ять аркушів із чорновими записами; три аркуші із договором оренди, передані до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП України у м. Києві (квитанція № ФП-013505 від 10.06.2022) - повернути ОСОБА_3 . 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...