Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 671/319/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2025.
Дата набрання законної сили: 20.02.2025
Номер судового провадження: 51-1608км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020240000000494

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 лютого 2025 року
		м. Київ
		справа № 671/319/21
		провадження № 51 - 1608 км 22
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
		суду у складі
		головуючого                    ОСОБА_1 ,  
		суддів                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового 
		засідання                        ОСОБА_4 ,
		прокурора                       ОСОБА_5 ,
		захисників                      ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		засудженого                  ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 грудня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020240000000494 за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Горностаївка АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого, останнього разу за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 2 червня 2014 року за ч. 3 ст. 187 КК до показання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна. Звільненого 7 лютого 2020 року по відбуттю строку покарання;
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК,
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Городок Хмельницької області, жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 7 грудня 2012 року за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років Звільненого 30 січня 2019 року умовно-достроково на строк 10 місяців 22 дні,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком суду ОСОБА_8 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК на строк 15 років з конфіскацією усього належного їм майна, крім житла; за ч. 4 ст. 187 КК на строк 13 років з конфіскацією усього належного їм майна, крім житла. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією усього належного їм майна, крім житла.
		Цим же вироком засуджено і ОСОБА_10 , рішення щодо якого не оскаржується.
		Згідно з вироком суду 12 жовтня 2020 року приблизно о 20:00 ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою місця проживання ОСОБА_11 ( АДРЕСА_3 ), під час розпиття спиртних напоїв, будучи об`єднані єдиним злочинним умислом на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_11 , поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, та вбивства останнього з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння його майном, оскільки останній нещодавно отримав кошти за оренду земельного паю, із прикладанням значної сили нанесли ОСОБА_11 руками, ногами, а також дерев`яним табуретом близько 14-ти ударів в область голови, грудної клітки та правого стегна, чим заподіяли йому тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, від яких останній помер на місці події через короткий проміжок часу, після чого заволоділи грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 269 грн, а також належним йому майном, завдавши йому матеріальну шкоду на суму 886, 38 грн, після чого з викраденими речами втекли з місця події.
		Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , а вирок суду без зміни. 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_8 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, просить скасувати судові рішення щодо нього та закрити кримінальне провадження у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Вказує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази на доведення його винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Зазначає, що справа щодо нього сфабрикована органом досудового розслідування. Вказує, що засуджений ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_12 , яка, на його переконання, є співучасником злочинів, його обмовили, що підтверджується аудіозаписами судових засідань, де останні надавали пояснення в суді першої інстанції. Про їхню змову у заволодінні грошовими коштами потерпілого, які останній отримав за земельні паї, він не був обізнаний, участі у пошуку грошових коштів у будинку потерпілого не приймав. 
		В касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_8 -адвокат ОСОБА_9 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_8 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Зазначає, що місцевий суд, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК не зазначив мотиви відхилення показань ОСОБА_8 , які були послідовними в ході всього судового розгляду. Вказує, що засуджений ОСОБА_10 постійно змінював свої показання з очевидною метою обмовити ОСОБА_8 , оскільки за умови врахування показань його підзахисного, всі інші докази даного кримінального провадження свідчать лише про присутність ОСОБА_8 на місці події, однак не про вчинення ним будь-яких протиправних дій стосовно потерпілого. Зазначає про недопустимість як доказу-висновку експерта № 1679 від 6 листопада 2020 року, оскільки експертиза була проведена в порушення вимог статей 110, 242, 243 КПК. Апеляційний суд, в порушення вимог ст. 419 КПК, на вищезазначений довід сторони захисту належної відповіді не надав, обмежившись лише вказівкою на висновки, аналогічні висновкам суду першої інстанції.
		На вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 грудня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року засудженим ОСОБА_10 та його захисником ОСОБА_7 також було подано касаційні скарги, від яких вони відмовилися до початку касаційного розгляду і така відмова прийнята Судом.
		Позиції учасників судового провадження
		Засуджений ОСОБА_8 та його захисник підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити. Захисник ОСОБА_7 поклався на розсуд суду. Прокурор заперечувала проти задоволення касаційних скарг. 
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
		Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
		З касаційної скарги вбачається, що засуджений ОСОБА_8 , крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
		Разом із тим, у результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК, з яким погодився апеляційний суд, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 КПК.
		В судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_8 пояснив, що у вказаний день, час та місці він, разом із ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 вживали алкогольні напої, в ході чого він заснув. Стверджував, що ОСОБА_11 було вбито саме ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , а також ними ж було здійснено крадіжку ряду речей потерпілого, однак за яких обставин це було здійснено пояснити не зміг.
		Однак, таку позицію ОСОБА_8 , який, звинувачуючи ОСОБА_10 у нанесенні ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, спричинення йому смерті та викрадення особистих речей потерпілого, заперечує свою причетність до вчинення таких дій, а також те, що свідок ОСОБА_12 обмовляє його, суд розцінив як намір уникнути відповідальності за скоєне та відхилив її.
		Разом з тим, за результатами перевірки судових рішень у порядку касаційної процедури у межах передбачених законом повноважень Судом не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість  ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК. 
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки судів ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу.
		Зокрема, такі висновки у своєму рішенні місцевий суд обґрунтував показаннями:
		-          свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що 12 жовтня 2020 року перебуваючи разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на автобусній зупинці, під час розпивання алкогольних напоїв, які вони взяли з будинку ОСОБА_11 у його відсутність під час першого візиту до нього, ОСОБА_10 повідомив їм про наявність у ОСОБА_11 грошових коштів у сумі 10 000 грн отриманих за оренду земельного паю. Зазначила, що саме ОСОБА_8 запропонував піти до діда ( ОСОБА_11 ) та забрати у нього гроші за пай. Коли ОСОБА_11 відкрив двері ОСОБА_8 почав його бити і між ними зав`язалася бійка, котра невдовзі припинилась і вони всі разом почали вечеряти та вживати алкогольні напої. Свідок зазначила, що вийшовши на веранду, саме ОСОБА_8 повідомив їй, що має намір запропонувати діду добровільно віддати грошові кошти, якщо ні, то він почне його бити. Повернувшись за стіл, ОСОБА_8 через деякий час почав діду наносити удари кулаками по обличчю. ОСОБА_11 оборонявся й між ними зав`язалася бійка, в ході якої останній впав, а ОСОБА_8 вимагав у нього гроші. ОСОБА_11 , лежачи на полу, віддав ОСОБА_8 269 грн та сказав, що більше грошей у нього немає, на що останній повідомив, що це не ті кошти, потрібні гроші за пай. Разом з тим ОСОБА_8 продовжив завдавати потерпілому кулаками та ногами по різних частина тіла, а потім бив його ще й табуретом та скакав по ньому. Переволікши ОСОБА_11 в іншу кімнату, ОСОБА_8 , кинув його на пол. Після чого ОСОБА_10 сказав, що також маж намір бити потерпілого й почав наносити удари ногами (приблизно 2-3), скакати по ньому. Коли дід почав уже харчати вона, ОСОБА_12 , попросила завершити його побиття, оскільки ОСОБА_11 вже був мертвий. ОСОБА_8 обшукав потерпілого та сказав їм шукати гроші. Вона, ОСОБА_12 , під погрозою спричинення їй шкоди зі сторони ОСОБА_8 , також допомагала у пошуку коштів. Крім того, за вказівкою ОСОБА_8 вона ( ОСОБА_12 ) витерла посуд та табурет. Забравши майно потерпілого вони залишили будинок. Також свідок зазначила, що ОСОБА_8 погрожував їй фізичною розправою, якщо вона комусь розповість про вказані обставини;
		-          потерпілої ОСОБА_13 , яка пояснила, що зранку 13 жовтня 2020 року повернувшись додому, побачила, що вхідні двері до будинку були відчинені, а в будинку перевернуті речі, серед яких лежав без ознак життя її чоловік ОСОБА_11 з видимими тілесними ушкодженнями. Також зазначила, що чоловік напередодні отримав 10 000 грн за пай, а також пенсію в розмірі 2000 грн. Вказує на те, що з будинку були викрадені речі, згідно обвинувального акту.
		Так, показання учасників кримінального провадження місцевий суд правильно визнав об`єктивними й обґрунтовано поклав їх в основу свого рішення, оскільки вони підтверджуються даними, що містяться:
		-          у протоколах оглядів місця події від 13 жовтня 2020 року з ілюстративними таблицями, згідно якого під час огляду домоволодіння АДРЕСА_3 в одній із кімнат на підлозі з видимими тілесними ушкодженнями голови, тулуба, рук виявлено труп ОСОБА_11 . Крім того, виявлено та вилучено посуд. Під час огляду ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_3 під парканом виявлено та вилучено дерев`яний табурет зеленого кольору;
		-          у висновку судової біологічної експертизи № 1045 від 8 лютого 2021 року, згідно якого на поверхні виделки, вилученої під час огляду місця події зі столу домогосподарства, виявлено клітини з ядрами, які містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_8 ;
		-          у висновку судово-біологічної експертизи № 9.3-0141:20 від 13 листопада 2020 року, згідно якого на поверхні ножа виявлено потожирові виділення, що походять від ОСОБА_10 , домішки поту можливі від ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ;
		-          у висновках судово - медичних експертиз № 121 від 12 листопада 2020 року та № 1679 від 6 листопада 2020 року, відповідно до яких під час проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 виявлено ряд тілесних ушкоджень, які могли виникнути від дії тупого твердого предмета (предметів) можливо і з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключено в строки та за обставин, що викладені в постанові про призначення судово-медичної експертизи. Беручи до уваги кількість та розташування виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, можна припустити, що по відношенню до нього могло мати місце близько 16-ти прикладень травмуючої дії (біля шести-семи в ділянку голови та обличчя, близько шести в ділянку тулуба та по одному в ділянку правої кисті та обох стегон). Характер та важкість тілесних ушкоджень у потерпілого не є специфічними чи характерними для утворення їх при падінні людини з висоти власного зросту. Причиною смерті ОСОБА_11 виявилася масивна внутрішня кровотеча (1,2 л), що виникла внаслідок розривів та розмічення тканини печінки та множинних переломів ребер. Смерть потерпілого могла настати біля 14- 17 годин до проведення судово-медичної експертизи трупа в морзі;
		-          у протоколі проведення слідчого експерименту 13 жовтня 2020 року за участю свідка ОСОБА_12 , згідно якого остання детально розповіла про обставини вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_8 інкримінованих їм кримінальних правопорушень;
		-          у висновку додаткової судово-медичної експертизи №136 від 12 листопада 2020 року, згідно якого механізм утворення та локалізація виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень відповідає обставинам, про які вказує під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_12 ;
		-          у висновку судово-медичної експертизи №235 від 16 листопада 2020 року, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено легкі тілесні ушкодження;
		-          у протоколі проведення слідчого експерименту від 13 жовтня 2020 року за участю ОСОБА_10 , згідно якого останній, в присутності понятих та захисника детально розповів про механізм та обставини нанесення ним та ОСОБА_8 тілесних ушкоджень потерпілому, а також розповів про пошук ним в будинку потерпілого грошових коштів;
		-          у висновку додаткової судово-медичної експертизи №139 від 12 листопада 2020 року, згідно якого механізм утворення та локалізація виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень відповідає обставинам, про які вказує під час слідчого експерименту ОСОБА_10 ;
		-          у протоколі обшуку затриманого ОСОБА_10 від 13 жовтня 2020 року та протоколі огляду речей від 16 жовтня 2020 року згідно якого, під час затримання ОСОБА_10 у нього вилучено ряд речей, в тому числі речі, які вони взяли в будинку у потерпілого;
		-          у висновку судово-токсикологічної експертизи №1950 від 23 жовтня 2020 року, згідно якого в крові трупа ОСОБА_11 виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості 1,45 проміле;
		-          у протоколах результатів здійснення НСРД №5730т/121/14-2020 та №5731т/121/14-2020;
		-          у висновку судово-психіатричної експертизи №574 від 11 листопада 2020 року, згідно якого ОСОБА_8 під час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення будь-яким психічним розладом не страждав, міг усвідомлювати свої дії, передбачати їхні наслідки та керувати ними. У теперішній час психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_10 та ОСОБА_8 умисного вбивства, вчиненого з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, а також нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_8 ще й є особою, яка раніше вчинила розбій, та правильно кваліфікував їх дії, кожного, за пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК. 
		Оцінка доказів судом проведена згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності для його постановлення, а тому твердження сторони про протилежне, є безпідставними. Вирок місцевого суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК.
		З приводу наданих стороною обвинувачення, як доказу винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень ряду висновків експертиз (№284, №283, №282, №281, №280, №1043, №1044, №502, №503, № 497, №498, № 1042, №12.1-0813:20, 12.1-0818:20, №502; №503, № 279 та №278), то суд зазначив, що вони жодним чином не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а тому суд не використовує їх при прийнятті рішення.
		Щодо тверджень ОСОБА_8 про те, що свідок ОСОБА_12 , даючи показання, його оговорила, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_8 будь-яких підстав чому на його думку вона це зробила не зазначає. Не встановлено це й судом в ході судового розгляду кримінального провадження, а тому покази вказаного свідка суд використав при прийнятті рішення.
		Покази ОСОБА_8 про те, що під час вживання алкоголю він заснув за столом і не має ніякого відношення до вчинення протиправних дій відносно ОСОБА_11 місцевий суд також не взяв до уваги, мотивуючи це тим, що вони спростовується показами ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_12 , які узгоджуються з іншими доказами по справі.
		Не знайшов також суд першої інстанції підстав для визнання висновку експерта №1679 від 6 листопада 2020 року судово-медичної експертизи шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_11 (гістологія) недопустимим доказом, на чому наполягала сторона захисту, оскільки, на переконання суду, вказане експертне дослідження є невід`ємною частиною проведення судово-медичної експертизи трупа.
		Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в межах, визначених ст. 404  КПК, та у порядку, встановленому ст. 405 КПК, дійшов висновку, що зазначені в апеляційних скаргах засуджених та їх захисників доводи, які є аналогічними доводам зазначеним у касаційних скаргах засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , є необґрунтованими, а висновок місцевого суду про доведеність винуватості, в тому числі,  ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ґрунтується на зібраних у справі й безпосередньо досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку відповідно до ст. 94 КПК. 
		При цьому апеляційний суд зазначив, що усім доказам по справі місцевий суд надав відповідну оцінку з приводу їх належності та допустимості та дійшов до правильного висновку, що усі надані стороною обвинувачення докази є належними, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому КПК, істотних порушень прав та свобод людини під час їх отримання встановлено не було встановлено. 
		Щодо посилання  ОСОБА_8 на відсутність у його діях умислу на вбивство потерпілого та розбій, а також на відсутність попередньої змови із обвинуваченим ОСОБА_10 на вчинення цих кримінальних правопорушень, то колегія суддів визнала їх такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, мотивуючи це тим, що згідно показань свідка ОСОБА_12 та ОСОБА_10 під час проведення НСРД, вбачається, що під час розпивання алкогольних напоїв на автобусній зупинці ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_8 про те, що потерпілий ОСОБА_11 отримав кошти за оренду земельного паю, на що ОСОБА_8 повідомив «зараз підемо до діда ( ОСОБА_11 ) робити йому «тьомную». В подальшому разом, будучи об`єднані єдиним умислом, обвинувачені цілеспрямовано пішли до його будинку та застосовували до ОСОБА_11 фізичне насильство, вимагаючи грошові кошти, обшукували його та помешкання з метою виявлення грошей.
		Відтак, на переконання апеляційного суду, поведінка ОСОБА_8 свідчить про те, що ще до початку кримінального правопорушення у нього за домовленістю виник злочинний умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_11 та його вбивства з метою заволодіння майном, а про наявність цілеспрямованого умислу на вбивство потерпілого свідчить локалізація, характер та спосіб нанесення йому кожним із обвинувачених численних тілесних ушкоджень, а саме: руками, ногами, стрибаннями по його тілу, а також нанесення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень табуретом.
		З приводу посилання сторони захисту на те, що показання свідка ОСОБА_12 є неправдивими, остання їх оговорює, то суд апеляційної інстанції визнав їх такими, що не заслуговують на увагу, та зазначив, що її показання в повній мірі узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Підстав сумніватись у їх правдивості не встановлено. Крім того, сторона захисту не вказує підстави для їх оговорення. Таких ні місцевим, ні апеляційним судом не встановлено.
		Також апеляційний суд визнав такими, що не заслуговують на увагу твердження засудженого про те, що свідок ОСОБА_12 є співучасником вказаних злочинів, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження, обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК та ч. 4 ст. 187 КК висунуте лише ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Саме щодо вказаних осіб і проводився судовий розгляд. ОСОБА_12 обвинувачення не висувалось.
		Предметом перевірки апеляційного суду також були доводи апелянтів про те, що висновки судово - медичних експертиз № 121 трупа ОСОБА_11 від 12 листопада 2020 року та № 1679 від 6 листопада 2020 року (гістологія) є недопустимими доказами, оскільки експерт жодною із сторін кримінального провадження не залучався. 
		Спростовуючи вищезазначені доводи, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до матеріалів кримінального провадження, 13 жовтня 2020 року слідчим відділу розслідування злочинів проти життя і здоров`я особи ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_14 винесена постанова про призначення у даному кримінальному провадженні № 12020240000000494 судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_11 та доручено її проведення експертам Хмельницького бюро судово-медичних експертиз. Судово - медичним експертом вказаної установи ОСОБА_15 і була проведена експертиза трупа ОСОБА_11 , за результатами якої складений висновок № 121. У ході проведення експертизи виникла необхідність у проведенні судово-медичних лабораторних досліджень (судово-гістологічної експертизи) внутрішніх органів трупа ОСОБА_11 , а тому судово-медичний експерт ОСОБА_15 надіслав всі необхідні матеріали на ці дослідження, за результатами якого експерт - гістолог ОСОБА_16 склав висновкок судово-медичної експертизи шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_11 (гістологія) № 1679. Такі висновки знайшли своє відображення у судово - медичній експертизі трупа ОСОБА_11 № 121.
		Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, лабораторне дослідження експерта - гістолога є невід`ємною частиною проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , яка проводилась на підставі постанови слідчого ОСОБА_14 , порушень під час проведення судово - медичних експертиз не встановлено, а тому відсутні підстави визнавати вказані докази недопустимими.
		Також апеляційний суд погодився з призначеним місцевим судом   ОСОБА_8 видом та розміром покарання та зазначив що воно відповідає вимогам ст. 65 КК, оскільки судом правильно враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особи винних і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		З наведеними в ухвалі апеляційного суду висновками щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції погоджується й колегія суддів касаційного суду, та вважає, що рішення апеляційного суду є законним, обґрунтованим, вмотивованим і відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
		У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження, колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність винуватості засудженого  ОСОБА_8  у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		Підстави для скасування судових рішень та закриття кримінального провадження, як про це зазначає сторона захисту, відсутні.
		Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, судові рішення слід залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9  - без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 грудня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року щодо  ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 -без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                             ОСОБА_2                                  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...