Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 389/2633/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2025.
Дата набрання законної сили: 20.02.2025
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                             
		Справа №389//22                                                  Головуючий в суді 1-ї інстанції  -  ОСОБА_1 
		Провадження №11-кп/824/2636/2025                          Доповідач у суді 2-ї інстанції -    ОСОБА_2 
		 
		 УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		           20 лютого 2025року                                                                     м. Київ
		 
		         Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:         
		         головуючого  судді -              ОСОБА_2 
		         суддів -   ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		         при секретарі - ОСОБА_5 , 
		         за участю: 
		         прокурора  - ОСОБА_6 , 
		         обвинуваченого  - ОСОБА_7 ,   
		         захисника - ОСОБА_8 , 
		         представника потерпілого - ОСОБА_9 , 
		         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7  та його захисника ОСОБА_8 , , представника потерпілого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_9 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2024 року,   яким
		    ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого старшим оперуповноваженим в ОВС 1 відділу головного відділу контррозвідки УСБУ в Чернігівській області, військове звання «підполковник», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		         визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначено йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		         На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком три роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.Покладено на ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Вироком вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.
		                                              В С Т А Н О В И Л А:
		         Судом визнано доведеним, що  ОСОБА_7 , будучи старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах 1 відділу головного відділу контррозвідки Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, 25.02.2022 близько 09 год 45 хв, перебуваючи біля входу в актовий зал приміщення Центру дитячої та юнацької творчості Знам`янської міської ради Кіровоградської області, що розташоване за адресою: вул. Михайла Грушевського, 13, м. Знам`янка Кіровоградської області, діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, з метою відвернення загрози своєму життю та здоров`ю, відповідно до ст. 26 Закону України «Про Службу безпеки України», ч.ч. 4, 6 ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію», дослав патрон в патронник ввіреного йому для службового користування автомата АКС-74, серійний номер НОМЕР_2, який направив та натиснув на спусковий гачок, здійснивши один постріл в напрямку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого намагались затримати військовослужбовці Управління Служби безпеки України в Чернігівській області у зв`язку з тим, що він на їх законну вимогу відмовився пред`явити документи, що підтверджують особу та, діставши належний йому пристрій, призначений для відстрілу патронів, споряджених еластичними снарядами несмертельної (травматичної) дії, Форт-14Р, серійний номер НОМЕР_1 , що знаходився в кобурі за поясом, направив в сторону ОСОБА_7 .
		         У результаті даного пострілу ОСОБА_7 з автомата АКС-74, серійний номер НОМЕР_2 , куля влучила у грудну клітку водія ІІІ категорії Управління Служби безпеки України в Чернігівській області ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стояв навпроти, поряд з ОСОБА_12 та намагався затримати останнього, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді сліпого проникаючого вогнепального поранення в грудну клітку зліва в проекції 2-го міжребер`я по біля грудинної лінії з пораненнями навколосерцевої сорочки, передньої стінки правого і лівого передсердя серця, легеневої артерії, діафрагми справа, наскрізного поранення правої легені, поранення пристінкової плерви та м`язу в проекції 9-го ребра по лопатковій лінії справа, які є тяжкими тілесними ушкодженнями, як небезпечні для життя в момент заподіяння, внаслідок яких ОСОБА_13 помер на місці події.
		 
		         Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 подали апеляційну  скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити ухвалу, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити у зв`язку з відстуністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 КК України. Також просить повторно дослідити докази у кримінальному провадженні.
		         Такі вимоги мотивують тим, що  висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Так, звертають увагу, що висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 здійснюючи постріл в бік ОСОБА_12 діяв зі злочинною недбалістю, не передбачаючи настання наслідків своїх дій, є неспроможними, оскільки в конкретних обставинах тієї події ОСОБА_7 не мав іншої можливості відвернути загрозу, крім використання зброї, а спричинення вогнепального поранення потерпілому неможливо було передбачити. Така позиція сторони захисту підтверджується і висновком комісії, який безпідставно невраховано судом першої інстанції, затверджений заступником Голови Служби безпеки України 30 липня 2022 року, за результатами проведеного спеціального розслідування, суд також безпідставно відхилив дослідження спеціаліста ОСОБА_14 , а також надані ним роз`яснення, пославшись на те, що при проведенні спеціалістом ОСОБА_14 свого дослідження не враховано всі докази по даному провадженні.
		Звертають увагу, що допитаний судом експерт ОСОБА_15 , зазначив, що положення ОСОБА_13 в момент отримання поранення йому не відоме, але, на його думку, він мав стояти позаду  ОСОБА_12 та знаходитися нижче останнього, можливо навприсядки або зігнутий. Це припущення експерта суд поклав в основу хибного висновку, що у момент пострілу ОСОБА_7 ОСОБА_13 стояв за спиною, що суперечить підсумку № 7 у висновку експерта № 20 та твердженням в обвинувальному акті щодо положення ОСОБА_13 і місця його розташування по відношенню до ОСОБА_16 у момент пострілу ОСОБА_7 . 
		Зазначають, що суд поставився до оцінки доказів вибірково, належним чином не враховуючи їх суті для встановлення обставин події інкримінованого кримінального правопорушення і оцінки діянь ОСОБА_7 , помилково встановивши, що ОСОБА_7 , добре знаючи тактико-технічні властивості АКС-74 та пробивну дію кулі даного виду озброєння, повинен був передбачити, що куля, рухаючись згори до низу, до поверхні землі, різко змінить свій напрямок та після тіла ОСОБА_16 полетить угору і вбік є безпідставним, оскільки  жодних доказів або документів, які могли давати ОСОБА_7 можливість передбачити саме таку дію кулі, під час судового розгляду здобуто не було.
		Апелянти стверджують, що у даному випадку мав місце казус, оскільки ОСОБА_7 не передбачав і не міг передбачити круту зміну кулею траєкторії, відповідно, не міг передбачити негативні наслідки - поранення ОСОБА_13 , який знаходився не у зоні ураження, не за спиною ОСОБА_17 . Більш того, жодні тактико-технічні характеристики зброї та особливості пробивної дії кулі не свідчать про зворотне.      
		Вказують, що суд залишив поза увагою доводи сторони захисту про порушення підслідності у кримінальному провадженні, визначеної ст. 216 КПК України, оскільки  слідчим поліції, що розпочали досудове розслідування було ще 25 лютого 2022 року ймовірно відомо, що вогнепальні поранення ОСОБА_16 та ОСОБА_13 завдав ОСОБА_7 . Натомість, постанову про визначення підслідності було винесено лише 31 березня 2022 року. При цьому, зазначеною постановою було не лише визначено підслідність, а і змінено групу прокурорів, що у відповідності до положень ч. 5 ст. 36 КПК України не належить до компетенції керівника окружної прокуратури.
		Також, апелянти зазначають, що поза увагою суду залишилося фактичне обмеження права ОСОБА_7 на захист та прав, з тих підстав, що  повідомлення про підозру йому було оголошене та вручене 27 жовтня 2022 року неуповноваженим слідчим Державного бюро розслідувань, визначеним з порушенням встановленого законом порядку, а вже 10 листопада 2022 року повідомлено про завершення досудового розслідування і того ж дня вручено обвинувальний акт, а тому, вважають, що під час досудового розслідування ОСОБА_7 був об`єктивно позбавлений можливості реалізувати своє право на захист та процесуальні права підозрюваного для спростування висунутого обвинувачення шляхом ініціювання слідчих (розшукових) дій, збирання і подання доказів.
		Стверджують і про порушення судом першої інстанції права на захист ОСОБА_7 , якому було проголошено лише частина вироку суду з резолютивної частини, а повний текст оскаржуваного вироку суду не вручений ОСОБА_7 до цього часу.
		Зауважують, що задовольняючи у повному обсязі цивільний позов, суд навіть не перевіряв його обгрунтованості та адекватності заявленої суми відшкодування, мотивуючи необхідність задоволення позову тим, що внаслідок скоєного злочину був порушений та змінений звичайний ритм і спосіб життя не лише у потерпілого ОСОБА_10 , а і його сім`ї, його сестри. Тоді як інші особи цивільний позов не заявляли, участі у суді не приймали та показання не надавали, а ОСОБА_10 не був уповноважений діяти від їх імені. 
		Звертають також увагу і на те, що ОСОБА_7 притягується до кримінальної відповідальності вперше та за неумисний злочин, має позитивні характеристики та малолітню доньку на утриманні, проте судом безпідставно призначено  найсуворіше покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 119 Кримінального кодексу України. 
		         В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_9 , просить вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 1 ст. 119 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
		         Такі вимоги мотивує тим, що звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, місцевим судом не враховано в повній мірі наслідки, що настали у вигляді смерті ОСОБА_13 , поведінку обвинуваченого після скоєного, який свою вину не визнав, не розкаявся, а також не відшкодував в добровільному порядку завдану шкоду. Стверджує, що у даному випадку підстав для застосування положень ст. 75 КК України не було.
		         В апеляційній скарзі прокурор  просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 119 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
		         Зазначає, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості скоєного та особі обвинуваченого через м`якість. 
		   Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали власну апеляційну скаргу, заперечували проти вимог прокурора та представника потерпілого,  пояснення прокурора та представника потерпілого на підтримку апеляційної скарги, заперечували з приводу апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши доводи апеляційних  скарг,  колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, із наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 цього Кодексу, з наведенням належних та достатніх мотивів і підстав його ухвалення.
		         Цих вимог закону місцевим судом дотримано в повній мірі.
		         Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		         Висновки суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність, є правильними, оскільки ґрунтуються на зібраних у кримінальному провадженні і перевірених у суді належних і допустимих доказах та детально наведених у вироку, як того вимагає ст. 374 КПК України.
		         Місцевий суд з достатньою повнотою перевірив усі доводи сторін в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, доводи сторін, під час судового розгляду отримали об`єктивну та належну оцінку в судовому рішенні, з якою погоджується колегія суддів.
		         Так, обвинувачений ОСОБА_7 , як в суді першої так і суді апеляційної інстанції пояснив, що 25.02.2022 близько 09 год 45 хв до приміщення зайшов співробітник СБУ та повідомив про невідому особу, яка намагалась зайти до приміщення. Надалі він взяв ввірений йому автомат АКС-74, технічні характеристики якого відомі, та вийшов з приміщення для з`ясування обставин. Ззовні він побачив підозрілого чоловіка (як згодом виявилось ОСОБА_12 ), який агресивно та в нецензурній формі намагався з`ясувати, хто вони такі та що тут роблять. Він став навпроти нападника на відстані 1,5 м, по боках останнього стояли ОСОБА_18 та ОСОБА_13 , які намагались застосувати до нього фізичну силу, блокували його позаду, однак ОСОБА_12 відштовхнув їх та завів руку назад за спину. У цей час хтось вигукнув: «У нього ствол!». Після цього він відразу дослав патрон в патронник його автомату, перевів запобіжник у нижнє положення. Зі сторони ОСОБА_12 лунає постріл, останній направляє пістолет в його бік, на що він також направив автомат в бік нападника. Стволи зрівнялись та були направлені один на одного, часу на попереджувальний постріл не було. В цей момент він зробив єдиний постріл у нападника, після чого останній впав. При цьому боковим зором побачив, як також впав ОСОБА_13 . Зазначив, що йому відомі положення законодавства про застосування зброї, однак на початку воєнного стану було багато ДРГ. Дізнався про те, що вилучена з тіла ОСОБА_13 куля стріляна з його автомата, лише в жовтні 2022 року після оголошення підозри. Зазначив, що в ОСОБА_13 він не стріляв, куля в тілі ОСОБА_12 змінила напрямок руху. Цивільний позов не визнає. Разом з тим, жалкує з приводу настання негативних наслідків.   
		   Проте, не зважаючи на таку позицію обвинуваченого, суд першої інстанції, безпосередньо дослідивши докази, дійшов правильного висновку про наявність у діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
		         Такий висновок відповідає наведеним у вироку показанням потерпілого, свідків, експертів, письмовим матеріалам справи.
		         Так, потерпілий  ОСОБА_10 в суді першої інстанції пояснив, що про смерть свого батька ОСОБА_13 дізнався 26.02.2022 та одразу зателефонував до ОСОБА_7 , який повідомив про напад диверсійно-розвідувальної групи, проте жодних подробиць щодо обставин загибелі ОСОБА_13 не повідомив.
		         Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 ОСОБА_21 в суді першої інстанції надали показання про те, будучи співробітниками УСБУ в Чернігівській області входили до складу мобільної групи, яка працювала на сході України, та  вранці 25.02.2022, у зв`язку із перебуванням невідомої особи на подвір`ї місця їх дислокації, вийшли для встановлення особи невідомого, який поводився агресивно, проте, почувши що вони є співробітниками СБУ почав нервувати та зробив декілька кроків назад, а ОСОБА_18 та ОСОБА_13 одночасно підійшовши до невідомого з різних сторін, намагались його затримати за руки. Останній, вивільнившись від захвату, почав заводити праву руку за свою спину. В цей момент ОСОБА_18 вигукнув, що у незнайомця «ствол» і пролунало декілька пострілів. Після пострілу з автомата на асфальті лежали незнайомець та ОСОБА_13 .  
		         Свідок ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , суду пояснили, що в момент події перебували у приміщенні та не були очевидцями події. Чули звуки, схожі на постріли, один постріл точно був. Коли вибігли на подвір`я, то на асфальтному покритті вже лежали незнайомець та ОСОБА_13 . 
		         Допитаний судом першої інстанції експерт ОСОБА_15 пояснив, що проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , та вказав, що куля, враховуючи її кінетичні властивості, зайшла в тіло ОСОБА_13 боком. Це може свідчити про те, що куля втратила свою кінетичну енергію внаслідок зіштовхування з перешкодою, зокрема м`якими тканинами людини. Вихідна рана ОСОБА_12 утворились при розриві боковою поверхнею кулі. Вважає, що ОСОБА_13 знаходився позаду ОСОБА_12 та нижче нього. Вхідна рана ОСОБА_13 є вищою, ніж вихідна рана ОСОБА_12 . Пояснив, що коли вилучав кулю з тіла ОСОБА_13 , вона не мала жодних деформацій. Тому не виключається, що куля зайшла в тіло ОСОБА_13 після того, як пройшла через тіло ОСОБА_12 . Враховуючи ушкодження ОСОБА_12 , куля йшла прямолінійно. Фактично напрямок руху кулі в тілі ОСОБА_12 не змінився.
		         Експерт ОСОБА_24 в суді першої інстанції надав роз`яснення щодо тактико-технічних характеристик патронів 5,45 мм та вказав, що, згідно з фаховою літературою та правил поведінки снаряда, сферична куля даного патрону має рикошетну здатність та непередбачувана при потраплянні в тіло людини. Людина, яка здійснює постріл таким снарядом, має усвідомлювати його характеристики та суспільну небезпечність.
		 
		         Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, повністю доводиться безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
		         - постановою начальника СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 25.02.2022, якою, у зв`язку з не функціонуванням ЄРДР розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12022121020000154 за ознаками злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, та витягом з ЄРДР за №12022121020000154 від 27.02.2022 про внесення відомостей про кримінальне правопорушення за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до ЄРДР (т.1 а.п. 235-236);постановою старшого слідчого від 19.10.2022 (т.3 а.п. 41-43); постановою старшого слідчого від 08.11.2022 про уточнення (т.3 а.п. 55-56);  протоколом огляду місця події від 25.02.2022 та фототаблицею до нього (т.1 а.п. 241-246); постановою слідчого від 25.02.2022 (т.2 а.п. 19); протоколом огляду місця події від 25.02.2022 та флеш-носієм з фотографіями до нього (т.1 а.п. 247-253); протоколом огляду місця події від 25.02.2022 та фототаблицею до нього(т.2 а.п. 1-18); копією лікарського свідоцтва про смерть №2818/18 від 01.03.2022, згідно якого ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.п. 56); висновком експерта №18 від 04.04.2022, щодо причин смерті   ОСОБА_12 (т.2 а.п. 58-60);  висновком експерта №1032 від 21.03.2022 (т.2 а.п. 61); висновком експерта №155 від 18.03.2022 (т.2 а.п. 62-63); висновком експерта №52 від 07.04.2022 (т.2 а.п. 64-72); протоколом огляду трупа від 01.03.2022 (т.2 а.п. 73-74); копією лікарського свідоцтва про смерть №2820/20 від 04.03.2022, згідно якого ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.п. 75); висновком експерта №20 від 07.04.2022 щодо причин смерті ОСОБА_13 (т.2 а.п. 77-80);протоколом огляду трупа від 04.03.2022 та ілюстративною таблицею до протоколу, за результатами якого виявлено та вилучено кулю довжиною 2,5 см, шириною 0,5 см (т.2 а.п. 81-83); висновком експерта №1033 від 21.03.2022 (т.2 а.п. 84); висновком експерта №156 від 18.03.2022 (т.2 а.п. 85-86); висновком експерта №51 від 07.04.2022, відповідно до якого рана ОСОБА_13  має ознаки вхідного, вогнепального кульового ушкодження; поверхневі ушкодження у вигляді двох ділянок осаднення є проявом переважно забійної дії предмета (предметів), ймовірно, фрагментів перешкоди; напрямок ранового каналу рани відповідає польоту кулі під кутом до поверхні шкіри (т.2 а.п. 87-92);  повідомленням начальника УСБУ в Чернігівській області №74/533 від 28.05.2022, відповідно до якого автомат АКС-74 № НОМЕР_3 був закріплений за ОСОБА_7 та виданий йому на час відрядження до зони проведення ООС на території Луганської та Донецької областей (т.2 а.п.103); повідомленням сектору з контролю за обігом зброї ГУНП в Кіровоградській області №276/36-2022 від 03.06.2022 (т.2 а.п. 105); протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 02.06.2022, відповідно до якого вилучено в УСБУ в Чернігівській області автомат АКС-74, 1987 року виготовлення, №4741085 та один магазин для набоїв (т.2 а.п. 125-127); інформацією КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради» №73 від 02.06.2022 (т.2 а.п. 131-135); інформацією ГУНП в Кіровоградській області №794/29-22 від 02.06.2022 (т.2 а.п. 137-138);висновком експерта №СЕ-19/112-22/3821-БЛ від 26.07.2022, відповідно до якого предмет, схожий на автомат, вилучений 02.06.2022 в ході отримання тимчасового доступу в приміщенні УСБУ в Чернігівській області, являється нарізною вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом Калашникова (АКС-74), серійний номер НОМЕР_2; даний автомат придатний до стрільби, ознак перероблення чи внесення змін в конструкцію не виявлено; надана на дослідження куля, вилучена 04.03.2022 у ході огляду трупа ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стріляна з наданого автомату «АКС-74», серійний номер НОМЕР_2 , 1987 р.в.;(т.2 а.п.157-184); висновком експерта №СЕ-19/112-22/3822-БЛ від 07.06.2022, відповідно до якого предмет, схожий на пістолет, вилучений 25.02.2022 під час огляду місця події, являється короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю - пристроєм «Форт-14Р», калібру 9 мм Р.А., серійний номер НОМЕР_1 , та призначений для відстрілу (стрільби) патронів, споряджених еластичними снарядами «несмертельної» (травматичної) дії, що належить до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряда»(т.2 а.п. 189-195); висновком експерта №365 від 16.08.2022 (т.2 а.п. 200-202); висновком експерта №367 від 18.08.2022 (т.2 а.п. 206-208); висновками експертів №366 та № 368 від 18.08.2022 (т.2 а.п. 212-214, 218-220);  висновком експерта №118 від 21.09.2022 (т.2 а.п. 224-241); висновком експерта №132 від 21.09.2022 (т.2 а.п.242-251); постановою слідчого від 08.11.2022 (т.3 а.п.46-54);  протоколом проведення слідчого експерименту від 08.09.2022 за участю свідка ОСОБА_19 та відеозаписом (т.3 а.п. 57-61);  протоколом проведення слідчого експерименту від 08.09.2022 за участю свідка ОСОБА_18 (т.3 а.п.108-112);  протоколом проведення слідчого експерименту від 10.11.2022 за участю ОСОБА_7 та відеозаписом, в ході якого останній відтворив обставини вбивства через необережність ОСОБА_13 25.02.2022 близько 09 год 45 хв біля будівлі Центру дитячої та юнацької творчості Знам`янської міської ради Кіровоградської області, що розташоване за адресою: вул. Михайла Грушевського, 13, м. Знам`янка Кіровоградської області (т.3 а.п. 97-101);оглянутими в судовому засіданні речовими доказами.
		         Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що  показання потерпілого, свідків, надані стороною обвинувачення письмові докази взаємопов`язані між собою та у своїй сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, вказані докази  зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, не встановлено.
		         Місцевим судом надано оцінку всім зібраним у кримінальному провадженні доказам, переконливо наведено мотиви за який судом взято до уваги одні докази та відкинуто інші, а твердження обвинуваченого та його захисника про те, що суд поставився до доказів вибірково, належним чином не враховуючи їх суті та значення для встановлення дійсних обставин події інкримінованого кримінального правопорушення і оцінки діянь обвинуваченого ОСОБА_7 , спростовуються вироком суду.
		         Як встановлено судом першої інстанції, обвинувачений  ОСОБА_7 проходив військову службу в органах СБ України з березня 2003 року на оперативних посадах, володіє табельною зброєю та має військове звання «підполковник». Крім того, з 24.10.2021 АКС-74 № НОМЕР_4 був закріплений за ОСОБА_7 та був йому виданий на час відрядження до зони проведення ООС на території Луганської та Донецької областей.
		         Встановлені обставини, в сукупності з показаннями обвинуваченого та отримання ним спеціального дозволу на користування зброї, дають підстави вважати, що ОСОБА_7 був достатньо добре обізнаний з тактико-технічними властивостями АКС-74 та пробивною дією кулі даного виду озброєння.
		         Застосування зброї та здійснення пострілу в конкретних обставинах, а саме: первинна інформація про наявність нестандартної ситуації, обумовленої поведінкою невідомою на той момент особою; відкрита території подвір`я та перебування на ньому інших співробітників СБУ, які не були дотичні до спілкування з ОСОБА_12 ; відсутність реальної загрози обвинуваченому на початкових етапах спілкування з ОСОБА_12 та підвищення інтенсивності його дій після спроби його затримання; перебування ОСОБА_13 та ОСОБА_18 в безпосередньому контакті з ОСОБА_12 та їх активні дії направлені на його затримання шляхом блокування рук, що об`єктивно зумовлювало швидку зміну їх місця розташування стосовно ОСОБА_12 ; прицільний характер пострілу обвинуваченого з автомата з малої відстані в напрямку життєво важливих органів ОСОБА_12 (26 см від дула автомата до тулуба) в момент перебування за спиною останнього потерпілого ОСОБА_13 вказують на те, що хоча обвинувачений і не передбачив, що внаслідок виконання ним пострілу в напрямку ОСОБА_12 може настати смерть іншої особи, він повинен був та міг це передбачати.
		         Обвинувачений в силу свого професійного досвіду та навичкам володіння зі зброєю, міг передбачити, що здійснення пострілу з автомата з близької відстані в напрямку ОСОБА_12 , може потенційно нанести ушкодження іншим особам, які перебували у зоні потенційного ураження (в напрямку здійснення пострілу).
		         Ці висновки місцевого суду колегія суддів вважає такими, що грунтуються на повному, всебіному та об`єктивному дослідженні всіх осбтавин кримінального провадження, а доводи сторони захисту про те, що обвинувачений  ОСОБА_7 не передбачав і не міг передбачити таку круту зміну кулею траєкторії, не міг передбачити негативні наслідки, є голослівними.
		            Всупереч доводів захисника та обвинуваченого, місцевим судом надано оцінку акту від 20.07.2022 №1 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25.02.2022, дослідженню спеціаліста з судово-медичної практики від 04.07.2023 та роз`ясненням під час судового розгляду спеціаліста ОСОБА_14 , та обгрунтовано встановлено, що наведені  дослідження та роз`яснення спеціаліста ОСОБА_14 , є неналежними, оскільки не надано доказів на підтвердження документів, що останній є фахівцем у сфері судово-медичної практики, окрім того,  при проведенні дослідження не враховано всі докази у даному провадженні. Переконливих доводів, які б вказували на безпідставність таких висновків суду колегією суддів встановлено не було.  
		Твердження сторони захисту про недопустимість пояснень  експерта ОСОБА_15 , колегія суддів вважає надуманими, оскільки експерт був допитаний судом у відповідності до вимог 356 КПК України,   надав чіткі та логічні відповіді на підтвердження підсумків, викладених ним у висновку № СЕ-19/112-22/3821-БЛ 26 липня 2022 року, підстав вважати його роз`яснення припущеннями на користь сторони обвинувачення та обвинувальної позиції, як вказують обвинувачений та захисник, колегія суддів не вбачає.
		         Колегія суддів звертає увагу на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було розпочато 25 лютого 2022 року за ознаками злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України. Під час досудового розслідування було встановлено, що до вчинення цього злочину імовірно причетний ОСОБА_7 , який є працівником УСБУ в Чернігівській області, у зв`язку з чим, постановою прокурора Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області від 31 березня 2022 року,  з посиланням на ч. 4 ст. 216 КПК України було змінено підслідність даного кримінального провадження, а тому, колегія суддів вважає неспроможними доводи захисника про порушення правил підслідності даного кримінального провадження.
		         Порушення порядку збирання доказів та, як наслідок, визнання їх недопустимими, як зазначають апелянти, судом апеляційної інстанції не встановлено.
		Доводи обвинуваченого та його захисника, за яких вони вважають, що право на захист обвинуваченого ОСОБА_7 було порушено, є такими що не грунтуються на вимогах закону, оскільки повідомлення про підозру обвинуваченого, як і повідомлення про завершення досудового розслідування та вручення обвинувального акту, органом досудового розслідування було здійснено в межах встановлених ст. 219 КПК України строках, жодних порушень реалізації права обвинуваченого на захист, апеляційним судом не встановлено.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з належно вмотивованими висновками суду першої інстанції про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України доведена поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами, а доводи апеляційної скарги сторони захисту не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не містять переконливих доводів, які б вказували на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		         Відповідно до положень ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
		         Вказаних вимог закону, при призначенні покарання ОСОБА_7 місцевим судом дотримано в повній мірі.
		         З вироку суду вбачається, що призначаючи покарання ОСОБА_7 судом враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який розлучений, має на утриманні малолітню дитину, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на спеціальних обліках не перебуває.
		         Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
		         З урахуванням наведеного, а також, позиції потерпілого, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 119 КК України.
		         Крім того, врахувавши конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, необережну форму вини, виключно позитивні характеристики обвинуваченого, а також позиції обвинуваченого, який жалкує з приводу настання негативних наслідків, судом роблено висновок про можливість застосування до ОСОБА_7 положень ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку.
		         На переконання колегії суддів, призначене судом покарання, в повній мірі відповідає тяжкості та обставинам скоєного, сукупності даних про особу обвинуваченого, є необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також домірне скоєному.
		         Доводи сторони захисту про те, що судом не враховано в повній мірі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , не заслуговують на увагу, оскільки суд у повній мірі надав оцінку всім даним, що характеризують особу обвинуваченого.
		         Посилання апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого, на необхідність призначення ОСОБА_7 покарання, яке належить відбувати реально, є безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено даних, які б вказували на те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства.
		         Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.
		         Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог поданих  апеляційних скарг і не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку, а тому апеляційні скарги залишає  без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
		        Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
		У Х В А Л И Л А:
		 
		         Апеляційні скарги - залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова 05 березня 2024 року щодо  ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 119 КК України,  - без зміни.
		         Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		 
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...