Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/12904/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби).
Надіслано судом: 24.02.2025. Зареєстровано: 25.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2025.
Дата набрання законної сили: 24.02.2025
Номер судового провадження: К/990/44739/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 лютого 2025 року 
		м. Київ
		справа № 240/12904/23
		адміністративне провадження № К/990/44739/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Шарапи В.М.,
		суддів - Берназюка Я.О., Бучик А.Ю.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у складі судді Нагірняк М.Ф. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня       2023 року у складі колегії суддів: Драчук Т.О. (головуючий), суддів: Полотнянка Ю.П.,         Смілянця Е.С. у справі за її позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА          
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1. Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила:
		- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Житомирській області від 29 березня 2023 року у призначенні пенсії в разі втрати годувальника;
		- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області призначити пенсію в разі втрати годувальника.
		2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року, у позов задовольнив частково.
		Визнав протиправними дії (рішення) ГУ ПФУ в Житомирській області вчинені (ухвалені) за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 10 лютого 2023 року про призначення пенсії в разі втрати годувальника.
		Зобов`язав ГУ ПФУ в Житомирській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 10 лютого 2023 року про призначення пенсії в разі втрати годувальника та ухвалити рішення у відповідності до вимог пункту 4.7 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
		У задоволенні іншої частини позову відмовив. 
		2.1 Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що в розумінні вимог абзацу другого пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
		Тобто, вказана правова норма наділяє відповідача на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів правом на ухвалення одного рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії.
		Зазначене свідчить про протиправність дій відповідача при розгляді заяви позивача, які призвели до прийняття двох протилежних рішень.
		Порушене в цій частині право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним рішення відповідача, ухваленого за результатами розгляду звернення позивача від 10 лютого 2023 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути таке звернення та ухвалити рішення у відповідності до вимог пункту 4.7 розділу IV Порядку N 22-1.
		Крім того, суд першої інстанції зазначив про безпідставність позовних вимог позивача в частині щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області призначити пенсію в разі втрати годувальника, оскільки на підтвердження свого права на отримання пенсії в разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ) як непрацездатна дружина, позивач надала рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2022 року (справа №295/9726/22, яким встановлено, що позивач та ОСОБА_2 в період з 2 квітня 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу). Проте це не підтверджує факту встановлення офіційного шлюбу.
		3. Суди попередніх інстанцій встановили:
		3.1 10 лютого 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області про призначення пенсії в разі втрати годувальника.
		3.2 17 лютого 2023 року, за результатами розгляду такого звернення позивача, прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу.
		3.3 У листі від 17 серпня 2023 року зазначено, що за результатами розгляду цього ж звернення, 16 лютого 2023 року відповідач ухвалив також рішення про призначення позивачу пенсії у відповідності до вимог Закону № 2262-XIІ.
		3.4 У цьому ж листі представник відповідача стверджує, що рішення від 16 лютого 2023 року про призначення пенсії позивачу було помилкове. Разом із тим, на виконання ухвали суду про витребування доказів рішення від 16 лютого 2023 року суду не надано. Суду не надано також доказів щодо скасування такого рішення.
		Тобто, за результатами розгляду звернення позивача про призначення пенсії, відповідач ухвалив два протилежних за своєю суттю рішення: від 16 лютого 2023 року про призначення пенсії і оскаржуване рішення від 17 лютого 2023 року про відмову у призначенні пенсії.
		3.5 Також встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 захищаючи Батьківщину, що підтверджується витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 12 грудня 2022 року №2062.
		3.6 Уважаючи відмову ГУ ПФУ в Житомирській області від 17 лютого 2023 року протиправною, ОСОБА_1 , звернулась до суду з цим позовом.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
		4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
		4.1 На її обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає про відсутність висновків суду щодо застосування частини першої статті 30 та статті 31 Закону №2262-XIІ. 
		5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. На думку відповідача рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.  
		7. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		8. Згідно частини першої статті 30 Закону № 2262-XIІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
		9. Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону № 2262-XIІ непрацездатними членами сім`ї вважаються:
		а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
		б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;
		в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.
		Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня       2022 року;
		г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;
		д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
		10. Згідно статті 31 Закон № 2262-XIІ члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
		Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
		11. Також, відповідно до пункту 1 частини другої статті 36 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
		Непрацездатними членами сім`ї вважаються, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
		12. Як встановили суди попередніх інстанцій позивач претендує на отримання пенсії по втраті годувальника, як дружина померлого, яка є непрацездатною.
		Крім того, встановлено, що офіційного шлюбу позивач з померлим ОСОБА_2 станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 не мали (не укладали).
		Наданим позивачем рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2022 року (справа №295/9726/22) встановлено лише проживання її та ОСОБА_2 однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу. Тобто, факту встановлення офіційного шлюбу не встановлено.
		13. Згідно частин першої, другої статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
		14. Статтею 27 Сімейного кодексу України визначено, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
		15. Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2019 року (справа №461/3169/17) зазначив, що на підставі аналізу норм Закону № 1058-IV та норм Сімейного кодексу України дійшов таких висновків:
		«У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттю «подружжя», позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб`єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу.
		У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не належать.
		Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.»
		Таким чином, у розумінні статті 30 Закону № 2262-XIІ та статті 36 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника.
		16. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-615а14) та Верховним Судом у постанові від 23 січня 2020 року (справа №804/1501/18).
		17. За таких обставин, Колегія суддів уважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про відмову у задоволенні позову. 
		18. Відповідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		19. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції і їм надана належна правова оцінка. Доводів, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій скаржником не наведено. 
		20. Ураховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
		21. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2023 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          В.М. Шарапа
		Судді:                                                                                                              Я.О. Берназюк                                                                                                                                  А.Ю. Бучик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...