Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/813/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 25.02.2025. Зареєстровано: 26.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/495/2/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162240001403

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 лютого 2025 рокуСправа № 495/813/24 Номер провадження 1-кп/495/2/2025
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
		потерпілого ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.11.2023 за № 12023162240001403 за обвинуваченням
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, уродженцяміста Білгород-Дністровського Одеської області, який зареєстрованийзаадресою:    АДРЕСА_1 , проживає за адресою:   АДРЕСА_2 , неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, із середньою спеціальною освітою, працює сантехніком в КП «ЖКС «Хмельницкий», не депутата, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_4 24листопада 2023року,приблизно о23годині 40хвилин,перебуваючи наприбудинковій територіїбудинку АДРЕСА_3 ,а самена місціпроїзної частиниміж будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 по зазначенійвулиці,яка маєрівну,горизонтальну,асфальтно-бетоннутверду поверхню,під часконфлікту,виниклого нагрунті ревнощів,керуючись раптововиниклим прямимумислом,з мотивівособистої неприязні,з метоюнанесення тілеснихушкоджень,небезпечних дляжиття вмомент спричинення,усвідомлюючи суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій,бажаючи тасвідомо допускаючинастання суспільно-небезпечнихнаслідків увигляді завданнятяжких тілеснихушкоджень,зненацька наніс  ОСОБА_6 один сильнийудар кулакомправої рукив обличчязліва  ОСОБА_6 , який внаслідок раптовості не міг чинити активних захисних дій та від отриманого удару втратив свідомість.
		Крім того,нанесеним  ОСОБА_4 ударом,внаслідок йогосили тараптовості,тілу  ОСОБА_6 надано прискорення, що призвело до стрімкого, некоординованого падіння горілиць (на спину) з ударом правою тім`яною ділянкою голови об дорожнє покриття. 
		Таким чином,  ОСОБА_4 ,своїми умиснимипротиправними діями,які виразилисяу завданні  ОСОБА_6 одного сильного удару кулаком правої руки в обличчя зліва із послідуючим прискореним внаслідок удару падінням потерпілого горілиць (на спину), наніс останньому тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі: саден та підшкірних гематом волосяної частини голови та акулової ділянки, закритого лінійного перелому правої тім`яної кістки, крововиливу над твердою мозковою оболонкою (епідуральної гематоми) правої тім`яної ділянки, струсу головного мозку.
		Спричинене  ОСОБА_6 вищевказане тілесне ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми з переломом тім`яної кістки та внутрішньочерепним крововиливом є небезпечним для життя і за цим критерієм, згідно п. 2.1.1. «а» та п. 2.1.3. «б», «г» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р., відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.
		2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Такими діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
		3. Оцінка доказів.
		Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст.349КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_4 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів.
		Так, обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_5 , прокурор ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_6 погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. ОСОБА_4 було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
		Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що визнає вину в інкримінованих йому діях, повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті.
		Зокрема розповів, що вкінці листопада 2023 року, близько одинадцятої вечора він зі своєю дівчиною та ОСОБА_7 (потерпілий ОСОБА_8 ) зі своєю дівчиною вийшли в магазин. Його дівчина і ОСОБА_7 побігли в магазин, а вони пішли їм назустріч. Коли дівчина і ОСОБА_7 поверталися, то обвинуваченому здалося, що вони йшли за ручку. ОСОБА_4 приревнував і на фоні цього у них з ОСОБА_6 відбувся конфлікт. Толік хотів «пригнути» на нього, але обвинувачений ударив його в челюсть.
		На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю доведена.
		Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
		4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України суд визнає щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 передбачених ст.67 КК України не встановлено.
		5. Мотиви призначення покарання.
		Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, негативну характеристику, надану ДОП СДОП ВП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, його вік, стан здоров`я, те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин, позицію потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого, а також той факт, що обвинувачений повністю відшкодував потерпілому моральну та матеріальну шкоду.
		А тому, відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись принципом справедливості, вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_9 необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, в мінімальному розмірі санкції ч. 1 ст. 121 КК України. 
		Разом з тим суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, відтак суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання, призначеного вироком суду з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов`язки. 
		Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		Ухвалою слідчого судді від 27.11.2023 щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою суду від 26.02.2025 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, строк дії якого сплинув 25.04.2024 і після того судом не продовжувався. До набрання вирком суду законної сили суд не вбачає необхідності обирати новий запобіжний захід.
		Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні, речові докази відсутні.
		Керуючись ст.ст. 128, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
		Призначити  ОСОБА_4 упокарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Запобіжний захід  ОСОБА_4 удо набрання вирком суду законної сили не обирати.
		Речові докази, відсутні.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Суддя                                     ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...