Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/1221/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 26.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2025.
Дата набрання законної сили: 24.02.2025
Номер судового провадження: 61-6719ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 372/1221/22 
		провадження № 61-6719св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідачі: ОСОБА_2 , Обухівська міська рада Київської області, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Клименко Ольга Петрівна, державний реєстратор відділу (центру) надання адміністративних послуг Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Тимченко Антон Сергійович, ОСОБА_3 , 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єгоренкова Сергія Валентиновича на рішення Обухівського районного суду Київської області    від 09 жовтня 2023 року, ухвалене у складі судді Сташків Т. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Нежури В. А., Верланова С. М., Невідомої Т. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовної заяви
		 
		У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Обухівської міської ради Київської області, приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Клименко О. П. (далі - приватний нотаріус Клименко О. П.), державного реєстратора відділу (центру) надання адміністративних послуг Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Тимченка А. С. (далі - державний реєстратор Тимченко А. С.), ОСОБА_3 , в якому просила суд: 
		- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії     III-КВ № 067234, виданий 23 лютого 2001 року Краснослобідською сільською радою Обухівського району Київської області ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,305 га (кадастровий номер відсутній, не присвоювався), з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлових споруд, площею        0,25 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,055 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 178;
		- припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,2492 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлових споруд, кадастровий номер 3223185601:01:014:0007, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- скасувати запис та рішення про державну реєстрацію права власності           ОСОБА_2 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3223185601:01:014:0007, площею 0,2492 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 45427412  від 08 лютого 2019 року номер запису про право власності 30200716;
		- визнати недійсним технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений 15 травня 2014 року;
		- припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 ;
		- скасувати запис та рішення про державну реєстрацію права власності            ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 58777245 від 16 червня 2021 року, номер запису про право власності 42528166;
		- визнати недійсним та скасувати договір дарування 1/2 частки земельної ділянки, кадастровим номером 3223185601:01:014:0007, площею 0,2492 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , від 11 лютого 2019 року, який укладений між             ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що був посвідчений приватним нотаріусом       Клименко О.П., та зареєстрований у реєстрі за № 126;
		- припинити право власності ОСОБА_3 на 1/2 частки земельної ділянки, кадастровим номером 3223185601:01:014:0007, площею 0,2492 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Позовну заяву  ОСОБА_1 мотивувала тим, що рішенням виконавчого комітету Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області                    (далі - Краснослобідська сільська рада) від 05 жовтня 1995 року, оформленим протоколом № 3, її матері - ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га, для утримання житлового господарства, на якій розташований житловий будинок та земельну ділянку площею 0,04 га, для ведення підсобного господарства, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Вказувала, що її мати - ОСОБА_4 10 листопада 2011 року зареєструвала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Єдиним спадкоємцем є вона (позивачка).
		Під час оформлення права власності на спадкове майно, з`ясовано, що житловий будинок зареєстрований за ОСОБА_2 .
		 
		Вказувала, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 067234, виданого 23 лютого 2001 Краснослобідською сільською радою, 05 лютого 2019 року приватний нотаріус Клименко О. П. зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 0,2492 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд за ОСОБА_2 .
		 
		14 червня 2021 року державний реєстратор Тимченко А. С. зареєстрував право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності стали: технічний паспорт від 15 травня 2014 року, виданий Комунальним підприємством КОР «Західне бюро технічної інвентаризації», погосподарська книга від 20 травня 2021 року Обухівської міської ради Київської області.
		 
		Позивач уважала, що вказані документи, що стали підставою для реєстрації права власності, не існують, тому вимушена була звернутись до суду з цим позовом.
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		 
		Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року         у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обухівської міської ради Київської області, приватного нотаріуса Клименко О. П., державного реєстратора Тимченка А. С., ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним технічного паспорту на житловий будинок, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, припинення права власності на житловий будинок та скасування записів про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору дарування частки земельної ділянки, припинення права власності на частку земельної ділянки відмовлено.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року - без змін.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що станом на дату прийняття рішення виконавчого комітету Краснослобідської сільської ради народних депутатів від 05 жовтня 1995, оформленого протоколом № 3, (про передачу власність земельної ділянки) ОСОБА_4 вже змінила прізвище на ОСОБА_5 , а позивач                         не довела, що на момент видачі земельної ділянки, у 1995 році, її мати - ОСОБА_6 , мала прізвище - ОСОБА_7 , а не ОСОБА_5 .
		 
		Крім того, суд установив, що спірна земельна ділянка передана ОСОБА_2                         у приватну власність з дотриманням вимог статті 118 ЗК України. При цьому суд спростував доводи позивача про недійсність державного акта з тих підстав, що він виданий на підставі неіснуючого рішення Краснослобідської сільської ради                  від 04 липня 2000 року, встановивши, що таке рішення є чинним і не оскаржувалось та не визнавалось недійсним у визначеному законом порядку.
		При цьому суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи апеляційної скарги                   про те, що суд не взяв до уваги відсутність документів, на підставі яких було вчинено реєстрацію права власності на земельну ділянку та житловий будинок, а саме рішення виконкому Краснослобідської сільської ради народних депутатів                       від 04 липня 2000 року № 3, вказав, що зазначена документація знаходилась у відділі № 6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області, тому у Обухівської районної державної адміністрації вона відсутня, оскільки від сільської ради на зберігання не надходила, про що зазначено у довідці від 29 серпня 2022 року № 05-02/160.
		Суди дійшли висновку, що доказами, які знаходяться в матеріалах справи, підтверджується законність реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсним технічного паспорта, виготовленого станом на 15 травня 2014 року, суди виходили з того, що копію оскаржуваного технічного паспорту позивач не надала, а КП КОР «Київське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що технічний паспорт на таку дату                                    не виготовлявся.
		Встановивши, що право власності ОСОБА_2 на спірний житловий будинок зареєстровано не лише на підставі технічного паспорта від 15 травня 2014 року, виданого КП КОР «Західне бюро технічної інвентаризації», а й на підставі погосподарської книги від 20 травня 2021 року, виданої виконавчим комітетом Обухівської міської ради, дійсність якої позивач не оскаржує, суд уважав, що відсутні  безумовні підстави для скасування запису та рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та припинення його права власності на вказаний житловий будинок.
		 
		Суди вважали, що матеріалами справи не доведені позовні вимоги про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, а також вимоги про припинення права власності на житловий будинок, тому відсутні підстави для скасування запису та рішення про державну реєстрацію права власності як на земельну ділянку, так і на житловий будинок.
		З огляду на те, що вимоги позивача про визнання недійсним та скасування договору дарування 1/2 частки земельної ділянки є похідними від основної вимоги про визнання недійсним державного акта на право приватної власності, а належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог матеріали справи                                 не містять, тому відсутні підстави для їх задоволення.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Єгоренков С. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду                 від 28 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		10 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
		 
		16 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження                           у справі, витребувано її матеріали із Обухівського районного суду Київської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
		 
		У червні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18), від 12 грудня 2108 року у справі № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18) та у постановах Верховного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18), від 25 вересня 2109 року у справі № 297/1903/16ц (провадження № 61-26296св18), від 01 серпня 2022 року        у справі № 619/1415/19 (провадження № 61-5924св21).
		 
		Інші доводи касаційної скарги в цілому зводяться до такого.
		Суд першої інстанції не спростував доводи позивача та подані докази, які підтверджують відсутність рішення сільської ради від 04 липня 2000 року. 
		Суд не залучив до участі у справі відділ № 6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області як третю особу, не отримав від нього пояснень.
		Не існує жодних документальних підтверджень того, що в матеріалах земельної документації міститься саме оригінал рішення виконкому Краснослобідської сільської ради народних депутатів від 04 липня 2000 року № 3, а не його копія. 
		Копія рішення виконкому Краснослобідської сільської ради народних депутатів від 04 липня 2000 року № 3 не підтверджує, що таке рішення приймалося та було видане. 
		Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили дійсні обставини справи, повністю проігнорували наявну в матеріалах справи інформацію, не витребували та не переконалися, що таке рішення існує.
		 
		Для встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи є необхідним здійснення всіх процесуальних заходів для пошуку/витребування документів та, відповідно, дослідження їх дійсності та автентичності. Наразі обидва рішення суду прийняті на підставі міркувань суду, однак без дослідження судами належних доказів та документів.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили фактичні та правові підстави виникнення права власності на спірне майно та наявність правовстановлюючих документів.
		Більш того, суд апеляційної інстанції зазначив у рішенні, що суду не надано безпосередньо сам технічний паспорт на житловий будинок за адресою:                       АДРЕСА_1 , виготовлений 15 травня 2014 року, визнання недійсним якого є предметом позовних вимог, однак вимагав від позивача надати документ, якого не існує та відповідно у позивача немає і не може бути. Суд проігнорував цей факт та не здійснив жодних дій для встановлення істини, та, відповідно, прийняв рішення виключно на припущеннях, що такий документ існує, на противагу доказам, які містяться в матеріалах справи та підтверджують зворотне.
		 
		Висновки суду про те, що підтвердити належність ОСОБА_8 спірного житлового будинку не є можливим, ґрунтуються на припущеннях, оскільки суд помилково вирішив, що її шлюб укладений 27 березня 1968 року.
		 
		Апеляційний суд, не вчинив жодних процесуальних дій для встановлення дійсних обставин справи та витребування/дослідження відповідних документів, чим порушив процесуальне законодавство та принципи неупередженості розгляду спорів судами та принципу всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу 
		 
		У червні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кулініченко Г. В. подав до Верховного Суду відзив, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права. 
		 
		Звертає увагу, що у позивача не виникло будь-якого права на земельну ділянку, яке повинно було бути захищене судом, у зв`язку з чим суди правомірно відмовили               у задоволенні позову.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		 
		Із копії архівного витягу з протоколу виконавчого комітету Краснослобідської сільської ради від 05 жовтня 1995 року № 3, встановлено, що на підставі заяв громадян села, безкоштовно передано у приватну власність ОСОБА_4 земельні ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, для утримання житлового господарства та площею 0,04 га, для ведення підсобного господарства.
		 
		Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 29 жовтня          2021 року № 00033418097, встановлено, що зареєстровано шлюб, актовий запис:             10 листопада 2011 року, 12:34:09 за № 00054598113, у Реєстрі реєстратором - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Обухівського районного управління юстиції у Київській області; відомості про актовий запис: номер актового запису 8, дата складання - 27 березня 1968 року; орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис: - Виконавчий комітет Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області; відомості про чоловіка: прізвище до та після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 , власне ім`я, по батькові - ОСОБА_9 ; відомості про дружину: прізвище до реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 , прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 .
		 
		Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_8 встановлено, що паспорт видано Обухівським районним відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Київській області 05 жовтня 1999 року.
		 
		Із копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08 жовтня 2021 року № 366/02-31 встановлено, що приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Плющ Н. В. відмовила ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 .
		 
		Відмова нотаріуса мотивована тим, що 09 червня 2021 року на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 червня 2020 року у справі № 372/1963/19 припинено право власності ОСОБА_8 та ОСОБА_3 на вказаний будинок (по 1/2 частки за кожною), яке раніше зареєстроване 28 листопада                      2018 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності   № 260899929 та № 260895537 від 10 червня 2021 року. 
		У зв`язку з припиненням права власності та відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 , підтвердити належність ОСОБА_8 вищевказаного житлового будинку не є можливим.
		 
		Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок, розташований на                        АДРЕСА_2 , складеного 14 березня 1990 року, власником цього житлового будинку є ОСОБА_2 .Встановлено, що місцезнаходження житлового будинку за адресою, яка зазначена у технічному паспорті від 14 березня                    1990 року, вказано з технічною помилкою: АДРЕСА_2 замість правильної АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
		 
		08 жовтня 1995 року протокольним рішенням № 3 виконавчого комітету Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області            ОСОБА_2 затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок, передано йому у приватну власність земельну ділянку площею 0,29 га та надано дозвіл на виготовлення державних актів на право приватної власності на землю.
		 
		16 листопада 1999 року Обухівським бюро Державного земельного кадастру при Обухівському районному відділі земельних ресурсів, за участю ОСОБА_2 та його сусідніх землекористувачів ( ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ) визначено та погоджено зовнішні межі земельної ділянки в натурі за адресою:          АДРЕСА_1 .
		 
		04 липня 2000 року рішенням виконкому Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області № 3 затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам, зокрема ОСОБА_2 , на території с. Красна Слобідка. Відповідно до пункту 3 цього рішення встановлено: зареєструвати державні акти у книзі реєстрації. 
		На підставі цього рішення, 23 лютого 2001 року ОСОБА_2 виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 067234, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 178. 
		 
		Із 23 лютого 2001 року у ОСОБА_2 виникло право власності на земельну ділянку площею 0,305 га за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		У 2009 році земельним ділянкам за цією адресою присвоєні кадастрові номери: 3223185601:01:014:0007 (площа земельної ділянки 0,2500 га) та 3223185601:01:014:0008 (площа земельної ділянки 0,0550 га), інформацію про що було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08 лютого 2019 року.
		 
		11 лютого 2019 року ОСОБА_2 подарував 1/2 частини земельної ділянки площею 0,2492 га своїй доньці - ОСОБА_3 .
		 
		Згідно з копією листа архівного сектору Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 13 лютого 2019 року № 05-04/24, за документами архівного фонду № 56 «Краснослобідська сільська рада та її виконавчий комітет»         у протоколі № 6 засідання виконкому сільської ради від 04 липня 2000 року рішення щодо передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 не значиться.
		 
		Із копією листа архівного відділу Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 21 січня 2022 року № 05-02/17 встановлено, що в архівних документах Краснослобідської сільської ради за 2000 рік відсутнє запитуване рішення виконкому Краснослобідської сільської ради народних депутатів                      від 04 липня 2000 року № 3.
		 
		Відповідно до копії облікової картки об`єкта погосподарського обліку за адресою: АДРЕСА_1 , доданої до листа виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 06 грудня 2021 року № 3896, головою домогосподарства є ОСОБА_2 , наявність земельної ділянки                                                     у власності/користуванні: 0,25; 0,55; 2,4953; у ОСОБА_8 наявна                                                у власності/користуванні земельна ділянка: 2,4951 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ); власник житлового будинку - ОСОБА_2 .
		 
		Листом відділу № 6 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Київській області від 23 серпня 2022 року № 207/332-22 надано засвідчену належним чином копію «Технічної документації по складанню Державних актів на право приватної власності на землю громадянам в с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області».
		 
		Із копії рішення Виконавчого комітету Краснослобідської сільської ради від 04 липня 2000 року № 3 встановлено, що затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам на території     с. Красна Слобідка, згідно з додатком (у тому числі ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 площею 0,305 га (0,250 га та 0,055 га)).
		 
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 лютого 2019 року № 155538272 земельна ділянка площею 0,2492 га належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ № 067234, виданого 23 лютого 2001 року Краснослобідською сільською радою ,та на підставі витягу з Державного земельного кадастру серії НВ-3213487212019, виданого              28 січня 2019 року відділом в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, внесено запис: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45427412 від 08 лютого 2019 року, приватний нотаріус Клименко О. П.
		 
		Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 червня 2021 року № 261800092 встановлено, що  житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі погосподарської книги від 20 травня 2021 року, видавник: виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області, та технічного паспорта                     від 15 травня 2014 року, видавник: КП КОР «Західне бюро технічної інвентаризації». Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер - 58777245 від 16 червня 2021 року, державний реєстратор Тимченко А. С.
		 
		Листом відділу № 6 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Київській області від 31 серпня 2022 року № 6083/497-22 надано засвідчену належним чином копію державного акта на право приватної власності на землю від 23 лютого 2001 року, серії ІІІ-КВ № 067234, що належить ОСОБА_2 .
		 
		КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» 03 серпня 2023 року повідомило, що технічний паспорт на спірний житловий будинок станом на                      15 травня 2014 року не виготовлявся. Архівна справа в архівах Бюро технічної інвентаризації за вказаною адресою відсутня. Також повідомлено, що за запитуваною адресою КП Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» проведено інвентаризацію житлового будинку 04 липня 2023 року на ім`я ОСОБА_2 . Крім того, за ОСОБА_2 заінвентаризовано житловий будинок 20 лютого 1990 року за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
		- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
		- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). 
		 
		Касаційна скарга представника  ОСОБА_1 - адвоката Єгоренкова С. В. не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують. 
		 
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Відповідно до частини першої статті 17 ЗК України 1990 року розпоряджаються землею ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
		 
		Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно (стаття 6 ЗК України 1990 року).
		 
		Відповідно до статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, у тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
		 
		За приписами статті 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
		 
		Пунктом 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
		 
		У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 373/1810/16 (провадження № 61-13700св19) зроблено висновок, що «державний акт на право власності на земельну ділянку лише посвідчує право власності на землю, однак                не є підставою для виникнення такого права у розумінні положення статті 116 ЗК України».
		 
		Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56 (далі - Інструкція № 56), передбачалася обов`язкова реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (пункт 4), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (пункт 20).
		 
		У статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		 
		За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		 
		Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 зокрема зазначала, що державний акт ОСОБА_2 від 23 лютого 2001 року на право приватної власності на землю серія ІІІ-КВ № 067234 виданий на підставі неіснуючого рішення виконкому Краснослобідської сільської ради від 04 липня 2000 року № 3 та реєстрація права власності на цю земельну ділянку та будинок за ОСОБА_2 порушують її право власності на земельну ділянку, яка була передана її матері у приватну власність рішенням виконкому цієї сільської ради від 05 жовтня 1995 року № 3.
		 
		Водночас, суд першої інстанції встановив, що позивач не довела, що рішенням виконкому Краснослобідської сільської ради від 05 жовтня 1995 року саме її матері ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , було безоплатно передано                                    у приватну власність земельні ділянки площею 0/,25 га та 0,04 га на території Краснослобідської сільської ради. 
		 
		При цьому, надавши оцінку зібраним доказам, суд  першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що рішення виконкому Краснослобідської сільської ради від 04 липня 2000 року № 3 є чинним, і у визначеному законом порядку не скасовано та не визнано недійсним, а технічний паспорт на спірний житловий будинок, виготовлено 14 березня 1990 року на замовлення ОСОБА_2 , який пройшов обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію)  на підставі записів у погосподарських книгах, які відповідно до Інструкції № 56, визнавалися державою в якості актів органів влади, що підтверджували право приватної власності.  
		 
		За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
		 
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		У справі, яка є предметом касаційного перегляду, саме на позивача, згідно з вимогами процесуального закону, покладено обов`язок доведення факту порушення його права, свобод чи законних інтересів неправомірними діями відповідача при здійсненні будівництва на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні відповідача.
		 
		З урахуванням фактичних обставин справи, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довела обставини, якими вона обґрунтовує порушення своїх прав, що є її процесуальним обов`язком в силу вимог статей 12, 81 ЦПК України.
		 
		Суди попередніх інстанцій інстанції виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судових рішень, повно і всебічно дослідили і оцінили докази та встановили обставини у справі, правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин.
		 
		Посилання ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18), від 12 грудня 2108 року у справі               № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18) та у постановах Верховного суду                 від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18),        від 25 вересня 2109 року у справі № 297/1903/16ц (провадження № 61-26296св18), від 01 серпня 2022 року у справі № 619/1415/19 (провадження № 61-5924св21),                     є  необґрунтованими, оскільки висновки, встановлені у цій постанові вище,                              не суперечать висновкам, викладеним у постановах на які як на підставу касаційного оскарження посилається заявник, зокрема, щодо можливості оскарження державного акту на право власності на землю окремо від рішення, на підставі якого видано відповідний державний акт. 
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що суд не залучив до участі у справі відділ № 6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області як третю особу, не отримав від нього пояснень, колегія суддів до уваги не бере, оскілки матеріали справи не містять доказів того, що позивач чи її представник зверталися з відповідним клопотанням до суду, отже суд першої інстанції діяв у межах статті 13 ЦПК України. 
		 
		Інші доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. 
		 
		Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження. 
		 
		Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником                             у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єгоренкова Сергія Валентиновича залишити без задоволення.
		 
		Рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,    є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                               Г. В. Коломієць
		 
		 
		 
		                                                                                                        Б. І. Гулько
		 
		 
		 
		                                                                                                        Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...