Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 588/1668/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 26.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2025.
Дата набрання законної сили: 19.02.2025
Номер судового провадження: 61-11397ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 588/1668/23
		провадження № 61-11397св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,                          Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Тростянецьке лісове господарство,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Тростянецьке лісове господарство» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
		 
		за касаційною скаргою адвоката Пирогової Оксани Трохимівни як представника ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 січня 2024 року у складі судді Огієнка О. О. та постанову Сумського апеляційного суду від 09 липня 2024 року у складі колегії суддів:               Собини О. І., Криворотенка В. І., Рунова В. Ю.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ в.о. директора філії «Тростянецьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Кунцевського Д. від 07 липня 2023 року № 80-к «Про звільнення  з роботи» ОСОБА_1 з посади майстра лісу Тростянецького лісництва з 07 липня                   2023 року у зв`язку із втратою довір`я до нього, на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України; визнати протиправним та скасувати наказ директора філії «Тростянецьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Зубка В. від 27 червня 2023 року                     № 157 «Про результати проведення службового розслідування»; поновити ОСОБА_1 на посаді майстра лісу Тростянецького лісництва філії «Тростянецьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з 07 липня 2023 року; стягнути                          з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 08 липня 2023 року до дня ухвалення судом рішення у справі.
		 
		Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що                                      з 20 вересня 2016 року він перебуває в трудових відносинах з Тростянецьким лісництвом ДП «Тростянецький лісгосп», яке 09 січня 2023 року ліквідовано шляхом реорганізації та приєднано до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДСГП «Ліси України»). 10 січня 2023 року позивачу продовжено дію трудового договору та зараховано до штату філії за посадою майстра лісу Тростянецького лісництва.
		 
		Наказ в.о. директора філії «Тростянецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 07 липня 2023 року № 80-к, яким ОСОБА_1   звільнено з посади              у зв`язку із втратою довір`я до нього, на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України є незаконним. 
		 
		Позивач не був визначений відповідальною особою за розробку лісосіки                         і дотримання вимог з охорони праці у кварталі 74 виділ 14 площею 3,4 га. Після ознайомлення зі змістом акту № 1 службового розслідування ОСОБА_1 дізнався, про розпорядження від 26 серпня 2022 року № 167, яким йому передано лісосіку під розробку та техніку безпеки в кварталі 74, виділ 14 з 26 серпня 2022 року, при цьому рубка у вказаному кварталі вже тривала. Із розпорядженням позивача не знайомили, акт передачі лісосіки не  було складено. 
		 
		В акті службового розслідування зазначено про неможливість визначити, які конкретно дерева є зрубаними без відведення їх в рубку на час перевірки, оскільки наявна значна кількість пошкоджених механічно відбитків клейм на пнях, внаслідок проведення трелювання, проїзду автотранспортних засобів по лісосіці, значної кількості взятих в рубку сухостійних дерев (на яких клейма зберігаються гірше через наявну зовнішню трухлявість або відпадання кори) та тривалим часом, що минув з моменту відведення лісосіки в рубку.
		 
		Будь-яких порушень, а саме незаконної рубки, в акті не зафіксовано, що суперечить висновкам оскаржуваного наказу. Винна дія працівника, що є необхідним для звільнення з підстав втрати довір`я не підтверджена. Профспілковий комітет при наданні згоди на звільнення не врахував обставин відсутності встановлення факту винних дій позивача.
		 
		Крім того, результатами розслідування встановлено лише факт незаконної рубки, про що посадовою особою позивача повідомлено правоохоронні органи. Відповідач не призначав будь-які експертні дослідження щодо визначення термінів давності зрубаних дерев, визначення розміру завданих збитків, тощо.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Тростянецький районний суд Сумської області рішенням від 26 січня 2024 року                  в задоволенні позову відмовив.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач здійснював безпосереднє обслуговування товарних цінностей і був матеріально-відповідальною особою та, зважаючи на установлені в ході службового розслідування обставини про скоєння незаконного порубу і можливого привласнення незаконно зрубаної деревини, відповідач мав підстави для втрати до позивача довір`я і його звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
		 
		Короткий зміст рішення апеляційного суду
		Сумський апеляційний суд постановою від 09 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Пироговою О. Т., залишив без задоволення, а рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 січня 2024 року - без змін. Стягнув з ОСОБА_1 на користь філії «Тростянецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
		 
		Позивач обіймав посаду, яка пов`язана з безпосереднім обслуговуванням товарних цінностей (лісу), у результаті неналежного виконання позивачем посадових обов`язків при проведені розробки лісосіки позивач не забезпечив зберігання ввіреного йому майна - лісоматеріалів. Позивач звільнений відповідно до вимог трудового законодавства.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи 
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Пирогова О. Т. як представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 січня 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 09 липня 2024 року, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
		 
		Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 квітня                      2019 року у справі № 752/7994/17, від 07 листопада 2018 року                                                           у справі   № 320/7065/17; необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 лютого 2020 року у справі № 592/7118/17,                          від 11 червня 2020 року у справі № 643/13889/17 та застосованих апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні
		 
		Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.  
		 
		Відповідач не надав доказів того, що позивач вчинив самовільний поруб, зокрема повідомлення про підозру, обвинувальний вирок, акт інвентаризації. З моменту завершення рубки до проведення службової перевірки минуло більше 9 місяців, і в цей час з`явились залишки деревини, а матеріально-відповідальною особою на ділянці був майстер лісу ОСОБА_2 . Суди не дослідили всіх обставин справи, зокрема пояснення ОСОБА_1 , надані ним під час службового розслідування.
		 
		Суди порушили принцип змагальності сторін, здійснили однобічний розгляд справи, не врахували доводи позивача. Відповідач не надав належних і допустимих доказів вчинення позивачем протиправних дій навмисно або внаслідок необережного ставлення до виконання своїх обов`язків.
		 
		У вересні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ДСГП «Ліси України»                      в особі філії «Тростянецьке лісове господарство» на касаційну скаргу, мотивований законністю і обґрунтованістю рішень судів. Підставою для втрати довір`я стали обставини, встановлені службовим розслідуванням й викладені в акті № 1. Позивач є матеріально відповідальною особою і при виконанні посадових обов`язків не забезпечив зберігання ввіреного йому майна, не доповів керівництву про наявність на лісосіці пеньків без клейм. 
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження                             у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 
		 
		20 вересня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2025 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		21 вересня 2016 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу в Тростянецьке лісництво ДП «Тростянецький лісгосп» на посаду вальника лісу, а 07 вересня 2017 року переведений на посаду майстра лісу Тростянецького лісництва.
		 
		01 квітня 2022 року позивач уклав із ДП «Тростянецьке лісове господарство» договір про повну матеріальну відповідальність № 01-Т за збереження лісопродукції, лісового масиву, та інших матеріальних цінностей.
		 
		Згідно з п. 1, 5 договору працівник, що обіймає посаду (виконує роботу) безпосередньо пов`язану із збереженням, обробкою, продажем, відпуском, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, переданих йому для зберігання власником і у зв`язку з вищевикладеним зобов`язується: 1) дбайливо ставитися до переданих йому власником для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей власника і вживати заходів для відвернення заподіяної їм шкоди; 2) своєчасно повідомляти власника про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження переданих йому для зберігання матеріальних цінностей; 3) вести облік, складати і надавати                                     у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки переданих йому для зберігання власником матеріальних цінностей; 4) брати участь                                    в інвентаризації переданих йому для зберігання матеріальних цінностей; 5) виконувати інші дії необхідні для виконання в даному договорі обов`язків. Дія договору поширюється на весь час роботи із довіреними працівнику матеріальними цінностями підприємства.
		 
		Відповідно до положень посадової інструкції майстра лісу Тростянецького лісництва, майстер лісу: провадить приймання, облік, складування та відвантаження деревини споживачам, забезпечує її збереження; організовує підготовку виробництва на дільниці, забезпечує розстановку бригад і робітників               у бригадах. Перевіряє якість робіт; проводить ревізії обходів  і довіреного лісникам майна; перевіряє додержання лісозаготівельниками та іншими лісокористувачами правил рубання лісу та інших видів користування лісом; вживає заходи щодо усунення виявлених порушень з одночасним повідомленням про це лісничого; дає вказівки лісникам та іншим робітникам щодо усунення порушень лісового законодавства, встановленого порядку ведення лісового господарства                              і лісокористування; бере участь у відведенні й таксації лісосік, оглядає місця рубань, заготівлі лісоматеріалів, лісонасадження; веде облік обсягу та якості виконаних робіт. Також майстер лісу несе відповідальність: за своєчасне і якісне виконання покладених на нього посадовою інструкцією обов`язків; за зберігання за ним товарно-матеріальних цінностей.
		 
		З 09 січня 2023 року ДП «Тростянецьке лісове господарство» припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до ДСНП «Ліси України».
		 
		10 січня 2023 року продовжено дію трудового договору, укладеного                                           з ОСОБА_1 , і зараховано його до штату філії за посадою майстра лісу Тростянецького лісництва.
		 
		Розпорядженням лісничого Тростянецького лісництва Романенка Л. О.                               від 26 серпня 2022 року № 167 ОСОБА_1 передано лісосіку під розробку та техніку безпеки у кв. 74 вид. 14.
		 
		В акті перевірки Тростянецького лісництва філії «Тростянецьке лісове господарство» ДП «Ліси України» від 09 травня 2023 року зазначено, що на ділянці кварталу № 74 виділ 14 Тростянецького лісництва філії «Тростянецьке лісове господарство» ДП «Ліси України», на якій у 2022 році проведено прохідну рубку відповідно до лісорубного квитка серії СУ ЛРК 016742 від 10 серпня 2022 року, виявлено залишки невивезеної дров`яної деревини породи дуб у кількості близько 5 м куб., які не прийняті та не обліковуються по системі електронного обліку деревини. Встановлено, що різниця між кількістю дерев, які були зрубані, та кількістю дерев, що були відведені в рубку відповідно до їх фактичної кількості та діаметрів становить 104 штуки, які можна вважати незаконно зрубаними.
		 
		27 червня 2023 року директор філії «Тростянецьке лісове господарство» ДП «Ліси України» Зубко В. І. видав наказ «Про результати службового розслідування»                   № 157, а також складено акт № 1 службового розслідування.
		 
		Під час службового розслідування встановлено, що у кварталі 74 виділ 14 , площа 3,4 га Тростянецького лісництва Філії в 2022 році проведена прохідна рубка, лісорубний квиток СУ ЛРК №016742 від 10 серпня 2022 року. 
		Лісосіка передана під розробку майстру лісу Тростянецького лісництва                     ОСОБА_1 , який підписував прибуткові та видаткові документи про рух лісопродукції. 
		З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що «До розробки лісосіки на лісосіці були присутні пні від «валежа» в кількості 43 шт. відповідно не клеймовані». Проте, про даний випадок ОСОБА_1 не доповів, жодним документом не зафіксував, що саме 43 пня знаходилось на лісосіці до її розробки. 
		При розробці лісосіки скоєний незаконний поруб і можливе привласнення незаконно зрубаної деревини, а тому вбачаються ймовірні ознаки кримінального правопорушення. При виконанні своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 належним чином не забезпечив зберігання ввіреного йому майна і не доповів керівництву про наявність пеньків на лісосіці без клейм.
		 
		Обставини викладені в акті службового розслідування та наказі «Про результати службового розслідування» підтверджуються, зокрема: картою технологічного процесу розроблення лісосіки, в якій визначений відповідальним за охорону праці на лісосіці ОСОБА_1 і який підписав акт готовності лісосіки до розробки; рапортом про рух лісопродукції за листопад 2022 року в кварталі 74 виділ 14 за підписом майстра лісу Тростянецького лісництва ОСОБА_1 
		 
		Наказом виконуючого обов`язки директора філії «Тростянецьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» Кунцевським Д. І. від 07 липня 2023 року                                         № 80-к  ОСОБА_1 звільнено з 07 липня 2023 року у зв`язку із втратою довір`я до нього, за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України. 
		 
		Підставою звільнення є: наказ по філії «Тростянецьке лісове господарство»                       від 27 червня 2023 року № 157 «Про результати проведення службового розслідування»; протокол засідання адміністрації філії «Тростянецьке лісове господарство» ДП «Ліси України» та профспілкового комітету від 30 червня                    2023 року № 3.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                        є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права  у  подібних  правовідносинах,  викладеного у  постанові  Верховного  Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується  з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм                        права  в   межах   касаційної  скарги,   дійшов   висновку,   що   касаційна   скарга  не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		 
		Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:                           1) догана; 2) звільнення.
		 
		Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця                з дня його виявлення (частина перша статті 148 КЗпП України).
		Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
		 
		Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
		Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
		 
		Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
		Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).
		 
		Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
		 
		За змістом пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України втрата довір`я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше залишення працівника на роботі, пов`язаній з обслуговуванням грошових                                  і матеріальних цінностей, може призвести до їх утрати. Водночас підозра власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для виявлення недовір`я до працівника.
		 
		Отже, звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
		 
		Відповідно до роз`яснень, які викладені у абзаці 1 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2 і 3 статті 41КЗпП, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статей 148, 149 КЗпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		 
		Підставою для втрати довір`я до позивача в цій справі стали обставини, встановлені під час службового розслідування, які викладені в акті № 1 від 27 червня 2023 року, зокрема про те, що при розробці лісосіки в 2022 році в кварталі 74 виділ 14 , площа 31,4 га був скоєний незаконний поруб і можливе привласнення незаконно зрубаної деревини. При виконанні своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 належним чином не забезпечив зберігання ввіреного йому майна і не доповів керівництву про наявність пеньків на лісосіці без клейм.
		 
		ОСОБА_1 у пояснювальній записці, поданій директору філії «Тростянецького лісового господарства» 22 травня 2023 року зазначив, що до розробки лісосіці були присутні пні від «валежу» в кількості 43 штук, які відповідно не клеймовані. Допитані в суді свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 спростували наявність пеньків на лісосіці до початку її розробки.
		 
		Встановивши, що позивач займав посаду майстра лісу і до його безпосередньої трудової функції входило приймання, облік, складування та відвантаження деревини, забезпечення її збереження,  між сторонами  укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження лісопродукції, лісового масиву та інших матеріальних цінностей, ОСОБА_1 у результаті неналежного виконання посадових обов`язків  при проведенні розробки лісу не забезпечив ввіреного йому майна - лісоматеріалів, а також не доповів керівництву про наявність пеньків на лісосіці без клейм, суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача підстав для втрати довіри до ОСОБА_1   у зв`язку із чим звільнив його на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, що відповідає вимогам трудового законодавства. 
		 
		Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу                 є похідними від вимог про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, тому суди правильно відмовили у задоволенні цієї вимоги. 
		 
		Доводи  касаційної скарги щодо необхідності застосування висновків  Верховного Суду, зокрема про те, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, це особи, які одержують їх під звіт не суперечать висновкам судів у цій справі, адже позивач займав посаду майстра лісу і до його безпосередньої трудової функції входило приймання, облік, складування та відвантаження деревини, забезпечення її збереження, тому посада позивача,                   і відповідно його посадові обов`язки передбачали можливість укладення роботодавцем з ним договору про повну матеріальну відповідальність.
		Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 червня 2024 року                       у справі №362/2258/22.
		 
		Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального   права,  яке  призвело  або  могло  призвести  до  неправильного вирішення справи, зводяться до незгоди з ними та необхідності здійснення переоцінки фактичних обставин. Верховний Суд є судом права, а не судом факту,               і відповідно до статті 400 ЦПК України не має повноважень встановлювати обставини справи, не встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також досліджувати докази справи, змінюючи їх оцінку.
		 
		Вирішуючи спір, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановили обставини справи, дослідили наявні у справі докази і надали їм належну правову оцінку, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
		 
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		 
		У частині першій статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної  скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду - без змін. 
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу адвоката Пирогової Оксани Трохимівни як представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 січня 2024  року та постанову Сумського апеляційного суду від 09 липня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції  набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                 М. Є. Червинська
		 
		Судді                                                                            А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                     Є. В. Коротенко
		 
		                                                                                     В. М. Коротун
		 
		                                                                                     М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...