Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/10806/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 26.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2025.
Дата набрання законної сили: 18.02.2025
Номер судового провадження: 51-6758км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022111310001158

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 369/10806/22
		провадження № 51-6758 км 23
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду (далі -Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючого судді                                   ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю:
		секретаря судового засідання               ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                  ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року стосовно 
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженки м. Києва, яка не має місця реєстрації 
		та проживає за адресою: 
		 
		АДРЕСА_1 ,
		засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Києво-Святошинський районний суд Київської області вироком від 12 травня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року, засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднав невідбуте покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 червня 2022 року та остаточно визначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
		За вироком суду  ОСОБА_7 визнано винуватою в тому, що вона 05 серпня 2022 року о 12 год, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, таємно викрала велосипед «Formula Evolution», який належить ОСОБА_8 , чим заподіяла потерпілому матеріальної шкоди на суму 3 750 грн. 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		Захисник ОСОБА_6 , не погодившись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 - закрити. Свої вимоги захисник мотивувала тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно засудив ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК, оскільки остання знайшла велосипед, а не викрала його, відтак відсутня подія злочину.
		До початку касаційного розгляду від захисника ОСОБА_6 надійшло письмове клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК у зв`язку зі смертю засудженої 29 травня 2024 року у КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги».
		Також захисник надіслав до Суду заяву пропроведення касаційного розгляду кримінального провадження без його участі.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор заперечив проти задоволення клопотання та касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		Приписами ст. 440 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
		За змістом п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
		Водночас згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 16 січня 2019 року (справа № 761/33482/16-к, провадження № 51-4744 кмо 18), у разі смерті засудженого відсутні підстави для автоматичного скасування обвинувального вироку чи ухвали суду та закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції з посиланням на ст. 440 КПК, оскільки вона відсилає до ст. 284 цього Кодексу, яка, у свою чергу, не містить такої вимоги. Скасування обвинувального вироку чи ухвали суду та закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції з підстав, передбачених ст. 440, п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, можливе лише в разі, якщо обвинувачений помер до набрання обвинувальним вироком законної сили.
		Однак з наданої на вимогу Суду Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24 липня та 23 серпня 2024 року інформації встановлено, що реєстрація смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділі не проводилась.
		Ураховуючи зазначене, а також те, що захисником до заявленого клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 у зв`язку зі смертю засудженої не долучено документів, які дійсно підтверджують факт смерті ОСОБА_7 , колегія суддів уважає за необхідне відмовити у його задоволенні та здійснювати подальший касаційний розгляд за касаційною скаргою захисника.
		Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. 
		Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що посилається захисник у касаційній скарзі, не може бути предметом перегляду в касаційному суді в розумінні ст. 438 КПК.
		У поданій касаційній скарзі захисник покликається на істотне порушення приписів кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій.
		Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК). 
		Вимогами ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
		За змістом ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку. 
		Статтею 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
		Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та кваліфікацію її дій за цією нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, зокрема:
		- показань свідка  ОСОБА_9 про те, що в серпні 2022 року ОСОБА_7 привезла додому велосипед та повідомила йому, що знайшла велосипед у кущах, коли гуляла з собакою. Пізніше, через брак грошей, вона здала велосипед у ломбард;
		- протоколів: 
		- огляду місця події від 10 серпня 2022 року - території за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- слідчого експерименту від 26 жовтня 2022 року за участю ОСОБА_7 ;
		- висновку товарознавчої експертизи № 2757/22 від 07 жовтня 2022 року, відповідно до якого вартість велосипеду «Formula Evolution» станом на 05 серпня 2022 року становила 3 750 грн;
		- відповіді ПТ «Ломбард парус» ТОВ «Глобал франчайзінг і компанія» від 25 серпня 2022 року про те, що ОСОБА_7 користувалась послугами цього ломбарду та 05 серпня 2022 року нею був закладений велосипед «Formula Evolution».
		Водночас суд першої інстанції проаналізував надані в судовому засіданні показання ОСОБА_7 і належним чином їх оцінив, співставивши їх із сукупністю інших досліджених доказів.
		Крім того, суд першої інстанції на спростування доводів захисника щодо відсутності умислу в ОСОБА_7 на вчинення крадіжки слушно зауважив про те, що вона, будучи раніше неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів, після того, як взяла виявлений під парканом велосипед, не вчинила жодних дій, спрямованих на пошуки власника транспортного засобу, а здала його до ломбарду.
		Отже суд першої інстанції на підставі вказаних доказів встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 винувата у вчиненні інкримінованого діяння.
		Вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95 КПК.
		Відповідно до ст. 65 КК при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання ОСОБА_7 , врахував тяжкість вчиненого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про її особу, зокрема, те, що вона раніше неодноразово судима за вчинення крадіжок, новий злочин вчинила в період іспитового строку, за місцем проживання негативних характеристик не має, тобто дотримався вимог статей 50, 65-67, 71 КК.
		Під час апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК, належним чином перевірив доводи апеляційної скарги захисника, які за своїм змістом є аналогічними до викладених у його касаційній скарзі, проаналізував їх, дав на них вичерпні відповіді, навівши в ухвалі відповідне обґрунтування.
		Водночас суд апеляційної інстанції з урахуванням обставин справи погодився з оцінкою доказів, досліджених місцевим судом і врахованих при доведенні винуватості ОСОБА_7 .
		Крім того, не залишились без належної уваги суду апеляційної інстанції й доводи апеляційної скарги захисника про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_7 саме як привласнення знахідки, який, на думку колегії суддів, правильно визнав їх безпідставними.
		Так, за нормативним визначенням крадіжка - це таємне викрадення майна, яке завідомо є чужим для винного, тобто воно перебуває у власності іншої особи, і винний не має на це майно ні дійсного, ні гаданого права.
		Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала кому належить це майно, мала підстави вважати де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
		На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
		Установлені у цьому кримінальному проваджені обставини свідчать про те, що поведінка ОСОБА_7 беззаперечно свідчить про спрямованість її умислу саме на крадіжку велосипеда, оскільки транспортний засіб знаходився біля паркану домоволодіння АДРЕСА_2 , відтак вона мала усвідомлювати, що у нього є власник, який у будь-який час може за ним повернутись. Натомість ОСОБА_7 , не вживши заходів щодо встановлення власника велосипеду, заволоділа ним, швидко зникла та здала до ломбарду в м. Києві.
		Така позиція Суду узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 464/28889/20,від 24 вересня 2024 року у справі № 708/758/22, від 16 січня 2025 року у справі № 678/805/22.
		Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
		З огляду на вищезазначене підстав для задоволення касаційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.
		Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.
		Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
		постановив:
		у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку зі смертю засудженої відмовити.
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
		            Постанова набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                              ОСОБА_2                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...