Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/5299/25-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 25.02.2025. Зареєстровано: 26.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кс-6938/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022000000000511

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/5299/25-к
		пр. 1-кс-6938/25
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 в інтересах Приватного підприємства «МАРІНЕКС» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/2738/23-к від 23.01.2023 у кримінальному провадженні № 42022000000000511 від 27.04.2022,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		05.02.2025 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ПП «МАРІНЕКС» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/2738/23-к від 23.01.2023 у кримінальному провадженні № 42022000000000511 від 27.04.2022.
		Обґрунтовуючи подане клопотання про часткове скасування арешту заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2023 у справі № 757/15173/23-к задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42022000000000511 від 27.04.2022 та передано вказане арештоване майно (судно) в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА або Національне агентство) для управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 1, 9, 19-24 Закону України від 10.11.2015 № 772-VIII«Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон № 772-VIII).
		В подальшому АРМА ініціювала та провела через державний сервіс «Прозорро» відкриті торги на закупівлю послуг з управління активами відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIII, а саме: суховантажне судно «EMMAKRIS III». За результатами відкритих торгів ПП «МАРІНЕКС» визнано переможцем процедури закупівлі.
		З урахуванням визнання переможцем процедури закупівлі, між АРМА як Установником управління та ПП «МАРІНЕКС» як Управителем укладено Договір управління активами (майном) № 031024/1 від 03.10.2024, за яким Установник управлінння передає Управителю в управління до 31.09.2029 рухоме майно (Майно, Активи), а саме вказане судно «EMMAKRIS III», а Управитель зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим Майном (Активами) в інтересах Установника управління, за що сплачувати щомісячно з доходів суму в розмірі 1 087 219,39 грн. без ПДВ до Державного бюджету.
		Посилається на те, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2023 у справі № 757/2738/23-к арешт в частині заборони розпоряджатися та користуватися судном «EMMAKRIS III», залишати ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ» унеможливлює використання судна в якості транспортного засобу для перевезення вантажів, а відтак виконанню Договору управління активами (майном) № 031024/1 від 03.10.2024 щодо забезпечення умов ефективності управління активами, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, що визначено ч.ч. 3,7 ст. 21 Закону № 772-VIII та умовами укладеного із АРМА договору щодо використання Активів у будь-якому виді господарської діяльності, яка не заборонена законодавством, за їх цільовим та функціональним призначенням. Заявник зазначає, що такі обмеження унеможливлюють ведення господарської діяльності ПП «МАРІНЕКС» як Управителя Майна, отримання ним доходів та щомісячному надходженню до Державного бюджету суми в розмірі 1 087 219,39 грн. без ПДВ за управління, від чого страждає Держава.
		Зазначає, що ПП «МАРІНЕКС» звертався до АРМА з приводу неможливості реалізовувати свої права, передбачені Договором управління активами (майном), проте Національне агентство обмежилось відповіддю, що звернулось з відповідними листами до Офісу Генерального прокурора для прийняття заходів щодо забезпеченння здійснення управління активами в межах укладених договорів управління.
		В подальшому позитивних наслідків це не мало і заборони, встановлені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2023 у справі № 757/2738/23-к скасовані не були.
		Представник власника майна - адвокат  ОСОБА_3 , в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
		Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що арештоване майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України і підстави для часткового скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження відсутні, оскільки арештоване майно може використовуватися ПП «МАРІНЕКС», наприклад в якості складу для зберігання зерна в порту, що не потребує використання судна в якості транспортного засобу для перевезення вантажів. Стверджував, що необхідність у накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів дотепер не відпала, проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення істини у кримінальному провадженні. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
		Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката - представника ПП «МАРІНЕКС», заперечення прокурора, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
		Судовим розглядом встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022000000000511 від 27.04.2022 за фактом вчинення групою осіб кримінального правопорушення, пов`язаного із фінансуванням дій, спрямованих на зміну меж території чи державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також на насильницьке захоплення державної влади, за ч. 4 ст. 110-2 КК України.
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2023 у справі № 757/2738/23-к задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000000511 від 27.04.2022 та накладено арешт на судно «EMMAKRIS III» (унікальний ідентифікатор IMO № 9218387, позивний судна 3ERY9, реєстраційний № 48201-16-С, країна приписки Республіка Панама), власником якого є компанія «Greater Bloom Limited» (20th floor, Central Tower, 28 Queens Road Central, Hong Kong), шляхом заборони представникам власника, оператора, фрахтувальника та будь-яким іншим особам вживати заходів по розпорядженню, користуванню, відчуженню вказаним майном, у тому числі шляхом заборони залишати ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ».
		Як вбачається зі змісту вказаної ухвали та письмових заперечень прокурора на клопотання ПП «МАРІНЕКС» у справі № 757/5299/25-к про часткове скасування арешту майна підставою для накладення арешту було наступне: у ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42022000000000511 від 27.04.2022на адресу Офісу Генерального прокурора надійшла інформація із Головного управління розвідки МО України, з якої вбачається, що до діяльності із фінансування дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України, залучено ряд суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних), які контролюються громадянами російської федерації, або ж кінцевими бенефіціарами яких є громадяни російської федерації.
		Так, до діяльності із фінансування вказаних вище дій залучено об`єкт господарювання, зокрема ТОВ «ЛИНТЕР» (ІПН 5870301), зареєстроване у російській федерації, м. Ростов-на-Дону, пр. М. Нагібіна, 7а, прим. 31. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є внутрішній водний вантажний транспорт.
		Вказана юридична особа володіла рядом суден, у тому числі суховантажним судном «EMMAKRIS III» (унікальний ідентифікатор IMO № 9218387, позивний судна 3ERY9, реєстраційний № 48201-16-С, країна приписки Республіка Панама), яке на даний час пришвартовано у одному із портів України, а саме ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ».
		За наявними даними з 14.06.2019 власником судна «EMMAKRIS III» є офшорна компанія Greater Bloom Limited (20th floor, Central Tower, 28 Queens Road Central, Hong Kong).
		Одночасно оператором судна «EMMAKRIS III» є офшорна компанія MCF Shipрing DMCC (Об`єднані Арабські Емірати, м. Дубай, будинок «HDS Tower», офіс 2107).
		З відкритих джерел, а саме російських інформаційних ресурсів вбачається, що 07.08.2020 відбулася зміна власника та оператора судна «EMMAKRIS III» з ТОВ «ЛИНТЕР» на невизначений суб`єкт господарювання, який зареєстрований на території Об`єднаних Арабських Еміратів. При цьому регістровим власником судна «EMMAKRIS III» залишилась компанія «Greater Bloom Limited», однак судно «EMMAKRIS III» значиться у власності ТОВ «ЛИНТЕР».
		Таким чином, існують достатні підстави вважати, що ООО «ЛИНТЕР», офшорна компанія «Greater Bloom Limited», а також офшорна компанія MCF Shipрing DMCC пов`язані між собою та підконтрольні особам з числа громадян російської федерації.
		Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що суховантажні судна, які належать офшорній компанії «Greater Bloom Limited» були задіяні у схемі із вивезення до третіх країн матеріальних активів українських суб`єктів господарювання у сфері агропромислового комплексу, після примусового широкомасштабного протиправного заволодіння цими активами представниками російської федерації на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, яка полягала у наступному.
		Викрадена на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей представниками російської федерації агропромислова продукція вивозилась автомобільним та залізничним транспортом до морських портів тимчасово окупованої Автономної республіки Крим.
		В подальшому ряд невеликих суден переправляв викрадену сільськогосподарську продукцію до більших суховантажних суден, які очікували у відкритому морі, після чого змішували її із сільськогосподарською продукцією, отриманою законним шляхом, що в свою чергу унеможливлювало встановлення походження викраденої сільськогосподарської продукції, для подальшого уникнення проблем із її збутом до третіх країн.
		До вказаної діяльності було залучено суховантажне судно «EMMAKRIS II», яке належить офшорній компанії «Greater Bloom Limited», а також планувалось залучення суховантажного судна «EMMAKRIS III», яке також належить офшорній компанії «Greater Bloom Limited» одразу після його виходу із морського торговельного порту «Чорноморськ».
		В свою чергу кошти, отримані від реалізації викраденої на тимчасово окупованих територіях України сільськогосподарської продукції спрямовувались представниками російської федерації на зміну меж території та державного кордону України.
		Враховуючи вищевикладене, є всі підстави вважати, що майно офшорної компанії «Greater Bloom Limited», а саме суховантажне судно «EMMAKRIS III» є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2023 по справі № 757/15173/23-к у кримінальному провадженні № 42022000000000511 від 27.04.2022 задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора та вирішено передати арештоване майно, а саме судно «EMMAKRIS III» (унікальний ідентифікатор IMO№ 9218387, позивний судна 3ERY9, реєстраційний № 48201-16-С, країна приписки Республіка Панама), власником якого є компанія «GreaterBloomLimited» (20thfloor, CentralTower, 28 Queen'sRoadCentral, HongKong), в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
		Зі змісту цієї ухвали, постановленої на задоволення клопотання прокурора вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що вартість майна, на яке накладено арешт, значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з цим зазначене арештоване майно може бути передане АРМА для здійснення заходів з управління ним для забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, та не завдасть шкоди кримінальному провадженню.
		В цій ухвалі слідчий суддя, оцінюючи індивідуальні ознаки арештованого майна у даному кримінальному провадженні та переслідуючи мету забезпечення збереження майна або збереження його економічної вартості, прийшов до висновку про доведеність підстав для передачі АРМА арештованого майна, що виправдовує переслідувані цілі органу досудового розслідування.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2023 у справі № 757/20551/23-к задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора на надано дозвіл слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № № 42022000000000511 від 27.04.2022 на проведення огляду судна «EMMAKRIS III», з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
		З урахуванням наведеного доводи прокурора щодо необхідності проведення на даний час подальших слідчих (розшукових) дій із судном «EMMAKRIS III» як із наряддям злочину, спрямованих на встановлення істини у кримінальному провадженні не знаходять свого об`єктивного підтвердження. Будь-яких доказів необхідності проведення таких дій на даний час або їх переліку прокурором не надано. 
		Частиною першою ст. 2 Закону № 772-VIII передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
		У пункті 4 частини першої ст. 9 Закону № 772-VIII зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з організації здійснення заходів, пов`язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
		Пунктом 4 частини першої ст. 1 Закону № 772-VIII визначено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
		Відповідно до частини першої ст. 19 Закону № 772-VIII Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
		Частиною першою ст. 21 «Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами» Закону 772-VIII визначено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
		З наведеного вбачається, що Законом № 772-VIII визначено дві альтернативні підстави передання арештованих активів в управління Національному агентству: ухвала слідчого судді, суду про передання активів в управління Національному агентству або згода власника активів на їх передання в управління Національному агентству. Також встановлено два альтернативних способа реалізації Національним агентством своїх функцій з управління активами: реалізація активів або передача їх в управління.
		Частиною другою ст. 21 Закону № 772-VIII встановлено, що активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		Відповідно до частини третьої цієї статті Закону № 772-VIII управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління. Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави. Ці та інші умови управління активами зазначаються в договорі між Національним агентством та управителем.
		Частиною сьомою цієї статті наведеного Закону визначено, що управитель активами повинен забезпечити збереження їх вартості, а також вжити заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру. Управитель активами має право на плату за управління активами (винагороду), а також на відшкодування витрат, понесених ним у зв`язку з управлінням активами, безпосередньо за рахунок доходів, отриманих від управління активами, у порядку, визначеному законодавством.
		Отже, за змістом ст. 21 Закону № 772-VIII вбачається, що Національне агентство самостійно (особисто) не здійснює управління активами (окрім їх реалізація), і у разі передачі Національному агентству арештованого майна в управління таке управління активами здійснюється Управителем на підставі договору, укладеному між Національним агентством та Управителем, укладеним відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. 
		Управління активами здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.
		Національним агентством як центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом було оприлюдено (дата підпису - 07.08.2024) оголошення про проведення відкритих торгів UA-2024-08-07-005615-a. Вид предмета закупівлі: послуги; назва предмета закупівлі: Послуги з управління активами відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIII, а саме: Суховантажне судно «EMMAKRIS III» (унікальний ідентифікатор ІМО № 9218387, позивний судна 3EKY9, реєстраційний № 48201-16-С, країна приписки Республіка Панама. за ДК 021:2015 (CPV) - 99999999-9 Не відображене в інших розділах. Відкриті торги провадилися через систему «ПРОЗОРРО».
		З Тендерної документації по процедурі закупівлі, затвердженої рішенням Уповноваженої особи АРМА, протокол від 07.08.2024 № 3 вбачається, що такі відкриті торги провадилися на підставі Закону № 772-VIII, Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» .
		Оприлюднене АРМА оголошення про проведення відкритих торгів, як і Тендерна документація не містили будь-яких застережень щодо неможливості використання судна «EMMAKRIS III» за його прямим цільовим та функціональним призначенням як транспортного засобу для перевезення вантажів водним шляхом, чи обмежень.
		 
		Тендерна документація (ТД) на участь у процедурі закупівлі містила низку вимог до учасника відкритих торгів, зокрема:
		Учасники процедури закупівлі не повинні будь яким чином бути пов`язані з власником активу в тому числі бути афілійованими та не проводити узгоджені дії з ним (п. 6 розділу ІІІ ТД).
		Учасник процедури закупівлі, його учасники (акціонери), керівники, бенефіціарні власники не можуть бути громадянами чи юридичними особами, пов`язаними із Російської Федерацією/Республікою Білорусь/Ісламською Республікою Іран (п. 5 розділу V, п. 7 розділу VII ТД).
		Вимагалась наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (не менше двох діючих або закінчених договорів). Під аналогічними договорами слід розуміти діючі або виконані учасником договори щодо надання послуг з управління активами та/або послуг з надання в оренду (суборенду) суден (п. 2 додатку 3, п. 5 додатку 9 ТД).
		Вимагалась підтвердження в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; штат та наявність досвіду комерційної діяльності на конкретному ринку товарів, робіт та послуг, що визначається щодо яких оголошено процедуру (додаток 2, п.1 додатку 3, п. 4 додатку 9).
		Учасником процедури закупівлі ПП «МАРІНЕКС» були надані відповідні документи та підтвердження щодо його засновники, учасники, акціонери, контролери, керівники, працівники не пов`язані прямо або опосередковано з власником/власниками арештованих Активів; аналогічні договори на фрахтування суден на час (тайм-чартер) з надання послуг з управління та експлуатації - використання суден в якості транспортних засобів для водних перевезень вантажів; дипломи та кваліфікаційні документи персоналу (капітана судна, електромеханіка суден, електроакустика суден, судномеханіка (дизеліста) тощо. 
		Вбачаєтся, що надані господарські договори та документи персоналу підтверджували пропозицію та участь ПП «МАРІНЕКС» у процедурі закупівлі послуги з управління активами - судном «EMMAKRIS III» саме за його прямим цільовим та функціональним призначенням як транспортного засобу для перевезення вантажів водним шляхом.
		Саме таке використання арештованого активу як транспортного засобу також підтверджується змістом рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 30.08.2024 № 14575-р/пк-пз. 
		Протоколом АРМА № 14 від 19.09.2024 щодо прийняття рішення уповноваженою особою учасника ПП «МАРІНЕКС» (код ЄДРПОУ 32100930) визнано переможцем процедури Закупівлі.
		Як вбачається із змісту цього протоколу АРМА розглянуло тендерну пропозицію учасника ПП «МАРІНЕКС» та не виявило невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та або подання яких передбачено тендерною документацією. 
		Крім того, відповідно до оприлюдненого на офіційному веб-сайті АРМА оголошення від 03.10.2024 ««EMMAKRIS III» та інші 9 суден отримали управителя: АРМА підписало договори» ПП «МАРІНЕКС» стало переможцем відкритого конкурсу на управління активами. З метою забезпечення прозорості процесу, АРМА провело додаткові перевірки щодо можливих зв`язків компанії з державою-агресором або власниками арештованого активу.
		 
		За таких обставин, між АРМА як Установником управління та ПП «МАРІНЕКС» як Управителем було укладено Договір управління активами (майном) № 031024/1 від 03.10.2024.
		Відповідно до преамбули цього Договору, його укладено керуючись статтями 1, 9, 10, 19, 21, 22, 24 Закону № 772-VIII, статтею 100 КПК України, сттаттею 6 Глави 1 та Главою 70 ЦК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом № 772-VIII.
		Доказів визнання цього Договору недійсним або оспорювання його в судовому засіданні не надано.
		Згідно цього Договору, у порядку та на умовах ним визначених, АРМА як Установник правління передає Управителю ПП «МАРІНЕКС» на строк до 31 серпня 2029 року рухоме майно (Майно або Активи), а саме - Суховантажне судно «EMMAKRIS III» (унікальний ідентифікатор ІМО № 9218387, позивний судна 3EKY9, реєстраційний №48201-16-С) в управління, а Управитель зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим Майном (Активами) в інтересах Установника управління (п.п. 1.1, 1.3 розділу 1 Договору, Додаток). 
		Розташування активу: Одеська обл., м. Чорноморськ, на території ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ».
		Пунктом 5.9 розділу 5 Договору визначено, що мінімальний розмір надходжень (з боку Управителя) до Державного бюджету України становить 1 087 219,39 грн. без ПДВ.
		Пунктом 1.4 розділу 1 Договору визначено, що передача Активів в управління передбачає передачу прав, якими наділений власник відповідного Активу в частині володіння, користування, але з урахуванням обмежень в частині розпорядження Активами та інших обмежень, визначених Договором.
		Відповідно до пункту 1.5 розділу 1 Договору - Управитель здійснює управління Активами шляхом їх використання у будь - якому виді господарської діяльності, яка не заборонена законодавством, за їх цільовим та функціональним призначенням та має право укладати будь - які правочини (договори), окрім: наслідком яких є відчуження чи обтяження Активів на користь третіх осіб (іпотека, застава, порука тощо); наслідком яких є передача Активів третім особам у безоплатне користування, позичку, тощо.
		Пунктом 2.1 розділу 2 Договору, зокрема, визначено: 
		2.1. Управління Активами за Договором здійснюється на таких загальних засадах:
		2.1.1. Збереження (за можливості - збільшення) економічної вартості Активів, під якими Сторони розуміють такий зміст та спрямування заходів із управління Активами, які: 
		а) найбільшою мірою забезпечують збереження економічної вартості Активів станом на момент припинення управління ними на тому ж рівні, що був визначений станом на момент їх прийняття в управління;
		б) передбачають збереження придатності Активів щодо їх використання на момент припинення управління на тому ж рівні, що існував станом на момент їх прийняття в управління;
		2.1.2. Ефективності управління Активами, під яким Сторони розуміють такий зміст та спрямування заходів з управління Активами, які відповідають засадам цивільного законодавства, таким як: справедливість, добросовісність та розумність, звичаям ділового обороту;
		Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 розділу 4 Договору передбачено, що Установник управління зобов`язаний: у межах та у спосіб, що визначені Законом, відповідно до передбачених Законом функцій і повноважень сприяти Управителю у належному виконанні умов Договору.
		Положеннями пункту 4.3 Договору встановлено, що Управитель має право:
		4.3.1. Управляти Активами використовуючи їх за цільовим та функціональним призначенням у будь - якому виді власної господарської діяльності, яка не заборонена законодавством, спрямованої на одержання прибутку;
		4.3.2. Самостійно визначати зміст та спрямування заходів із управління Активами щодо володіння, користування та/або розпорядження Активами з урахуванням умов визначених у пункті 1.5 розділу 1 Договору.
		Отже, вказаний Договір надає право Управителю ПП «МАРІНЕКС» використовувати Активи (управляти ними) у будь-якому виді власної господарської діяльності, яка не заборонена законодавством, спрямованою на одержання прибутку; використовувати Актив (судно) за його цільовим та функціональним призначенням; укладати будь - які правочини (договори), окрім: наслідком яких є відчуження чи обтяження Активів на користь третіх осіб (іпотека, застава, порука тощо); наслідком яких є передача Активів третім особам у безоплатне користування, позичку, тощо.
		Отже, єдиним обмеженням у використанні Активу (судана) є заборона на його відчуження, обтяження(іпотека, застава, порука тощо) та безоплатна передача третім особам.
		Відповідно до частин першої та другої ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.
		Установником управління є власник майна. У випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (частини 1,6 ст. 1032 ЦК України). 
		Частинами першої та п`ятою ст. 1033 ЦК України визначено, що управителем може бути суб`єкт підприємницької діяльності. Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
		Частинами першою та другою ст. 1037 ЦК України визначено, що управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління. Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління, відповідно до статті 396 цього Кодексу.
		Виходячи з наведеного приходжу до висновку про відсутність встановлених Законом № 772-VIII, КПК України, ЦК України чи Договором управління активами (майном) № 031024/1 від 03.10.2024 обмежень стосовно можливості використання Управителем ПП «МАРІНЕКС» судна «EMMAKRIS III» за його прямим цільовим та функціональним призначенням як транспортного засобу для перевезення вантажів водним шляхом.
		Крім того, оскільки відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIII основними принципами управління арештованими активами є ефективність управління та збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, то єдиним шляхом належної реалізації таких принципів управління є використання судна «EMMAKRIS III» саме як транспортного засобу для перевезення вантажів водним шляхом.
		При цьому заслуговують на увагу доводи представника ПП «МАРІНЕКС» щодо у разі використання судна «EMMAKRIS III» як стоячого на причалі у порту складу на воді виникають подальші витрати із сплати портових зборів, перевантажування причалів тощо. 
		Згідно з Законом № 772-VIII головна мета діяльності Національного агентства за напрямком управління майном - забезпечувати (генерувати) надходження до Державного бюджету України, а не видатки з нього.
		Крім того, існує необхідність передислокації арештованих суден задля забезпечення їх інвестиційної привабливості та надходжень до держбюджету; через простій суда псуються та втрачають економічну вартість, виникає постійний ризик втрати суден через обстріли портової інфраструктури. Наведене підтверджується інформацією АРМА від 06.12.2024 «АРМА та Адміністрація судноплавства звернулися зі спільною заявою до РНБО України», оприлюдненою на офіційному веб-сайті АРМА. Постійні обстріли портової інфраструктури портів Одеського регіону та заподіяння через це пошкодження чи знищення майна, у тому числі суден, є загальновідомою обставиною. 
		Є обґрунтованими посилання представника ПП «МАРІНЕКС» на ту обставину, що використання судна в якості «складу на воді» для зберігання зерна є не ефективним використанням судна, суперечить законодавству у сфері вимог до зберігання зерна та не відповідає умовам проведених АРМА відкритих торгів, пропозиціям ПП «МАРІНЕКС» і його дозвільним та фаховим можливостям здійснювати таке зберігання, унеможливлює здійснення належних перерахувань до державного бюджету в повній мірі. 
		Так, перевезення зерна (тобто його транспортування на судні з одного порту до іншого) передбачає нетривале (декілька днів або тижнів - залежно від логістичного маршруту) перебування зерна на судні. Перевезення зерна на судні не потребує спеціальних дозволів та регламентується виключно технічною придатністю судна для перевезення зерна насипом, здійснюється технічний нагляд. (Правила перевезення зерна. Офіційне видання. Регістр судноплавства України. Київ. 2024).
		ПП «МАРІНЕКС» приймаючи участь в ініційованій АРМА процедурі закупівлі через відкриті торги довів свій значний фаховий досвід виконання договорів фрахтування суден на час (тайм-чартер) з надання послуг з управління та експлуатації, де товариство отримувало суда від судновласників та як фрахтувальник здійснювало на них транспорті перевезення, проте не навички зберігання зерна.
		Зберігання зерна - значно складний процес, з технічної та правової (дозвільної) процедури. Зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна (п. 10 ст. 1 Закону України від 04.07.2002 № 37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні», далі - Закон № 37-IV).
		Згідно із Законом № 37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні» суб`єктами зберігання зерна визначено (ст. 7): зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства); суб`єкти виробництва зерна, якими є власники, орендарі та користувачі земельних ділянок, що використовуються для виробництва зерна, та які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах; інші суб`єкти, що беруть участь у процесі зберігання зерна.
		Суб`єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб`єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання. 
		Відповідно до вимог ст. 24 Закону № 37-IV зерно підлягає зберіганню у зернових складах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості. Зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.
		Також установлено, що роботи із зберігання та переробки зерна віднесено до робіт підвищеної небезпеки та включено до додатка 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107. Тому для виконання вказаних робіт необхідно отримати дозвіл за формою додатка 1 до вказаного Порядку.
		Судно не є спеціалізованим зерновим складом і його прямим цільовим та функціональним призначенням є перевезення вантажів водним шляхом (транспортний засіб).
		Положеннями Закону № 772-VIII та інших актів чинного законодавства визначено процедуру використання арештованого судна Управителем за укладеним із АРМА договором, як транспортного засобу під українським прапором та регістрацією. 
		Відповідно до пункту 13 Порядку реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 11.04.2022 № 203:
		Свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України або судновий білет на строк тимчасової реєстрації в Судновій книзі України видається Адміністрацією судноплавства АРМА строком на два роки.
		У разі передачі в управління АРМА суден, що зареєстровані під прапором іноземної держави (внесення до суднового реєстру / реєстру суден іноземної держави), остання повинна забезпечити повідомлення відповідної Адміністрації прапора про зазначені обставини.
		Відомості щодо судновласника суден, які передано в управління в порядку та на умовах, визначених статтями 19 та 21 Закону № 772-VIII, на підставі заяви управителя та договору управління, укладеного з АРМА (копія якого додається до заяви), на строк, зазначений у договорі управління, вносяться Адміністрацією судноплавства до Державного суднового реєстру України або Суднової книги України з видачею свідоцтва про тимчасове право плавання під Державним Прапором України або суднового білета на строк тимчасової реєстрації в Судновій книзі України. При цьому, свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України або судновий білет на строк тимчасової реєстрації в Судновій книзі України, видані АРМА відповідно до абзацу четвертого цього пункту, повертаються до Адміністрації судноплавства.
		У разі припинення договору управління свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України або судновий білет на строк тимчасової реєстрації в Судновій книзі України вважається недійсним і здається управителем до Адміністрації судноплавства. Свідоцтво про право власності на судно та свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент) або судновий білет, видані власнику судна, повертаються уповноваженому представникові АРМА, у разі здачі останніх до Адміністрації судноплавства.
		Таким чином, судно може здійснювати як каботажні перевезення, так і міжнародні, оскільки належна інформація вноситься до Державного суднового реєстру України, відомості з якого не конфліктують з іноземними судновими реєстрами країни прапора.
		Відповідно до статті 19 Кодексу торговельного мореплавства України, право власності та інші майнові права на судна, що перебувають за межами України, а також виникнення, зміна та припинення цих прав регулюються законодавством держави, під прапором якої плаває судно.
		Відповідно до статті 92 Конвенції ООН із морського права 1982 року, судно повинно плавати під прапором тільки однієї держави, крім виняткових випадків, прямо передбачених у міжнародних договорах або у Конвенції, підпорядковується його виключній юрисдикції у відкритому морі. Судно не може змінити свій прапор під час плавання або стоянки під час заходу в порт, крім випадків дійсного переходу права власності або зміни реєстрації. 
		Міжнародна морська організація (ІМО) 15 листопада 1979 року прийняла Резолюцію ІМО A.441 (XI) «Контроль держави прапора над власником судна». У цьому акті ІМО посилається на необхідність посилення можливостей держави щодо здійснення контролю над власником судна, що плаває під її прапором, або над особою, на яку власник судна поклав за угодою або іншим чином виконання своїх обов`язків щодо цих питань. До того ж наголошується, що безпека на морі і захист морського середовища можуть бути значно підвищені, якщо держава матиме змогу ідентифікувати і встановити зв`язок з особою, яка виконує такі обов`язки щодо судна, яке плаває під її прапором. 
		У Резолюції ІМО A.441 (XI) усім державам було запропоновано «вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб власник судна, яке плаває під прапором цієї держави, надавав такій державі актуальну інформацію, необхідну йому для ідентифікації та встановлення зв`язку з особою, на яку власник судна поклав за угодою або іншим чином виконання своїх обов`язків щодо цього судна з питань, які стосуються безпеки на морі і захисту морського середовища».
		З метою подальшого врегулювання питань реєстрації суден, а також враховуючи обов`язки держави прапора ефективно здійснювати свою юрисдикцію і контроль над суднами, Організація Об`єднаних Націй у 1982-1986 роках розробила та прийняла у 1986 році Конвенцію про умови реєстрації суден. Конвенція у 1982-1986 роках дублює положення попередніх конвенцій про те, що кожна держава, незалежно від того, чи є вона прибережною або не має виходу до моря, має право на те, щоб судна під її прапором плавали у відкритому морі; судна мають національність тієї держави, під прапором якої вони мають право плавати.
		Отже, судно судно має безпосередній і виключний зв`язок із державою прапора, під яким воно ходить - у даному випадку, після реєстрації у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України - під Прапором України.
		В свою чергу ДП «Адміністрація морських портів України» Міністерства інфраструктури України в силу положень Закону України «Про морські порти України» має повний доступ до системи «Поточна дислокація суден». Такий доступ також має і сама АРМА. 
		Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно до частини першої ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
		Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені частиною третьою ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, провадження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, грунтується на презумції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судовго розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи у тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
		Згідно із частиною другою ст. 1037 ЦК України управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління, відповідно до статті 396 цього Кодексу.
		Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
		Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
		Згідно частини першої ст. 317 ЦК України право власності це сукупність правомочностей з володіння, користування та розпорядження.
		Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс тощо).
		Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.
		Правомочність розпоряджання означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача в іпотеку, заставу, порука, знищення, переробка тощо).
		Згідно до частини першої ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Пунктом 9 ч. 1 ст. 7 КПК України, встановлено засади недоторканності права власності, відповідно це стосується і таких його окремих складових як користування та розпорядження майном.
		У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною радою України 17.07.1997 року, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «Щокін проти Украхни), напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном гарантованого статтею 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
		ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
		Критерій «законності» означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
		Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може виключати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
		Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
		Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.
		Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льонррот проти Швеції»).
		Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства».
		Таким чином, накладена ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2023 у справі № 757/2738/23-к заборона вживати заходів по розпорядженню та користуванню судном «EMMAKRIS III», у тому числі шляхом заборони залишати цим судном ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ», порушує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи - ПП «МАРІНЕКС», яке як Управитель згідно із укладеним з АРМА Договір управління активами (майном) № 031024/1 від 03.10.2024 має виконувати свої обов`язки по управлінню, а тягар у вигляді арешту майна більше двох з половиною років тому назад, є надмірним та не відповідає принципу розумності строків кримінального провадження, що негативно впливає на ведення господарської діяльності ПП «МАРІНЕКС» та на інтереси Держави, внаслідок ненадходження до Державного бюджету щомісячних сум в розмірі 1 087 219,39 грн. без ПДВ.
		Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		За таких обставин слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна в частині, а саме що стосується заборони ПП «МАРІНЕКС» як Управителю щодо розпорядження та користування судном «EMMAKRIS III», у тому числі шляхом заборони залишати ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ». 
		Що ж стосується АРМА, то така заборона у нього відсутня в силу Закону № 772-VIII та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2023 по справі № 757/15173/23-к.
		Слід окремо зазначити, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2023 по справі № 757/2738/23-к у кримінальному провадженні № 42022000000000511 від 27.04.2022 арешт майна в частині заборони відчуження судна «EMMAKRIS III» будь-якими особами і заборони представникам власника чи оператора/фрахтувальника та будь-яким іншим особам (окрім АРМА як Установнику управління та ПП «МАРІНЕКС» як Управителяю) вживати заходів по розпорядженню, користуванню судном залишається чинним.
		Повністю арешт з судна «EMMAKRIS III», накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2023 по справі № 757/2738/23-к не скасовується, оскільки у разі такого повного скасування арешту на прийнятий в управління АРМА актив припиняється дія Договору управління активами (майном) № 031024/1 від 03.10.2024 (положення ч. 3 ст. 21 Закону № 772-VIII), що не відповідає завданням кримінального провадження та функціям АРМА з управління активами.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах Приватного підприємства «МАРІНЕКС» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/2738/23-к від 23.01.2023 у кримінальному провадженні № 42022000000000511 від 27.04.2022 - задовольнити.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/2738/23-к від 23.01.2023 у кримінальному провадженні № 42022000000000511 від 27.04.2022, на судно «EMMAKRIS III» (унікальний ідентифікатор IMO № 9218387, позивний судна 3ERY9, реєстраційний № 48201-16-С, країна приписки Республіка Панама), власником якого є компанія «Greater Bloom Limited» (20th floor, Central Tower, 28 Queen's Road Central, Hong Kong), в частині заборони будь-яким іншим особам розпоряджатись та користуватись вказаним судном та залишати ДП «Морський торгівельний порт «Чорноморськ».
		Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню. 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...