Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/23503/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано судом: 25.02.2025. Зареєстровано: 26.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2025.

Номер судового провадження: П/380/23739/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 лютого 2025 рокусправа № 380/23503/24
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, 
		у с т а н о в и в :
		ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить: 
		- Визнати протиправним та скасувати рішення начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частина НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_2 від 26 жовтня 2024 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_3 .
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.10.2024 з метою здійснення виїзду за кордон в пункті пропуску Грушів-Будомєж надав начальнику 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 лейтенанту ОСОБА_2 усі документи, які підтверджують, що позивач має право на перетинання державного кордону згідно пункту 2-8 правил №57. Крім цього вказує, що метою виїзду за кордон було поставлення гуманітарних вантажів, що підтверджувалось наданими документами. Проте 26.10.2024 рішенням про відмову у перетині державного кордону відмовлено у виїзді з України громадянину України ОСОБА_1 . Позивач не погоджується із таким рішенням, відтак просить позовні вимоги задовольнити.
		Ухвалою судді від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву(вх.№9335 від 05.02.2025) у якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що згідно з п.2-8 Правил №57 дійсно передбачено, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності 1) відповідних рішень про виїзд за межі України, 2) виконання правил перетину державного кордону України та 3) за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека. Відповідно до розділу 3 ч. 1 п. абз. 2 Інструкції з проведення аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.12.2017 № 10007, визначаються наслідки реалізації загрози для сфери безпеки державного кордону, у тому числі, наслідки, що впливають на пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, на порядок організації служби прикордонних нарядів тощо. Тобто, уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з метою оцінки ризиків, у ході перевірки документів для встановлення підстав на право перетинання державного кордону України, під час процедури прикордонного контролю окрім здійснення перевірки документів, проводять опитування осіб, котрі прямують через державний кордон для підтвердження мети такої поїздки з наданих на паспортний контроль документів. Відповідач зазначає, що недостатньо лише самого факту наявності документів, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, оскільки підтвердження мети поїздки є невід`ємною складовою здійснення прикордонного контролю, а тому надання дозволу на перетин державного кордону України є можливим після усіх необхідних заходів здійснення прикордонного контролю. Надані позивачем 26.10.2024 документи не дали змогу уповноваженим особам, які здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, прийняти рішення про надання дозволу на перетин державного кордону України позивачу, тому прийняті рішення про відмову в перетині кордону є правомірним. Просить відмовити у задоволенні позову.
		Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив таке.
		ОСОБА_1 26.10.2024 року прибув до міжнародного автомобільного пункту пропуску Грушів- Будомєж з метою здійснити перетин Державного кордону на виїзд з України.
		Під час здійснення прикордонного контролю позивачем було надано серед іншого:
		-паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 ; 
		-Наказ Житомирської обласної військової адміністрації від 21.10.2024 №80 «Про виїзд за межі України»;
		-Військово-обліковий документ №300920247980587400001 від 30.09.2024 року;
		-Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань від 09.07.2024 року;
		-Рішення №2406214600004 від 11.07.2024 року ГУ ДПС України; обґрунтування щодо обсягів вантажів гуманітарної допомоги;
		-Лист до організації WEST EXPERT DUILDING Spolka z.o.o Koszalin, ul. Morska 32, 75-212 NIP 5242878223, REGION 382027738 від керівника БО «БЛАГОДАР ЖИТОМИРИЩИНИ» про підтвердження домовленості про надання гуманітарної допомоги;
		-Лист до керівника БО «БЛАГОДАР ЖИТОМИРЩИНИ» до організації WEST EXPERT DUILDING Spolka z.o.o Koszalin, ul. Morska 32, 75-212 NIP 5242878223, REGION 382027738 про надання благодійної допомоги у вигляді продуктів харчування, предметів особистої гігієни для дітей та дорослих, предметів медичного застосуванян;
		-Доручення від 23.10.2024 №1 від БО «БЛАГОДАР ЖИТОМИРЩИНИ» про те, що позивач має право представляти її інтереси, а саме проводити перемовини щодо надання гуманітарної допомоги, отримувати гуманітарний вантаж та здійснювати його перевезення до України;
		-Лист від 23.10.2023 №1 про те, що позивач уповноважена особа від імені БО «БЛАГОДАР ЖИТОМИРЩИНИ» волонтер здійснює доставку гуманітарного вантажу за дорученням на автомобілі AUDI державний номер НОМЕР_3 .
		Рішенням про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, від 26.10.2024, прийнятого начальником 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_2 , відмовлено ОСОБА_1 у перетині державного кордону на виїзд з України у зв`язку з тим, що позивач не зміг надати на паспортний контроль необхідні документи, які дають право на виїзд з України в умовах дії правового режиму воєнного стану відповідно до постанови КМУ від 27.01.1995 року №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України».
		Не погоджуючись із вказаним рішенням про відмову в перетині державного кордону України, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		При вирішенні спору суд керувався таким.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Відповідно до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Основного Закону.
		Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VІІІ від 12.05.2015 (далі - Закон №389-VІІІ), відповідно до статті 1 якого, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ч.2 ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
		Пунктом 1 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.
		Відповідно до п. 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст.8 Закону №389-VІІІ.
		У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
		Відповідно до п.6 ч.1ст.8 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон №3543-XII), в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
		Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що право особи на вільний перетин державного кордону України, тобто вільне залишення території України, може бути обмежено в умовах воєнного стану.
		Правила перетину державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України (далі - Правила №57), пунктом 2 яких передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетину державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.
		Пунктами 2-8 Правил №57 визначено, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
		Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів: військових, правоохоронних органів; військових адміністрацій; медичних закладів; відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
		Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації надсилають до Адміністрації Держприкордонслужби рішення про виїзд за межі України зазначених в абзаці першому цього пункту осіб для врахування під час їх виїзду за межі України.
		Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном не більше 30 календарних днів з дня перетину державного кордону.
		У разі не підтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, у перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України Про прикордонний контроль.
		Суд звертає увагу, що підтвердженням права на перетинання державного кордону на виїзд з України чоловіків-водіїв, волонтерів є сукупність таких умов: зокрема, наявність відповідного рішення про виїзд за межі України, наявність інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 05.07.2024 позивач заснував БО «БЛАГОДАР ЖИТОМИРЩИНИ», в подальшому вже у статусі волонтера. Як керівника БО «БЛАГОДАР ЖИТОМИРЩИНИ» організація WEST EXPERT DUILDING Spolka z.o.o Koszalin, ul. Morska 32, 75-212 NIP 5242878223, REGION 382027738 має намір передати гуманітарну допомогу для забезпечення потреб населення Житомирської області, що опинилось в скрутному становищі внаслідок військових дій на території України, що складається з продуктів харчування з терміном зберігання загальною вагою 500 кг.
		На підставі цього позивач звернувся до Житомирської обласної військової адміністрації про отримання дозволу особам на виїзд за межі України, про що отримав копію Наказу від 21.10.2024 №80 «про виїзд за межі України», де позивачу надано дозвіл на виїзд за межі України до 19.11.2024. 
		Згідно даного наказу зазначено, що відомості щодо громадянина України ОСОБА_1 , про якого внесено інформацію до телекомунікаційної системи «Шлях» (заявка №1 від 15.10.2024), а також повідомлено Державну прикордонну службу України про невідкладний пропуск через пункт пропуску осіб згідно з додатком до цього наказу.
		Суд зауважує, що згаданий наказ Житомирської обласної військової адміністрації, який у розумінні положень пункту 2-8 Правил перетинання державного кордону громадянами України є рішенням про виїзд за межі України, прийнятий на підставі звернення Благодійної організації «БЛАГОДАР ЖИТОМИРЩИНИ» з метою доставки гуманітарної допомоги, зокрема позивачем.
		Відповідно до інформації з інформаційної системи «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека (https://dsbt.gov.ua/) ОСОБА_1 (Закордонний паспорт: НОМЕР_2 ) надано право виїзду за кордон, заявка активна в строк до 19.11.2024.
		Суд зазначає, що позивач з метою перетину державного кордону з України прибув до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Грушів» та «Будомєж» та при проходженні паспортного контролю надав вищевказані перелічені документи. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
		Водночас, в оскаржуваних рішеннях вказано, що ОСОБА_1 не зміг надати на паспортний контроль документи, які дають право на виїзд з України та не підтвердив мети поїздки за кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану.
		Суд звертає увагу, що визначальним у спірних правовідносинах є встановлення того, чи мав право позивач для перетину державного кордону та чи належним чином це право на час проходження паспортного контролю було ним підтверджено.
		Згідно з п.2-8 Правил №57 у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
		Суд наголошує, що Держприкордонслужба та її посадові особи здійснюють свою діяльність як суб`єкти владних повноважень, а отже їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.
		Тобто, при виконанні своїх функціональних обов`язків посадовим особам Держприкордонслужби належить уникати прийняття формалізованих рішень, що і було допущено у спірних правовідносинах.
		Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд висновує про протиправність оспорюваних рішень та наявності підстав для їх скасування.
		Беручи до уваги наведене, оцінюючи правомірність оскаржуваних рішень суд підкреслює, що відповідач не вказав, з посиланням на норми чинного законодавства, які документи, окрім поданих, повинен був подати позивач при перетині державного кордону України на підставі пункту 2-8 Правил перетинання державного кордону громадянами України.
		Суд зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України, є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Про обов`язок уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України приймати обґрунтоване рішення про відмову у перетинанні державного кордону також вказано і в частині першій статті 14 Закону України №1710-VI.
		Критерій обґрунтованості вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
		Суд також вказує на те, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
		У спірному випадку відсутність в оскаржуваних рішеннях посилань на перелік документів, які позивач не подав для перетину кордону безумовно свідчить про його необґрунтованість, що, окрім цього, поставило позивача у невизначене становище, та позбавило його можливості подати необхідні, на думку державного органу, документи для перетину державного кордону України.
		Резюмуючи викладені висновки суд вважає, що рішення відповідача від 26.10.2024 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд висновує про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
		Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.
		Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
		у х в а л и в:
		1.Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )( адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частина НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_2 від 26 жовтня 2024 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_3 .
		3.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 )(ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. сплаченого судового збору.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		СуддяГрень Наталія Михайлівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...