Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/9481/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).
Надіслано судом: 25.02.2025. Зареєстровано: 26.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2025.
Дата набрання законної сили: 25.02.2025
Номер судового провадження: К/990/11978/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №320/9481/23
		адміністративне провадження № К/990/11978/24  
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Хохуляка В.В., 
		суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 (головуючий суддя - Губська Л.В., судді: Карпушова О.В., Файдюк В.В.) у справі №320/9481/23.
		 
		встановив:
		Публічне акціонерне товариство «Червонослобідський спиртзавод» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.11.2022 № 10244/0901.
		 
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 позов задоволено.
		 
		Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, не навів належних доказів на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		 
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 скасовано, позов залишено без розгляду.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи даний адміністративний позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
		 
		Публічне акціонерне товариство «Червонослобідський спиртзавод» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 та передати справу на новий розгляд до цього суду.
		 
		Підставою касаційного оскарження позивач визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		Вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення пункту 56.19 статті 56, пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України та пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		 
		Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведена фактична перевірка ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» у період з 04.07.2022 по 13.07.2022, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання норм законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів.
		 
		За результатами перевірки складено акт від 14.07.2022 №3923/10-36-09-00/44216144, на підставі висновків якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 6401/0901 та                   № 6400/0901 від 03.08.2022.
		 
		Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.
		 
		Рішенням № 13039/6/99-00-06-03-02-06 від 21.10.2022 скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 6400/0901 від 03.08.2022 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21   598 440, 53 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення № 6401/0901 - залишені без змін.
		 
		При цьому, зазначено, що відповідно до пункту 56.10, підпункту 56.17.3 пункту 56.17, пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України рішення ДПС, прийняте за розглядом скарги  та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 03.08.2022 № 6401/0901, № 6400/0902, з урахуванням цього рішення не підлягають адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені до суду, у порядку визначеному чинним законодавством України.
		 
		Зазначене рішення отримано позивачем 28.10.2022 (а.с. 72).
		 
		03.11.2022 контролюючим органом на виконання вимог Податкового кодексу прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 10244/0901, на яке позивачем подано скаргу в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
		 
		03.01.2023  рішенням про результати розгляду скарги №168/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача повернуто без розгляду, у зв`язку з тим, що платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.
		 
		Зазначене рішення отримано позивачем 11.01.2023 (а.с. 71).
		 
		Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 03.11.2022 № 10244/0901 позивач 28.02.2023 звернувся з даним адміністративним позовом. 
		 
		Частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		 
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
		 
		Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
		 
		У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
		 
		У постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
		 
		Отже, за сформованою судовою практикою, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
		 
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з введенням воєнного стану введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану (стаття 1).
		 
		У подальшому строки воєнного стану неодноразово продовжувались Законами України на підставі відповідних Указів Президента України. Станом на час розгляду справи воєнний стан триває.
		 
		Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 № 2118-IX, який набрав чинності з 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-ІХ), внесено до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
		 
		Також цим законом Податковий кодекс України доповнено підпунктом 69.9 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою було передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		 
		Законом від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено статтю 102, пунктом 102.9 якої передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		 
		У зв`язку з прийняттям Законів від 24.03.2022 № 2142-IX та від 12.05.2022 № 2260-IX цей пункт викладений у такій редакції: на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
		 
		Тобто, за цією нормою, перебіг відповідних строків, крім окремо передбачених Податковим кодексом України випадків, зупинений.
		 
		Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ (далі - Закон № 2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, підпункт 69.9 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладений у такій редакції:
		 
		Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
		 
		дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригуванню до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
		 
		строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
		 
		строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
		 
		Необхідно зазначити, що Податковий кодекс України оперує терміном «оскарження рішення» не лише в контексті адміністративного оскарження, а й судового оскарження, про що свідчать безпосередні положення статті 56 Податкового кодексу України (Оскарження рішень контролюючих органів). Згідно з практикою Верховного Суду, саме цими положеннями визначений строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення в разі використання процедури адміністративного оскарження.
		 
		Отже, з 27.05.2022  поновили перебіг строки звернення до суду, зупинені Законом №    2118-ІХ.
		 
		Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2023 у справі                      № 300/4156/22 та від 18.04.2024 у справі № 420/11771/23, від 15.08.2024 у справі  №320/14580/24.
		 
		Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
		 
		Судом апеляційної інстанції враховано, процедура адміністративного оскарження закінчилася 28.10.2022, тобто датою отримання рішення ДПС від 21.10.2022 №13039/6/99-00-06-03-02-06, яким розглянуто порушення по суті.
		 
		При цьому, відповідно до пункту 56.10, підпункту 56.17.3 пункту 56.17, пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України рішення ДПС, прийняте за розглядом скарги та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 03.08.2022 № 6401/0901, № 6400/0902, не підлягали адміністративному оскарженню, але могли бути оскаржені до суду в порядку визначеному чинним законодавством України, що і було роз`яснено в даному рішенні контролюючим органом.
		 
		Проте, позивач оскаржив повторно податкове повідомлення-рішення від 03.11.2022 № 10244/0901.
		 
		03.01.2023 рішенням №168/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача повернуто без розгляду з посиланням на те, що платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.
		 
		Зазначене рішення отримано позивачем 11.01.2023.
		 
		До суду позивач звернувся лише 28.02.2023, тобто з пропуском місячного строку навіть з моменту отримання рішення від 03.01.2023.
		 
		Відповідно до положень частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		 
		Отже, враховуючи встановлені обставини справи, наведені законодавчі норми та з урахуванням усталеної судової практики, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення даного адміністративного позову без розгляду.
		 
		Касаційна скарга, в частині висновків щодо дотримання строку звернення до суду з позовом не доводить помилковість встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи або їх неправильної оцінки.
		 
		Згідно із статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		 
		ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
		 
		Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судом наслідків пропущення строків звернення до суду саме по собі не є порушенням права на доступ до суду.
		 
		Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
		 
		Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства  України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та  (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		постановив:
		Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» - залишити без задоволення.
		 
		Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі №320/9481/23 - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...