Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/6019/22 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: 26.02.2025. Зареєстровано: 26.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2025.
Дата набрання законної сили: 24.03.2025
Номер судового провадження: 2-др/369/44/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 369/6019/22
		Провадження № 2-др/369/44/25
		 
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21.02.2025                                 м. Київ
		                                                   
		Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		головуючого судді                    Фінагеєвої І.О.,
		при секретарі                        Маснюк А.Р.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1  адвоката Макарчука Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №369/6019/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні суду перебувала цивільна справа №369/6019/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2024 року у справі позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
		При ухваленні вказаного рішення, суд не вирішив питання про розподіл судових витрат, які були заявлені позивачем за первісним позовом.
		Крім того, 04 грудня 2024 року представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Макарчук Сергій Олександрович звернувся до суду із заявою в порядку статей 137, 141, 270 ЦПК України та просив суд постановити у справі додаткове рішення, яким стягнути з Буряк Володимировича на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з: 12405,00 грн.  витрати по оплаті судового збору, 250000,00 грн.  витрати на правничу допомогу. 
		30 січня 2025 року на адресу суду від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_2  адвоката Серафимова Іллі Миколайовича надійшли заперечення на заяву в порядку статей 137, 141, 270 ЦПК України. Просив суд відмовити у задоволенні вказаної заяви, зважаючи на те, що відповідач та її представники не виконали імперативні вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні поданої заяви. Крім того зазначив, якщо суд прийде до висновку про задоволення вказаної заяви, то необхідно зменшити розмір витрат, заявлених до стягнення з 250000,00 грн. до 25000,00 грн., оскільки розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
		У судовому засіданні 18 лютого 2025 року представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Макарчук Сергій Олександрович долучив до матеріалів справи заперечення на заяви представника позивача за первісним позовом ОСОБА_2  адвоката Серафимова Іллі Миколайовича. Зазначив, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.
		Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
		Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_2  адвокат Серафимов Ілля Миколайович надав суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника.
		Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Макарчук Сергій Олександрович надав суду заяву, в якій просив суд задовольнити подану заяву від 04 грудня 2024 року у повному обсязі та постановити у справі додаткове рішення.
		У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. 
		У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Дослідивши позовну заяву, подані представником позивача за первісним позовом та представником позивача за зустрічним позовом заяви, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд доходить до наступного висновку.
		З матеріалів справи встановлено, що Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2024 року у справі позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково. В порядку поділу майна подружжя суд ухвалив наступне:
		«Визнати за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб Volkswagen Touareg VIN НОМЕР_1 , 2012 року випуску.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу Volkswagen Touareg VIN НОМЕР_1 , 2012 року випуску, у розмірі 384 000 (триста вісімдесят чотири тисячі) грн 00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу BMW X1, VIN НОМЕР_2 , 2015 року випуску, у розмірі 329 100 (триста двадцять дев`ять тисяч сто) грн 00 коп.
		Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку літ. А, площею 293,5 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку літ. А, площею 293,5 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
		Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0986 га, кадастровий номер 3210900000:01:086:0029, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0986 га, кадастровий номер 3210900000:01:086:0029, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
		Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0659 га з кадастровим номером 3222486201:01:042:5577, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0659 га з кадастровим номером 3222486201:01:042:5577, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
		Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0534 га, кадастровий номер 3222486201:01:042:5081 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за адресою: АДРЕСА_2 .
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0534 га, кадастровий номер 3222486201:01:042:5081 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування за адресою: АДРЕСА_2 .
		Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку адміністративної будівлі (будинок охорони), реєстраційний номер 1684699232224, загальною площею 4 кв. м., розташованої за адресою АДРЕСА_3 .
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку адміністративної будівлі (будинок охорони), реєстраційний номер 1684699232224, загальною площею 4 кв. м., розташованої за адресою АДРЕСА_3 .
		Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку будівлі котельні «Р», реєстраційний номер 2392707632224, загальною площею 39,5 кв. м., розташованої за адресою АДРЕСА_2 .
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку будівлі котельні «Р», реєстраційний номер 2392707632224, загальною площею 39,5 кв. м., розташованої за адресою АДРЕСА_2 .
		Визнати за ОСОБА_2 право власності на 23,2% земельної ділянки площею 0,33 га, кадастровий номер 3222486201:01:042:5080 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_3 .
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на 76,8 % земельної ділянки площею 0,33 га, кадастровий номер 3222486201:01:042:5080 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_3 .
		Визнати за ОСОБА_2 право власності на 23,2 % об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2392939532224  готельного комплексу з добудовою закладу громадського харчування загальною площею 3 728,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: частку готелю П загальною площею 1 731,0 кв. м.
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на 76,8 % об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 2392939532224  готельного комплексу з доб удовою закладу громадського харчування загальною площею 3 728,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: частку готелю П загальною площею 1 731,0 кв. м. та готель А загальною площею 1997,1 кв. м.
		У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
		У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.»
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		При постановленні судового рішення не вирішено питання про стягнення судового збору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
		З урахуванням розміру заявлених вимог первісного та зустрічного позовів, вартості майна, встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_2 за первісним позовом задоволено на 60%, позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом на 85%.
		Позивач за первісним позовом сплатив за його подачу судовий збір у розмірі 12405,00 грн.. Позивач за зустрічним позовом сплатила за його подачу судовий збір у розмірі 12405,00 грн..
		З урахуваннямчасткового задоволенняпозовних вимогза первіснимпозовом на60%та частковогозадоволення позовнихвимог зазустрічним позовомна 85%,суд приходитьдо висновку,що зпозивача запервісним позовомна користьвідповідача підлягаєстягненню судовийзбір урозмірі 10544,25грн.,а зпозивача зазустрічним позовомна користьвідповідача підлягаєстягненню судовийзбір урозмірі 7443,00грн..Так,провівши взаєморозрахунок щодо сплаченого судового збору за подачу первісного та зустрічного позову, з позивача за первісним позовом на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3101,25 грн.
		Щодо витрат на правничу допомогу за заявою представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1  адвоката Макарчука Сергія Олександровича, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Пунктом 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно з частинами 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.141ЦПК України).
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи
		Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14- 382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.
		Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідачки про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідачка не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
		Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина 1 статті 127 ЦПК України).
		Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
		Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
		Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №753/7130/20.
		При цьому про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.
		У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі №520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
		У додатковій постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної (апеляційної) інстанції - до прийняття постанови у справі. Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів (в суді апеляційної інстанції - до прийняття постанови у справі) не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (див. постанову Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі №927/26/18).
		Враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1  адвоката Макарчука Сергія Олександровича про стягнення судових витрат та наміру подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді, поданої до закінчення розгляду справи, що свідчить про порушення порядку для подання відповідних доказів.
		Таким чином, враховуючи викладене, в задоволенні заяви представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1  адвоката Макарчука Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №369/6019/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в частині стягнення витрат на правничу допомоги, слід відмовити.
		Керуючись ст. ст. 133 - 135, 137, 141, 247, 258-261, 268, 270, 352-355 ЦПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1  адвоката Макарчука Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №369/6019/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - задовольнити частково.
		Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3101 (три тисячі сто одну) грн. 25 (двадцять п`ять) коп.
		У задоволенні іншої частини заяви - відмовити. 
		Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		Позивач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
		 
		 
		 
		Суддя:                                    Інна ФІНАГЕЄВА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...