Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/25450/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 26.02.2025. Зареєстровано: 26.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/761/2373/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024000000000479

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/25450/24
		Провадження №1-кп/761/2373/2025 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		25 лютого 2025 року   м. Київ
		Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 , 
		провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) судовий розгляд у кримінальному провадженні №22024000000000497 від 28.05.2024 за обвинуваченням
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого (за останньою відомою адресою): АДРЕСА_1 , раніше не судимого, документованого паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 виданого 11.02.2011 Ленінським РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій області,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи, що між РФ та Україною з 20 лютого 2014 року триває міжнародний збройний конфлікт, у порушення положень ст. ст. 17, 65 Конституції України, діючи умисно, перебуваючи на території місця дислокації батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходилось в АДРЕСА_2 , у 2017 році (встановити точну дату та час не виявилося можливим) добровільно прийняв рішення про проходження служби в батальйоні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1 армійського корпусу т.зв. «ДНР» на посаді заступника командира 2 роти.  
		ОСОБА_5 , реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на вчинення державної зради, перебуваючи на території місця дислокації батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходилось в АДРЕСА_2 , з метою вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та свідомо, після прийняття рішення зрадити Українському народові був призначений на посаду заступника командира 2 роти батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1 армійського корпусу т.зв. «ДНР», а у подальшому на посаду заступника командира 2 роти НОМЕР_2 окремого штурмового полку 1 армійського корпусу т.зв. «ДНР», з підпорядкуванням представникам рф.
		З моменту призначення його на посаду, ОСОБА_5 з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України у період з січня 2017 року по лютий 2017 року у складі батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1 армійського корпусу т.зв. «ДНР» приймав участь у боях проти військовослужбовців ЗС України за участі так званих ЗС ДНР та ЗС рф, зокрема з метою окупації міста Авдіївка Донецької області.
		Крім того, ОСОБА_5 , будучи заступником командира 2 роти НОМЕР_2 окремого штурмового полку 1 армійського корпусу т.зв. «ДНР» з позивним «ОСОБА_7», не пізніше кінця березня 2022 року (точна дата та час досудовим розслідування не встановлено) спільно з іншими представниками підпорядкованого йому підрозділу, а саме невстановленими особами 2 роти 9 окремого штурмового полку 1 армійського корпусу т.зв. «ДНР», знаходячись за адресою, де мешкав ОСОБА_6 , а саме:  АДРЕСА_3 , віднайшовши комплекти військової форми та інше обмундирування, яке належить потерпілому, у порушення ст. ст. 2, 4, 5, 13-15 Конвенції, умисно, за попередньою змовою групою осіб, під час проведення «обшуку» та після його закінчення наносили численні, не менше як по 3 удари, ОСОБА_6 по різних частинах тіла, чим завдали сильного фізичного болю.
		Згодом, у цей же день, після проведеного «обшуку» ОСОБА_5 разом із іншими військовослужбовцями підпорядкованого йому підрозділу доставили ОСОБА_6 до «штабу» їх підрозділу, який розташовувався за адресою: АДРЕСА_4 , де ОСОБА_5 віддав наказ перев`язати ОСОБА_6 руки скотчем та завести в підвальне приміщення цього будинку.
		Починаючи з кінця березня 2022 року, утримуючи у полоні ОСОБА_6 , заступник командира 2 роти НОМЕР_2 окремого штурмового полку 1 армійського корпусу т.зв. «ДНР» ОСОБА_5 особисто, а також шляхом віддання наказів своїм підлеглим з числа невстановлених військовослужбовців 2 роти НОМЕР_2 окремого штурмового полку 1 армійського корпусу т.зв. «ДНР», діючи умисно, спільно та за попередньою змовою групою осіб, достовірно розуміючи, що останній є учасником збройного конфлікту та діє в умовах агресії РФ проти України, використовуючи обставини та умови збройного конфлікту, усвідомлюючи свій статус як особи, що здійснює військове керівництво діями підлеглих, у тому числі у формі надання наказів, з метою отримання від потерпілого зізнань про його приналежність до українського військового підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », особисто та спільно з іншими невстановленими особами цього підрозділу, у порушення ст. ст. 2, 4, 5, 13-15 Конвенції, систематично застосовували до військовополоненого ОСОБА_6 фізичне насилля, яке полягало у завданні потерпілому тілесних ушкоджень шляхом побиття його залізними та дерев`яними палицями по різним частинам тіла, катування електричним струмом, використовуючи «електрошокер», та підвішання останнього за перев`язані руки скотчем до металевого гака під стелею, чим спричинили останньому травму правого плечового суглобу у вигляді розриву переднє-нижнього та задньо-нижнього відділу суглобової губи, розриви волокон сухожилля надостьового м`яза та волокон сухожилля довгої голівки біцепса, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров`я), а також завдали ОСОБА_6 сильного фізичного болю та страждань.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 , приблизно в першій половині квітня 2022 року, але не пізніше 20 квітня 2022 року, з метою отримання від ОСОБА_6 відомостей щодо його можливої причетності до полку «ІНФОРМАЦІЯ_3», а також з метою залякування останнього, повідомив ОСОБА_6 про те, що т.зв. «ДНР» засудила його до страти.
		Так, ОСОБА_5 , діючи спільно з іншими невстановленими особами за попередньою змовою групою осіб, з метою підтвердження своїх слів щодо страти ОСОБА_6 , неодноразово, але не менше ніж три рази, спільно із невстановленими особами 2 роти НОМЕР_2 окремого штурмового полку 1 армійського корпусу т.зв. «ДНР» заводив потерпілого до сусідньої будівлі - приміщення церкви, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , де усвідомлюючи, що останній перебуває під владою ворога та будучи обізнаним з положеннями Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949, діючи умисно, спільно та за попередньою змовою групою осіб, всупереч ст. 13 Конвенції, із застосуванням вогнепальної зброї - автомата «АК-74», неодноразово наказували ОСОБА_6 ставати на коліна та здійснювали імітування його розстрілу, а саме щоразу коли потерпілий стояв на колінах здійснювали по одному пострілу біля голови в районі лівого вуха ОСОБА_6 та по одному пострілу в землю з лівого боку біля стегна, після чого повертали потерпілого до місця його постійного незаконного утримання, а саме до підвалу будинку, який розташовувався за адресою: АДРЕСА_4 .
		Вказаними спільними діями ОСОБА_5 та інших невстановлених військовослужбовців 2 роти 9 окремого штурмового полку 1 армійського корпусу т.зв. «ДНР», вчинено жорстоке, образливе та принизливе поводження з військовополоненим у формі катування, побиття та імітації застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні, чим заподіяно потерпілому ОСОБА_6 сильний фізичний біль та довічні суттєві психологічні (моральні) страждання.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 належним чином повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час та місце розгляду даного кримінального провадження відносно нього, проте в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв.
		 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.06.2024 кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, визначено здійснювати в порядку спеціального судового провадження, відповідно до ст. 323 КПК України, у відсутність обвинуваченого (in absentia).
		Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24 травня 2007 року у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст. 6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
		ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ст. 323 КПК України, шляхом опублікування повісток про виклик на офіційному сайті Шевченківського районного суду м. Києва і в газеті «Урядовий кур`єр», у судові засідання не з`являвся, що не перешкоджає розгляду кримінального провадження при здійсненні спеціального судового провадження.
		Кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_5 про розпочате кримінальне провадження та ухилення від здійснення свого права постати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України. 
		Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_5 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті судом встановлено наступне.
		Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Суд, провівши розгляд в межах висунутого обвинувачення у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, дослідивши докази сторони обвинувачення, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, за встановлених судом обставин, яка підтверджується сукупністю зібраних доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні, а саме:
		 
		Так, допитаний потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що з початку повномасштабного вторгнення у складі сил оборони України приймав участь у обороні м. Маріуполя. В один із днів на початку березня 2022 року він отримав поранення в наслідок підриву автомобіля. Оскільки це відбулося біля його будинку у м. Маріуполі, він добрався до своєї квартири, переодягнувся з військової у цивільну форму, та пішов у підвал будівлі по АДРЕСА_4 , де разом із цивільними укривався від обстрілів. У цей час місто вже було фактично захоплено окупантами. Коли представники окупаційних військ прийшли до вказаного підвального приміщення, один із цивільних осіб повідомив їм, що ОСОБА_6 мав відношення до сил оборони. ОСОБА_6 витягли на вулицю, побили невідомі особи у військовій формі зразка рф. У цей час прийшов хтось із їх командирів з позивним « ОСОБА_7 ». Вищевказана цивільна особа, повідомила окрім причетності ОСОБА_6 до сил оборони також місце його проживання. Потерпілого повели до його квартири, де «ОСОБА_7» та ще декілька осіб у військовій формі провели обшук, знайшли військову форму, прапор України. Після чого «ОСОБА_7» вдарив потерпілого в обличчя, погрожував убити на місці, після його били всі присутні, в тому числі, і «ОСОБА_7». Після цього, потерпілого вирішили везти в «штаб», вивели на вулицю, продовжуючи бити. Повезли до якогось підвалу, де за руки підвісили до якоїсь труби та тримали так приблизно місяць, при цьому майже щоденно та по декілька разів на день виводили на допит, постійно били як руками так і дерев`яними та металевими предметами (балками, бітою, арматурою). Керував цими діями невідомих осіб вищезазначений «ОСОБА_7», який також щоденно бив потерпілого. В один із днів на початку квітня 2022 року «ОСОБА_7» сказав ОСОБА_6 , що його засуджено до страти. Після чого ОСОБА_6 вивели до церкви у м. Маріуполі особи у формі зразка рф під керівництвом «ОСОБА_7», роздягли та поставили на коліна для «розстрілу». У подальшому «ОСОБА_7» з автомата здійснив постріл біля вуха ОСОБА_6 , від чого останнього «оглушило», також були здійсненні постріли в підлогу. Однак після цього потерпілого знову відвели в підвал. І з інтервалом в 1-2 дні 3-4 рази так само виводили його до церкви, де «ОСОБА_7» та його підлеглі імітували розстріл. Однак, наприкінці квітня 2022 року ОСОБА_6 вдалося втекти від окупантів, а пізніше і переправитися на територію України. Вже у слідчого, в ході пред`явлення йому до впізнання фотографій, він упізнав на одній з них «ОСОБА_7» та дізнався від слідчого що це ОСОБА_5 . 
		 
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_8 показав, що він приймав участь у звільненні ОСОБА_6 з тимчасово окупованої території України. Після вдалого звільнення, ОСОБА_6 розповідав йому про перебування у полоні у незаконно створених збройних формувань в 2022 році у м. Маріуполі, зазначаючи, що підрозділом який утримував його в полоні, керував військовослужбовець з позивним « ОСОБА_7 », який як сам катував ОСОБА_6 , так і надавав вказівки іншим представникам незаконних збройних формувань катувати його та інших полонених. Під час перебування в полоні ОСОБА_6 били, тримали зі зв`язаними руками, підвішували за руки на гак, неодноразово виводили на імітацію розстрілу. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомила, що після повернення ОСОБА_6 з полону на підконтрольну Україні територію у 2023 році, останній їй розповідав, що його у березні 2022 року затримали у м. Маріуполі представники незаконних збройних формувань під керівництвом військовослужбовця на позивний « ОСОБА_7 ». Перебуваючи у полоні і сам «ОСОБА_7» і інші військовослужбовці незаконних збройних формувань за вказівкою «ОСОБА_7» систематично били його, застосовували тортури та катування, неодноразово імітували розстріл. 
		 
		Крім того, вина ОСОБА_5 підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами. 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.04.2024, в ході якого потерпілий ОСОБА_6 вказав на фотографію ОСОБА_5 (з документів, вилучених в АТ КБ «Приватбанк») як на особу з позивним «ОСОБА_7», який був військовослужбовцем «днр» та завдавав йому фізичних катувань під час перебування в полоні;
		- висновком судово-медичної експертизи (комісійної) №357/23 (за матеріалами кримінального провадження), відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлено зміни правого плечового суглобу, спричинені йому задовго до 14.06.2023 травми правого плечового суглоба у вигляді розриву переднє-нижнього та задньо-нижнього відділу суглобової губи, розривів волокон сухожилля надостьового м`язу та волокон сухожилля довгої голівки біцепса. Вказана травма утворилася за непрямим механізмом за рахунок перерозтягнення структур зв`язкового комплексу правого плечового суглобу, що є можливим у спосіб вказаний у протоколі допиту ОСОБА_10 і відноситься до середнього ступеня тяжкості;
		- висновком судово-психіатричної експертизи №404 від 09.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_6 страждає на посттравматичний стресовий розлад, який знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з пережитими травматичними подіями полон, перебування в неналежних для життя умовах, моральне приниження, знущання, катування, тортури). Вказані події та їх наслідки обмежують його соціальне функціонування та погіршують якість життя, тобто спричинили ОСОБА_6 довічні суттєві психологічні (моральні) страждання;
		- протоколом огляду від 23.04.2024, в ході якого оглядався диск, з інформацією, вилученою в АТ КБ «Приватбанк» щодо документів, що стали підставою для обслуговування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є клієнтом банку. Зокрема оглянуто копію паспорта громадянина України НОМЕР_3 , виданого 26.03.2002 Ленінським РВ УМВС України у м. Донецьку на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька., зареєстрованого 18.02.2006 у АДРЕСА_1 ; копія ідентифікаційного номеру НОМЕР_4 виданого 24.07.2002 на ім`я ОСОБА_5 ; копія паспорта громадянина України НОМЕР_1 виданого 11.02.2011 Ленінським РВ ДМУГУ МВС в Донецькій області на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; анкета приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ОСОБА_11 ; фотографією клієнта з паспортом;
		- протокол огляду від 25.07.2023 ході якого слідчим оглядалася публікація на сайті «Миротворець» - не державний центр дослідження злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, в ході якого виявлено сторінку з назвою « ОСОБА_12 / ОСОБА_5 ». В публікації наявна інформація про особу ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з фотографією особи, відповідно до якої вказана особа є військовослужбовцем «зс рф - 9 окремого штурмового полку 1 армійського корпусу народної міліції «днр»;
		- протоколом огляду від 25.07.2023, в ході якого оглядалася публікація на новинному порталі «OBOZREVATEL» з назвою «днр засвітила імена терористів у статистиці COVID-19», відповідно до якої російські окупанти Донбасу в своїй статистиці коронавірусу розсекретили імена деяких терористів, зокрема ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_1 , - військовослужбовець;
		- протоколом огляду від 06.12.2023, в ході якого оглядалася публікація з назвою 4 РШБСН ПСН Т1 на сайті «Донбас-Украина», в якій викладено інформацію про створення військового підрозділу - батальйону в складі незаконних збройних формувань «днр», до складу якого на посаді заступника командира 2 роти входив ОСОБА_5 з позивним «ОСОБА_7», а також містилася фотографія і відеофайли із зображенням вказаної особи. 
		 
		Також судом досліджено інші документи кримінального провадження, :
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22023000000000647 від 28.06.2023 за фактом жорстокого поводження ОСОБА_5 з військовополоненими під час окупації м. Маріуполя у березні 2022 р; 
		- постанова від 28.05.2024 про виділення з кримінального провадження №22023000000000647 матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України. 
		- ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду від 24.06.2024 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчинені злочинів, передбаченого ч.1 ст. 111, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України; 
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22024000000000479 від 28.05.2024, в якому містяться відомості про реєстрацію відомостей про вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 111, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України та повідомлення про підозру ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаними статтями КК України.
		Крім того, судом досліджені матеріали справи, які підтверджують заходи, які були вжиті щодо повідомлення обвинуваченого про вчинення стосовно нього процесуальних дій та забезпечення останнього правами на захист, а саме дані щодо публікації повідомлень про початок спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні та повісток про виклик підозрюваного ОСОБА_5 до слідчого СБУ на 07.05.24, 08.05.24, 01.07.2024, 02.07.2024, 04.12.20226 у газеті «Урядовий кур`єр» 22.12.2022, а також до суду на визначені дати судових засідань у газеті «Урядовий кур`єр» від 04.09.2024, 24.09.2024, 30.09.2024, 14.11.2024, 29.11.2024, 03.01.2025, 18.02.2025, відповідно, на сайтах Шевченківського районного суду м. Києва та Офісу Генерального прокурора. 
		Прокурором також долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Усі перераховані джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення. 
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 111 КК України, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, та за ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, тобто як жорстоке поводженні з військовополоненими, а також віддання наказу про вчинення таких дій, вчинене за попередньою змовою групою осіб. 
		Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
		Відповідно до ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вважаючи достатньо забезпеченими у ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України, за обставин, встановлених судом.
		Відповідно до вимог статей 50,65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Судом встановлено обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд за ч. 1 ст. 111 КК України призначає покарання в межах, встановлених санкцією вказаної статті, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна належного йому на праві власності; а за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України - у вигляді позбавлення волі в межах санкції зазначеної статті. 
		Остаточне покарання суд призначає в порядку передбаченому ст. 70 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою та необхідною для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Речові докази відсутні.
		Відшкодування судових витрат покладається на обвинуваченого. 
		Підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 395 КПК, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, призначити йому покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності. 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, призначити йому покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі. 
		Шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим в порядку ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності.
		Початок строку відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з дня його затримання.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України у вигляді тримання під вартою, залишити без змін. 
		Судові витрати за проведення судово-медичної експертизи вартістю 44 639 (сорок чотири тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн 00 коп. згідно висновку № 375/23 від 04.04.2024, стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На даний вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
		Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному вебсайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...