Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/589/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2025.
Дата набрання законної сили: 25.02.2025
Номер судового провадження: 51-4219км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140060003339

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 лютого 2025 року
		м. Київ
		справа № 462/589/20
		провадження № 51 - 4219 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого           ОСОБА_1 ,
		суддів                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                               ОСОБА_5 ,
		засудженого                                                       ОСОБА_6 ,
		його захисника                                                     адвоката ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
		до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140060003339
		від 29 жовтня 2019 року, щодо
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горішнє Миколаївського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого
		за адресою: 
		АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за ст. 366 ч. 1 КК України,
		за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката
		ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 26 лютого
		2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 червня 2024 року.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 26 лютого
		2024 рокуОСОБА_6 засуджено за ст. 366 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями, на строк 1 рік.
		На підставі ст. 49 КК України  ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання
		у зв`язку із закінченням строків давності.
		Прийнято рішення щодо процесуальних витрат.
		Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
		ОСОБА_6 , працюючи начальником колісного цеху ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» АТ «Укрзалізниця» (м. Львів, вул. Залізнична, 1-а) будучи відповідальним за ведення та заповнення табелів обліку використання робочого часу, достовірно знаючи, що вказані табелі є документами первинної облікової документації на підприємстві та використовуються для обліку особового складу, робочого часу й нарахування заробітної плати працівникам, тобто маючи прямий доступ до офіційних документів первинного бухгалтерського обліку, умисно підробив і підписав табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5 з лютого по червень та у вересні 2016 року шляхом внесення до відповідних граф завідомо неправдивих відомостей про перебування на роботі та відпрацювання робочих годин працівником підприємства ОСОБА_8 , яка з 09 лютого по 24 квітня,
		з 25 травня по 04 липня та з 17 вересня по 30 жовтня 2016 року перебувала
		за кордоном.
		Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05 червня 2024 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишено
		без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 26 лютого
		2024 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник  ОСОБА_7 ,посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вищезазначені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Зазначає, що в діях  ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, зокрема через відсутність прямого умислу
		на його вчинення. Посадова інструкція ОСОБА_6 не містить вказівки про те,
		що він є особою відповідальною за ведення табелів обліку робочого часу, а відповідні локальні нормативні акти, які регулюють вказане питання, та формуляр табелю на підприємстві не затверджувались. Табелі заповнювалися працівниками відділу кадрів та передавались на підпис ОСОБА_6 з метою надання їм ознак офіційного документа. Ці табелі не прошиті, не пронумеровані, в них відсутній підпис в графі «відповідальна особа».
		Захисник вказує, що ОСОБА_6 не складав, не видавав та не посвідчував табелі, тобто не вносив до них неправдивих відомостей, а тільки підписував їх в кінці місяця. Йому не було відомо, що  ОСОБА_8 відсутня на робочому місці та перебуває за кордоном. Свідок  ОСОБА_8 , яку в іншій пов`язаній з цією судовій справі звільнено
		від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, підтвердила, що ОСОБА_6 не знав про її відсутність на робочому місці
		та перебування за кордоном.
		Посилається на неврахування судами практики Верховного Суду, викладеній
		у постановах від 19 березня 2019 року в справі № 363/1884/16-к та від 02 травня 2023 року в справі № 446/757/20.
		Вважає, що апеляційний суд належним чином не перевірив аналогічні доводи його апеляційної скарги, не надав вичерпних відповідей на ці доводи та не зазначив підстав, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, у зв`язку із чим ухвала цього суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження
		не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник та засуджений в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу, вважали її обґрунтованою та просили її задовольнити. 
		В судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою
		і просила залишити її без задоволення.
		Мотиви Суду
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
		та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання
		про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94цього Кодексу,
		та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а при скасуванні
		або зміні судового рішення - які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, а саме у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції послався, зокрема, на показання в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що в його посадові обов`язки не входило заповнення табелів обліку робочого часу та його необізнаність про відсутність на робочому місці без поважних причин ОСОБА_8 , показання останньої про те, що вона, будучи машиністом крану на ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», у різні періоди часу протягом лютого-жовтня
		2016 року виїжджала за межі України на заробітки, при цьому офіційно відпусток
		не брала, ОСОБА_6 про виїзд за кордон не повідомляла. Крім того, місцевий суд допитав свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та дослідив інші докази
		у кримінальному провадженні, зокрема й ухвалу Залізничного районного суду
		м. Львова від 22 листопада 2019 року в справі № 462/6827/19, згідно з якою
		ОСОБА_8 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України,
		у зв`язку із закінченням строків давності.
		Згідно з вказаною ухвалою органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувалась в тому, що вона, працюючи на посаді машиніста крану колісного цеху ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», маючи намір на заволодіння шляхом обману грошовими коштами вказаного товариства, не повідомила особу, яка є відповідальною за ведення та заповнення табелів обліку використання робочого часу на товаристві, про факти її відсутності на території України в різні періоди часу з лютого по жовтень 2016 року, що призвело до внесення неправдивих даних про її перебування на роботі та відпрацювання робочих годин у відповідні періоди часу й нарахування їй 7 840,60 грн заробітної плати.
		Як убачається із вироку місцевого суду, ніхто із допитаних в судовому засіданні
		не вказував про обставини, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 був обізнаний
		про відсутність ОСОБА_8 на своєму робочому місці та про перебування останньої
		за кордоном в періоди табелювання обліку робочого часу.
		Не погодившись з вироком місцевого суду захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 оскаржив його до апеляційного суду з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати вирок та, за змістом апеляційної скарги, визнати ОСОБА_6 невинуватим
		у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		В апеляційній скарзі захисник посилався на недоведеність вини ОСОБА_6 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, вказуючи на відсутність у ОСОБА_6 прямого умислу на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		Також захисник в апеляційній скарзі вказував про те, що ОСОБА_6 не був відповідальний за ведення табелів обліку робочого часу на товаристві, такий обов`язок не був покладений на нього згідно з посадовою інструкцією. Натомість такі обов`язки покладалися на табельщиків, які складали вказані табелі
		на ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» АТ «Укрзалізниця».
		Це, згідно з доводами захисника, підтверджується змістом самих табелів, кожен
		з яких містить ПІБ працівника відділу кадрів, який формував відповідний табель
		та підтверджував достовірність інформації, перевіреної в ІТ-системі підприємства.
		При цьому захисник звертав увагу, що підпис відповідальної особи в табелях відсутній, тобто така особа не була встановлена під час досудового розслідування. Саме ж підписання ОСОБА_6 табелів, до повноважень якого не належало вести і заповнювати вказані табелі, на думку захисника, не можна вважати внесенням відомостей до таких документів, оскільки таке підписання здійснювалося для надання документу реквізиту, який вимагало підприємство.
		Крім того, в апеляційній скарзі захисник зазначав про неврахування місцевим судом практики Верховного Суду, викладеної в постановах Касаційного кримінального суду від 19 березня 2019 року в справі № 363/1884/16-к та від 02 травня 2023 року
		в справі № 446/757/20.
		На думку захисника суд першої інстанції не врахував показання ОСОБА_8 про те,
		що вона не повідомляла  ОСОБА_6 про свою відсутність на робочому місці
		та виїзд кордон, а також показання останнього про його необізнаність щодо відсутності на робочому місці та виїзд за кордон  ОСОБА_8 , яку згідно з ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року в справі
		№ 462/6827/19 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, у зв`язку
		із закінченням строків давності.
		В порушення вимог ст. 419 КПК України апеляційний суд залишив поза увагою вищенаведені доводи апеляційної скарги захисника, їх не перевірив,
		не надав на них конкретних належних відповідей і не навів детального обґрунтування їх відхилення, з посиланням на вимоги закону, а також не зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Разом з тим, кримінальна відповідальність за ст. 366 ч. 1 КК України настає в разі складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, інше
		їх підроблення.
		Із суб`єктивної сторони вказане кримінальне правопорушення може бути вчинено виключно з прямим умислом, а мотиви й мета службового підроблення
		на кваліфікацію не впливають, тобто службова особа усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вона вносить до офіційних документів, вчиняє інше підроблення документів або складає та видає завідомо неправдиві документи
		і бажає так робити.
		Апеляційний суд не врахував наведеного, не перевірив та не надав вичерпних відповідей на спростування доводів апеляційної скарги захисника, який, посилаючись на практику Верховного Суду, вважав, що у діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого
		ст. 366 ч. 1 КК України, оскільки останній не мав посадових обов`язків вести табелі обліку робочого часу, які не мали відповідних реквізитів та підпису особи, відповідальної за їх ведення. 
		Отже, доводи касаційної скарги захисника в цій частині є обґрунтованими.
		Таким чином, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
		За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції,
		а касаційна скарга захисника  ОСОБА_7 - частковому задоволенню, оскільки його доводи про необхідність скасування вироку місцевого з огляду на встановлене
		під час касаційного розгляду істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, наслідком якого є скасування ухвали апеляційного суду, є передчасними та підлягають з`ясуванню і перевірці під час нового апеляційного розгляду.
		Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...