Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 658/2367/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2025.
Дата набрання законної сили: 20.02.2025
Номер судового провадження: 51-1489км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017230000000178

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 лютого 2025 року
		м. Київ
		справа № 658/2367/17
		провадження № 51-1489км24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючої                                                    ОСОБА_1 ,
		суддів                                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання     ОСОБА_4 ,
		захисника                                         ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),          
		засудженого                                     ОСОБА_6   (у режимі відеоконференції),    
		прокурора                                         ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, жителя м. Ізмаїла Одеської області, 
		на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 05 червня 2024 року в кримінальному провадженні № 12017230000000178.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		1. Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 грудня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (КК) до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
		2. Оскарженою ухвалою вирок в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 до ПАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, а в решті - залишено без змін. 
		3. Суд визнав доведеним, що засуджений 29 квітня 2017 року близько 15:20 на 304 км + 950 м автодороги «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», рухаючись за кермом автомобіля «Citroen Berlingo» із боку м. Херсона в напрямку м. Мелітополя, в порушення вимог пунктів 2.3 (б), 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України не врахував дорожню обстановку і, об`їжджаючи вибоїни на проїзній частині, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із зустрічним автомобілем «Volkswagen Passat» під керуванням водія ОСОБА_10 . Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля «Citroen Berlingo» ОСОБА_11 загинув, а пасажирам автомобіля «Citroen Berlingo» ОСОБА_9 та автомобіля «Volkswagen Passat» ОСОБА_12 заподіяно тяжких тілесних ушкоджень.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		4. Захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у суді суду апеляційної інстанції. Він стверджує, що апеляційним судом порушено право засудженого на особисту участь в апеляційному розгляді справи, проведеному усупереч вимогам частини 4 статті 405 КПК за його та його захисника відсутності, незважаючи на об`єктивні причини, які унеможливили їх участь в режимі відеоконференції. Також він вважає, що є підстави для звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі положень статті 75 КК.
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		5. Представник потерпілого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_13 - надала заперечення та пояснення на касаційну скаргу, просила відмовити у її задоволенні і здійснювати касаційний розгляд за відсутності потерпілої сторони.
		6. Під час касаційного розгляду засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити.
		7. Прокурор вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Оцінка Суду
		 
		8. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, Суд дійшов висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		9. Захисник просить скасувати оскаржену ухвалу в цілому. Суд зазначає, що оскарженою ухвалою вирок в частині вирішення цивільного позову скасовано і справу направлено в суд першої інстанції для розгляду в порядку цивільного судочинства. 
		10. Відповідно до усталеної практики[1] Суд не розглядає вимогу про скасування оскарженої ухвали в цій частині.
		11. Щодо справедливості призначеного покарання Суд зазначає, що згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
		12. Суд відзначає, що суди першої та апеляційної інстанцій перебувають у кращому становищі, ніж касаційний суд щодо оцінки характеру злочинної поведінки, особи засудженого та інших вагомих для призначення покарання чинників, маючи можливість безпосереднього сприйняття всіх обставин, важливих для винесення рішення в межах наданих суду дискреційних повноважень. 
		13. Фактично, доводи сторін у касаційній скарзі зводяться до того, що суди першої та апеляційної інстанцій надали таку оцінку обставинам вчинення злочину, індивідуальним рисам особи засудженого й іншим обставинам справи, з якою не згодна сторона захисту.
		14. На переконання Суду, аргументів, які би доводили явну несправедливість покарання, призначеного засудженому за частиною 2 статті 286 КК через суворість, у касаційній скарзі сторони захисту не наведено.
		15. Законодавець надав дискреційні повноваження судам у визначенні можливості застосовувати статтю 75 КК. Ухвалюючи свій вирок у частині призначення покарання, суд урахував, зокрема, що засуджений, грубо порушивши правила безпеки дорожнього руху, вчинив тяжкий злочин, наслідком якого стала смертьоднієї людини та заподіяння різної тяжкості тілесних ушкоджень декільком людям.
		16. Зважаючи на ці обставини в поєднанні з характером установлених конкретних дій винного, суд визнав неможливим досягти мети попередження вчинення злочинів та виправлення засудженого без ізоляції його від суспільства.
		17. Водночас суд не залишив поза увагою обставини, що характеризують особу винного, у тому числі й зазначені в касаційній скарзі сторони захисту, зокрема щодо часткового відшкодування потерпілим заподіяної шкоди, та дійшов висновку про можливість призначення засудженому у розмірі наближеному до мінімального строку покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК.
		18. Таким чином, суд першої інстанцій не порушив вимог статей 50, 65 КК, а призначене засудженому покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, відповідає визначеним законом меті та загальним засадам
		19. Всупереч доводам захисника апеляційний суд надав умотивовані відповіді на аргументи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту, які переважно повторюються у касаційній скарзі.
		20. Суд погоджується з мотивами судів нижчих інстанцій в цій частині та вважає необґрунтованими доводи в касаційній скарзі про порушення загальних засад при призначенні засудженому покарання.
		21. Захисник також вважає, що апеляційний суд, не забезпечивши стороні захисту можливості взяти особисту участь під час апеляційного розгляду, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що вимагає скасування оскарженої ухвали і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		22. Суд не залишає поза увагою, що сторона захисту не приймала участь у розгляді в суді апеляційної інстанції 5 червня 2024 року і в касаційній скарзі оспорює висновок апеляційного суду про відсутність перешкод для проведення апеляційного розгляду.
		23. Суд не вважає за необхідне детально розглядати доводи сторони захисту щодо участі в апеляційному розгляді.
		24. Як випливає з касаційної скарги, сторона захисту вимагає скасування рішення апеляційної інстанції для того, щоб під час нового розгляду вона могла особисто представити апеляційному суду свої доводи щодо несправедливості призначеного покарання.
		25. Суд визнає, що можливість стороні представити свої аргументи має важливе значення для забезпечення справедливості судочинства. У той же час, як і Європейський суд з прав людини, Суд вважає, що при оцінці справедливості судового розгляду слід приймати до уваги провадження в цілому, а не робити висновки на основі окремого випадку чи аспекту провадження. Тому Суду слід визначити чи мала сторона захисту процесуальні можливості компенсувати цей процедурний недолік, про який вона стверджує, у ході подальшого провадження.[2]
		26. Суд вже відзначав, що коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона, крім іншого, має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення, і скористалася наявними можливостями.[3]
		27. Повертаючись до обставин цього провадження, Суд зазначає, що сторона захисту представила свої доводи щодо справедливості покарання в касаційній скарзі і мала можливість надати свої пояснення щодо цього аспекту справи під час касаційного розгляду. 
		28. Суд не погоджується з доводом сторони захисту, що він не може оцінити відповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого, оскільки питання відповідності призначеного покарання входить в компетенцію касаційної інстанції (ст. 438 КПК).
		29. Суд надав свою оцінку доводам сторони захисту щодо справедливості призначеного покарання (див. вище). Враховуючи, що сторона захисту отримала можливість обґрунтувати свою позицію щодо покарання в касаційній інстанції, Суд не вважає стверджуване нею порушення права на участь в апеляційній інстанції достатньою підставою для скасування ухвали апеляційного суду в обставинах цього провадження.
		30. Враховуючи викладене, Судом не встановлено порушень норм матеріального та процесуального права, які були б підставами для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів 
		ухвалила:
		Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 05 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_8  без задоволення.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1                                       ОСОБА_2                                      ОСОБА_3 
		 
		 
		[1] Див., наприклад, ухвали Верховного Суду: від 06 січня 2025 року у справі № 314/50/15-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/124265256,від  06 січня 2025 року у справі № 210/6307/14-к
		 
		[2]  Ibrahim and Others v. the United Kingdom [GC], nos. 50541/08 and 3 others, § 250, 13 September 2016; Alexandru-Radu Luca v. Romania, no. 20837/18, § 63, 14 June 2022; Mehmet Zeki Celebi v. Turkey, no. 27582/07, § 51, 28 January 2020
		 
		[3] 14 травня 2020 року, № 279/3434/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/89345735; 28 січня 2020 року, № 456/2742/15-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/87672451; 21 червня 2022року, № 631/246/19, https://reyestr.court.gov.ua/Review/104922011

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...