Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/20726/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 26.02.2025. Зареєстровано: 27.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2025.
Дата набрання законної сили: 17.06.2025
Результат оскарження 17.06.2025 Київський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/752/2532/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/20726/24 
		Провадження № 2/752/2532/25 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		       26 лютого 2025 року року  Голосіївський  районний суд міста  Києва в складі головуючого судді   Слободянюк А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення   сторін, цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС», про стягнення недорахованої заробітної плати, 
		 
		        в с т а н о в и в:
		 
		У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 , через адвоката Хомича І.О. (ордер, свідоцтво а.с.70,71), звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» (далі по тексту - ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС»), в якому просить суд:
		- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу надбавок за роботу в умовах режимних обмежень за період з 01 березня 2022 року по 08 травня 2024 року у розмірі 30 % від посадового окладу відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну таємницю» та Положення про види, розмір і порядок надання компенсації громадянами у зв`язку із роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 414 від 15 червня 1994 року;
		- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період з 01 березня 2022 року по 08 травня 2024 року у розмірі 30% від посадового окладу відповідно до ст. 30 Закону України Про державну таємницю» та Положення про види, розмір і порядок надання компенсації громадянами у зв`язку із роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 414 від 15 червня 1994 року;
		- вирішити питання стягнення судових витрат.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач працював на підприємстві відповідача з 01 жовтня 2014 року по 17 грудня 2018 року на посаді начальника режимно-секретного відділу та на посаді заступника директора з 18 грудня 2018 року по 15 липня 2024 року. 
		15 травня 2024 року позивача було попереджено про можливе наступне звільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС». Наказом від 10 липня 2024 року № 87-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено позивача з роботи з 15 липня 2024 року з посади заступника директора згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, було передбачено виплату грошової компенсації за невикористані дні відпусток, виплату вихідної допомоги у розмірі шести середніх місячних заробітків. 
		Позивач вказує, що йому не було при звільненні нараховано та виплачено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період 01 березня 2022 року по 08 травня 2024 року. Вказується, що відповідачем було порушено чинне законодавство щодо компенсації у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці. Зокрема, позивачу як працівнику режимно-секретного органу підприємства, який постійно працював в умовах режимних обмежень була встановлена та виплачувалась надбавка за роботу в умовах режимних обмежень до посадового окладу у розмірі 30 % до 01 березня 2022 року та з 09 травня 2024 року до дня звільнення. Натомість при звільненні позивача відповідачем не було виплачено позивачу надбавку за роботу в умовах режимних обмежень до посадового окладу у розмірі 30 % за період з 01 березня 2022 року по 08 травня 2024 року.
		Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с.76,77).
		Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін, роз`яснено сторонам строк та порядок подачі заяв по суті, витребувано у відповідача відповідні докази (а.с.86-90).
		29 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Радванська Н.В. (а.с.111, 112) подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Вказується, що при звільненні позивача йому було виплачено всі належні платежі. 
		Повідомляє, що позивач у період з 01 жовтня 2014 року по 15 липня 2024 року працював в ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» на посадах начальника режимно-секретного відділу (з 01 жовтня 2014 року по 17 грудня 2018 року) та заступника директора (з 18 грудня 2018 року по 15 липня 2024 року). Поряд з цим, наказом ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» №13-ТВО від 24 квітня 2023 року на позивача, як заступника директора (з питань режиму), з 24 квітня 2023 року по 06 червня 2024 року було додатково покладено тимчасове виконання прав та обов`язків начальника режимно-секретного відділу. Разом з тим, позивач не надав докази, що він мав допуск та доступ до відомостей, які мають ступінь секретності «таємно», що є необхідною умовою для отримання надбавки до посадового окладу.
		Вказує, що у зв`язку із введенням воєнного стану в країні, розпорядженням ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» №5-Р від 06 квітня 2022 року «Про призупинення нарахувань та додаткових виплат передбачених колективним договором, ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» на період дії воєнного стану» на період дії правового режиму воєнного стану було зобов`язано призупинити з 01 березня 2022 року щомісячні нарахування та додаткові виплати всім працівникам ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», що передбачені п. 3.8. Колективного договору ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» від 01 квітня 2021. Вказане розпорядження діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану. Отже, на думку відповідача, ним не було допущено порушення трудових прав позивача (а.с.97-121).
		16 грудня 2024 року стороною позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказується, що доводи, наведені у відзиві на позов, відповідачем не спростовують твердження та аргументи, наведені позивачем. Відповідач визнає, що в період часу з 24 квітня 2023 року по 06 червня 2024 року наказом ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» № 13-ТВО від 24 квітня 2023 року на позивача додатково було покладено тимчасово обов`язки начальника режимно-секретного відділу, що також відображено і у посадовій інструкції заступника директора, з якою позивач був ознайомлений своїм підписом. Вказується, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували заявлені позовні вимоги щодо протиправності вказаних у позові дій (а.с.122-126).
		24 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в який підтримано позицію, наведену у відзиві на позовну заяву. Вказується, що пунктом 3.8. Колективного договору, схваленого Загальними зборами трудового колективу ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», запроваджені додаткові виплати, у тому числі надбавка за роботу в умовах режимних обмежень. Вказана надбавка до посадових окладів у розмірі 30 відсотків була встановлена з 01 червня 2021 року на підставі наказу відповідача № 63-П від 24 травня 2021 року, у т.ч. і на підставі наказу від 24 травня 2021 року № 12 -ДСК «Щодо надання доступу до державної таємниці ОСОБА_1 ».
		Повідомляє, що позивачу достеменно відомо про призупинення виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень з 06 квітня 2022 року, встановлену наказом № 63-П на підставі п. 3.8.7. Колективного договору, з чого слідує, що початком строку для звернення позивачем до суду за вирішенням трудового спору є 04 травня 2022 року, тобто коли позивач не отримав додаткову заробітну плату у вигляді надбавки за роботу в умовах режимних обмежень. Враховуючи положення пункт 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, яким на період дії карантину строки визначені статтею 233 КЗпП продовжено до 30 червня 2023 року строки, вважає, що 30 червня 2023 року закінчився строк для звернення позивача до суду за вирішенням трудового спору. Однак позивач звернувся до суду з позовною заявою 05 вересня 2024 року, що вказує на пропущення ним тримісячного строку для звернення до суду (а.с.130-134). 
		Відповідно до ч.13 ст.7 ЦК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
		Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. 
		Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.
		Отже, право громадян на працю забезпечується державою.
		Закон України «Про оплату праці» визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.
		Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається із основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
		Відповідно частин першої, другої статті 8, статті 13 Закону України «Про оплату праці», держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
		Відповідно до ст. 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і  організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та  інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
		Звертаючись до суду із позовом, позивач вказував, що з 01 жовтня 2014 року від працював на підприємстві відповідача на посадах начальника режимно-секретного відділу та заступника директора. 
		Як вбачається з листа Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування (СБУ) від 15 серпня 2014 року № 10098, було погоджено призначення ОСОБА_1 на посаду начальника режимно-секретного відділу ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» (а.с.29).
		Відповідно до копії трудової книжки, наказом № 40-ОС 29 вересня 2014 року ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника режимно-секретного відділу ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» (а.с. 8-9).
		Наказом ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» від 14 грудня 2018 року № 56-ОС ОСОБА_1 переведено на посаду заступника директора ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» з 18 грудня 2018 року (а.с.27).
		Наказом ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» від 14 лютого 2019 року № 8 створено на правах окремого структурного підрозділу, режимно-секретний орган (надалі - РСО). Пунктом 2 вказаного наказу визначено, що до складу РСО ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» включено заступника директора, на якого покладаються обов`язки та права керівника РСО; режимно-секретний відділ ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» у складі двох посадових осіб, зокрема, начальника режимно-секретного відділу та заступника начальника режимно-секретного відділу. Пунктом 3 наказу від 14 лютого 2019 року №8 затверджено нормативні документи, що регламентують діяльність РСО підприємства i визначають обов`язки та права посадових осіб, які входять до його складу, а саме: Положення про РСО ДП СЗТФ «ПРОГРЕС»; Положення про режимно-секретний відділ ДП СЗТФ «ПРОГРЕС»; Посадову інструкцію заступника директора Підприємства (з питань режиму)); на якого покладаються обов`язки та права керівника РСО ДП СЗТФ «ПРОГРЕС»; Посадову інструкцію начальника режимно-секретного відділу ДП СЗТФ «ПРОГРЕС». Пунктом 4 даного наказу  ОСОБА_1  - заступнику директора підприємства (з питань режиму), на якого покладаються обов`язки та права керівника РСО ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС», наказано під час виконання функціональних обов`язків керуватися вимогами законодавства про державну таємницю (а.с. 106).
		Поряд з цим, наказом ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» №13-ТВО від 24 квітня 2023 року на позивача, як заступника директора (з питань режиму), з 24 квітня 2023 року додатково покладено тимчасове виконання прав та обов`язків начальника режимно-секретного відділу (а.с. 48). Дія вказаного наказу №13-ТВО від 24 квітня 2023 року була припинена наказом ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» № 65-ТВО від 05 червня 2024 року (а.с. 49).
		За матеріалами справи, 15 травня 2024 року ОСОБА_1 , як заступника директора, попереджено про звільнення з посади з 15 липня 2024 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, запропоновано перевестися на посаду начальника відділу режимно-секретного відділу (а.с.10).
		У заяві від 04 червня 2024 року ОСОБА_1 вказував, що не погоджується на переведення, просить припинити дію трудового договору на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, також просить здійснити йому усі виплати, передбачені законодавством (а.с.11). 
		Відповідно до наказу ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» № 87-ос від 10 липня 2024 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 15 липня 2024 року з посади заступника директора, вирішено виплатити компенсацію за невикористані дні відпусток, виплатити вихідну допомогу у розмірі шести середніх місячних заробітків (а.с.13).
		Предметом судового розгляду у даній справі є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 30 % від посадового окладу.
		Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України «Про державну таємницю».
		Відповідно до положення ст.21 Закону України «Про державну таємницю», в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Створення, реорганізація чи ліквідація РСО здійснюються за погодженням із Службою безпеки України. У своїй роботі РСО взаємодіють з органами Служби безпеки України.
		Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про державну таємницю» залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці: форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»; форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»; форма 3 - для роботи з секретною інформацією,  що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 -        10 років; для форми 3 - 15 років.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до   державної таємниці із ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» надається дієздатним  громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.
		Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства,  установи, організації надається наказом чи письмовим  розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування,  підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу  державної влади,  органу місцевого самоврядування, підприємству,  установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної  таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є  замовником  робіт, пов`язаних з державною таємницею. Керівникам центральних  органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України,   допуск до державної  таємниці надається розпорядженням  Кабінету  Міністрів  України.
		Відповідно до статті 30 Закону с України «Про державну таємницю» у разі коли за умовами своєї  професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями,  що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України постановою від 15 червня 1994 року № 414 затвердив Положення «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» (далі - Положення).
		У пункті 1 Положення зазначено, що воно визначає види, розміри  і порядок  надання компенсації працівникам органів  законодавчої,  виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно  працюють з відомостями,  що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).
		Пунктом 4-1 Положення встановлено, що працівникам режимно-секретних органів в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, органах прокуратури, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), установлюється залежно від ступеня секретності інформації у таких розмірах: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 60 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 50 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 30 відсотків. 
		Відповідно до пункту 5 Положення такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів,  виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний  контроль за станом захисту державної таємниці.
		Згідно з пунктом 6 Положення персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки з урахуванням періодичності роботи, 
		яка передбачає доступ до державної таємниці, визначаються 
		керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого 
		самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи, 
		відповідно до затвердженого таким керівником положення.
		Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
		Отже, надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема, така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.
		Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону «Про державну таємницю» залежить від ступеня секретності.
		Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.
		За змістом пункту 2 Положення, компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. 
		Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон статті 22 Закону «Про державну таємницю»  та прийняте урядом на його виконання Положення.  
		З наведеного слідує, що положення статті  30 Закону «Про державну таємницю», пунктів 2, 5 Положення слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.
		Судом встановлено, що п. 3.8. Колективного договору, схваленого Загальними зборами Трудового колективу ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» протоколом 1-з від 08 лютого 2021 року (далі - колективний договір) передбачено, що на підприємстві запроваджуються додаткові виплати, у тому числі надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (п. 3.8.7 колективного договору), яка виплачується працівникам щомісячно пропорційно до відпрацьованого часу. Види, розміри і порядок виплат надбавки регулюються чинним законодавством України у сфері охорони державної таємниці (а.с. 136-146).
		У подальшому відповідачем 24 травня 2021 року був виданий наказ від № 63-П, яким з 01 червня 2021 року встановлено надбавки до посадових окладів у розмірі 30 % за роботу в умовах режимних обмежень працівникам РСО ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», у тому числі і заступнику директора ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» (з питань режиму) Доленку В.О., на якого покладаються обов`язки і права керівника режимно-секретного відділу. Серед підстав для встановлення вказаних надбавок у наказі зазначено наказ від 24 травня 2021 року № 12 ДСК - РСВ «Щодо надання доступу до державної таємниці ОСОБА_1 » (а.с. 151).
		З огляду на зазначене, позивач, займаючи посаду, яка передбачає роботу в умовах режимних обмежень, мав доступ до державної таємниці та, відповідно, з 01 червня 2021 року   мав право на надбавку до посадового окладу у розмірі 30 %.
		Разом з тим, як вбачається, розпорядженням ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС»№ 5-Р від 06 квітня 2024 року призупинено з 01 березня 2022 року нарахування та додаткові виплати, передбачені п. 3.8. Колективного договору ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» на період дії воєнного стану. Підставою для такого призупинення нарахування вказано введення в Україні воєнного стану, п. 7.7. Статуту ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», наказ ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» від 24 лютого 2022 року №1-ВС «Про перехід в режим воєнного стану ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», ст.11 Закону України від 15 березня 2022 року № 21260-1Х «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (а.с.117).
		Наказом ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» № 44-П від 09 травня 2024 року, з посиланням на постанову КМУ від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», заступнику директора ОСОБА_2 встановлено надбавку до посадового окладу у розмірі 30 % як працівнику режимно-секретного органу підприємства, який постійно працює в умовах режимних обмежень (а.с. 50-51).
		Позивач посилається на те, що виплата надбавки за роботу в умовах режимних обмежень передбачена Законом України «Про державну таємницю», і призупинення таких виплат на період дії воєнного стану не повинно бути обмежено. 
		Суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на наступне.
		Указом Президента України від 24 квітня 2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		У подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався, Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 26/2025 воєнний стан продовжено до 09 травня 2025 року. 
		Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
		Конституцією України визначено основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, які передбачені статтями 43-46 Конституції України. Разом з тим, відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи,передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51,52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. 
		Водночас правовідносини щодо виплати додаткових виплат до заробітної плати регулюються статтею 43 Конституції України, яка не передбачена частиною другою статті 64 Конституції України.
		Закон України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вступив в дію з 24 березня 2022 року.
		Статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. 
		Частиною другою статті першої Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 43, 44 Конституції України.
		З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що, враховуючи положення статті 64 Конституції України, ст. ст. 1, 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення з 01 березня 2022 року нарахування та виплати позивачу надбавок до посадового окладу було правомірним та могло бути застосованим в умовах воєнного або надзвичайного стану.
		Що стосується доводів сторони відповідача, що при зверненні до суду з даним позов позивачем було пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 233 КЗпП України, оскільки карантин, встановлений постановою Кабінетом Міністрів України постановою від 11 березня 2020 року № 211 у зв`язку з коронавірусною хворобою (СОVІD-19), було скасовано постановою Кабінетом Міністрів України 27 червня 2023 року № 651, слід вказати таке. 
		Відповідно до п.1 глави ХІХ прикінцевих положень КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. 
		Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
		Суд зазначає, що 15 травня 2024 року ОСОБА_1 було попереджено про звільнення з посади заступника директора з 15 липня 2024 року у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників; у заяві від 04 червня 2024 року ОСОБА_1 просив припинити дію трудового договору на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, також просив здійснити йому усі виплати, передбачені законодавством. Наказом від 10 липня 2024 року № 87-ос позивача ОСОБА_1 звільнено з 15 липня 2024 року, за наказом передбачено виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки, виплату вихідної допомоги у розмірі шести середніх місячних заробітків. 
		Отже, позивач мав сподівання на виплату додаткових виплат, пов`язаних з роботою в умовах режимних обмежень. Позивач вказував, що при звільненні йому не було нараховано та виплачено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень. У зв`язку з наведеним, суд вважає, що позивач звернувся до суду для вирішення трудового спору щодо невиплати надбавки до заробітної плати в межах тримісячного строку, передбаченого ч.1 ст.233 КЗпП України. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно  до   ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). 
		У силу вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. 
		Отже, суд, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. 
		За матеріалами справи, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є інвалідом 2-ої групи з листопада 2018 року, має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.7).
		Згідно п. 9, ч.1, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору. Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір слід віднести за рахунок держави у порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. 
		Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141,   259, 263-265, 274,279, 354 ,355 ЦПК України, суд,
		У Х В А Л И В : 
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС», про стягнення недорахованої заробітної плати, - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Відомості щодо учасників справи:
		Позивач - ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . 
		Відповідач - Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма, код ЄДРПОУ 05311609, адреса: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2. 
		Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2025 року.
		 
		 
		 
		Суддя                  А.В.Слободянюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...