Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/3123/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано судом: 26.02.2025. Зареєстровано: 27.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2025.
Дата набрання законної сили: 26.02.2025
Номер судового провадження: К/9901/56692/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 лютого 2025 року 
		м. Київ
		справа № 805/3123/17-а
		адміністративне провадження № К/9901/56692/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
		суддів - Юрченко В.П., Бившева Л.І., 
		розглянувши в порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС 
		на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року (Суддя: Аляб`єв І.Г.),
		та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (Судді: Міронова Г.М., суддів Ястребова Л.В., Компанієць І.Д.)
		у справі № 805/3123/17-а
		за позовом Офісу великих платників податків ДФС 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» 
		про стягнення податкового боргу, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		06 вересня 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - позивач, Офіс ВПП ДФС) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас»  (далі - відповідач, ТОВ  «Шахтоуправління «Донбас»  ) про стягнення коштів в сумі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 2 342 529, 76 грн з рахунків платників податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас», а також за рахунок готівки, що належить такому платнику (т.1 а.с. 4-7).
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 1 а.с. 192-194, т. 2 а.с. 46-49).
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої посилався на обґрунтованість позовних вимог, оскільки товариство має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 2 342 529, 76 грн, який виник на підставі: нарахованих податкових зобов`язань по уточнюючому розрахунку № 9227723418 від 28 листопада 2016 року на суму 142 773 грн; нарахованої штрафної санкції по уточнюючому розрахунку № 9227723418 від 28 листопада 2016 року на суму 4 283 грн; нарахованої пені за заниження податкових зобов`язань по уточнюючому розрахунку № 9227723418 від 28 листопада 2016 року на суму 34 396,87 грн; нарахованої штрафної санкції по уточнюючому розрахунку № 9210346802 від 13 жовтня 2015 року на суму 737 094 грн; нарахованої пені за заниження податкових зобов`язань по уточнюючому розрахунку № 9210346802 від 13 жовтня 2015 року на суму 618 134,51 грн; несплаченої пені за період з 30 грудня 2015 року по 24 липня 2017 року, нарахованої на податковий борг минулих періодів на суму 805 678,38 грн.
		 
		Додатково скаржник зазначає, що вимоги Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року № 655-VIII  , який набрав чинності з 01.09.2015 року застосовуються лише  до  правовідносин, які виникли з 01.09.2015 року, тобто  до  відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов`язання припадає на дату, починаючи з 01.09.2015 року. Крім цього, згідно інтегрованої картки платника податків за 2015 рік 30.09.2015 року ТОВ «ШУ «Донбас» подає уточнений розрахунок по декларації з податку на додану вартість № 9200707546 згідно наказу № 213 та самостійно нараховує штрафні санкції, а згодом перераховує кошти у розмірі 737 094 грн, які податковим органом зараховуються в рахунок погашення податкового боргу, так само і по уточнюючому розрахунку № 9227723418 від 28.11.2016 року, що свідчить про правомірність нарахування штрафу та пені. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити адміністративний позов (т. 2 а.с. 53-55).
		 
		В надісланому на адресу суду відзиві на касаційну скаргу, відповідач просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін (т. 2 а.с. 70-75).
		 
		Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		 
		Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» зареєстровано за адресою: Донецька обл., місто Селидове, вулиця Щорса, будинок 10, квартира 67, код ЄДРПОУ - 36982901 (т. 1 а.с. 11-13).
		Підставою звернення з даним позовом слугували доводи контролюючого органу, викладені в позовній заяві про те, що згідно з відомостями інтегрованої картки платника податків (далі - ІКПП) за Товариством обліковується податковий борг у розмірі 2 342 529,76 грн, який складається з: - нараховані податкові зобов`язання по уточнюючому розрахунку № 9227723418 від 28 листопада 2016 року на суму 142 773 грн; - нарахована штрафна санкція по уточнюючому розрахунку № 9227723418 від 28 листопада 2016 року на суму 4 283 грн; - нарахована пеня за заниження податкових зобов`язань по уточнюючому розрахунку № 9227723418 від 28 листопада 2016 року на суму 34 396,87 грн; - нарахована штрафна санкція по уточнюючому розрахунку № 9210346802 від 13 жовтня 2015 року на суму 737 094 грн; - нарахована пеня за заниження податкових зобов`язань по уточнюючому розрахунку № 9210346802 від 13 жовтня 2015 року на суму 618 134,51 грн; - несплачена пеня за період з 30 грудня 2015 року по 24 липня 2017 року, нарахована на податковий борг минулих періодів на суму 805 678,38 грн.
		Загальна сума пені за висновками судів попередніх інстанцій в розмірі 1 458 209,76 грн складається з: 1 733,92 грн за період з 30 грудня 2015 року по 25 лютого 2016 року; 796 166,49 грн за період з 12 січня по 25 лютого 2016 року; 8,09 грн за період з 12 січня по 17 березня 2016 року; 7 769,88 грн за період з 12 січня по 28 вересня 2016 року; 34 396 грн за період 31 березня по 27 листопада 2016 року; 618 134,51 грн за період 31 серпня по 12 жовтня 2015 року (т. 1 а.с. 126).
		Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, посилаючись на вимоги Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року № 655-VIII, дійшли висновку, що  з 01 вересня 2015 року Товариство звільнено від нарахування пені за прострочення сплати податкових зобов`язань, оскільки донарахування цих зобов`язань здійснено шляхом подання уточнюючої податкової декларації протягом 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань. Крім цього, суди дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення пені в розмірі 34 396 грн за період 31 березня по 27 листопада 2016 року, внаслідок її погашення відповідачем у відповідності до платіжного доручення № 894 від 28 листопада 2016 року  (в сумі 35 000 грн), а також про відсутність підстав для стягнення 142 773 грн податкових зобов`язань з ПДВ та 4 283 грн штрафу, оскільки сума штрафу, сплачена відповідно до платіжного доручення від 25 листопада 2016 року № 889 на суму 5000 грн, та одночасно відповідачем задекларовано у податковій декларації за листопад 2016 року 2 803 428 грн від`ємного значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, з яких 142 773 грн зараховуються у зменшення боргу з ПДВ. Враховуючи правила календарної черговості погашення податкового боргу, суди дійшли висновку, що борг за 2015 рік в сумі 142 773 грн податкових зобов`язань та 5000 грн штрафу на момент розгляду цієї справи є погашеним, і стягненню не підлягає (т. 1 а.с. 192-194, т. 2 а.с. 46-49).
		Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
		Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій з інтегрованої картки платника податків (ІКПП) за 2015 рік, станом на серпень 2015 року Товариство не мало заборгованості зі сплати ПДВ, штрафів, пені.
		30 вересня 2015 року Товариство подало уточнюючий розрахунок № 9200707546 до декларації з ПДВ за червень 2015 року, в якому донарахувало податкових зобов`язань з ПДВ на суму 12 731 445 грн. Також, Товариство самостійно визначило штрафну санкцію за затримку сплати цих зобов`язань на суму 381 944 грн. Вказана штрафна санкція сплачена Товариством 30 вересня 2015 року (платіжне доручення від 29 вересня 2015 року № 882 (т. 1 а.с. 81, 102). Одночасно, в автоматичному режимі в ІКПП нарахована пеня за це прострочення в розмірі 778 536,58 грн.
		13 жовтня 2015 року Товариство подало уточнюючий розрахунок № 9210346802 до декларації з ПДВ за липень 2015 року, в якому донарахувало податкових зобов`язань з ПДВ на суму 24 569 803 грн. Товариство самостійно визначило штрафну санкцію за затримку сплати цих зобов`язань на суму 737 094 грн. Вказана штрафна санкція сплачена Товариством 13 жовтня 2015 року (платіжне доручення від 13 жовтня 2015 року № 956 (т. 1 а.с. 59, 68). Одночасно, в автоматичному режимі в ІКПП нарахована пеня за це прострочення в розмірі 959 635,92 грн.
		Таким чином, за висновками судів попередніх інстанцій, станом на 13 жовтня 2015 року згідно з відомостями ІКПП сума податкового боргу Товариства становила 39 039 419, 61 грн (з яких пеня - 1 738 172,5 грн.) (т. 1 а.с. 26).
		Так, згідно п. 50-1 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.
		Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
		Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в ред. до 01.09.2015 року) передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
		Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
		Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України).
		Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року № 655-VIII, статтю 129 Податкового кодексу України доповнено пунктом 129.9 такого змісту: «У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом".
		Крім того, підпункт «а» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 викладено в такій редакції: нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом".
		Вказані зміни до стаття 129 набрали чинності 01 вересня 2015 року.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, у відповідності до приписів пунктів та підпунктів 46.1, 49.18.1, 49.20, 54.1, 57.1, 202.1 Податкового кодексу України останнім днем сплати податкових зобов`язань за червень 2015 року є 30 липня 2015 року, а за липень - 30 серпня 2015 року.
		З матеріалів справи суди встановили, що Товариство 30 вересня 2015 року донарахувало ПДВ за червень 2015 року, а 13 жовтня 2015 року - за липень 2015 року. Отже пеня за порушення строків сплати зобов`язань за червень 2015 року мала би почати нараховуватися з 27 жовтня 2015 року, а за липень 2015 року - з 26 листопада 2015 року.
		У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
		Згідно з підпунктом «а» пункту 200.4 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
		Враховуючи викладене, суди дійшли висновку про протиправність нарахування позивачу у 2015 році пені у розмірі 1 738 172,5 грн, оскільки відповідач погасив донараховані в уточнюючих розрахунках зобов`язання в межах 90-денного строку шляхом зарахування від`ємного значення зобов`язань з ПДВ: - зобов`язання за червень 2015 року - зараховані 20 жовтня 2015 року (декларація з ПДВ за вересень 2015 року); - зобов`язання за липень 2015 року - зараховані 24 листопада 2015 року (декларація з ПДВ за жовтень 2015 року) вважається прийнятою 24 листопада 2015 року відповідно до обставин, встановлених постановою Донецького оружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі  № 805/4947/15-а, яка набрала законної сили) (т. 1 а.с.152).
		Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що внаслідок розірвання фіскальним органом договору про визнання електронних документів, погашення зобов`язань за уточнюючою декларацією від 13 жовтня 2015 року (за липень 2015 року) відображено в ІКПП лише 26 лютого 2016 року. Проте, фактично погашення здійснено 24 листопада 2015 року шляхом зарахування від`ємного значення зобов`язань з ПДВ (декларація за жовтень 2015 року), що встановлено в межах справи № 805/4947/15-а постановою Донецького оружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року, якою визнано протиправними дії фіскального органу щодо розірвання договору про визнання електронних документів, а відповідну декларацію визнано поданою 24 листопада 2015 року.
		Разом з тим, за висновками судів попередніх інстанцій, в ІКПП автоматично нарахована пеня у розмірі 796 166,49 грн. за період з 12 січня по 25 лютого 2016 року, 1 733,92 грн. за період з 30 грудня 2015 року по 25 лютого 2016 року та 8,09 грн. за період з 12 січня по 17 березня 2016 року, 7 769,88 грн. за період з 12 січня по 28 вересня 2016 року.
		Вказані суми пені за висновками судів попередніх інстанцій нараховані: за період прострочення, який виник внаслідок неправомірного розірвання договору про визнання електронних документів, в той час, коли податкові зобов`язання мали бути зараховані в межах 90-денного строку, протягом якого пеня не нараховується; на суми поточних платежів з ПДВ, які направлялись на погашення боргу з незаконно нарахованої пені.
		Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення боргу за пенею, нарахованою контролюючим органом позивачу в розмірі 796 166,49 грн за період з 12 січня по 25 лютого 2016 року; 1 733,92 грн за період з 30 грудня 2015 року по 25 лютого 2016 року; 8,09 грн за період з 12 січня по 17 березня 2016 року, 7 769,88 грн за період з 12 січня по 28 вересня 2016 року, що не спростовано доводами касаційної скарги. 
		Суд касаційної інстанції  відхиляє доводи скаржника про те, що вимоги Закону України від 17 липня 2015 року № 655-VIII застосовуються лише  до  правовідносин, які виникли з 01.09.2015 року, тобто  до  відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов`язання припадає на дату, починаючи з 01.09.2015 року, оскільки як наголошено в постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі № 804/1714/16 (адміністративне  провадження №  К/9901/41725/18), вказаним законом  не  встановлено будь-яких обмежень відносно звітного періоду, за який надається уточнюючий розрахунок, або відносно дати декларування зобов`язання чи   уточнення такого зобов`язання шляхом подання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань. Саме з прийняттям наведеного Закону має застосуватись обмеження  щодо  нарахування пені, передбаченої за наслідками виявлення заниження податкового зобов`язання, на суму такого заниження, за умови  дотримання  визначених пунктом 129.9 статті 129 Податкового кодексу України умов.
		Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, 26 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтоуправління "Донбас" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 25.07.2016 року № 0001391200 та 0001401200.
		Вищенаведені податкові повідомлення-рішення №0001391200, №0001401200 прийняті контролюючим органом на підставі акта перевірки № 434/05-21-15/36982901 від 21.06.2016 року, яким порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та на підставі ст.126 ПК України: по податковому повідомленню-рішенню від 25.07.2016 №0001391200 за затримку на 13 та 20 календарних днів сплати грошового зобов`язання 12 349 500,01 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1 234 950,00 грн; по податковому повідомленню-рішенню від 25.07.2016 №0001401200 за затримку на 136 та 157 календарних днів сплати грошового зобов`язання 24 528 531,41 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 4 905 706,28 грн. 
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року (т. 1 а.с. 90-101), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року у справі 805/737/17-а адміністративний позов задоволено. Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі 805/737/17-а.
		Під час розгляду справи судами встановлено, що скориставшись правом, передбаченим Податковим кодексом України, позивачем подано податкову декларацію за вересень 2015 року та уточнюючий розрахунок за червень 2015 року від 30.09.2015, податкову декларацію за жовтень 2015 року та відповідно уточнюючий розрахунок за липень 2015 року від 13.10.2015, та відповідно при виявлені самостійно помилки і уточнено суму задекларованого податку на додану вартість, тобто мало місце зарахування від`ємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не фактична сплата грошових зобов`язань .
		Отже, враховуючи вимоги п.126.1 ст.126, а також 129.9 статті 129 Податкового кодексу України суди першої та апеляційної інстанції в межах справи № 805/737/17-а дійшли висновку, що відповідальність у вигляді штрафу застосовуються у разі не сплати платником податків протягом строків, визначених Податковим кодексом, суми самостійно визначеного грошового зобов`язання та внаслідок набуття узгодженості грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом. Оскільки, зарахування коштів з податку на додану вартість за вересень 2015 року та за жовтень 2015 року відбулося шляхом коригування грошових зобов`язань позивача, а саме зарахування від`ємного значення у зменшення суми податкового боргу, а не фактичної сплати, то й відповідно відсутні підстави для застосування відповідальності до ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" у вигляді штрафів та пені.
		Отже, враховуючи приписи частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 805/737/17-а, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи.
		Крім цього, як встановлено судами попередніх інстанцій, за період 31 березня по 27 листопада 2016 року, позивачеві нараховано пеню в розмірі 34 396 грн, яка пред`явлена до стягнення в межах даної справи. Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що вказана сума сплачена відповідачем у відповідності до платіжного доручення № 894 від 28 листопада 2016 року в розмірі 35  000 грн (т. 1 а.с. 181), при цьому за висновками судів попередніх інстанцій, які не спростовані доводами касаційної скарги, вказані кошти в сумі 35 000 грн протиправно направлені фіскальним органом на погашення заборгованості незаконно нарахованої пені за минулі періоди, що свідчить про відсутність підстав для її стягнення в межах даної справи.
		Щодо стягнення штрафної санкції по уточнюючому розрахунку № 9210346802 від 13 жовтня 2015 року на суму 737 094 грн судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не заперечує стосовно правильності нарахування вказаної суми штрафу і 13 жовтня 2015 року Товариством самостійно сплачено суму штрафу в розмірі 737 094 грн у відповідності до платіжного доручення від 13 жовтня 2015 року № 956 (т. 1 а.с. 68) і, як встановлено судами попередніх інстанцій з відомостями ІКПП, була направлена на погашення недоїмки зі сплати ПДВ, яка виникла внаслідок донарахування Товариством 30 вересня 2015 року зобов`язань в уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за червень 2015 року.
		Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення 142 773 грн податкових зобов`язань з ПДВ та 4 283 грн штрафних санкцій з наступних підстав.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28 листопада 2016 року Товариство подало уточнюючий розрахунок № 9227723418 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2015 року, яким збільшено розмір податкових зобов`язань та зменшено суму податкового кредиту, у зв`язку з чим виникло позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розмірі 142 773 грн. Одночасно, нараховані 4 283 грн штрафу за прострочення сплати цієї суми (т. 1 а.с. 109, 21).
		Однак, за встановленими судами попередніх інстанцій із матеріалів обставин справи, сума штрафу, сплачена була позивачем відповідно до платіжного доручення від 25 листопада 2016 року № 889 на суму 5000 грн. Одночасно, у податковій декларації за листопад 2016 року Товариством задекларовано 2 803 428 грн від`ємного значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, з яких 142 773 грн зараховуються у зменшення боргу з ПДВ (т. 1 а.с. 103). В ІКПП вказані суми направлені на зменшення боргу з ПДВ за минулі періоди (запис від 05 січня 2017 року) (т. 1 а.с. 21).
		Враховуючи, що 142 773 грн суми заборгованості стосується періоду листопада 2015 року, коли, як встановлено судами попередніх інстанцій, у Товариства не було іншої заборгованості зі сплати ПДВ, то від`ємне значення зобов`язань з ПДВ у декларації за листопад 2016 року мало б бути першочергово направлено на погашення саме цієї заборгованості. Керуючи вищенаведеним, а також враховуючи правила календарної черговості погашення податкового боргу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку що борг за 2015 рік в сумі 142 773 грн податкових зобов`язань з ПДВ та 5000 грн штрафу на момент розгляду справи є погашеним і не підлягає стягненню, що також не спростовано контролюючим органом в доводах касаційної скарги.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення податкового боргу, пред`явленого в межах даної справи, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, що не спростовано доводами касаційної скарги. 
		Касаційна скарга повністю дублює підстави позову, оцінку яким було надано судами попередніх інстанцій в повному обсязі і не містять посилань на неправильне застосування судами норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі № 805/3123/17-а, залишити без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 Головуючий суддя    І.А. Васильєва Судді:    В.П. Юрченко    Л.І. Бившева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...