Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/29418/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано судом: 26.02.2025. Зареєстровано: 27.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2025.
Дата набрання законної сили: 26.02.2025
Номер судового провадження: К/990/29078/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 160/29418/23
		адміністративне провадження № К/990/29078/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шарапи В.М.,
		суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження 
		касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка»
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 (головуючий суддя Лозицька І.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 (головуючий суддя Чередниченко В.Є., судді Іванов С.М.,                Шальєва В.А.)
		у справі №160/29418/23 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» 
		до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, 
		третя особа - Державне підприємство «Дніпровське лісове господарство», 
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Любимівка» (далі - ТОВ  «Любимівка») звернулося до суду з позовом до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа - Державне підприємство «Дніпровське лісове господарство», в якому просило:
		- визнати протиправним, скасувати рішення Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 01.09.2023 № 1528-36/VIII;
		- зобов`язати Любимівську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області повторно розглянути клопотання ТОВ «Любимівка» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди орієнтовною площею 0,5 га для будівництва гідротехнічної споруди (насосної) станції;
		- зобов`язати Любимівську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області зареєструвати право комунальної власності на землі лісового фонду, що знаходяться на території Любимівської сільської ради.           
		1.1. В обґрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ «Любимівка» звернулось до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки для будівництва гідроспоруд на умовах дострокової оренди. Спірним рішенням у наданні дозволу відмовлено з підстав того, що дана земельна ділянка знаходиться у користуванні ДП «Дніпровське лісове господарство». Оскаржуючи дану відмову в судовому порядку позивач вказує, що на його запит відповідачем не надано належним документів, що підтверджують право користування даною земельною ділянкою Державним підприємством.
		2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024,  залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024, у задоволенні позову відмовлено.
		3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини: 
		3.1. 29.08.2023 ТОВ «Любимівка» звернулось до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди орієнтованою площею 0,5 га для будівництва гідротехнічної споруди (насосної станції). Клопотання обґрунтоване необхідністю будівництва зрошувальної мережі для власних потреб та наявністю відповідного дозволу на спеціальне водокористування.
		3.2. Рішенням Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 01.09.2023 №1528-36/VIII позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,5000 га для будівництва гідротехнічної споруди (насосної станції) розташованої за межами населеного пункту на території Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (згідно з наданими заявником графічними матеріалами) у зв`язку з тим, що Любимівська сільська рада у даному випадку не є розпорядником бажаної земельної ділянки.
		3.3. З огляду на те, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для відмови в наданні дозволу «у зв`язку з тим, що Любимівська сільська рада у даному випадку не є розпорядником бажаної земельної ділянки», 11.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою вих. № 233 про роз`яснення рішення Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 01.09.2023 №1528-36/УІІІ та проханням надати копії документів, що стали підставою для прийняття вищезазначеного рішення.
		3.4. 13.10.2023 позивач отримав відповідь, з якої вбачається, що за наявною в сільській раді інформацією земельна ділянка орієнтовною площею 0,5000 га належить до земель лісового фонду та перебуває в постійному користуванні Любимівського лісництва ДП «Дніпровське лісове господарство», що в свою чергу унеможливлює розпорядження нею Любимівською сільською радою. До відповіді Любимівською сільською радою додані копії документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а саме: копія листа ДП «Дніпровське лісове господарство» від 07.09.2021 вих. №01-05/318 та копія проекту організації і розвитку лісового господарства від 2014 року, планшет 1, 2, 4.
		3.5. Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду.
		4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Зазначені твердження підтверджено Любимівською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області належними та допустимими доказами, а саме, планшетом лісовпорядкування та відповіддю ДП «Дніпровське лісове господарство». Суди дійшли висновку, що землі лісового фонду, які за матеріалами лісовпорядкування знаходяться у користуванні державних лісогосподарських підприємств, належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій. Таким чином, Любимівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області не мала повноважень та законодавчих підстав для задоволення заяви позивача.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5. ТОВ  «Любимівка» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024, ухваливши нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України).
		Зокрема скаржник стверджує про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України без урахування висновків щодо застосування норми у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, від 14.11.2018 №183/1617/16, від 28.02.2019 у справі №817/1337/17, від 05.06.2024 у справі №913/202/23.
		5.3. Позивач наполягає на тому, що застосування приписів пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України можливе виключно за умови доведеності факту передачі такої земельної ділянки у користування, підтвердженого відповідним рішенням уповноваженого органу. За своїм змістом та сутністю матеріали лісовпорядкування є обліково-проектними документами, які виходячи з поточного стану лісів забезпечують планування лісового господарства. Матеріали лісовпорядкування не визначають право власників та їх права на ліси або земельні ділянки.
		5.4. Скаржник вказує на відсутність у матеріалах справи рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки в постійне користування, а також будь-які докази, які б свідчили про передачу земель лісогосподарського призначення в постійне користування ДП «Дніпровське лісове господарство».
		6. Відповідач та третя особа не подали відзиву на касаційну скаргу, хоч і були належним чином повідомлені про відкриття касаційного провадження у справі.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
		7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		8. Спірним питанням, яке слід вирішити під час касаційного перегляду, є законність рішення Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 01.09.2023 № 1528-36/VIII, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, оскільки бажана земельна ділянка належить до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні ДП «Дніпровське лісове господарство». 
		9. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		10. Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		11. Згідно із частиною 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
		Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
		надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
		формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
		Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
		Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
		12. За змістом частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
		У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		13. Частиною 3 статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		14. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 24 Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).
		15. За змістом частин 1, 3 статті 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
		Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов`язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до Лісового кодексу України.
		16. Статтею 4 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) визначено, що до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
		17. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.
		Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
		Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.
		Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (стаття 7 ЛК України).
		18. У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності (стаття 8 ЛК України). У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування (стаття 9 ЛК України). 
		При цьому, право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом (стаття 11 ЛК України).
		19. Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
		20. Указане положення ЗК України кореспондується зі статтею 16 ЛК України, за якою право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
		21. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (частина 2 статті 92 ЗК України). У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (частина 1 статті 17 ЛК України).
		22. Аналіз вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що пункт 24 Перехідних положень ЗК України містить виключення щодо переходу земель, які розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, до комунальної власності з дня набрання чинності цим пунктом землями. Таке виключення, стосується, зокрема земель, що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств). Тобто, земельні ділянки, що перебували у користуванні лісогосподарських підприємств станом на час набрання чинності пунктом 24 Перехідних положень ЗК України, автоматично не переходять до комунальної власності.
		23. Зі встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди стало те, що Любимівська сільська рада не є розпорядником бажаної земельної ділянки. Одночасно з цим відповідач 13.10.2023 роз`яснив заявнику те, що бажана земельна ділянка належить до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні Любимівського лісництва ДП «Дніпровське лісове господарство».
		24. За змістом статті 45 ЛК України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.
		25. На виконання вимог статті 47 ЛК України ведення лісовпорядкування здійснюється відповідно до Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №112 від 07.02.2023 (далі - Порядок №112).
		26. Згідно з пунктом 4 цього Порядку об`єктом лісовпорядкування є лісові ділянки та нелісові землі, які надані в користування або власність в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (далі - ліси).
		Одночасно впорядковуються всі ліси (або їх частина, віднесена до відповідної філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів), розташовані на земельних ділянках, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності або користування, оформлених відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", або межі яких підтверджені планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, та всі полезахисні лісові смуги, розташовані на землях сільськогосподарського призначення, передані в установленому порядку у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам чи в оренду фізичним та юридичним особам.
		27. Під час здійснення базового лісовпорядкування складається проект організації і розвитку лісового господарства, який передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства та розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування, і включає в себе такі матеріали лісовпорядкування: пояснювальну записку до проекту організації і розвитку лісового господарства (далі - пояснювальна записка); таксаційні описи; відомість визначення розрахункової лісосіки на проектний період у випадку, якщо матеріалами лісовпорядкування проектується проведення рубок головного користування; фонди рубок, в тому числі фонд рубок головного користування; фонди відновлення лісів, лісорозведення, лісових ділянок та нелісових земель, які не підлягають лісорозведенню; відомості запроектованих лісогосподарських заходів; планово-картографічні матеріали на паперових і електронних носіях, виготовлені на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори тематичних геопросторових даних; форми державного лісового кадастру; матеріали поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок; висновки про належність конкретної лісової ділянки або її частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів та бланки ідентифікації пралісів, квазіпралісів та природних лісів; інформацію про результати зоологічних, ботанічних та геоботанічних досліджень (у разі наявності таких досліджень); відомості про місцезнаходження видів флори та фауни і їх природних середовищ існування, які охороняються відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, отримані від Міндовкілля; протоколи лісовпорядних нарад; таблиці врахування пропозицій та зауважень; обґрунтування розрахункових лісосік у випадках, визначених цим Порядком; інші документи, визначені рішеннями лісовпорядних нарад та технічною документацією із здійснення лісовпорядкування (пункт 30 Порядку №112).
		28. Відповідно до абзацу 4 пункту 117 Порядку №112 планово-картографічні матеріали лісовпорядкування попередніх проектних періодів використовуються постійними лісокористувачами для підтвердження права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення відповідно до Лісового кодексу України.
		29. Зазначене вище положення є відсиланням до пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України, за визначенням якого до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
		30. Комплексний аналіз положень пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України та Порядку №112 дає підстави для висновку, що до 01.01.2027 право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, надане державному підприємству, може бути підтверджено планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, як частиною проекту організації і розвитку лісового господарства, якщо не проведено державну реєстрацію такої земельної ділянки.
		31. Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі листа ДП «Дніпровське лісове господарство» від 07.09.2021 №01-05/318, копії проекту організації і розвитку лісового господарства від 2014 року, копій планшетів 1, 2, 4 встановили, що ведення лісогосподарської діяльності на спірній території проводить Любимівське лісництво ДП «Дніпровське лісове господарство».
		32. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.
		32. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неврахування висновків Верховного Суду, викладені у постановах від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, від 14.11.2018             № 183/1617/16, від 28.02.2019 у справі № 817/1337/17, від 05.06.2024 у справі № 913/202/23, як такі що сформовані за інших фактичних обставин справи і не є релевантними для застосування до спірних правовідносин. 
		Висновок у справі №509/4156/15-а про те, що підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на який посилається позивач, сформований під час розгляду конкретних спірних правовідносин, врегульованих лише ЗК України.
		У справі №817/1337/17 предметом оскарження були припис та постанова про накладення адміністративного стягнення Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, прийняті за результатами проведення перевірки, якою встановлено суцільну санітарну рубку загальною площею 0,5 га, чим заподіяно шкоду земельним ресурсам.
		Предмет спору у справі №913/202/23 стосувався витребування на користь держави з чужого незаконного володіння земельної ділянки, а справа була розглянута за правилами господарського судочинства.
		У справі за №183/1617/16 вирішувався спір щодо визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, надану для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та витребування земельної ділянки з незаконного володіння та повернення її у власність держави. Спір про право вирішився у порядку цивільного судочинства.
		33. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		34.  Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду цієї справи.
		35. За таких обставин справи, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024  - без змін.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівка» залишити без задоволення.  
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і не оскаржується.
		 
		Суддя - доповідач                                                                                          В.М. Шарапа
		 
		Судді                                                                                                              Я.О. Берназюк
		 
		                                                                                                              С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...